ГОСТ 9853.1-96
ГОСТ 23902-79 Сплави титанові. Методи спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23902-79 *
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ ТИТАНОВІ
Методи спектрального аналізу
Titanium a
ГОСТ 19863.8-91 ГОСТ 19863.2-91 ГОСТ 19863.15-91 ГОСТ 19863.5-91 ГОСТ 19863.13-91 ГОСТ 9853.16-96 ГОСТ 9853.18-96 ГОСТ 9853.13-96 ГОСТ 9853.15-96 ГОСТ 9853.24-96 ГОСТ 9853.19-96 ГОСТ 9853.14-96ГОСТ 9853.1-96 Титан губчастий. Метод визначення азоту
ГОСТ 9853.1-96
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ТИТАН ГУБЧАТИЙ
Метод визначення азоту
Sponge titanium.
Метод для визначення нітрогену
МКС 77.120*
ОКСТУ 1709
____________________
* У покажчику «Національні стандарти» 2007 р.
МКС 77.120
Дата введення 2000-07-01
Передмова
1 РОЗРОБЛЕН Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 105; Українським науково-дослідним та проектним інститутом титану
ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації
2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 9 від 12 квітня 1996 р.)
За ухвалення проголосували:
Найменування держави | Найменування національного органу зі стандартизації |
Азербайджанська республіка | Азгосстандарт |
Республіка Білорусь | Держстандарт Білорусі |
Республіка Казахстан | Держстандарт Республіки Казахстан |
російська Федерація | Держстандарт Росії |
Туркменістан | Головна державна інспекція Туркменістану |
Україна | Держстандарт України |
3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації та метрології від 19 жовтня 1999 р. N 353-ст міждержавний стандарт
4 ВЗАМІН
5 ПЕРЕВИДАННЯ. Липень 2005 р.
1 Область застосування
Цей стандарт встановлює об'ємний метод визначення азоту в губчастому титані (при масовій частці азоту від 0,005% до 0,5%) за
Метод заснований на розчиненні титану в сірчаній та фтористо-водневій кислотах, внаслідок чого у розчині утворюються амонійні солі. Останні розкладають натрію гідроксидом з виділенням аміаку, який поглинають слабокислим розчином індикатора Таширо і титрують розчином сірчаної кислоти.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 8.315-97 Державна система забезпечення єдності вимірів. Стандартні зразки. Основні положення, порядок розробки, атестації, затвердження, реєстрації та застосування
ГОСТ 3118-77 Кислота соляна. Технічні умови
ГОСТ 3640-94 Цинк. Технічні умови
ГОСТ 4165-78 Мідь (II) сірчанокисла 5-водна. Технічні умови
ГОСТ 4204-77 Кислота сірчана. Технічні умови
ГОСТ 4328-77 Натрію гідроксид. Технічні умови
ГОСТ 10484-78 Кислота фтористоводнева. Технічні умови
ГОСТ 17746-96 Титан губчастий. Технічні умови
ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови
ГОСТ 23780-96 Титан губчастий. Методи відбору та підготовки проб
ГОСТ 25086-87 * Кольорові метали та їх сплави. Загальні вимоги до методів аналізу
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє
3 Загальні вимоги
3.1 Загальні вимоги до методу аналізу - за
3.2 Відбір та підготовка проб проводиться за
3.3 За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати двох вимірювань. На початку зміни проводять не менше двох контрольних дослідів.
4 Засоби вимірювання та допоміжні пристрої
Установка для визначення вмісту азоту (рисунок 1) складається з: промивних склянок 1 заповнених на сірчаною кислотою (1:1), лійки 2 з гідравлічним затвором, холодильника 3 (малюнок 2), колби типу К'єльдаля 4 місткістю 250 см , колбонагрівача 5 , мікробюретки 6 місткістю 5 см , судини для поглинання та титрування аміаку 7 (малюнок 3), крана для зливу 8 .
Малюнок 1
Малюнок 2
Малюнок 3
Колба конічна місткістю 250 см із затвором (рисунок 4), що служить для розкладання навішування.
Малюнок 4
Резервуар із індикаторною водою.
Прилад електронагрівальний зі слабким нагріванням закритого типу.
Повітря стиснене або магістраль зі стисненим повітрям тиском 0,01-0,02 МПа, витрата близько 3 дм /хв.
Кислота сірчана за
Кислота сірчана. Стандарт-титр (фіксанал) за чинним нормативним документом, розчини молярної концентрації 0,005 та 0,0025 моль/дм . Масову концентрацію цих розчинів сірчаної кислоти встановлюють за стандартним зразком титану, близьким за хімічним складом і вмістом азоту до аналізованої проби титану і проведеного через всі стадії аналізу. Масову концентрацію розчину сірчаної кислоти , г/см азоту, обчислюють за формулою
, (1)
де - масова частка азоту у стандартному зразку, %;
- Маса навішування стандартного зразка, г;
- Об'єм розчину сірчаної кислоти, витраченого на титрування стандартного зразка, см ;
- Об'єм розчину сірчаної кислоти, витраченого на титрування контрольного досвіду, см .
1 см сірчаної кислоти молярної концентрації 0,0025 моль/дм відповідає 0,00007 г азоту, молярної концентрації 0,0050 моль/дм - 0,00014 г азоту.
Кислота фтористо-воднева за
Кислота соляна за
Калій хлорат (калій хлорнокислий) за чинним нормативним документом, попередньо прожарений при температурі 723-773 К.
Міді сульфат (мідь сірчанокисла) за
Цинк металевий гранульований за
Натрію гідроксид за
Метиловий червоний за чинним нормативним документом.
Метиленовий блакитний за чинним нормативним документом.
Етанол (спирт етиловий) ректифікований технічний за
Індикатор Таширо: 0,06 г метилового червоного та 0,04 г метиленового блакитного розчиняють у 100 см етанолу.
Індикаторна вода: 10 см індикатора Таширо розбавляють водою до 2,0 дм зберігають у щільно закритій темній скляній тарі. Індикаторна вода має фіолетово-червоний колір у кислому середовищі та зелений – у лужному.
Стандартні зразки за
5 Порядок підготовки до проведення вимірювань
5.1 Підготовка проби
Аналізовану пробу перед початком роботи очищають від забруднень. Для цього титанову стружку промивають етанолом з розрахунку 10 см. на 1 г стружки та висушують.
5.2 Підготовка установки
Скляну частину установки обробляють гарячою парою: в реакційну колбу наливають 200 см води, в посудину для поглинання аміаку та титрування доливають 20-30 см індикаторної води, подають стиснене повітря та нагрівають реакційну колбу на електроплитці-колбонагрівачі до кипіння.
Підготовку індикаторної води до роботи проводять добавкою розчину сірчаної кислоти молярної концентрації 0,0025 моль/дм до зміни забарвлення від зеленого до фіолетово-червоного.
Якщо на нейтралізацію 100 см дистиляту витрачається 0,8-1,2 см розчину сірчаної кислоти молярної концентрації 0,0025 моль/дм , то установку вважають готовою до роботи.
Припиняють нагрівання та подачу стисненого повітря, видаляють воду з реакційної колби та індикаторну воду із судини для поглинання аміаку.
6 Порядок проведення вимірювань
Наважку проби масою 1 г (при масовій частці азоту від 0,005% до 0,1% включно) або 0,5 г (при масовій частці азоту від 0,1% до 0,5% включно) поміщають у конічну колбу місткістю 250 см , доливають 30 см сірчаної кислоти (1:4) або 30 см соляної кислоти (1:1) та 5 см фтористо-водневої кислоти (1:5) та закривають колбу затвором (рисунок 4).
Пробу спочатку розчиняють при кімнатній температурі, а потім при помірному нагріванні до повного розчинення. Якщо на дні колби є темні частинки залишку, що не розчиняється, який може містити нітриди і карбонітриди, то розчин упарюють до появи парів сірчаної кислоти. Потім розчин охолоджують, додають 1 г хлорату калію і повторюють упарювання до виділення білої щільної пари.
Колбу з розчином охолоджують, обмивають затвор водою і приєднують її до розчину.
У поглинач доливають 20-30 см індикаторної води подають стиснене повітря в систему і воду в холодильник.
У реакційну колбу через лійку доливають 50 см. розчину гідроксиду натрію та аналізований розчин, після чого обмивають колбу та стінки воронки невеликими порціями води та включають нагрівання.
У міру дистиляції аміаку та поглинання його індикаторною водою ведуть титрування розчином сірчаної кислоти молярної концентрації 0,0025 моль/дм до відновлення початкового слабкого фіолетово-червоного забарвлення індикаторної води. Щоб уникнути перетитрування, кислоту додають краплями. Якщо індикаторна вода зберігає слабкий фіолетово-червоний колір протягом 3-5 хв, дистиляцію закінчують.
За обсягом розчину сірчаної кислоти молярної концентрації 0,0025 моль/дм , Витраченому на титрування, розраховують вміст азоту в аналізованій пробі.
Контрольний досвід проводять через усі стадії аналізу. При нестійкому значенні контрольного досвіду повторюють його протягом зміни 1-2 рази. Середнє значення результату контрольного досвіду не повинно перевищувати розбіжностей, що допускаються, наведених у таблиці 1.
Таблиця 1
В процентах
Масова частка | Допустиме розбіжність між результатами паралельних вимірів | Розбіжність між результатами аналізу, що допускається | Межа похибки |
Від 0,005 до 0,010 включно. | 0,002 | 0,005 | 0,004 |
Св. 0,010 "0,020" | 0,005 | 0,010 | 0,008 |
0,020 0,050 | 0,007 | 0,012 | 0,009 |
0,050 0,100 | 0,009 | 0,018 | 0,014 |
0,10 0,20 | 0,02 | 0,04 | 0,03 |
0,20 0,50 | 0,04 | 0,06 | 0,05 |
При масовій частці азоту від 0,2% до 0,5% включно допускається використання як титрант при проведенні аналізу та контрольного досвіду розчину сірчаної кислоти молярної концентрації 0,005 моль/дм .
Визначення вмісту азоту має проводитися у приміщенні, в якому не ведеться робота з аміаком та іншими сполуками азоту.
7 Обробка результатів вимірювань
Масову частку азоту , %, обчислюють за формулою
, (2)
де - Об'єм розчину сірчаної кислоти, витраченого на титрування аналізованої проби, см ;
- Об'єм розчину сірчаної кислоти, витраченого на титрування контрольного досвіду, см ;
- масова концентрація розчину сірчаної кислоти, що використовується для титрування проби, у перерахунку на азот, г/см ;
- Маса навішування аналізованої проби, р.
8 Допустима похибка вимірювань
8.1 Розбіжність між результатами вимірювань та результатами аналізу (при довірчій ймовірності =0,95) має перевищувати допустимих значень, зазначених у таблиці 1.
8.2 Контроль точності результатів аналізу проводять за стандартними зразками будь-якої категорії, близькими за хімічним складом до матеріалу, що аналізується відповідно до
9 Вимоги до кваліфікації
До виконання аналізу допускається хімік-аналітик кваліфікації не нижче за 4-й розряд.