ГОСТ 23780-96

ГОСТ 23780-96 Титан губчастий. Методи відбору та підготовки проб

ГОСТ 23780-96

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ТИТАН ГУБЧАТИЙ

Методи відбору та підготовки проб

Sponge titanium.
Методи sampling and preparation of samples

МКС 77.120
ОКСТУ 1809

Дата введення 2000-07-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 105, Українським науково-дослідним та проектним інститутом титану та Державним інститутом титану та магнію (РФ)

ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 9 від 12 квітня 1996 р.)

За ухвалення проголосували:

3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації та метрології від 19 жовтня 1999 р. N 353-ст міждержавний стандарт ГОСТ 23780-96 введений у дію безпосередньо як державний стандарт Російської Федерації з 1 липня 2000 р.

4 ВЗАМІН ГОСТ 23780–79

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює методи відбору та підготовки проб для контролю якості губчастого титану, виготовленого у вигляді шматків неправильної форми та розсіяного на фракції або у вигляді брикетів згідно з ГОСТ 17746 .

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 9853.1-96 Титан губчастий. Метод визначення азоту

ГОСТ 9853.2-96 Титан губчастий. Метод визначення заліза

ГОСТ 9853.3-96 Титан губчастий. Методи визначення вуглецю

ГОСТ 9853.4-96 Титан губчастий. Методи визначення хлору

ГОСТ 9853.5-96 Титан губчастий. Методи визначення кисню

ГОСТ 9853.7-96 Титан губчастий. Метод визначення алюмінію

ГОСТ 9853.9-96 Титан губчастий. Метод визначення кремнію

ГОСТ 9853.10-96 Титан губчастий. Метод визначення ніобію та танталу

ГОСТ 9853.11-96 Титан губчастий. Метод визначення міді

ГОСТ 9853.12-96 Титан губчастий. Метод визначення цирконію

ГОСТ 9853.13-96 Титан губчастий. Метод визначення олова

ГОСТ 9853.14-96 Титан губчастий. Метод визначення магнію

ГОСТ 9853.15-96 Титан губчастий. Метод визначення молібдену

ГОСТ 9853.16-96 Титан губчастий. Метод визначення вольфраму

ГОСТ 9853.17-96 Титан губчастий. Метод визначення паладію

ГОСТ 9853.18-96 Титан губчастий. Метод визначення марганцю

ГОСТ 9853.19-96 Титан губчастий. Метод визначення хрому

ГОСТ 9853.20-96 Титан губчастий. Метод визначення ванадію

ГОСТ 9853.21-96 Титан губчастий. Методи визначення водню

ГОСТ 9853.22-96 Титан губчастий. Методи визначення нікелю

ГОСТ 9853.23-96 Титан губчастий. Спектральний метод визначення кремнію, заліза, нікелю

ГОСТ 9853.24-96 Титан губчастий. Спектральний метод визначення ванадію, марганцю, хрому, міді, цирконію, алюмінію, молібдену, олова, магнію та вольфраму

ГОСТ 10354-82 Плівка поліетиленова. Технічні умови

ГОСТ 17746-96 Титан губчастий. Технічні умови

ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови

ГОСТ 23782-96 Титан губчастий. Метод визначення фракційного складу

ГОСТ 30311-96 Титан губчастий. Метод визначення твердості за Брінеллем

3 Визначення

У цьому стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 контрольована партія: частина однорідної продукції, що підлягає контролю на відповідність встановленим вимогам.

3.2 точкова проба: Частина контрольованої партії, що відбирається одночасно із потоку кускового губчастого титану.

3.3 пакувальна одиниця партії: частина контрольованої партії, упакована в тару встановленого зразка.

3.4 об'єднана проба: Проба, отримана об'єднанням точкових проб і використовувана виготовлення середньої проби.

3.5 середня проба: Частина об'єднаної проби, отримана скороченням. Використовується для виготовлення лабораторних проб.

3.6 Ситова проба: Частина об'єднаної проби, яка використовується для визначення фракційного складу.

3.7 лабораторна проба: частина середньої проби, яка використовується для виготовлення заготовок або безпосередньо аналітичних проб.

3.8 аналітична проба: Частина лабораторної проби, призначена для виконання аналізу та отримала форму обробки стружки або компактного зразка в результаті обробки.

3.9 лабораторна резервна проба: Одна з лабораторних проб, що зберігається під час проведення аналізу.

3.10 електрод, що витрачається: Проба, отримана пресуванням частини однієї з лабораторних проб і призначена для виплавки пробного зливка.

3.11 пробний злиток: Злиток, отриманий плавкою електрода, що витрачається і використовуваний після механічної обробки для виготовлення стружки і заготовки.

3.12 заготівля: Лита чи пресована частина лабораторної проби. Призначений для отримання стружки або компактного зразка.

3.13 зразок: Аналітична проба, отримана механічною обробкою литої заготовки до певних форм та розмірів. Призначений для визначення твердості по Брінеллю та масових часток домішок.

3.14 стружка: Аналітична проба, одержана свердлінням або токарною обробкою заготовки. Призначена визначення масових часток домішок хімічними методами.

4 Підготовка до проведення пробовідбору. загальні положення

4.1 Обладнання, інструменти та пакувальні матеріали, що застосовуються при відборі та підготовці проб, повинні бути виготовлені з матеріалів, що виключають натир та забруднення проб губчастого титану.

4.2 Усі поверхні обладнання та інструментів, з якими стикаються зразки, повинні бути чистими. Поверхні дотику та зразки протирають або промивають етанолом (етиловим спиртом) за ГОСТ 18300 .

4.3 Аналітичні проби у вигляді стружки виготовляють на токарному або свердлильному верстатах при швидкості різання 8-300 мм/с та частоті обертання 2,4-2,5 с без використання охолодних рідин. Стружка не повинна мати слідів окиснення.

Стружку подрібнюють до лінійних розмірів трохи більше 3 мм. Допускається лінійний розмір стружки трохи більше 5 мм при товщині трохи більше 1 мм.

4.3.1 Стружку на аналіз відбирають після попереднього обточування або свердління заготовки на глибину 6 мм від поверхні.

5 Відбір та підготовка проб від партій губчастого титану у вигляді шматків

5.1 Отримання об'єднаної проби

5.1.1 Об'єднану пробу від контрольованої партії губчастого титану набирають із точкових проб механічним або автоматичним пробовідбірником.

Об'єднана проба має становити щонайменше 10% маси контрольованої партії.

Об'єднаною пробою може бути вся маса губчастого титану однієї або кількох пакувальних одиниць партії, якщо їхня маса становить не менше 10% маси партії.

Схема відбору та підготовки проб від партій губчастого титану у вигляді шматків наведена у додатку А.

5.1.2 Для контролю партії (крім марки ТГ-Тв) відсутність сторонніх предметів, механічних домішок і шматків губчастого титану з дефектами використовується об'єднана проба чи будь-яка пакувальна одиниця партії.

5.2 Отримання середньої проби

5.2.1 Середню пробу одержують шляхом скорочення об'єднаної проби пропусканням її через щілинний дільник до маси не менше 8 кг.

5.2.2 Решту об'єднаної проби (ситова проба) використовують для контролю фракційного складу партії губчастого титану (крім марки ТГ-Тв) за ГОСТ 23782 .

5.3 Отримання лабораторної проби

5.3.1 Для партій губчастого титану у вигляді шматків крупністю більше 12 мм лабораторні проби отримують одноразовим дробленням середньої проби до крупності шматків менше 12 мм і наступним розподілом її на чотири частини, наприклад, на щілинному дільнику.

5.3.2 Для партій губчастого титану у вигляді шматків крупністю менше 12 мм лабораторні проби одержують розподілом середньої проби на чотири частини, наприклад, на щілинному дільнику.

5.3.3 Маса лабораторної проби повинна бути не менше ніж 2 кг.

5.3.4 Лабораторні проби, призначені для споживача та повторного визначення, та резервну пробу упаковують кожну окремо в пакет із поліетиленової плівки за ГОСТ 10354 та маркують.

Строк зберігання проб для повторних визначень встановлюють за згодою споживача, але не більше 6 міс.

5.4 Отримання аналітичної проби

5.4.1 Лабораторну пробу від партій губчастого титану (крім ТГ-Тв) ділять на дві частини: масою не менше ніж 0,5 кг і не менше ніж 1,5 кг. Частину лабораторної проби масою не менше 0,5 кг направляють на виготовлення пресованої заготовки, другу частину масою не менше 1,5 кг - на виготовлення електрода, що витрачається, і виплавку з нього пробного зливка.

5.4.2 Лабораторну пробу губчастого титану марки ТГ-Тв скорочують і направляють на виготовлення пресованої заготовки масою не менше 0,5 кг.

5.4.3 Пресована заготівля та електрод, що витрачається, повинні бути виготовлені у вигляді циліндрів діаметром від 40 до 60 мм при зусиллі пресування не менше 33,4 кН (3400 кгс).

Пресування ведуть порційно. Порції для пресування кількості не менше восьми отримують на щілинному дільнику.

5.4.4 З пресованої заготовки відповідно до 4.3 одержують аналітичну пробу у вигляді стружки.

Маса стружки має бути не менше 0,05 кг.

Стружку піддають впливу постійного магніту і видаляють частинки ріжучого інструменту, що випадково потрапили залізовмісні.

5.4.5 Аналітичну пробу від партій губчастого титану (крім ТГ-Тв) поміщають у пакет з поліетиленової плівки за ГОСТ 10354 , маркують, щільно закривають і направляють на визначення регламентованої ГОСТ 17746 домішки хлору по ГОСТ 9353 ГОСТ 9353 .21 і магнію - за ГОСТ 9853.14 .

Аналітичну пробу від партій губчастого титану марки ТГ-Тв упаковують, маркують і направляють визначення масових часток домішок азоту, заліза, вуглецю і хлору хімічними методами.

5.4.6 З електрода, що витрачається, у вакуумній дуговій печі виплавляють пробний злиток діаметром (65±5) мм і висотою (80±5) мм. Залишковий тиск у печі перед плавкою пробного зливка – не більше 1,33 Па (10 мкм рт.ст.), натікання – не більше 0,325 Па/(л·с) (2,5 мкм рт.ст./(л·с) ), тиск у печі під час плавки - не більше 13,3 Па (100 мкм рт.ст.).

5.4.7 Бокову частину пробного зливка обточують на токарному верстаті до видалення раковин та пор на глибину не менше 5 мм. Литникову частину пробного зливка торцюють для видалення усадкової раковини на глибину не менше 20 мм. Від донної частини відрізають шар завтовшки не менше 15 мм.

5.4.8 Від донної частини обробленого зливка відрізають заготовку висотою (40±1) мм (діаметром не менше 45 мм) для виготовлення з неї зразка для визначення твердості та масових часток домішок спектральним методом.

5.4.9 Зразок піддається чистовому токарному обробленню з торців відповідно до ГОСТ 30311 .

Зразок маркують та упаковують у поліетиленовий пакет.

На приготованому зразку проводять визначення твердості по Брінеллю за ГОСТ 30311 і масових часток домішок, що регламентуються ГОСТ 17746 спектральними методами: заліза, нікелю і кремнію за ГОСТ 9853 .23 і нерегламентованих домішок ванадію, марганцю, хрому, меду, магнію та вольфраму - за ГОСТ 9853.24 .

5.4.10 Аналітичну пробу у вигляді стружки для визначення домішок хімічними методами одержують точенням зразка після визначення на ньому твердості та домішок спектральними методами. Точення зразка здійснюють по всьому перерізу злитка. Отримання стружки ведуть відповідно до 4.3.

Стружку загальною масою не менше 0,05 кг піддають магнітному очищенню, упаковують та маркують.

Стружку використовують для визначення хімічними методами масових часток регламентованих ГОСТ 17746 домішок: азоту - за ГОСТ 9853.1 , нікелю - за ГОСТ 9853.22 , заліза - за ГОСТ 9853.2 , вуглецю - за ГОСТ 9853.3 , кремнію .9, а також нерегламентованих домішок: за ГОСТ 9853.7 , ГОСТ 9853.10 - ГОСТ 9853.21 .

5.4.11 З частини зразка, що залишилася після приготування стружки, готують зразки для визначення домішки кисню.

При застосуванні нейтронно-активаційного методу визначення кисню виточують зразок у вигляді циліндра геометричними розмірами, що відповідають розмірам контрольних зразків нейтронно-активаційних установок.

При застосуванні методу відновного плавлення у потоці інертного газу-носія виточують зразок у вигляді циліндра масою 0,1 г.

Виготовлення зразків та визначення масової частки домішки кисню ведуть за ГОСТ 9853.5 .

Підготовлені зразки упаковують у поліетиленові пакети та маркують.

6 Відбір та підготовка проб від партій губчастого титану марки ТГ-Тв у брикетах

6.1 Об'єднану пробу від партій губчастого титану у вигляді брикетів одержують об'єднанням брикетів, відібраних довільно, по одному брикету від кожної пакувальної одиниці партії.

Схема відбору та підготовки проб від партій губчастого титану у брикетах наведена у додатку Б.

6.2 Середню пробу від партій у брикетах отримують висвердлюванням або зняттям стружки від кожного брикету, що входить до об'єднаної проби. Маса стружки, що отримується від кожного брикету, повинна бути не меншою маси брикету. При необхідності пробу скорочують на ділянці щілини.

Отримання стружки ведуть відповідно до 4.3.

Середню пробу піддають магнітному очищенню.

Маса середньої проби має бути не менше 0,5 кг.

6.3 Лабораторні проби одержують розподілом середньої проби на чотири частини, наприклад, на щілинному дільнику.

Маса лабораторних проб має бути не менше 0,125 кг.

6.3.1 Лабораторні проби, призначені для споживача та повторних визначень, та резервну пробу упаковують кожну окремо в поліетиленовий пакет та маркують.

6.3.2 Одна з лабораторних проб скорочується до маси не менше 0,05 кг і як аналітична проба спрямовується на визначення масових часток домішок азоту, заліза, вуглецю та хлору, що регламентуються ГОСТ 17746 , хімічними методами відповідно до ГОСТ 9853.1 -Г. .

ДОДАТОК, А (довідкове). СХЕМА ВІДБІРУ І ПІДГОТОВКИ ПРОБ ВІД ПАРТІЙ ГУБЧАТОГО ТИТАНУ У ВИГЛЯДІ ШМАТІВ

ДОДАТОК А
(довідкове)

ДОДАТОК Б (довідкове). СХЕМА ВІДБОРУ І ПІДГОТОВКИ ПРОБ ВІД ПАРТІЙ ГУБЧАТОГО ТИТАНУ В БРИКЕТАХ

ДОДАТОК Б
(довідкове)