ГОСТ 21427.2-83

ГОСТ 21427.2-83 Сталь електротехнічна холоднокатана ізотропна тонколистова. Технічні умови (із Змінами N 1-5, із Поправкою)

ГОСТ 21427.2-83
Група В33

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛЬ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ХОЛОДНОКАТАНА
ІЗОТРОПНА ТОНКОЛІСТОВА

Технічні умови

Залізний-сверблений ізотропний електричний-сітка стель. Specifications

МКС 77.140.50
ОКП 09 8800

Дата введення 1984-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 21.06.83 N 2610

3. ВЗАМІН ГОСТ 21427.2-75

4. СТАНДАРТ ПОВНІСТТЮ ВІДПОВІДАЄ СТ СЕВ 101-85

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

7. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, 4, 5, затвердженими у грудні 1985 р., жовтні 1986 р., березні 1987 р., вересні 1988 р., грудні 1990 р. (ІВС 4-86, 1 87, 6-87, 1-89, 4-91)

ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 7, 2007 рік

Виправлення внесено виробником бази даних

Цей стандарт поширюється на тонколистову холоднокатану ізотропну електротехнічну сталь, що застосовується в магнітних ланцюгах електричних машин, апаратів та приладів.

Стандарт містить усі вимоги СТ СЭВ 101 і встановлює більш жорсткі вимоги щодо норм магнітної індукції, коефіцієнта старіння для сталі з масовою часткою кремнію понад 1,8%, телескопічності рулонів шириною 500 мм і вище (див. додаток 3 про відповідність вимог цього стандарту вимогам стандарту РЕВ).

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. СОРТАМЕНТ

1.1. Сталь виготовляють марок: 2011, 2012, 2013, 2111, 2112, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2312, 2411, 2412, 243

(Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

1.2. Сталь поділяють:

за видами продукції: лист, рулонна сталь, стрічка різана (стрічка);

за точністю прокатки по товщині:

нормальної точності - Н;

підвищеної точності - П;

за точністю виготовлення за шириною:

нормальної точності,

підвищеної точності - Ш;

за неплощинністю на класи: 1 і 2;

по серповидності (для рулонної сталі та стрічки);

нормальної точності,

підвищеної точності - З;

з термічної обробки:

термічно оброблена на магнітні властивості - ТО,

без термічної обробки магнітні властивості;

за видом покриття:

без покриття (з металевою поверхнею),

з нетермостійким електроізоляційним покриттям, що покращує штампування — НШ,

з термостійким електроізоляційним покриттям, що покращує штампування — ТШ,

з термостійким електроізоляційним покриттям, що не погіршує штампування - Т;

за коефіцієнтом заповнення групи: А і Б.

1.3. Рулонну сталь виготовляють завтовшки 0,27; 0,35 і 0,50 мм і шириною 500, 530, 600, 670, 740, 750, 805, 815, 825, 840, 860, 865, 880, 905, 935, 960,9 1030, 1050, 1065 мм.

Розміри листів повинні відповідати вказаним у табл.1.

Таблиця 1

мм

Примітка. На вимогу споживача допускається виготовляти рулони та листи іншої ширини, але не більше 1100 мм.

1.2, 1.3. (Змінена редакція, Зм. N 5).

1.4. Стрічку виготовляють товщиною 0,27; 0,35 і 0,50 мм і шириною 90, 95, 107, 123, 130, 138, 140, 150, 156, 160, 170, 175, 187, 200, 215, 226, 23 23 , 300, 322, 325, 360, 400, 445 мм.

Примітка. За погодженням виробника із споживачем допускається виготовляти стрічку іншої проміжної ширини.


(Змінена редакція, Зм. N 1, 4, 5).

1.5. Маса одного відрізка в рулоні стрічки повинна бути не меншою за масу, обчислену з розрахунку 0,5 кг на 1 мм ширини стрічки.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

1.6. Граничні відхилення по товщині сталі повинні відповідати вказаним у табл.2.

Таблиця 2

мм

(Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

1.7. Листи, рулонну сталь та стрічки виготовляють з обрізними кромками.

1.8. Граничні відхилення по ширині рулонної сталі, листів та стрічки повинні відповідати табл.3.

Таблиця 3

мм

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1.9. Граничні відхилення листів по довжині не повинні перевищувати 0,5%.

1.10. Поздовжня та поперечна різнотовщинність листа та поперечна різнотовщинність рулонної сталі не повинна перевищувати суми граничних відхилень за товщиною. Для рулонної сталі та стрічки товщиною 0,5 мм підвищеної точності прокатки поперечна різнотовщинність не повинна перевищувати 0,02 мм. Поперечна різнотовщинність стрічки має перевищувати норм, зазначених у табл.3а.

Таблиця 3а

мм

(Змінена редакція, Зм. N 2, 5).

1.11. Неплощинність має перевищувати норм, зазначених у табл.4.

Таблиця 4

Примітки:

1. Для рулонної сталі, виготовленої без термічної обробки або підданої термообробці в рулонах у непрохідних печах, норма неплощинності не повинна перевищувати 8 мм на 1 м.

2. На вимогу споживача стрічку виготовляють із нормами, передбаченими для рулонної сталі.

1.12. Відношення висоти неплощинності до її довжини має відповідати зазначеному в табл.5.

Таблиця 5

Примітки:

1. Стрічку класу 2 допускається виготовляти за погодженням виробника із споживачем.

2. На вимогу споживача стрічку виготовляють із нормами, передбаченими для рулонної сталі.

1.11, 1.12. (Змінена редакція, Зм. N 5).

1.13. Серповидність рулонної сталі та стрічки на 1 м довжини повинна відповідати зазначеній у табл.6.

Таблиця 6

мм

1.14. Телескопічність рулонів не повинна перевищувати:

5 мм – при ширині сталі до 500 мм;

7 мм – при ширині сталі 500 мм і вище.

Окремі витки рулону не повинні виступати більш як на п'ятикратну товщину сталі. Один-два внутрішні або зовнішні витки можуть виступати над поверхнею торця рулону.

1.15. На вимогу споживача нормується залишкова кривизна рулону. Норми встановлюються за погодженням виробника із споживачем.

1.16. Внутрішній діаметр рулону має бути (500±10) мм, для нелегованої сталі – (500±10) або (600±10) мм. Зовнішній діаметр – не більше 1500 мм. Смотка має бути рівна, щільна.

Приклади умовних позначень

Лист товщиною 0,50 мм, шириною 750 мм, довжиною 1500 мм, нормальної точності прокатки, нормальної точності виготовлення по ширині, з неплощинністю класу 2, термічно оброблений, без покриття, з коефіцієнтом заповнення групи Б зі сталі марки 2211:

Аркуш 0,50х750х1500-Н-2-ТО-Б-2211 ГОСТ 21427.2-83

Рулонна сталь товщиною 0,35 мм, шириною 1000 мм, підвищеної точності прокатки, підвищеної точності виготовлення по ширині, підвищеної точності по серповидності, з неплощинністю класу 1, термічно оброблена, з термостійким електроізоляційним покриттям, марки ТШ1, що покращує штампування. А, зі сталі марки 2412:

Рулон 0,35х1000-П-Ш-С-1-ТО-ТШ1-А-2412 ГОСТ 21427.2-83

Стрічка товщиною 0,50 мм, шириною 250 мм, підвищеної точності прокатки, нормальної точності виготовлення за шириною, підвищеної точності по серповидності, з неплощинністю класу 2, термічно оброблена, з термостійким електроізоляційним покриттям, не погіршуючим штампування, марки Т1, з коефіцієнтом Б, із сталі марки 2311:

Стрічка 0,50х250-П-С-2-ТО-Т1-Б-2311 ГОСТ 21427.2-83

(Змінена редакція, Зм. N 5).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Сталь електротехнічна має виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

2.2. Сталь усіх марок, крім марок 2011, 2012 та 2013, виготовляють у термічно обробленому стані на магнітні властивості.

2.3. Сталь, що поставляється без термічної обробки, виготовляють без покриття. Сталь, термічно оброблену на магнітні властивості, – з покриттям або без покриття. Тип покриття встановлюють за згодою виробника зі споживачем.

2.2, 2.3. (Змінена редакція, Зм. N 5).

2.4. Поверхня сталі має відповідати вимогам, зазначеним у табл.7.

Таблиця 7

Примітка. Допускається виготовлення сталі без термічної обробки магнітні властивості з промасленою поверхнею.


(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.5. На кромках сталі не повинно бути розшарування. Допускаються дефекти на кромках, які не виводять сталі за межі номінальних розмірів.

2.6. Число перегинів для сталі, що виготовляється в термічно обробленому стані, повинне відповідати зазначеному в табл.8.

Таблиця 8

Примітка. У дужках вказано мінімальну кількість перегинів кожного зразка.


(Змінена редакція, Зм. N 2, 5).

2.7. Механічні властивості сталі повинні відповідати нормам, зазначеним у таблиці 8а.

Таблиця 8а

2.8. Магнітні властивості сталі повинні відповідати нормам, зазначеним у табл.9.

Таблиця 9

Примітка. Значення магнітної індукції наведено для постійного магнітного поля. При випробуванні зразків у змінному полі значення магнітної індукції ( ) таблиці відповідають .


Властивості сталі, що поставляється без термічної обробки на магнітні властивості, визначають відпалених зразках.

Значення питомих магнітних втрат ( ) та магнітної індукції , , , наведені у додатку 2, виробником не визначаються та забезпечуються технологією виготовлення.

2.9. Анізотропія магнітної індукції при напруженості магнітного поля 2500 А/м має перевищувати норм, зазначених у табл.9.

На вимогу споживача замість анізотропії магнітної індукції визначають коефіцієнт анізотропії питомих магнітних втрат. При цьому коефіцієнт анізотропії питомих магнітних втрат за індукції 1,5 Тл повинен відповідати нормам, наведеним у табл.9.

При розбіжностях визначення коефіцієнта анізотропії проводять визначення анізотропії магнітної індукції.

2.10. Коефіцієнт старіння по питомих магнітних втрат сталі повинен перевищувати норм, зазначених у табл.10.

Таблиця 10

Примітки:

1. Допускається за погодженням виробника зі споживачем (крім підприємств Міністерства електротехнічної промисловості) виготовлення сталі марок 2011, 2012 та 2013 з коефіцієнтом старіння не більше 10%.

2. У разі перевищення норм коефіцієнта старіння сталь допускається атестувати маркою, якій відповідає рівень втрат, виміряних на зразку після старіння.

2.11. Фізичні та експлуатаційні властивості електроізоляційного покриття повинні відповідати нормам, зазначеним у табл.10а.

Таблиця 10а

Примітки:

1. У позначенні марки покриття цифри означають мінімальне значення коефіцієнта опору.

2. Термін «термостійкість» означає, що покриття має зберігати значення коефіцієнта опору після нагрівання до вказаної температури та при витримці у вказаній атмосфері. Інші вимоги до покриття встановлюються за згодою виробника зі споживачем.

2.12. Коефіцієнт заповнення сталі має відповідати нормам, зазначеним у табл.11.

Таблиця 11

Примітка. Для сталі з покриттями НШ10, НШ20 та НШ40 коефіцієнт заповнення до 01.01.93 бракувальною ознакою не є та визначається для набору статистичних даних.

2.13. Сталь, що виготовляється в термічно обробленому стані в листах, повинна мати низьку залишкову напругу. Розмір зазору між частинами розрізаного листа має перевищувати 2 мм.

2.14. На вимогу споживача сталь виготовляють із нормуванням:

питомих магнітних втрат при одному будь-якому значенні магнітної індукції та магнітної індукції при одному будь-якому значенні напруженості магнітного поля відповідно до табл.9 та додатку 1а.

2.15. Щільність та питомий електричний опір стали наведені у додатку 2.

2.7-2.15. (Змінена редакція, Зм. N 5).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Рулонну сталь, листи та стрічки приймають партіями. Партія повинна складатися зі сталі однієї плавки, однієї марки, одного розміру за товщиною, одного відпалу при відпалі в ковпакових печах або одного рулону - при відпалі в прохідних печах та супроводжуватися документом про якість відповідно до ГОСТ 7566 з доповненням:

рекомендований режим термічної обробки сталі, що виготовляється без термічної обробки;

значення магнітних властивостей, виміряних на поздовжній пробі, для стрічки завширшки менше 300 мм.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 5).

3.2. Контроль розмірів, різнотовщинності, неплощинності, серповидності, стану поверхні та кромок, випробувань на перегин, магнітних властивостей, коефіцієнта опору, міцності зчеплення з поверхнею проводять на одному рулоні або одній пачці від партії.

Стрічку та листи, отримані при розрізанні одного рулону на задані ширини або довжину, випробовують як один рулон.

3.3. Визначення коефіцієнта старіння, коефіцієнта заповнення, коефіцієнта анізотропії питомих магнітних втрат або магнітної індукції та залишкової напруги виробник проводить періодично не менше ніж на 35 партіях на квартал. Механічні властивості визначають на кожній десятій плавці. Отримані значення усереднюють.

На вимогу споживача коефіцієнт анізотропії питомих магнітних втрат чи анізотропії магнітної індукції визначається кожної партії.

Термостійкість покриття забезпечується його хімічною основою та технологією його нанесення.

При отриманні незадовільних результатів періодичних випробувань їх переводять у приймальні до отримання позитивного результату на трьох партіях поспіль. Результати періодичних випробувань вказують у документі про якість на вимогу споживача.

3.2, 3.3. (Змінена редакція, Зм. N 5).

3.4. При отриманні незадовільних результатів перевірки хоча б за одним із показників повторну перевірку щодо нього проводять на вибірці, відібраній за ГОСТ 7566 .

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для проведення випробувань від кожного відібраного рулону відрізають один відрізок довжиною 1500-2000 мм, від пачки відбирають два листи рівномірно по висоті.

4.2. Розміри сталі перевіряють вимірювальним інструментом, що забезпечує необхідну точність виміру:

товщину - мікрометром (ГОСТ 6507 або ГОСТ 4381 ), ширину - металевою лінійкою (ГОСТ 427) або іншими засобами вимірювання відповідної точності.

Товщину листів та відібраних від рулонів відрізків вимірюють у чотирьох точках, розташованих посередині кожної сторони відрізка або листа на відстані не менше ніж 20 мм від кромок. Товщина в кожній точці, що вимірюється, не повинна перевищувати встановлених норм. Різнотовщинність перевіряють за результатами вимірювання товщини.

4.3. Для визначення неплощинності та серповидності відрізок рулону, стрічки або лист вільно укладають на плоску плиту, стежачи за тим, щоб кути прилягали до плити.

Неплощинність вимірюють шаблоном, лінійкою або спеціальним пристосуванням у місцях максимального відшаровування відрізка або листа від плити. Неплощинність не повинна перевищувати добутку допустимої величини на довжину відрізка.

Серповидність вимірюють метровою лінійкою у місцях найбільшого відхилення бічної кромки відрізка від прямої лінії.

Відхилення від площинності (неплощинність), серповидність та різнотовщинність визначають за ГОСТ 26877 .

4.2, 4.3. (Змінена редакція, Зм. N 5).

4.4. Стан поверхні та кромок перевіряють оглядом без застосування збільшувальних приладів.

4.5. Випробування на перегин проводять на чотирьох зразках шириною 20-40 мм, вирізаних без видимих задирок. У разі розбіжностей застосовують зразки шириною 30 мм. Зразки вирізують вздовж і поперек напряму прокатки. Два зразки вирізують на відстані 30-90 мм від краю; два зразки - із середини відрізка або листа. Випробування проводять у лещатах з радіусом заокруглення губок 5 мм при температурі від 15 до 35 °C.

Під час випробування має бути забезпечене постійне прилягання зразка до поверхні губок лещат. Один перегин - загин зразка від початкового положення на 90 ° і зворотне випрямлення його до початкового положення. Половиною перегину вважається загин на 90 ° без випрямлення.

Руйнуванням зразка вважається поломка зразка або поява тріщини будь-якої довжини. Отримані значення перегинів округляють до найближчого або напівцілого перегину.

За результат випробування приймають середньоарифметичне перегинання чотирьох зразків. Норми на перегин встановлені за довірчої ймовірності 0,97.

4.6. Для випробування на розтяг з відібраного відрізка вирізають два короткі зразки, а від кожного відібраного листа - за одним коротким зразком за ГОСТ 11701 . Випробування проводять за ГОСТ 11701 . Допускається застосовувати методи контролю, що не руйнують.

4.7. Твердість визначають на двох зразках розміром 280х30 мм відповідно до ГОСТ 2999 при навантаженні 5 кг. Вимірювання проводять у п'яти точках рівномірно за довжиною зразка. За результат приймають середнє із 10 вимірювань.

4.8. Зразок для вимірювання магнітних властивостей виготовляють за ГОСТ 12119.0 - ГОСТ 12119.8 . Перші смуги від кромок до зразка не включають.

Для визначення анізотропії магнітної індукції та питомих магнітних втрат виготовляють два зразки: один з поздовжніх смуг, інший з поперечних.

4.9. Режим відпалу зразків для сталі марок 2011, 2012, 2013: нагрівання в захисній атмосфері до температури не вище 830 °C, витримка при цій температурі не більше 2 год, охолодження до 600 °C зі швидкістю 50 °C на годину, далі з піччю .

(Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

4.10. Питомі магнітні втрати та магнітну індукцію визначають в апараті Епштейна за ГОСТ 12119.1 . Щільність розраховують за ГОСТ 12119.0 - ГОСТ 12119.8 .

Допускається визначати магнітні властивості іншими методами, що забезпечують необхідну точність вимірів.

У разі розбіжностей магнітні властивості визначають в апараті Епштейна.

Норми питомих магнітних втрат та магнітної індукції встановлені за довірчої ймовірності 0,95.

Анізотропію магнітної індукції визначають як різницю індукції зразка, складеного з поздовжніх смуг, і зразка, складеного з поперечних смуг при напруженості магнітного поля 2500 А/м.

Коефіцієнт анізотропії питомих магнітних втрат ( ), %, обчислюють за формулою

,

де і - Питомі магнітні втрати вздовж і поперек напряму прокатки, Вт/кг.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.11. Для визначення коефіцієнта старіння зразок після визначення магнітних властивостей старіють за режимом: нагрівання до 120 °C, витримка 120 год і знову визначають питомі магнітні втрати.

Коефіцієнт старіння ( ), %, обчислюють за формулою

,

де і - Питомі магнітні втрати до і після старіння, Вт/кг.

4.12. Для вимірювання коефіцієнта опору електроізоляційного покриття від кожного відібраного листа або відрізка вирізають зразок шириною 60-120 мм і довжиною, що дорівнює ширині листа або відрізка.

Для визначення міцності зчеплення покриття з металом вирізають зразок шириною 30 мм, довжиною, що дорівнює ширині відрізка або листа.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.13. Для визначення міцності зчеплення покриття з металом зразок щільно притискають до стрижня діаметром 20 мм і згинають плавно на 90° навколо стрижня.

Зразок вважається таким, що витримав випробування, якщо з його зовнішнього боку немає тріщин і відшарувань покриття. Відшарування та тріщини визначають візуально.

4.14. (Виключений, Зм. N 5).

4.15. Коефіцієнт опору електроізоляційного покриття визначають за ГОСТ 12119.0 - ГОСТ 12119.8 . Вимірювання проводять на чотирьох ділянках, по дві на одній та іншій сторонах зразка.

При розрахунку коефіцієнта опору середнє значення струму приймається як середньоарифметичне із чотирьох вимірів.

За узгодженням споживача з виробником у документі про якість вказують значення коефіцієнта опору на кожній стороні.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.16. Коефіцієнт заповнення визначають на зразку, складеному не менше ніж зі 100 смуг, взятих для визначення магнітних властивостей, з яких перед випробуванням знімають задирки. Зразок рівномірно спресовують по всій поверхні під тиском 0,35 Н/мм . Висоту спресованого зразка вимірюють з похибкою не більше 0,1 мм у чотирьох протилежних місцях. За висоту приймають середньоарифметичні результати чотирьох вимірювань.

Коефіцієнт заповнення ( ) обчислюють за формулою

,

де - Маса зразка, кг, визначена з похибкою не більше 0,005 кг;

- Об'єм зразка після спресування, визначений за результатами вимірювання пачки, м ;

- Щільність сталі, кг/м .

4.17. Для перевірки залишкових напруг термічно оброблений лист розрізають посередині вздовж і зрушують на площині краю розрізу до зіткнення і вимірюють ширину зазору, що утворився.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.18. (Виключений, Зм. N 5).

5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Маркування, упаковка, транспортування та зберігання – за ГОСТ 7566 з доповненнями.

5.1.1. У рулоні відрізки повинні бути з'єднані стиковим зварюванням, допускається підмотування без зварювання не більше трьох відрізків у рулоні. Товщина сталі в місці зварювання не повинна збільшуватись більш ніж на 1,5 суми граничних відхилень по товщині. Місця підмоток мають бути чітко позначені. Кінці рулонів можуть бути прикріплені точковим зварюванням, при цьому не допускаються пропалювання. На вимогу споживача при різанні рулону на дві стрічки місця різання відзначають на зовнішньому витку рулону.

Стрічку, змотану на одну моталку, допускається пакувати без прокладок між рулонами.

Допускається упаковка в одну пачку аркушів та смотка у рулон двох смуг різних партій однієї марки, одного розміру за умови надійного поділу партій.

5.1.2. На зовнішній виток рулону та стрічки наклеюють етикетки із зазначенням товарного знаку підприємства-виробника, маси рулону, марки сталі, номери партії, розмірів та магнітних властивостей сталі.

На зв'язку рулонів стрічок етикетку наклеюють на зовнішній виток кожного рулону та на внутрішній виток крайніх рулонів. Допускається маса рулону вказувати на упаковці.

5.1.1, 5.1.2. (Змінена редакція, Зм. N 5).

5.1.3. Маса сталі в упаковці повинна бути не менше 50 кг та не більше 5,0 т.

За узгодженням виробника із споживачем допускається збільшення маси сталі в упаковці відповідно до ГОСТ 7566 .

5.2. Рулони та пачки листів упаковують у тару, що забезпечує збереження продукції, відповідно до нормативно-технічної документації.

5.3. Прокат транспортують транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Транспортування сталі залізничним транспортом проводять у критих вагонах, на платформах чи напіввагонах усіма видами відправок.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

5.4. Прокат у непорушеній упаковці виробника повинен зберігатися у критих складських приміщеннях, що виключають пряме попадання вологи.

(Запроваджено додатково, Зм. N 5).

ДОДАТОК 1a (довідковий)

ДОДАТОК 1a
Довідкове

ДОДАТОК 1а. (Введено додатково, Зм. N 5).

ДОДАТОК 1. (Виключено, Зм. N 5).

ДОДАТОК 2 (довідкове)

ДОДАТОК 2
Довідкове

Примітка. Хімічний склад і щільність сталі не нормуються, наведені як довідкова характеристика при розрахунку магнітних властивостей.


(Змінена редакція, Зм. N 5).

ДОДАТОК 3 (обов'язковий)

ДОДАТОК 3
Обов'язкове

Відповідність марочного сортаменту ГОСТ 21427.2-83 СТ РЕВ 101-85 наведено в табл.1.

Таблиця 1

Відповідність вимог ГОСТ 21427.2-83 СТ РЕВ 101-85 наведено у табл.2.

Таблиця 2

ДОДАТОК 3. (Введено додатково, Зм. N 2).



Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
Сталь електротехнічна. Технічні умови.
Методи аналізу: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003