ГОСТ 535-2005

ГОСТ 535–2005 Прокат сортовий та фасонний із сталі вуглецевої звичайної якості. Загальні технічні умови

ГОСТ 535-2005
Група B22

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПРОКАТ СОРТОВИЙ І ФАСОННИЙ ІЗ СТАЛИ ВУГЛЕДИНОЮ ЗВИЧАЙНОЇ ЯКОСТІ

Загальні технічні умови

Загальна quality carbon steel bar and shaped sections. General specifications

МКС 77.140.50
ОКП 09 3000

Дата введення 2008-07-01

Передмова

Цілі, основні засади та основний порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено ГОСТ 1.0-92 «Міждержавна система стандартизації. Основні положення» та ГОСТ 1.2-97* «Міждержавна система стандартизації. Стандарти міждержавні, правила та рекомендації щодо міждержавної стандартизації. Порядок розробки, прийняття, застосування, оновлення та скасування"
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 1.2-2009. - Примітка виробника бази даних.

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕН Науково-дослідним інститутом «УкрНДІмет» Українського державного науково-технічного центру «Енергосталь», Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 327 «Прокат сортовий, фасонний та спеціальні профілі"

2 ВНЕСЕН Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 28 від 9 грудня 2005 р.)

За ухвалення стандарту проголосували:

4 Додаток Б цього стандарту відповідає міжнародним стандартам:

- ІСО 630:1995 «Конструкційні сталі. Прокат товстолистовий, широкосмуговий, сортові та фасонні профілі» (ІSO 630:1995 «Structural steels — Plates, wide flats, bars, sections and profiles», NEQ);

— ІСО 1052:1982 «Сталь загального призначення» (ISO 1052:1982 «Steels for general engineering purposes», NEQ) щодо вимог до механічних та технологічних властивостей прокату

5* Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 20 липня 2007 р. N 186-ст міждержавний стандарт ГОСТ 535-2005 введений у дію як національний стандарт Російської Федерації з 1 січня 2008 р.
____________________
* Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 7 березня 2008 р. N 32-ст термін запровадження міждержавного стандарту ГОСТ 535–2005 перенесено на 1 липня 2008 р.

6 ВЗАМІН ГОСТ 535–88

7 ВИДАННЯ (вересень 2009 р.) з Поправкою (6-2008)


Інформація про введення (припинення дії) цього стандарту публікується в покажчику «Національні стандарти».

Інформація про зміни до цього стандарту публікується в покажчику «Національні стандарти», а текст змін – в інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду або скасування цього стандарту відповідну інформацію буде опубліковано в інформаційному покажчику «Національні стандарти»

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на гарячекатаний сортовий та фасонний прокат загального та спеціального призначень із вуглецевої сталі звичайної якості.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міждержавні стандарти:

ГОСТ 103-2006 Смуга сталева гарячекатана. Сортамент

ГОСТ 162-90 Штангенглибиноміри. Технічні умови

ГОСТ 166-89 (ІСО 3599-76) Штангенциркулі. Технічні умови

ГОСТ 380-2005 Сталь вуглецева звичайної якості. Марки

ГОСТ 427-75 Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови

ГОСТ 1497-84 (ІСО 6892-84) Метали. Методи випробування на розтягування

ГОСТ 2590-2006 Прокат сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент

ГОСТ 2591-2006 Прокат сталевий гарячекатаний квадратний. Сортамент

ГОСТ 2879-2006 Прокат сталевий гарячекатаний шестигранний. Сортамент

ГОСТ 3749-77 Кутники перевірочні 90 °. Технічні умови

ГОСТ 4781-85 Профілі сталеві гарячекатані для шпунтових паль. Технічні умови

ГОСТ 5378-88 Кутоміри з ноніусом. Технічні умови

ГОСТ 6507-90 Мікрометри. Технічні умови

ГОСТ 7268-82 Сталь. Метод визначення схильності до механічного старіння з випробування на ударний вигин

ГОСТ 7502-98 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови

ГОСТ 7564-97 Прокат. Загальні правила відбору проб, заготовок та зразків для механічних та технологічних випробувань

ГОСТ 7565-81 (ІСО 377-2-89) Чавун, сталь та сплави. Метод відбору проб визначення хімічного складу

ГОСТ 7566-94 Металопродукція. Приймання, маркування, упаковка, транспортування та зберігання

ГОСТ 8239-89 Двотаври сталеві гарячекатані. Сортамент

ГОСТ 8240-97 Швелери сталеві гарячекатані. Сортамент

ГОСТ 8509-93 Куточки сталеві гарячекатані рівнополочні. Сортамент

ГОСТ 8510-86 Куточки сталеві гарячекатані нерівнополичні. Сортамент

ГОСТ 9454-78 Метали. Метод випробувань на ударний вигин при знижених, кімнатній та підвищених температурах

ГОСТ 14019-2003 (ІСО 7438:85) Матеріали металеві. Метод випробування на вигин

ГОСТ 17152-89 (ІСО 7129-82) Профілі сталеві гарячекатані для ножів землерийних машин. Загальні технічні умови

ГОСТ 17745-90 Сталі та сплави. Методи визначення газів

ГОСТ 18662-83 Профілі гарячекатані СВП для кріплення гірничих виробок. Сортамент

ГОСТ 18895-97 Сталь. Метод фотоелектричного спектрального аналізу

ГОСТ 19240-73 Рейки для наземних та підвісних шляхів. Сортамент

ГОСТ 19425-74 Балки двотаврові та швелери сталеві спеціальні. Сортамент

ГОСТ 21026-75 Швелери сталеві гарячекатані з відігнутою полицею для вагонеток. Сортамент

ГОСТ 22536.0-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 22536.1-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.2-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення сірки

ГОСТ 22536.3-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення фосфору

ГОСТ 22536.4-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення кремнію

ГОСТ 22536.5-87 (ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.7-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення хрому

ГОСТ 22536.8-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення міді

ГОСТ 22536.9-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення нікелю

ГОСТ 22536.10-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення алюмінію

ГОСТ 22536.11-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення титану

ГОСТ 26020-83 Двотаври сталеві гарячекатані з паралельними гранями полиць. Сортамент

ГОСТ 26877-91 Металопродукція. Методи вимірювання відхилень форми

ГОСТ 27809-95 Чавун та сталь. Методи спектрографічного аналізу

ГОСТ 28033-89 Сталь. Метод рентгенофлюоресцентного аналізу

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилання за вказівником «Національні стандарти», складеним станом на 1 січня поточного року, та за відповідними інформаційними покажчиками, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Класифікація. Основні параметри та розміри

3.1 Прокат поділяють на сортовий та фасонний.

До сортового відносять прокат, у якого дотична до будь-якої точки контуру поперечного перерізу цей перетин не перетинає (прокат круглий, квадратний, шестигранний, смуговий).

До фасонного відносять прокат, у якого дотична хоча б в одній точці контуру поперечного перерізу цей перетин перетинає (двотавр, швелер, куточок та профілі спеціального призначення).

3.2 Залежно від якості поверхні прокат ділять на групи:

1ГП - для застосування без обробки поверхні;

2ГП - для гарячої обробки тиском;

3ГП - для холодної механічної обробки різанням.

Групу вказують на замовлення.

Групу, якщо вона не вказана на замовлення, встановлює виробник.

Фасонний прокат виготовляють лише групи 1ГП.

3.3 За формою, розмірами та граничними відхиленнями прокат повинен відповідати вимогам:

ГОСТ 103 - для смугового;

ГОСТ 2590 - для круглого;

ГОСТ 2591 - для квадратного;

ГОСТ 2879 - для шестигранного;

ГОСТ 4781 - для шпунтових паль;

ГОСТ 8239 - для двотаврів;

ГОСТ 8240 - для швелерів;

ГОСТ 8509 - для кутового рівнополочного;

ГОСТ 8510 - для кутового нерівнополочного;

ГОСТ 17152 - для профілів ножів землерийних машин;

ГОСТ 18662 - для гарячекатаних профілів СВП для кріплення гірничих виробок;

ГОСТ 19240 - для рейок наземних та підвісних колій;

ГОСТ 19425 - для балок та швелерів спеціального призначення;

ГОСТ 21026 - для швелерів з відігнутою полицею для вагонеток;

ГОСТ 26020 - для двотаврів з паралельними гранями полиць та інших нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.

3.4 Прокат виготовляють зі сталі марок: Ст0, Ст1кп, Ст1пс, Ст1сп, Ст2кп, Ст2пс, Ст2сп, Ст3кп, Ст3пс, Ст3сп, Ст3Гпс, Ст3Гсп, Ст4кп, Ст4пс, Ст4сп, Ст5пс, Ст5сп, Ст5Гпс, Ст6пс .

3.4.1 Прокат для профілів СВП для кріплення гірничих виробок за ГОСТ 18662 виготовляють із сталі марок Ст5пс та Ст5сп.

3.5 Залежно від показників, що нормуються, прокат поділяють на категорії: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Категорії вказують у замовленні.

Категорію, якщо вона не вказана у замовленні, визначає виробник.

3.6 Допускається виготовляти прокат із сталі марок: Е 185 (Fe 310), Е 235 (Fe 360), E 275 (Fe 430), E 355 (Fe 510), Fe 490, Fe 590, Fe 690 за ГОСТ 380 ).

3.7 Схема умовних позначень прокату наведено у додатку А.

4 Загальні технічні вимоги

4.1 Прокат виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

4.2 Хімічний склад сталі має відповідати ГОСТ 380 .

4.3 Прокат виготовляють у гарячекатаному стані. Для забезпечення необхідних властивостей може застосовуватися теплова обробка.

4.4 На вимогу споживача прокат виготовляють із гарантією зварюваності («св»). Зварюваність забезпечується хімічним складом сталі та технологією виготовлення прокату.

Вуглецевий еквівалент ( ) не повинен перевищувати 0,45%.

4.5 Нормовані показники за категоріями прокату наведені у таблиці 1.


Таблиця 1

4.6 Механічні властивості прокату при розтягуванні, а також умови випробувань на вигин у холодному стані повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці 2.


Таблиця 2

4.7 Ударна в'язкість прокату повинна відповідати нормам, наведеним у таблиці 3.


Таблиця 3

4.8 Розшарування прокату не допускається.

4.9 На поверхні прокату групи 1ГП допускаються без зачистки окремі розкочені бульбашки та забруднення, горобина, відбитки, ризики, що не виводять розміри профілю за межі мінусового відхилення. Інші види дефектів повинні бути видалені пологим зачищенням або вирубуванням, що не виводить розміру профілю за межі мінусового відхилення.

4.10 На поверхні прокату групи 2ГП допускаються без зачистки окремі бульбашки та забруднення, горобина, відбитки, ризики, що не виводять розміри профілю за межі мінусового відхилення. Інші види дефектів повинні бути видалені пологою зачисткою або вирубкою, глибина якої не повинна перевищувати:

- Суми граничних відхилень діаметра або товщини - для прутків розміром 40 мм і менше;

- 5% діаметра або товщини - для прутків розміром понад 40 мм до 140 мм включно;

- 8% діаметра або товщини - для прутків розміром понад 140 мм.

Глибина зачистки або вирубки вважається мінімальним розміром прокату.

У поперечному перерізі прокату розміром (діаметром або товщиною) 140 мм і більше допускається не більше двох зачисток максимальної глибини, які не повинні бути розташовані на одній осі.

4.11 На поверхні прокату групи 3ГП допускаються без зачистки дефекти, глибина яких не перевищує:

- Мінусового граничного відхилення - для діаметра або товщини менше 100 мм;

- Суми граничних відхилень - для діаметра або товщини 100 мм і більше.

Глибина залягання дефектів рахується від номінального розміру.

4.12 Глибина залягання, зачищення або вирубування дефектів на поверхні прокату, що не мають нормованих граничних відхилень, не повинна перевищувати 10% товщини контрольованого елемента профілю.

4.13 Дефекти видаляють пологим зачищенням або вирубуванням шириною не менше п'ятикратної глибини.

4.14 Прокат має бути обрізаний.

4.14.1 При порізці прокату в холодному стані на поверхні різу (торця) допускаються хвилястість та відколи, що не виводять довжину профілю за номінальний розмір та граничні відхилення по довжині.

4.14.2 Косина різання фасонного прокату не повинна виводити довжину прокату за номінальний розмір та граничні відхилення за довжиною. Висота задирки при порізці ножицями не повинна перевищувати: 1,0 мм - при товщині фасонного прокату до 5,0 мм включно, 1,5 мм - при товщині понад 5,0 до 10 мм включно, 0,15 товщини - при товщині фасонного прокату понад 10 мм.

4.14.3 Косину різу сортового прокату діаметром (товщиною) до 80 мм включно не нормують.

Косина різу сортового прокату діаметром (товщиною) понад 80 мм має перевищувати 0,1 діаметра (товщини), а на вимогу споживача — 5,0 мм.

Висота задирок при порізці сортового прокату ножицями не повинна перевищувати 0,1 діаметра (товщини).

4.14.4 Висота задирок при порізці фасонного та сортового прокату пилками не повинна перевищувати 3 мм.

4.14.5 На вимогу споживача задирки повинні бути видалені.

4.14.6 При порізці сортового та фасонного прокату ножицями допускаються відбитки ножів глибиною до 0,25 діаметра (товщини) та утяжка кінців прокату.

4.15 Прокат діаметром (стороною квадрата, шириною) до 40 мм включно немірної довжини допускається виготовляти з необрізаними кінцями.

За узгодженням виробника із споживачем прокат діаметром (стороною квадрата, шириною) понад 40 мм включно виготовляють з необрізаними кінцями.

4.16 Дозволяється виготовляти прокат із сталі марок Е 185 (Fe 310), E 235 (Fe 360), E 275 (Fe 430), E 355 (Fe 510), Fe 490, Fe 590, Fe 690 з вимогами по ІСО 6 ] та ІСО 1052 [2], наведеними в додатку Б.

5 Маркування

5.1 Маркування прокату - за ГОСТ 7566 .

5.2 За узгодженням споживача з виробником на прокат наносять кольорове маркування відповідно до ГОСТ 380 .

6 Упаковка

6.1 Упаковка прокату - за ГОСТ 7566 .

7 Правила транспортування та зберігання

7.1 Транспортування та зберігання - за ГОСТ 7566 .

8 Правила приймання

8.1 Прокат приймають партіями. Партія повинна складатися з прокату одного розміру та однієї плавки-ковша.

Для прокату із сталі марки Ст0 кількість плавок у партії не обмежена.

8.1.1 У партії допускається наявність кількох плавок (збірні партії), при цьому партія повинна складатися з прокату одного розміру (діаметра, товщини чи номера) та однієї марки сталі. Хімічний склад, тимчасовий опір, межа плинності, відносне подовження, ударну в'язкість, вигин у холодному стані та відповідність заданої категорії прокату цієї партії визначають за плавкою, що має найменше значення вуглецевого еквівалента ( ).

Маса партії – не більше 200 т.

Маса партії прокату із заготовок, отриманих машинах безперервного лиття методом «плавка на плавку», трохи більше 500 т.

8.2 Партія повинна супроводжуватись документом про якість згідно з ГОСТ 7566 з доповненнями:

- Індексу «сб» і величини вуглецевого еквівалента - Для збірної партії;

- Індексу «св» - при поставці прокату із забезпеченням зварюваності;

- Індексу (*) для ковшової проби або (S) для готового прокату - при вказівці хімічного складу.

8.3 Для перевірки якості прокату за хімічним складом, механічними та технологічними властивостями від партії відбирають:

- Для хімічного аналізу - одну пробу від плавки-ковша або одну пробу від готового прокату кожної плавки-ковша;

- для випробування на розтяг і вигин у холодному стані - один пруток, моток, смугу або профіль;

- Для випробування на ударний вигин для визначення ударної в'язкості - два прутки, мотка, смуги або профілю.

8.4 При прокатуванні плавки на різні товщини (діаметри, сторони квадрата) прутки, мотки, смуги або профілі для механічних випробувань відбирають від прокату мінімальної та максимальної товщини.

8.5 Для контролю маси прокату від партії відбирають один пруток, моток, смугу чи профіль.

8.6 Для контролю форми, розмірів прокату та якості поверхні від партії відбирають 10% прутків, мотків, смуг або профілів, але не менше 5 штук.

8.7 Хімічний аналіз готового прокату та випробування на вигин у холодному стані допускається не проводити, встановлені норми забезпечують технологією виготовлення.

8.8 При отриманні незадовільних результатів перевірки хоча б за одним показником повторну перевірку проводять відповідно до ГОСТ 7566 .

9 Методи контролю

9.1 Методи відбору проб визначення хімічного складу стали — за ГОСТ 7565 .

9.2 Хімічний аналіз - за ГОСТ 17745 , ГОСТ 18895 , ГОСТ 22536.0 - ГОСТ 22536.11 , ГОСТ 27809 , ГОСТ 28033 або іншими методами, затвердженими в установленому порядку і що забезпечують необхідну точність аналізу.

При розбіжностях між виробником та споживачем застосовують методи аналізу, зазначені у цьому стандарті.

9.3 Вуглецевий еквівалент обчислюють за формулою

, (1)

де , — масова частка вуглецю та марганцю за плавковим аналізом, %.

9.4 Методи відбору проб для механічних та технологічних випробувань – за ГОСТ 7564 .

9.4.1 Від кожного відібраного для контролю прутка, мотка, смуги або профілю відбирають:

- для випробування на розтяг та вигин - за одним зразком;

- Для випробування на ударний вигин та визначення ударної в'язкості після механічного старіння - по два зразки.

9.5 Випробування на розтягнення проводять за ГОСТ 1497 .

9.6 Випробування на вигин проводять за ГОСТ 14019 .

9.7 Випробування на ударний вигин проводять за ГОСТ 9454 .

Випробування на ударний вигин прокату товщиною 5 мм і менше проводять на зразках завтовшки, що дорівнює товщині прокату.

9.8 Визначення ударної в'язкості після механічного старіння проводять за ГОСТ 7268 .

9.9 При контролі механічних властивостей допускається застосування статистичних та неруйнівних методів контролю за нормативними документами на методи контролю металопродукції, що пройшли державну реєстрацію.

В арбітражних випадках і за періодичних перевірок якості застосовують методи контролю, передбачені цим стандартом.

9.10 При виготовленні зі сталі однієї плавки прокату різної товщини (діаметра, сторони квадрата) зразки для механічних випробувань відбирають від прокату мінімальної та максимальної товщини (діаметра, сторони квадрата) кожної групи розмірів:

Результати випробувань поширюють всю групу розмірів.

При виготовленні фасонного прокату сталі однієї плавки зразки для механічних випробувань відбирають від кожного типу або номера профілю.

9.11 Якість поверхні прокату перевіряють оглядом без застосування збільшувальних приладів.

Розшарування прокату перевіряють зовнішнім оглядом торців та кромок прокату.

9.12 Геометричні розміри і форму профілю перевіряють згідно з ГОСТ 26877 за допомогою вимірювальних інструментів за ГОСТ 162 , ГОСТ 166 , ГОСТ 427 , ГОСТ 3749 , ГОСТ 5378 , ГОСТ 6507 , ГОСТ 7502 або інструментів, .

9.13 Контроль маси прокату проводять шляхом зважування одного зразка довжиною не менше 0,3 м при масі 1 м довжини до 100 кг, зразка довжиною менше 0,3 м при масі 1 м довжини 100 кг і більше.

Додаток, А (обов'язковий). Приклади умовних позначень

Додаток А
(обов'язкове)

Схема умовного позначення прокату

Приклади умовних позначень:

Прокат гарячекатаний круглий звичайної точності прокатки (В), ІІ класу кривизни, діаметром 30 мм за ГОСТ 2590-88 , зі сталі марки Ст5пс, категорії 1, групи 1ГП:

Куточок гарячекатаний рівнополочний високої точності прокатки (А), розміром 50х50х3 мм за ГОСТ 8509-93 , зі сталі марки Ст3сп, категорії 2:

Двотавр гарячекатаний підвищеної точності прокатки (Б), номер 30 за ГОСТ 8239-89 , із сталі марки Ст3пс, категорії 4:

Рейк тавровий за ГОСТ 19240-73 , зі сталі марки Ст5сп, категорії 1:

Двотавр з паралельними гранями полиць, номер 40Б2 за ГОСТ 26020-83 , зі сталі марки Ст3сп, категорії 5:

Прокат гарячекатаний кутовий нерівнополочний високої точності прокатки (А), розміром 63х40х4 мм за ГОСТ 8510-86 , зі сталі марки Ст3сп, категорії 4, з гарантією зварюваності (св):

(Поправка).

Додаток Б (рекомендований). Технічні вимоги до прокату згідно з ISO 630:1995, ISO 1052:1982

Додаток Б
(рекомендоване)

Б.1 Механічні властивості прокату при розтягуванні та робота удару повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці Б.1


Таблиця Б.1

Механічні характеристики прокату завтовшки понад 200 мм встановлюють за погодженням виробника та споживача.

Б.2 Поверхня прокату повинна бути гладкою і не мати дефектів поверхні, які впливають на подальшу обробку прокату або його використання за призначенням.

Б.3 Окремі дефекти можуть бути видалені виробником шляхом зачистки за умови, що товщина не повинна виходити за межі мінусових відхилень, які визначають відповідно до міжнародних стандартів на сортовий та фасонний прокат, за відсутності граничних відхилень у міжнародних стандартах, товщина прокату не повинна зменшуватись локально більше ніж 6% від номінального розміру.

Б.4 Якщо немає інших вказівок, дефекти глибиною, що перевищує граничні відхилення по товщині прокату, можуть бути заварені, і тоді наплавлений метал підлягає наступним обмеженням:

а) зменшення товщини прокату в результаті видалення дефекту не повинне до зварювання перевищувати 2% номінальної товщини в одному перерізі;

б) всі зварювальні операції повинні виконуватися кваліфікованими зварювальниками із застосуванням зварювальних електродів, що відповідають марці матеріалу, що виправляється, і потім зварювальний процес повинен бути досліджений і схвалений.

Б.5 Прокат приймають за плавками.

Б.6 Об'єм контролю прокату для випробувань повинен бути не менше 50 т, взятого від кожної плавки, маса якої повинна бути не менше 50 т.

Б.7 Від кожної контрольованої партії та діапазону товщини відповідно до таблиці Б.1 проводять:

- одне випробування на розтяг;

— комплект із трьох випробувань на удар при температурі 0 °C для марки категорії С та комплект із трьох випробувань при температурі мінус 20 °C для марки категорії Д

і, якщо зазначено у замовленні,

- Комплект з трьох випробувань на удар при температурі 20 ° C для марки категорії В.