ГОСТ 19281-89

ГОСТ 19281-89 (ISO 4950-2-81, ISO 4950-3-81, ISO 4951-79, ISO 4995-78, ISO 4996-78, ISO 5952-83) Прокат із сталі підвищеної міцності. Загальні технічні умови (зі зміною N 1)

ГОСТ 19281-89
(ІСО 4950-2-81,
ISO 4950-3-81,
ISO 4951-79,
ISO 4995-78,
ISO 4996-78,
ISO 5952-83)

Група В20

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПРОКАТ ІЗ СТАЛИ ПІДВИЩЕНОЇ МІЦНОСТІ

Загальні технічні умови

Rolled steel with increased strength. General specifications

____________________________________________________________________
Текст Порівняння ГОСТ 19281–2014 із ГОСТ 19281–89 див. за посиланням.
- Примітка виробника бази даних.
____________________________________________________________________

МКС 77.140.50
ОКП 09 2500, 09 3000, 09 7000, 11 2000

Дата введення 1991-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 28.09.89 N 2972

3. Стандарт у частині порівнянних класів міцності відповідає МС ІСО 4950-2 для класів міцності Е 355, Е 390 та Е 420, за винятком вимог щодо відносного подовження для класів Е 355 та Е 390; відповідає МС ІСО 4950-3 для класу міцності Е 420, за винятком вимог ударної в'язкості KCV при мінус 50°; відповідає МС ІСО 4951, за винятком вимог щодо відносного подовження для класу міцності Е 355; відповідає МС ІСО 4995 для класів міцності НР 275 та НР 355; МС ISO 4996 для класів міцності HS 355, HS 390 та HS 420; відповідає МС ІСО 5952 для класу міцності Н 355

4. ВЗАМІН ГОСТ 19281–73 та ГОСТ 19282–73

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

7. ВИДАННЯ (вересень 2009 р.) із Зміною N 1, затвердженою у грудні 1990 р. (ІУС 5-91), Поправкою (ІУС 8-2004).


Цей стандарт поширюється на товстолистовий, широкосмуговий універсальний, фасонний, сортовий прокат та гнуті профілі зі сталі підвищеної міцності, що застосовуються для зварних, клепаних або болтових конструкцій і використовуються у виробах, переважно, без додаткової термічної обробки.

У частині норм хімічного складу стандарт поширюється також тонкий лист, зливки, сляби, блюмси, поковки і штампування.

1. СОРТАМЕНТ

1.1. Прокат виготовляють класів міцності 265, 295, 315, 325, 345, 355, 375, 390 та 440.

1.2. За формою, розмірами та граничними відхиленнями прокат повинен відповідати вимогам ГОСТ 8509 – для кутового рівнополочного, ГОСТ 8510 – кутового нерівнополочного, ГОСТ 8239 – балок двотаврових, ГОСТ 19425 – для балок двотаврових і швелерів спеціальних, ГОСТ 26020 - для двотаврів з паралельними гранями полиць, ГОСТ 8240 - для швелерів, ГОСТ 19903 - для листового, ГОСТ 103 - для смугового і ГОСТ 82 - для широкосмугового універсаль , ГОСТ 8278 , ГОСТ 8281 , ГОСТ 8282 , ГОСТ 8283 , ГОСТ 9234 , ГОСТ 10551 , ГОСТ 13229 , ГОСТ 14635 , ГОСТ 19771 , ГОСТ 19725 , ГОСТ 19725 для квадратного прокату; ГОСТ 21026 - для швелерів з відігнутою полицею.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.3. Ступені точності прокату за розмірами, площинністю, кривизною в межах, передбачених у стандартах на сортамент, вказуються споживачем у замовленні. За відсутності замовлення вимог точність виготовлення визначає підприємство-виробник.

1.4. Приклади умовних позначень наведено у додатку 1.

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Характеристики базового виконання

2.1.1. Базовий хімічний склад кожного класу міцності наведено у додатку 2.

Масова частка фосфору в сталі має бути не більше 0,035%, сірки – не більше 0,040%.

Масові частки азоту у сталі — трохи більше 0,012%, миш'яку — трохи більше 0,08%. При виплавці сталі з керченських руд масова частка миш'яку — трохи більше 0,15%, у своїй масова частка фосфору — трохи більше 0,030%.

Перелік марок сталей, рекомендованих для різних класів міцності та товщин фасонного та сортового прокату, наведено у додатку 3, листового прокату – у додатку 4.

2.1.2. Прокат виготовляють у гарячекатаному, термообробленому стані або після контрольованої прокатки відповідно до замовлення. За відсутності вказівки спосіб виготовлення визначає підприємство-виробник.

2.1.3. Поверхня, вимоги до кромок та кінців прокату повинні відповідати: листового – ГОСТ 14637 , сортового та фасонного – ГОСТ 535 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.1.4. Розшарування у листах не допускаються.

2.1.5. Механічні властивості при розтягуванні, а також умови випробування на вигин повинні відповідати для фасонного та сортового прокату вимогам табл.1, листового та широкосмугового універсального прокату та гнутих профілів – табл.2.

Допускається випробування на вигин фасонного та листового прокату товщиною до 22 мм у виробника не проводити. У цьому дотримання встановлених норм виробником має гарантуватися.

Таблиця 1

Механічні властивості сортового та фасонного прокату

Примітка. При замовленні прокату класу міцності 295 зі сталі марок 09Г2, 09Г2Д, товщиною до 20 мм межа плинності повинна бути не менше 305 H/мм (31 кгс/мм ), а тимчасовий опір - не менше 440 H/мм (45 кгс/мм ).

Таблиця 2

Механічні властивості листового, смугового, широкосмугового універсального прокату
та гнутих профілів

Примітка. При замовленні прокату класу міцності 265 із сталі марки 16ГС тимчасовий опір має бути не менше 450 H/мм (46 кгс/мм ); при замовленні прокату класу міцності 295 зі сталі марок сталі 09Г2, 09Г2Д, товщиною до 20 мм межа плинності повинна бути не менше 305 H/мм (31 кгс/мм ), а тимчасовий опір не менше 440 H/мм (45 кгс/мм ); при замовленні прокату класу міцності 315 із сталі марки 12ГС відносне подовження має бути не менше ніж 26%; при замовленні прокату класу міцності 325 із сталі марки 09Г2С завтовшки св. 10 до 20 мм тимчасовий опір має бути не менше 470 H/мм (48 кгс/мм ); при замовленні прокату класу міцності 345 зі сталі марок 17ГС та 17Г1С відносне подовження має бути не менше 23%.

При замовленні прокату класу міцності 345 із сталі марки 10ХНДП тимчасовий опір має бути не менше 470 H/мм (48 кгс/мм ), а відносне подовження - не менше 20%.


(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Характеристики виконання, що встановлюються на вимогу споживача

2.2.1. Прокат із регламентованим хімічним складом.

Хімічний склад за плавковим аналізом ковшової проби повинен відповідати нормам, наведеним у табл.3. У готовому прокаті відхилення, що допускаються по масовій частці елементів від норм, наведених в табл.3, повинні відповідати табл.4.

Примітка. Для прокату, призначеного для зварних конструкцій та конструкцій відповідального призначення, в замовленні встановлюють марку сталі та вимоги до зварюваності.

Таблиця 3

Хімічний склад низьколегованих марок сталей

Примітки:

1. Масова частка азоту в сталях, не легованих азотом, має перевищувати 0,008%. Допускається масова частка азоту до 0,012%, при цьому прокат незалежно від категорії повинен відповідати вимогам табл.6 та 7 у частині норм ударної в'язкості після механічного старіння.

2. Допускається добавка алюмінію та титану з розрахунку отримання масової частки в прокаті алюмінію – не більше 0,05%, титану – не більше 0,03%.

3. Масові частки фосфору, сірки та миш'яку у сталі повинні відповідати п. 2.1.1.

Таблиця 4

Примітка. У прокаті зі сталі марки 10ХНДП допускаються відхилення за масовою часткою фосфору +0,03%, алюмінію %.


(Змінена редакція, Изм. N 1, Поправка).

2.2.2. Прокат з обмеженням масової частки фосфору трохи більше 0,030%, сірки — трохи більше 0,035%.

2.2.3. Прокат із гарантією зварюваності.

Зварюваність сталі забезпечується технологією її виготовлення та хімічним складом.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2.4. Прокат з нормованим вуглецевим еквівалентом повинен бути: не більше 0,49 – для сталі класу міцності 390, не більше 0,51 – для сталі класу міцності 440.

2.2.5. Прокат класів міцності 265, 295, 315 (товщиною понад 20 мм), 325 (товщиною понад 10 мм), 345, 355, 375, 390 та 440 з підвищеною стійкістю проти атмосферної корозії. При цьому масова частка міді у сталі повинна становити 0,15% - 0,30%, до позначення класу міцності додається буква Д (наприклад, 265Д, 295Д).

Примітка. Прокат із сталі марки 09Г2Д класу міцності 295 може виготовлятися завтовшки до 20 мм.


(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2.6. Прокат класів міцності 315 та 345 із застосуванням нормалізації або контрольованої прокатки, класів міцності 390, 440 із застосуванням термічного зміцнення або контрольованої прокатки.

2.2.7. Прокат для виробів у виконанні ХЛ із застосуванням термічної обробки або контрольованої прокатки, що вказуються у замовленні.

2.2.8. Прокат класів міцності 390 і 440 з обмеженням верхньої межі тимчасового опору величинами не більше ніж на 180 Н/мм (18 кгс/мм ) перевищують зазначені в табл.1 і 2.

2.2.9. Прокат з нормованою ударною в'язкістю.

Залежно від вимог до випробувань на ударний згин прокат виготовляють за категоріями, вказаними у табл.5. Норми ударної в'язкості наведені у табл.6 та 7.

Таблиця 5

Примітки:

1. При замовленні прокату категорії, що передбачає випробування на зразках із концентратором напруги виду V, споживач може одночасно вказати додаткову вимогу до прокату відповідно до однієї з категорій, що передбачає випробування на зразках із концентратором напруги виду U.

2. Сортовий прокат за категоріями 5-7 та 13-15 не виготовляють. Фасонні профілі за категоріями 5-7 та 13-15 виготовляють товщиною до 11 мм включно.

Таблиця 6

Ударна в'язкість товстолистового та широкосмугового універсального прокату

Примітки:

1. У разі відсутності норм KCV визначення ударної в'язкості проводять для набору даних, після чого встановлюються норми. Результати випробувань заносяться до документу якості.

2. Значення ударної в'язкості KCU для категорії замовлення 3 повинні бути не менше норм, встановлених для категорії замовлення 4. Значення ударної в'язкості KCU для категорії замовлення 5 та 6 повинні бути не нижчими за норми, встановлені для категорії замовлення 7.

3. Для прокату класу міцності 265 зі сталі марки 09Г2С ударна в'язкість KCU при температурі випробування мінус 40 °C повинна бути не менше 34 Дж/см (3,5 кгс·м/см ), при температурі випробування мінус 70 °C - не менше 29 Дж/см (3,0 кгс·м/см ).

4. Для прокату класу міцності 295 із сталі марок 09Г2, 09Г2Д для товщин від 20 до 32 мм включно. значення ударної в'язкості KCU має бути не менше 39 Дж/см (4,0 кгс·м/см ) при температурі випробування мінус 40 °C.

5. Для прокату класу міцності 325 із сталі марки 14Г2 для товщин від 5 до 20 мм значення ударної в'язкості KCU при температурі випробування мінус 40 °C зменшується на 5 Дж/см (0,5 кгс·м/см ).

6. Для прокату класу міцності товщиною 345 від 5 до 10 мм включ. з марки сталі 17ГС значення ударної в'язкості KCU при температурі випробування мінус 40 ° C має бути не менше 44 Дж/см (4,5 кгс·м/см ), із сталі марки 09Г2С при температурі випробування мінус 70 °C не менше 34 Дж/см (3,5 кгс·м/см ).

7. Для прокату всіх класів міцності з регламентованим хімічним складом із сталі марок 09Г2, 14Г2, 12ГС, 17ГС, 17Г1С, 15ГФ, 15Г2СФ, 10Г2Б, 12Г2Б, 14С1000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000... бракувальною ознакою не були та визначалися для набору статистичних даних.

8. Для прокату класу міцності 390 товщиною від 15 до 40 мм включно зі сталі марки 10ХСНД значення ударної в'язкості KCU при температурі випробування мінус 40 °C має бути не менше 49 Дж/см. (5,0 кгс·м/см ).

Таблиця 7

Ударна в'язкість сортового, смугового та фасонного прокату

Примітки:

1. У разі відсутності норм KCV визначення ударної в'язкості проводять для набору даних, після чого встановлюють норми. Результати випробувань заносили у документ про якість.

2. Значення ударної в'язкості KCU для категорії замовлення 3 повинні бути не нижче встановлених для категорії замовлення 4. Значення ударної в'язкості KCU для категорій замовлення 5 і 6 повинні бути не нижчими за норми, встановлені для категорії замовлення 7.

3. Для прокату класу міцності 325 із сталі марки 09Г2С завтовшки від 5 до 32 мм включ. значення ударної в'язкості KCU за температури випробування мінус 40 °C збільшуються на 5 Дж/см (0,5 кгс·м/см ).

4. Для прокату класу міцності 345 із сталі марки 09Г2С завтовшки від 5 до 10 мм включ. ударна в'язкість KCU при температурі випробування мінус 70 °C повинна бути не менше 34 Дж/см (3,5 кгс·м/см ).

5. Для прокату класу міцності 390 із сталі марки 10ХСНД завтовшки від 5 до 10 мм включ. значення ударної в'язкості KCU при температурі випробування мінус 40 °C повинні бути не менше 49 Дж/см (5,0 кгс·м/см ), завтовшки понад 10 до 15 мм включ. - не менше 39 Дж/см (4,0 кгс·м/см ).


(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2.10. Прокат з очищенням від окалини.

2.2.11. Прокат із зачисткою задирок і без зминання кінців.

2.2.12. Прокат із ультразвуковим контролем суцільності.

Клас суцільності листів встановлюють за узгодженням виробника із споживачем відповідно до ГОСТ 22727 . Контроль прикрімкових зон проводять на вимогу споживача.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2.13. Прокат з регламентованою верхньою межею плинності.

2.3. Маркування та пакування прокату - за ГОСТ 7566 .

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Правила приймання прокату згідно з ГОСТ 7566 з доповненнями. Прокат приймають партіями. Партія повинна складатися із прокату одного класу міцності, одного розміру за товщиною, одного режиму термічної обробки сталі, одного базового хімічного складу. Маса партії має перевищувати 350 т.

Партія прокату із сталі з регламентованим хімічним складом і розливається в зливки повинна складатися, крім того, з однієї плавки-ковша; у партії прокату із сталі, що розливається на машинах безперервного лиття заготовок (МНЛЗ), різниця за масовою часткою вуглецю в сталі не повинна перевищувати 0,04%, а за масовою часткою марганцю — 0,15% за ковшовим аналізом.

Кожна партія прокату супроводжується документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

найменування споживача;

номер замовлення;

дату виписки документа про якість;

номер вагона чи транспортного засобу;

найменування продукції, розміри, кількість місць, їх загальну масу та, у разі постачання за здавальною (теоретичною) масою, - знак ТМ;

клас міцності;

фактичний хімічний склад;

точність прокатки;

механічні властивості;

вид площинності для листа;

характер кромки для аркуша;

групу якості поверхні для сортового прокату;

вид термічної обробки (при постачанні прокату в термічно обробленому стані);

номер НТД;

штамп відділу технічного контролю.

Для прокату, що приймається з характеристиками, що встановлюються споживачем відповідно до п. 2.2, у документі про якість додатково вказують результати випробувань за показниками, що замовляються.

Для прокату, що приймається з регламентованим хімічним складом, у документі про якість вказують марку сталі, хімічний склад та номер плавки, номер партії, якщо плавка ділиться на партії. Для прокату з гарантією зварюваності додатково вказується позначення св.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Для перевірки якості прокату від кожної партії відбирають дві штанги або два аркуші, дві смуги, один рулон.

3.3. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником проводять повторні випробування відповідно до ГОСТ 7566 .

4. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

4.1. Відбір проб визначення хімічного складу проводять за ГОСТ 7565 .

4.2. Хімічний аналіз сталі проводять за ГОСТ 22536 .0 - ГОСТ 22536 .12, ГОСТ 27809 , ГОСТ 12344 - - ГОСТ 12352 , ГОСТ 12355 - - ГОСТ 12359 , ГОСТ 12 ГОСТ 8 аналізу.

При розбіжностях щодо оцінки якості оцінку проводять методами, встановленими у стандарті.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.3. Вуглецевий еквівалент ( ) обчислюють за формулою

, (1)

де , , , , , , , - масові частки вуглецю, марганцю, кремнію, хрому, нікелю, міді, ванадію та фосфор

а.

4.4. Контроль якості поверхні та розмірів листового прокату – за ГОСТ 14637 , сортового – за ГОСТ 535 .

4.5. Розшарування прокату при різанні контролюють оглядом кромок та торців без застосування збільшувальних приладів.

При необхідності якість металу на кромках листів та універсальних смуг перевіряють зняттям стружки: при цьому роздвоєння стружки є ознакою несплошності металу.

4.5.1. Ультразвуковий контроль суцільності листового прокату проводять відповідно до ГОСТ 22727.

4.6. Відбір проб та виготовлення зразків для механічних та технологічних випробувань проводять за ГОСТ 7564 . З фасонного прокату та універсальної смуги зразки вирізають вздовж, з листового – поперек напряму прокатки. При випробуванні на ударний згин на зразках з гострим надрізом зразки відбирають вздовж напрямку прокатки.

Для прокату діаметром або стороною квадрата більш зазначених у табл.1 та 7 допускається механічні властивості визначати на зразках, вирізаних із заготовок, прокованих або прокатаних на розміри, що регламентуються табл.1 та 7. Норми механічних властивостей у цьому випадку повинні відповідати табл.1 та 7.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.7. Від кожної відібраної для контролю штанги, аркуша, універсальної смуги, рулону відбирають для випробування на розтяг і вигин по одному зразку, для визначення ударної в'язкості по два зразки для кожної температури. Якість гнутих профілів контролюють із заготівлі.

4.8. Випробування прокату на розтяг проводять на зразках п'ятикратної довжини за ГОСТ 1497 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.9. Випробування на вигин проводять за ГОСТ 14019 .

4.10. Визначення ударної в'язкості прокату з номінальною товщиною до 10 мм включно проводять на зразках типу 1, 2 або 3, а для категорій 8 і 9 - типу 11, 12, 13 по ГОСТ 9454. Для прокату товщиною більше 10 мм ударну в'язкість визначають на зразках типу 1 , а для категорій 8 та 9 – типу 11 за ГОСТ 9454 .

Ударну в'язкість фасонного та смугового прокату товщиною 3-4 мм, листового прокату товщиною менше 5 мм допускається визначати на зразках шириною, що дорівнює товщині прокату.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.11. Ударну в'язкість після механічного старіння визначають за ГОСТ 7268 на зразках із концентратором виду U. Товщина зразків повинна відповідати прийнятим у п. 4.10.

4.12. При випробуванні зразків з концентратором виду U допускається зниження ударної в'язкості на одному зразку на 15%; при випробуванні зразків з концентратором виду V допускається зниження ударної в'язкості на одному зразку на 30%; при цьому середнє значення результатів випробувань повинно бути не нижче за норми табл.6 і 7.

4.13. При використанні заводом-виробником статистичних та інших неруйнівних методів контролю механічних властивостей відповідно до нормативно-технічної документації контроль механічних властивостей виробником за методикою, передбаченою цим стандартом, допускається не проводити. Виробник гарантує при цьому відповідність продукції вимогам цього стандарту. При розбіжностях щодо оцінки якості і за періодичних перевірках якості продукції застосовують методи контролю, передбачені цим стандартом.

5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Транспортування та зберігання - за ГОСТ 7566 , гнутих профілів - за ГОСТ 11474 .

ДОДАТОК 1 (обов'язковий). ПРИКЛАДИ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ДОДАТОК 1
Обов'язкове

Прокат фасонний гарячекатаний, звичайної точності прокатки (В), балка двотаврова номер 30 за ГОСТ 8239-89 , класу міцності 345:

.

Прокат фасонний гарячекатаний, швелер номер 20 з паралельними гранями полиць (П) по ГОСТ 8240-97, класу міцності 315:

.

.
Прокат фасонний гарячекатаний, звичайної точності прокатки (В) кутовий нерівнополичний розмірами 63х40х4 мм за ГОСТ 8510-86 , класу міцності 345:

.

Прокат сортовий гарячекатаний, квадратний, звичайної точності прокатки (В1) зі стороною квадрата 50 мм за ГОСТ 2591-2006 , класу міцності 315:

.

Прокат сортовий гарячекатаний, круглий, звичайної точності прокатки (В1) діаметром 40 мм за ГОСТ 2590-2006 , першої групи, дев'ятої категорії, класу міцності 345:

.

Прокат листовий, нормалізований, підвищеної точності прокатки (А), високої площинності (ПВ), з обрізною кромкою (О) розмірами 8х1100х5000 мм за ГОСТ 19903-74 , класу міцності 390 із сталі марки 10ХСНД:

.

Прокат листовий гарячекатаний, нормальної точності прокатки (Б), нормальної площинності (ПН) з необрізною кромкою (АЛЕ) розміром 16х1200х6000 мм за ГОСТ 19903-74 , класу міцності 325 зі сталі марки 16ГС, з гарантією зварюваності

.

(Змінена редакція, зміна N 1).

ДОДАТОК 2 (довідкове). БАЗОВИЙ ХІМІЧНИЙ СКЛАД СТАЛИ

ДОДАТОК 2
Довідкове

Таблиця 8

Примітка. Для забезпечення необхідного рівня властивостей застосовується обробка сталі рідкими синтетичними шлаками, вакуумування, продування аргоном, модифікування сталі кальцієм та рідкісноземельними елементами з розрахунку введення в метал не більше 0,02% кальцію та 0,05% рідкісноземельних елементів.

ДОДАТОК 3 (довідкове). МАРКИ СТАЛИ ДЛЯ СОРТОВОГО, СМУГОВОГО І ФАСОННОГО ПРОКАТУ

ДОДАТОК 3
Довідкове

Таблиця 9

ДОДАТОК 4 (довідкове). МАРКИ СТАЛИ ДЛЯ ЛИСТОВОГО, ШИРОКОПОЛОСНОГО УНІВЕРСАЛЬНОГО ПРОКАТУ І ГНУТИХ ПРОФІЛІВ

ДОДАТОК 4
Довідкове

Таблиця 10

ДОДАТКИ 3, 4. (Змінена редакція, Зм. N 1).