ГОСТ 19863.10-91
ГОСТ 23902-79 Сплави титанові. Методи спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23902-79 *
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТИТАНОВІ
Методи спектрального аналізу
Titanium a
ГОСТ 19863.8-91 ГОСТ 19863.2-91 ГОСТ 19863.15-91 ГОСТ 19863.5-91 ГОСТ 19863.13-91 ГОСТ 9853.16-96 ГОСТ 9853.18-96 ГОСТ 9853.13-96 ГОСТ 9853.15-96 ГОСТ 9853.24-96 ГОСТ 9853.19-96 ГОСТ 9853.14-96ГОСТ 19863.10-91 Сплави титанові. Методи визначення олова
ГОСТ 19863.10-91
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТИТАНОВІ
Методи визначення олова
Titanium alloys.
Методи для визначення tin
ОКСТУ 1709
Дата введення 1992-07-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством авіаційної промисловості СРСР
РОЗРОБНИКИ
В.Г.Давидов, д-р техн. наук;
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 5.05.91 N 625
3. ВЗАМІН
4. Періодичність перевірки – 5 років
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
ГОСТ 200-76 | 2.2 |
ГОСТ 860-75 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 3118-77 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 3760-79 | 2.2 |
ГОСТ 4147-74 | 2.2 |
ГОСТ 4159-79 | 2.2 |
ГОСТ 4232-74 | 2.2 |
ГОСТ 4328-77 | 2.2 |
ГОСТ 4461-77 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 5457-75 | 3.2 |
ГОСТ 9656-75 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 10163-76 | 2.2 |
ГОСТ 10484-78 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 17746-79 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 25086-87 | 1.1 |
ТУ 6-09-1678-86 | 2.2 |
Цей стандарт встановлює титриметричний (при масовій частці від 0,5 до 6,0%) та атомно-абсорбційний (при масовій частці від 0,5 до 6,0%) методи визначення олова.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу – за
1.1.1. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати двох паралельних визначень.
2. ТИТРИМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОЛОВА
2.1. Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби в соляній кислоті, відновленні олова до двовалентного фосфорноватистокислим натрієм у присутності каталізатора - хлориду одновалентної ртуті та титрування олова розчином йоду в присутності крохмалю як індикатор.
2.2. Апаратура, реактиви та розчини
Кислота соляна за та розчин 1:1.
Натрій фосфорноватистокислий 1-водний за .
Хлорид одновалентної ртуті (каломель).
Калій йодистий
Йод за
Розчин йоду 0,025 моль/дм : 40 г йодистого калію поміщають у склянку місткістю 400 см.
і розчиняють у 200 см
води. Потім додають 6,4 г йоду, ретельно перемішують до повного розчинення, переливають у мірну колбу місткістю 2000 см.
, доливають водою до мітки та перемішують.
Розчин витримують протягом 2-3 днів, після чого встановлюють масову концентрацію.
Титан за
_______________
* На території Російської Федерації діє
Олово згідно з
Стандартний розчин олова: 1 г олова поміщають у конічну колбу місткістю 250 см , доливають 50 см
соляної кислоти, накривають лійкою або годинниковим склом і розчиняють при нагріванні, не доводячи розчин до кипіння.
Колбу з розчином охолоджують у проточній воді до кімнатної температури, переливають у мірну колбу місткістю 1000 см , доливають водою до мітки та перемішують.
1 см розчину містить 0,001 г олова.
Крохмаль розчинний за . Розчин готують перед вживанням.
Для встановлення масової концентрації розчину йоду по олові ( ) у три конічні колби місткістю по 500 см
поміщають 0,5 г титану, доливають по 80 см
розчину соляної кислоти, накривають лійкою або годинниковим склом і розчиняють при нагріванні, підтримуючи постійний обсяг тим самим розчином соляної кислоти. В охолоджений до 50-60 ° C розчин доливають 10 см
стандартного розчину олова, 40 см
розчину соляної кислоти, 8 см
розчину фосфорноватистокислого натрію, додають 0,02 г каломелі, доливають водою до 200 см
і перемішують.
Колбу закривають пробкою із зворотним повітряним холодильником довжиною 80 см, розчин повільно нагрівають до кипіння і кип'ятять протягом 15 хв.
Колбу із розчином охолоджують у проточній воді до кімнатної температури, доливають 100 см води, 5 см
розчину крохмалю і титрують розчином йоду до різкої зміни бузкового забарвлення розчину в темно-синю.
Масову концентрацію розчину йоду по олові ( ) у г/см
обчислюють за формулою
, (1)
де - масова концентрація стандартного розчину олова, г/см
;
- Об'єм стандартного розчину олова, що використовується для титрування, см
;
- Об'єм розчину йоду, витрачений на титрування, см
.
2.3. Проведення аналізу
Наважку сплаву масою 0,5 г поміщають у конічну колбу місткістю 500 см , доливають 80 см
розчину соляної кислоти, накривають лійкою або годинниковим склом і розчиняють при нагріванні, підтримуючи постійний обсяг тим самим розчином соляної кислоти.
В охолоджений до 50-60 ° C розчин доливають 40 см розчину соляної кислоти, 8 см
розчину фосфорноватистокислого натрію, додають 0,02 г каломелі, доливають водою до 200 см
і перемішують.
Колбу закривають пробкою із зворотним повітряним холодильником довжиною 80 см, розчин повільно нагрівають до кипіння і кип'ятять протягом 15 хв.
Колбу із розчином охолоджують у проточній воді до кімнатної температури, доливають 100 см води, 5 см
розчину крохмалю і титрують розчином йоду до різкої зміни бузкового забарвлення розчину в темно-синю
.
2.4. Обробка результатів
2.4.1. Масову частку олова ( ) у відсотках обчислюють за формулою
, (2)
де - Об'єм розчину йоду, витрачений на титрування, см
;
- встановлена масова концентрація розчину йоду по олові, г/см
;
- Маса проби в аліквотній частині розчину, г.
2.4.2. Розбіжності результатів нічого не винні перевищувати значень, зазначених у табл.1.
Таблиця 1
Масова частка олова, % | Абсолютна допускається розбіжність, % | |
результатів паралельних визначень | результатів аналізу | |
Від 0,50 до 1,50 вмикання. | 0,05 | 0,06 |
Св. 1,50 "3,00" | 0,08 | 0,09 |
3,00 6,00 | 0,15 | 0,20 |
3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОЛОВА
3.1. Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби в соляній та борофтористоводневій кислотах та вимірюванні атомної абсорбції олова при довжині хвилі 286,3 нм у полум'ї ацетилен-закис азоту.
3.2. Апаратура, реактиви та розчини
Спектрофотометр атомно-абсорбційний із джерелом випромінювання для олова.
Ацетилен за
Кислота соляна за та розчини 2:1, 1:1.
Кислота азотна за .
Кислота борна
Кислота фтористоводнева згідно з
Кислота борофтористоводнева: до 280 см фтористоводневої кислоти при температурі (10±2) °C додають порціями 130 г борної кислоти і перемішують. Реактив готують і зберігають у поліетиленовому посуді.
Титан губчастий згідно з
Розчини титану
Розчин А, 20 г/дм : 4 г титану поміщають у конічну колбу місткістю 250 см.
додають 160 см
розчину соляної кислоти 2:1, 8 см
борофтористоводневої кислоти розчиняють при помірному нагріванні. Після розчинення навішування додають 2 см.
азотної кислоти та кип'ятять розчин протягом 1 хв. Розчин охолоджують до кімнатної температури, переносять у мірну колбу місткістю 200 см.
, доливають водою до мітки та перемішують.
Розчин Б, 10 г/дм : 1 г титану поміщають у конічну колбу місткістю 250 см.
, додають 80 см
розчину соляної кислоти 2:1, 4 см
борофтористоводневої кислоти розчиняють при помірному нагріванні. Після розчинення навішування додають двадцять крапель азотної кислоти та кип'ятять розчин протягом 1 хв. Розчин охолоджують до кімнатної температури, переносять у мірну колбу місткістю 100 см.
, доливають водою до мітки та перемішують.
Олово згідно з
Стандартний розчин олова - за п. 2.2.
1 см розчину містить 0,001
г олова.
3.3. Проведення аналізу
3.3.1. Наважку проби масою відповідно до табл.2 поміщають у конічну колбу місткістю 100 см , доливають 20 см
розчину соляної кислоти 2:1, 1 см
борофтористоводневої кислоти розчиняють при помірному нагріванні.
Таблиця 2
Масова частка олова, % | Маса навішування проби, г |
Від 0,5 до 2,0 вмикання. | 0,5 |
Св. 2,0 "6,0" | 0,25 |
Після розчинення проби додають 3-5 крапель азотної кислоти та кип'ятять розчин протягом 1 хв. Розчин охолоджують до кімнатної температури, переносять у мірну колбу місткістю 100 см. , додають 2 см
розчину соляної кислоти 1:1 доливають водою до мітки і перемішують.
3.3.2. Розчин контрольного досвіду готують за п.
3.3.3. Побудова градуювального графіка
3.3.3.1. При масовій частці олова від 0,5 до 2,0%
У п'ять мірних колб місткістю по 100 см доливають по 25 см
розчину титану А, чотири з них відміряють 2,5; 5,0; 7,5; 10,0 см
стандартного розчину олова, що відповідає 0,0025; 0,005; 0,0075; 0,01 г олова.
3.3.3.2. При масовій частці олова понад 2,0 до 6,0%
У шість мірних колб місткістю по 100 см доливають по 25 см
розчину титану Б, п'ять з них відміряють 5,0; 7,5; 10,0; 12,5; 15,0 см
стандартного розчину олова, що відповідає 0,005; 0,0075; 0,01; 0,0125; 0,015 г олова.
3.3.4. До розчинів у колбах, приготованим за пп.3.3.3.1, розчину соляної кислоти 1:1 доливають водою до мітки і перемішують.
3.3.5. Розчин проби, розчин контрольного досвіду та розчини для побудови градуювального графіка розпорошують в полум'я ацетилен - закис азоту (відновне) та вимірюють атомну абсорбцію олова при довжині хвилі 286,3 нм.
За отриманими значеннями атомних абсорбцій та відповідним їм масовим концентраціям олова будують градуювальний графік у координатах «Значення атомного поглинання — Масова концентрація олова, г/см ».
Масову концентрацію олова в розчині проби та в розчині контрольного досвіду визначають за градуювальним графіком.
3.4. Обробка результатів
3.4.1. Масову частку олова ( ) у відсотках обчислюють за формулою
, (3)
де - масова концентрація олова в розчині проби, знайдена за градуювальним графіком, г/см
;
- масова концентрація олова в розчині контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, г/см
;
- Об'єм розчину проби, см
;
- Маса навішування проби, г
.
3.4.2. Розбіжності результатів нічого не винні перевищувати значень, зазначених у табл.3.
Таблиця 3
Масова частка олова, % | Абсолютна допускається розбіжність, % | |
результатів паралельних визначень | результатів аналізу | |
Від 0,50 до 1,00 вмикання. | 0,05 | 0,10 |
Св. 1,00 "3,00" | 0,10 | 0,15 |
3,00 6,00 | 0,15 | 0,20 |