ГОСТ Р 54301-2011

ГОСТ Р 54301-2011 Прокат тонколистовий холоднокатаний електролітично оцинкований з полімерним покриттям з безперервних ліній. Технічні умови

ГОСТ Р 54301-2011

Група В33

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ПРОКАТ ТОНКОЛИСТОВИЙ ХОЛОДНОКАТАНИЙ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНО ОЦІНКОВАНИЙ З ПОЛІМЕРНИМ ПОКРИТТЯМ З НЕПРЕРИВНИХ ЛІНІЙ

Технічні умови

Залізний керований electrolyze zinc sheet з полімерним coating, repainted до continuous coil-coating процесів. Specifications

ГКС 77.140.50
ОКП 11 1120

Дата введення 2011-07-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

1 РОЗРОБЛЕН ЗАТ «Полістил» КК ТОВ «Інсаюр-Автотрейд-ТЛ» та Федеральним державним унітарним підприємством «Центральний науково-дослідний інститут чорної металургії ім. І.П.Бардіна» (ФГУП «ЦНДІчермет ім. І.П.Бардіна»)

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 375 «Металопродукція з чорних металів та сплавів"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 28 січня 2011 р. N 4-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — інформаційних покажчиках «Національні стандарти», які щомісяця видаються. У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на тонколистовий холоднокатаний електролітично оцинкований прокат з полімерним (лакофарбовим або пластизолевим) покриттям, що виробляється в агрегатах безперервного цинкування та нанесення полімерів валковим методом («койл-коутинг») і призначений для застосування в будівництві та приладобудуванні. інших галузях промисловості.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ 9.302-88 (ISO 1463-82, ISO 2064-80, ISO 2106-82, ISO 2128-76, ISO 2177-85, ISO 2178-82, ISO 2360-82, ISO 296-2 ISO 3497-76, ISO 3543-81, ISO 3613-80, ISO 3882-86, ISO 3892-80, ISO 4516-80, ISO 4518-80, ISO 4522-1-85, ISO 4522 4524-1-85, ISO 4524-3-85, ISO 4524-5-85, ISO 8401-86) Єдина система захисту від корозії та старіння. Покриття металеві та неметалічні неорганічні. Методи контролю

ГОСТ 12.3.002-75 Система стандартів безпеки праці. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.3.005-75 Система стандартів безпеки праці. Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 166-89 (ІСО 3599-76) Штангенциркулі. Технічні умови

ГОСТ 2768-84 Ацетон технічний. Технічні умови

ГОСТ 2787-75 Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови

ГОСТ 6456-82 Шкірка шліфувальна паперова. Технічні умови

ГОСТ 6507-90 Мікрометри. Технічні умови

ГОСТ 7566-94 Металопродукція. Приймання, маркування, упаковка, транспортування та зберігання

ГОСТ 9045−93 Прокат тонколистовий холоднокатаний із низьковуглецевої якісної сталі для холодного штампування. Технічні умови

ГОСТ 9825-73 Матеріали лакофарбові. Терміни, визначення та позначення

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 15150-69 Машини, прилади та інші вироби. Виконання для різноманітних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання та транспортування щодо впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища

ГОСТ 16523-97 Прокат тонколистової з вуглецевої сталі якісної та звичайної якості загального призначення. Технічні умови

ГОСТ 19904-90 Прокат листовий холоднокатаний. Сортамент

ГОСТ 26877-91 Металопродукція. Методи вимірювання відхилень форми

ТУ 6-09-782-76* Метилетилкетон
________________
* ТУ, згадані тут і далі за текстом, є авторською розробкою. За додатковою інформацією зверніться за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 полімерне (лакофарбове, пластизолеве) покриття: Плівка на основі високомолекулярних сполук на поверхні прокату, сформована при гарячому сушінні нанесених валковим методом рідких лакофарбових матеріалів (грунтовок, лаків, оздоблювальних і захисних емалей, пластизолей) і володіє комплексом та інших спеціальних властивостей.

3.2 шар грунтовки: Нижній шар у системі двошарового полімерного покриття, що наноситься безпосередньо на металеву оцинковану поверхню, призначений для забезпечення міцного зчеплення і високої корозійної стійкості повної системи покриття.

3.3 лицьова сторона прокату з полімерним покриттям: Сторона, що зазнає впливу зовнішніх впливів.

3.4 зворотний бік прокату з полімерним покриттям: Сторона, протилежна стороні, що піддається впливу зовнішніх впливів.

3.5 двошарове полімерне покриття: Покриття, що складається з шару ґрунту та шару оздоблювальної емалі або пластизолю.

3.6 одношарове покриття: Покриття лицьової та зворотної сторони прокату, що складається з шару захисної емалі (лаку, ґрунтувального покриття) без регламентуючих вимог до зовнішнього вигляду, корозійної стійкості, деформованості тощо.

Примітка — На зворотному боці прокату наносять одношарове покриття з метою захисту від механічних пошкоджень покриття лицьової сторони прокату під час транспортування та зберігання у замовника.

3.7 прокат з одностороннім полімерним покриттям (марка ЕОЦП): Прокат з двошаровим полімерним покриттям на лицьовій стороні.

3.8 прокат з двостороннім полімерним покриттям (марка ЕОЦПп): Прокат з двошаровим полімерним покриттям на лицьовій стороні та одношаровим полімерним покриттям на звороті.

4 Класифікація та сортамент

4.1 Прокат з полімерним покриттям поділяють:

а) за видом продукції на:

- Рулони;

- Листи;

— рулони, отримані шляхом поздовжнього різання (різана стрічка);

б) за матеріалом сталевої основи:

- з основою прокату за ГОСТ 16523 ;

- З основою прокату за ГОСТ 9045 .

Примітка - За погодженням виробника та замовника допускаються інші марки основи;

в) за здатністю до витяжки сталевої основи:

- з основою прокату за ГОСТ 16523 :

- Нормальної - Н;

- Глибокій - Г;

- з основою прокату за ГОСТ 9045 :

- Дуже глибокої - ВГ;

- Складної витяжки - СВ;

- Особливо складної витяжки - ОСВ;

- Дуже особливо складної витяжки - ВОСВ, ВОСВ-Т;

г) за точністю виготовлення сталевої основи за товщиною (Т), шириною (Ш) та довжиною (для листів) (Д) згідно з вимогами ГОСТ 19904 :

- Високий - В;

- Підвищеною - А;

- Нормальної - Б;

д) за площинністю прокату в листах відповідно до вимог ГОСТ 19904 :

- Особливо висока - ПЗ;

- Висока - ПВ;

- Нормальна - ПН.

Примітка - За погодженням виробника та замовника допускається постачання прокату з ненормованою площинністю;

е) за типом полімерного покриття на:

- марка ЕОЦПп - прокат електролітично оцинкований з двостороннім полімерним покриттям, що складається з шару грунтовки і шару покривної емалі (пластизолю) лицьового боку і полімерного покриття зворотної сторони;

- марка ЕОЦП - прокат електролітично оцинкований з одностороннім полімерним покриттям лицьового боку, що складається з шару грунтовки і шару покривної емалі (пластизолю).

Примітка — На додаткову вимогу замовника допускається поставка прокату з одношаровим покриттям лицьової та зворотної сторін спеціальним лаком або шаром ґрунтування;

ж) на вигляд двошарового полімерного покриття лицьової сторони прокат підрозділяють і позначають:

- 1-й клас покриття - ЕОЦПп-1 та ЕОЦП-1;

- 2-й клас покриття - ЕОЦПп-2 та ЕОЦП-2.

4.2 Приклади умовних позначень прокату з полімерним покриттям наведено у додатку А.

4.3 Розміри основи

4.3.1 Прокат з полімерним покриттям виготовляють із сталевої основи товщиною від 0,35 до 1,2 мм із ряду товщин за ГОСТ 19904 або іншими нормативними документами.

Примітка — За згодою виробника та замовника допускається постачання прокату інших товщин.

4.3.2 Прокат з полімерним покриттям виготовляють завширшки:

- у листах та рулонах - від 500 до 1250 мм;

- у рулонах, отриманих шляхом поздовжнього різання, - від 50 до 500 мм.

Примітка — За згодою виробника та замовника допускається постачання прокату шириною менше 50 мм.

4.3.3 Прокат з полімерним покриттям у листах виготовляють довжиною від 1000 до 2500 мм.

Граничні відхилення по довжині листа повинні відповідати вимогам ГОСТ 19904 .

4.4 Граничні відхилення за товщиною сталевої основи прокату з полімерним покриттям повинні відповідати вимогам ГОСТ 19904 .

4.5 Граничні відхилення за шириною:

- для листів та рулонів - відповідно до вимог ГОСТ 19904 ;

- для рулонів, отриманих шляхом поздовжнього різання:

- для ширини смуг від 50 до 200 мм - (+0,5/-1,0) мм;

- для ширини смуг від 200 до 500 мм - (+3,0/-2,0) мм.

4.6 Відхилення від площинності, вимоги до косині різу (для листів) та серповидність - за ГОСТ 19904 .

4.7 Телескопічність рулону повинна бути не більше 20 мм.

4.8 Внутрішній діаметр рулону – (600±10) мм.

Примітка — Для рулонів, отриманих шляхом поздовжнього різання, шириною до 200 мм внутрішній діаметр може бути (300±10) мм.

4.9 Максимальна маса, т:

- Рулону - 8,5;

- Пачки листів - 6;

- Стопи рулонів, отриманих шляхом поздовжнього різання, з внутрішнім діаметром 300 мм - 1,5.

Примітка — За додатковою згодою виробника та замовника допускається інша величина максимальної маси.

5 Технічні вимоги

5.1 Прокат з полімерним покриттям виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

5.2 В якості сталевої основи для виготовлення електролітично оцинкованого прокату з полімерним покриттям застосовують тонколистовий прокат за ГОСТ 16523 або ГОСТ 9045 . За погодженням виробника та замовника допускаються інші марки основи за іншими нормативними документами.

5.3 Механічні властивості сталевої основи прокату повинні відповідати нормативному документу, яким вона виготовлена.

5.4 Електролітичне цинкове покриття завдають з двох сторін. Номінальна товщина цинкового покриття з одного боку 3 мкм. Граничні відхилення за товщиною цинкового покриття (+2/-1) мкм. На додаткову вимогу допускається інша товщина цинкового покриття, у тому числі диференційована.

5.5 Матеріали, що застосовуються для виготовлення полімерного покриття, їх позначення та діапазон товщини полімерного покриття наведено в таблиці 1.


Таблиця 1

________________
Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

5.5.1. За узгодженням між виробником та замовником допускається застосування інших типів матеріалів. Нормативним документом на лакофарбовий матеріал є документ про якість виробника даного матеріалу.

5.5.2. За погодженням між виробником та замовником допускається інша товщина полімерного покриття.

5.5.3. Колір полімерного покриття на лицьовій та зворотній сторонах прокату встановлюють за узгодженням між виробником та замовником.

5.6 Зовнішній вигляд прокату з полімерним покриттям має відповідати вимогам таблиці 2.


Таблиця 2

5.7 Показники якості двошарового полімерного покриття на лицьовій стороні прокату наведені у таблиці 3.


Таблиця 3

Зазначені показники якості полімерного покриття та їх значення повинні бути узгоджені між виробником та замовником і залежать від типу лакофарбових матеріалів, що застосовуються.

5.8 За погодженням між виробником та замовником можуть бути встановлені додаткові спеціальні показники якості полімерного покриття.

5.9 Зовнішній вигляд зворотної сторони прокату має відповідати вимогам таблиці 4.


Таблиця 4

5.10 У рулонах прокату з полімерним покриттям допускається не більше одного зварного шва. При цьому якість поверхні полімерного покриття з відривом до 5 м від шва в обидві сторони не регламентується. На додаткову вимогу замовника допускається постачання рулонів без зварних швів.

5.11 У рулонах та пачках прокату з полімерним покриттям 1-го класу покриття допускається до 5% прокату з полімерним покриттям 2-го класу покриття.

5.12 Для захисту поверхні полімерного покриття від механічних пошкоджень при транспортуванні та переробці допускається нанесення на лицьову сторону прокату полімерної плівки (самоклеючою або нанесеною способом термокашування).

6 Правила приймання

6.1 Правила приймання прокату з полімерним покриттям - за ГОСТ 7566 .

6.2 Прокат із полімерним покриттям приймають партіями. За партію беруть один рулон. Для прокату з полімерним покриттям, що поставляється в пачках або рулонах, отриманих шляхом поздовжнього різання, приймають за партію початковий рулон.

6.3 Партію прокату з полімерним покриттям супроводжують документом про якість відповідно до ГОСТ 7566 .

Показники якості полімерного покриття в документі якості вказують на вимогу замовника.

6.4 Для контролю відповідності прокату з полімерним покриттям вимог цього стандарту відбирають одну пачку або один рулон.

7 Методи контролю

7.1 Для проведення випробування відбирають один листок від контрольної пачки або один відрізок довжиною 1 м від кінця або початку контрольного рулону.

7.2 Товщину основи визначають листовим мікрометром за ГОСТ 6507 до нанесення або після зняття цинкового та полімерного покриттів.

7.3 Механічні властивості основи засвідчують документом про якість виробника сталевої основи.

7.4 Косину різу для листів перевіряють на атестованій контрольній плиті за допомогою закріпленого на ній шаблону прямого кута.

7.5 Контроль зовнішнього вигляду поверхні полімерного покриття провадять без застосування збільшувальних приладів.

7.6 Розміри листів пачки та смуг вимірюють універсальним засобом виміру з ціною розподілу 1 мм.

7.7 Розміри стрічок вимірюють штангенциркулем типу ШЦ-II за ГОСТ 166 .

7.8 Контроль серповидності та відхилення від площинності листів проводять за ГОСТ 26877 .

7.9 Телескопічність рулонів прокату з полімерним покриттям визначають за ГОСТ 26877 .

7.10 Методи випробувань прокату з полімерним покриттям, форма, розмір та кількість зразків наведені в таблиці 5.


Таблиця 5

7.11 За узгодженням між виробником та замовником допускається застосування інших методів випробувань якості полімерного покриття.

8 Упаковка, маркування, транспортування та зберігання

8.1 Упаковка, маркування, транспортування та зберігання – за ГОСТ 7566 з доповненнями.

8.2 Упаковка прокату з полімерним покриттям повинна оберігати рулони та пачки від корозії та механічних пошкоджень при транспортуванні.

8.3 Кожну пачку або рулон (стопу рулонів, отриманих шляхом поздовжнього різання) прокату з полімерним покриттям забезпечують пакувальним ярликом або биркою із зазначенням найменування підприємства-постачальника, номери партії, марки сталі, геометричних розмірів прокату з полімерним покриттям та кольору покриття, маси нетто цього стандарту.

8.4 Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

8.5 Рулони з внутрішнім діаметром 600 мм відвантажують із горизонтальною віссю, рулони із внутрішнім діаметром 300 мм — із вертикальною віссю.

8.6 Маса та розміри рулонів можуть бути додатково обумовлені при замовленні з урахуванням способу пакування та відвантаження.

8.7 Транспортування прокату з полімерним покриттям здійснюють залізничним або автомобільним транспортом відповідно до правил, встановлених для відповідних видів транспорту. Транспортування стоп рулонів (отриманих шляхом поздовжнього різання) масою до 1500 кг роблять у критих транспортних засобах.

8.8 Прокат з полімерним покриттям слід зберігати за умов, що відповідають вимогам ГОСТ 15150 для умов зберігання ЖЗ.

8.9 Виготовлення виробів із прокату з лакофарбовим покриттям здійснюють при температурі металу не нижче 15 °C, з пластизольовим покриттям - при температурі не нижче 10 °C.

8.10 Максимальний термін зберігання прокату з полімерним покриттям до його переробки у замовника не повинен перевищувати шести місяців з дати відвантаження виробником прокату, за умови дотримання правил транспортування та зберігання (додаток Л).

8.11 Прокат з полімерним покриттям утилізують як вторинні чорні метали - ГОСТ 2787.

9 Вимоги безпеки

9.1 Прокат з полімерним покриттям є нетоксичним та негорючим матеріалом.

9.2 Усі роботи, пов'язані із застосуванням прокату з полімерним покриттям, слід проводити з дотриманням вимог безпеки за ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.005.

9.3 Виробничий контроль за дотриманням санітарних правил та виконанням санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів проводять відповідно до вимог санітарних правил [2].

9.4 Умови виробництва, упаковки, транспортування та зберігання тонколистового електролітично оцинкованого прокату з полімерним (лакофарбовим, пластизольовим) покриттям не повинні шкідливо впливати на людину.

Додаток А. Приклади умовних позначень

Додаток А
(обов'язкове)

Листовий прокат електролітично оцинкований з двостороннім полімерним покриттям (марки ЕОЦПп), першого класу покриття (1), підвищеної точності по товщині (АТ), високої точності по ширині (ВШ), нормальної точності за довжиною (БД), високою площинністю (ПВ), глибокої витяжки (Г), марки сталі основи (08пс) по ГОСТ 16523 , розмірами листа 0,5х1000х2500 мм, з системою лакофарбового покриття лицьового боку ґрунт F310, емаль F618 RAL 9003, з лакофарбовим покриттям зворотного боку



Рулонний прокат електролітично оцинкований з одностороннім полімерним покриттям (марки ЕОЦП), другого класу покриття (2), підвищеної точності за товщиною (АТ), нормальної точності по ширині (БШ), складної витяжки (СВ), марки сталі основи (08Ю) за ГОСТ 9045 , розмірами рулону 0,5х1250 мм, з системою лакофарбового покриття лицьового боку ґрунт F310, емаль F618 RAL 6005:



Рулон, отриманий шляхом поздовжнього різання прокату (різана стрічка) електролітично оцинкованого з одностороннім полімерним покриттям (марки ЕОЦП), другого класу покриття (2), підвищеної точності по товщині (АТ), складної витяжки (СВ), марки сталі основи (08Ю) по ГОСТ 9045 , розмірами 0,5x50 мм, з системою лакофарбового покриття лицьового боку ґрунт F310, емаль F618 RAL 6005:

Додаток Б (обов'язковий). Метод вимірювання товщини полімерного покриття

Додаток Б
(обов'язкове)

Б.1 Умови виміру

При проведенні вимірювання дотримуються наступних умов:

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

Б.2 Метод виміру

Механічний метод вимірювання товщини полімерного покриття відноситься до руйнівних методів контролю. Він заснований на визначенні різниці показань мікрометра в точці вимірювання, отриманих до зняття полімерного покриття та після зняття.

Б.3 Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, матеріали

Мікрометр цифровий зі скобою, що має такі характеристики:

- Діапазон вимірювання - 0-25 мм;

- Похибка вимірювання - не більше 2 мкм;

- Поверхні вимірювання: одна плоска, інша сферична.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

Розчинник - ацетон за ГОСТ 2768 , метилетилкетон за ТУ 6-09-782.

Б.4 Підготовка до виконання випробування

Відстань від краю лінії при вирубці зразків «край» має бути не менше 50 мм.

Б.5 Порядок виконання виміру

Для вимірювання використовують три зразки з полімерним покриттям, вирубаних по ширині рулону: "край", "середина", "край". Визначення товщини покриття роблять в одній точці на кожному зразку. Для цього на зразку окреслюють коло діаметром приблизно 10 мм, міряють мікрометром товщину покриття з підкладкою в наміченій точці і записують показання мікрометра. Обережно видаляють покриття в межах окресленого кола та заміряють мікрометром товщину підкладки. Товщину покриття розраховують шляхом віднімання показань, отриманих після видалення покриття, з показань, отриманих до видалення покриття.

Б.6 Обробка результатів виміру

За результат вимірювання товщини приймають значення, отримані на трьох зразках по ширині рулону: край, середина, край. Якщо хоча б одне значення товщини не відповідає необхідним значенням, вимір повторюють на шести зразках. При цьому покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо повторні результати відповідають необхідним значенням на шести з шести визначень.

Додаток (обов'язковий). Метод визначення адгезії полімерного покриття

Додаток
(обов'язкове)

В.1 Умови випробування

При проведенні випробування дотримуються таких умов:

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

В.2 Метод випробування

Метод заснований на оцінці ступеня утримання або відшаровування елементів полімерного покриття, прорізаного до поверхні, що фарбується (метод гратчастих надрізів).

Метод не підходить для покриття загальною товщиною понад 250 мкм або текстурованих покриттів.

В.3 Засоби випробування, допоміжні пристрої, матеріали

Ріжучий інструмент з кутом заточування ріжучої кромки від 20° до 30° і товщиною леза (0,43±0,03) мм (допускається лезо для гоління) або багатолезовий ріжучий інструмент з шістьма різальними кромками на відстані 1 мм.

Напрямний шаблон із прорізами при використанні однолезового ріжучого інструменту.

Лупа зі збільшенням 2 або 3 .

М'яка кисть чи щітка.

Прозора липка стрічка будь-якого типу завширшки не менше 25 мм і не більше 50 мм.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

Випробувальна машина типу МТЛ-10 або будь-яка інша, що має аналогічні технічні та метрологічні характеристики:

- Прес-форма внутрішнім діаметром - (27 +1) мм;

- пуансон прес-форми - сфера діаметром - (20 ± 1) мм;

- Швидкість руху пуансона - (12±6) мм / хв.

Лінійка металева будь-якого типу завдовжки не менше 200 мм та з ціною поділу 1 мм.

В.4 Підготовка до виконання випробування

Зразки для випробування мають бути рівними, без викривлень.

Відстань від ґрат до крайки зразка і між решітками має бути не менше 50 мм.

В.5 Порядок виконання випробування для лакофарбових покриттів

Зразок поміщають на рівну тверду поверхню з метою запобігання деформації зразка під час випробувань.

Ріжучим інструментом наносять надрізи на полімерне покриття з дотриманням заданої відстані між ними, при цьому тиск на ріжучий інструмент має бути постійним без різких рухів. Потім повторюють зазначену операцію, роблячи таку ж кількість паралельних рухів, що перекривають початкові надрізи під кутом 90° так, щоб утворилися грати. Усі надрізи повинні доходити до основи (оцинкованого прокату), довжина надрізів має бути не менше 50 мм. Число надрізів у кожному напрямку решітки повинно дорівнювати шести. Відстань між надрізами у кожному напрямі має бути однаковою. Діапазон відстаней між надрізами залежить від товщини полімерного покриття (таблиця В.1).


Таблиця В.1

Після нанесення надрізів злегка чистять зразок м'якою щіткою (пензлем) п'ять разів уперед і вздовж обох діагоналей решітки. Потім поміщають липку стрічку на ґрати надрізів, приклеюють стрічку на довжину мінімум 20 мм, видаляють повітряні бульбашки і ретельно пригладжують. Через 5 хвилин стрічку відривають за вільний кінець, рівномірно прикладаючи зусилля під гострим кутом.

В.6 Оцінка результатів випробування

Випробування проводять на зразку у трьох точках: "край", "середина", "край". Оцінку результатів випробування проводять відразу після видалення липкої стрічки за шкалою, наведеною у таблиці В.2.


Таблиця В.2

Покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо у всіх трьох точках значення адгезії в балах відповідає необхідному значенню.

При розбіжності значень адгезії повторюють випробування на подвоєній кількості зразків. Покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо повторні результати відповідають необхідному значенню на шести з шести визначень.

В.7 Порядок проведення випробування для пластизолових покриттів

Для прокату із пластизольовим покриттям випробування проводять у трьох точках: «край», «середина», «край». У кожній точці роблять по два надрізи у взаємно перпендикулярних напрямках для отримання квадрата зі стороною 5 мм, на місці якого видавлюють сферичну лунку глибиною 6 мм.

Для видавлювання сферичної лунки використовують прилад типу МТЛ-10 або будь-який інший, що має аналогічні технічні та метрологічні характеристики. Прилад налаштовують відповідно до документації (технічний опис, інструкція з експлуатації та ін.). При цьому швидкість руху пуансона повинна бути рівномірною та рівною (12±6) мм/хв.

В.8 Оцінка результатів випробування

Покриття вважають, що витримали випробування, якщо після видавлювання сферичної лунки глибиною 6 мм у місці надрізу відсутні відшаровування плівки пластизоля в трьох точках випробувань. У разі відшаровування плівки пластизоля хоча б в одній із трьох точок випробування (край, середина, край) випробування повторюють на подвоєній кількості зразків. Покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо повторні результати відповідають необхідному значенню на шести з шести визначень.

Додаток Р (обов'язковий). Метод визначення міцності полімерного покриття при розтягуванні

Додаток Г
(обов'язкове)

Г. 1 Умови випробування

При проведенні випробування дотримуються таких умов:

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

Г. 2 Метод випробування

Метод заснований на оцінці стійкості полімерного покриття до розтріскування або відшаровування при повільній деформації сферичним індентором діаметром 20 мм.

Г. 3 Засоби випробувань, допоміжні пристрої, матеріали

Випробувальна машина типу МТЛ-10 або інша, що має аналогічні технічні та метрологічні характеристики:

- Прес-форма внутрішнім діаметром - (27 +1) мм;

пуансон зі сферичним індентором діаметром (20±1) мм;

- Швидкість руху пуансона - (12±6) мм / хв;

- матриця з внутрішнім діаметром - (27±1) мм;

- Вимірювальний пристрій, що вимірює глибину лунки, отриманої за допомогою індентора, з точністю до 0,1 мм.

Лупа будь-якого типу із десятикратним збільшенням.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

Г. 4 Підготовка до виконання випробування

Зразки для випробування мають бути рівними, без викривлень.

Відстань від місця випробування до кромки зразка та між лунками має бути не менше 50 мм.

Г. 5 Порядок виконання випробування

Випробовувальну машину підготовляють відповідно до інструкції з експлуатації. При випробуванні швидкість руху пуансона повинна бути рівномірною та рівною (12±6) мм/хв. Зразок поміщають у машину полімерним покриттям нагору і видавлюють лунку глибиною 6 мм. Покриття після випробування оглядають за допомогою лупи. Випробування проводять у трьох точках зразка: "край", "середина", "край". Відстань між сусідніми точками випробувань має бути не менше ніж 90 мм.

Г. 6 Оцінка результатів випробування

Покриття вважають витримали випробування, якщо на сферичній поверхні кожної з трьох лунок відсутні розтріскування та відшаровування. Якщо на поверхні покриття хоча б однієї з лунок спостерігаються зазначені дефекти, випробування повторюють на подвоєній кількості зразків. При цьому покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо повторні результати відповідають необхідному значенню на шести з шести визначень.

Додаток Д (обов'язковий). Метод випробування міцності полімерного покриття при Т-подібному згинанні

Додаток Д
(обов'язкове)

Д. 1 Умови випробування

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

Д. 2 Метод випробування

Даний метод випробування міцності полімерного покриття заснований на згинанні зразка без прокладок та оправки на 180° за допомогою лещат за певною схемою до утворення тріщин.

Д. 3 Засоби випробування

Лупа будь-якого типу із десятикратним збільшенням.

Тиски будь-якого типу.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

Д. 4 Підготовка до виконання випробування

На поверхні зразка не повинно бути забруднень (олії, пилу, технічного мастила від ножів), які можуть вплинути на результати випробування або перешкодити спостереженню за розтріскуванням.

Випробовуване покриття завжди має бути із зовнішнього боку вигину.

При оцінці стану покриття на місці згину не беруть до уваги ділянки зразка на відстані 5 мм від кромок.

Д. 5 Правила виконання випробування

Зразок згинають на 180° на відстані 25 мм від краю (покриття зверху) паралельно прокатці і потім стискають у лещатах до зіткнення сторін.

Стан покриття на вигині розглядають візуально за допомогою лупи.

Якщо на поверхні покриття в місці вигину відсутні тріщини, то міцність при першому згині відповідає 0 Т. У разі наявності тріщин на покритті зразок вдруге згинають на 180°, загортаючи його навколо загнутої частини та затискаючи в лещатах. За відсутності тріщин міцність покриття при другому згині становить 0,5 Т. За наявності на покритті тріщин зразок продовжують згинати до трьох, чотирьох, п'яти та більше разів, при цьому міцність складе 1,0 Т; 1,5 Т; 2,0 Т та більше.

Д. 6 Обробка результатів випробування

Випробування проводять на одному зразку. Лакофарбове покриття вважають таким, що витримав випробування, якщо значення вигину Т менше або відповідає необхідному значенню. Якщо значення вигину Т більш необхідного значення, повторюють випробування на подвоєній кількості зразків. Покриття вважають таким, що витримав випробування, якщо два повторних значення вигину Т з двох визначень менші або відповідають необхідному значенню.

Додаток Е (обов'язковий). Метод визначення міцності полімерного покриття при зворотному ударі

Додаток Е
(обов'язкове)

Е.1 Умови випробування

При проведенні випробування дотримуються таких умов:

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

Е.2 Метод випробування

Метод заснований на визначенні стійкості полімерного покриття до розтріскування або відшаровування при деформації, викликаної вантажем, що падає з висоти, бойок якого являє собою кульку діаметром 20 мм.

Е.3 Засоби випробування, допоміжні пристрої, матеріали

Прилад моделі «Удар-тестер», що включає:

- бойок масою 1000,0 г з кулькою діаметром (20±0,3) мм;

- вантаж масою 1000,0 г;

- ковадло з отвором діаметром (27,0±0,3) мм;

- шкалу довжиною (1000±1) мм з ціною розподілу 1 мм.

Лупа будь-якого типу із десятикратним збільшенням.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

Е.4 Підготовка до проведення випробування

Зразки для випробування мають бути рівними, без викривлень.

Відстань від місця удару до кромки зразка має бути не менше ніж 50 мм; відстань між ударами щонайменше 50 мм.

Е.5 Порядок виконання випробування

Випробуваний зразок поміщають у прилад полімерним покриттям униз. Піднімають вантаж із бойком загальною масою 2 кг на висоту, що відповідає необхідному значенню енергії удару, і дають впасти вантажу на зразок, потім розглядають місце удару за допомогою лупи. У місці удару не повинно бути розтріскування та відшаровування полімерного покриття. Співвідношення висоти падіння вантажу масою 2 кг (19,6 Н) і виникає в місці удару енергії наведено в таблиці Е.1.


Таблиця Е.1

Е.6 Оцінка результатів випробування

Випробування проводять на зразку у трьох точках: "край", "середина", "край". Покриття вважають витримали випробування, якщо на поверхні удару, виробленого з необхідним значенням енергії, у кожній із трьох точок відсутні розтріскування та відшаровування. Якщо на поверхні покриття в місці хоча б одного удару спостерігаються зазначені дефекти, випробування повторюють на подвоєній кількості зразків. При цьому покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо повторні результати відповідають необхідному значенню на шести з шести визначень.

Е.7 Умови замовника

На вимогу замовника допускається визначати максимальну енергію удару в джоулях, коли у місці удару немає розтріскування і відшаровування полімерного покриття. Випробування проводять на зразку у трьох точках: "край", "середина", "край". За остаточний результат випробування в цьому випадку набувають значення максимальної енергії удару в джоулях, що збігається в трьох точках.

Додаток Ж (обов'язковий). Метод визначення блиску полімерного покриття

Додаток Ж
(обов'язкове)

Ж.1 Умови випробування

При проведенні випробування дотримуються таких умов:

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

Ж.2 Метод випробування

Метод заснований на вимірюванні струму, що збуджується у фотоприймачі приладу під дією світлового потоку, що падає під певним кутом на випробуване покриття та відбитого від нього у дзеркальному напрямку.

Ж.3 Засоби випробування, допоміжні пристрої, прилади

Блискомір типу REFO 3 або будь-який інший, що має аналогічні технічні та метрологічні характеристики:

- Діапазон вимірювання - 0-100 одиниць блиску;

- Геометрія вимірювання - 20 ° / 20 °, 60 ° / 60 °, 85 ° / 85 °;

- Стандартний зразок у вигляді полірованої чорної скляної пластини.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

Ж.4 Підготовка до виконання випробування

Зразки для випробування мають бути рівними, без викривлень.

Відстань від місця випробування до кромки зразка та між ділянками для випробування має бути не менше 40 мм.

Прилад перед випробуванням підготовляють відповідно до інструкції, що додається до приладу.

Для визначення блиску полімерного покриття використовують три кути:

- 60 ° - для визначення блиску від 0 до 100 одиниць;

- 20 ° - для визначення блиску зразків, які при геометрії 60 ° мають блиск більше 70 одиниць;

- 85 ° - для визначення блиску зразків, які при геометрії 60 ° мають блиск менше 15 одиниць.

Ж.5 Виконання випробування

Випробування проводять у трьох точках зразка: "край", "середина", "край". Відстань від кромки зразка до точки «край» має бути щонайменше 50 мм.

Ж.6 Оцінка результатів випробування

За остаточний результат ухвал приймають середнє арифметичне значення трьох паралельних визначень блиску полімерного покриття. Покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо середнє арифметичне значення блиску укладається в необхідний діапазон значень. Якщо значення блиску вище або нижче за необхідні значення, випробування повторюють на подвоєній кількості зразків. При цьому покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо середнє арифметичне значення повторних шести паралельних визначень блиску укладається в необхідний діапазон значень.

Додаток І (обов'язковий). Метод визначення твердості полімерного покриття (за допомогою олівця)

Додаток І
(обов'язкове)

І.1 Умови випробування

При проведенні випробування дотримуються таких умов:

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

І.2 Метод випробування

Метод заснований на визначенні твердості найжорсткішого грифеля олівця, що не залишає на полімерному покритті після дії під кутом 45° та навантаженні 750 г механічних пошкоджень (подряпин та розривів).

І.3 Засоби випробування, допоміжні пристрої, прилади

Набір маркувальних олівців фірми КОН-I-NOR 1500, що мають твердість за шкалою (у порядку зростання): 6В, 5В, 4В, 3В, 2В, НВ, F, Н, 2Н, 3Н, 4Н, 5Н, 6Н.

Автоматичний пристрій для випробування (твердомір), що забезпечує кут нахилу олівця 45 ° та навантаження 750 г.

Наждачний папір з дрібним зерном типу П2Г51СМ50Н48 ГОСТ 6456 або будь-який інший, що має аналогічні технічні характеристики.

Ластик.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

І.4 Підготовка до виконання випробування

Олівці заточують таким чином, щоб грифель був без зазубрин і мав циліндричну форму, виступав на 6 мм із дерева. Грифель потім обробляють наждачним папером з метою отримання ідеально круглого перерізу, який якомога точніше становить прямий кут з віссю олівця.

І.5 Виконання випробування

Підготовлений олівець вставляють в отвір автоматичного випробувального пристрою і фіксують так, щоб грифель торкався покриття, а нижня поверхня пристрою паралельна поверхні зразка. Потім прокреслюють олівцем на покритті лінію завдовжки не менше 7 мм, вільно прокочуючи пристрій. Через 30 з гумкою або ваткою, змоченою інертним по відношенню до покриття розчинником, видаляють слід олівця і проводять візуальну оцінку результатів випробування. Випробування проводять у трьох точках зразка: "край", "середина", "край". Відстань від краю смуги до точки «край» має бути не менше 50 мм.

І.6 Оцінка результатів випробування

Лакофарбне покриття вважають таким, що витримав випробування, якщо олівець, твердість грифеля якого відповідає необхідному значенню твердості покриття, не залишає на покритті подряпин і розривів у трьох точках випробувань (пластична деформація допускається). Якщо хоча б в одній із трьох точок випробування (край, середина, край) спостерігають пошкодження покриття, то випробування повторюють на подвоєній кількості зразків. При цьому покриття вважають таким, що витримало випробування, якщо повторні результати відповідають необхідному значенню на шести з шести визначень.

Додаток До (обов'язковий). Метод вимірювання різниці кольорів матеріалів з полімерним покриттям

Додаток до
(обов'язкове)

К.1 Умови випробування

При проведенні випробування дотримуються таких умов:

- Температура повітря в робочому приміщенні - (20 ± 2) ° C;

- Відносна вологість в робочому приміщенні - (65±5)%.

К.2 Метод випробування

Метод заснований на вимірюванні колірних координат L, A, B стандартного та випробуваного зразків у системі CIELAB та визначенні повної колірної відмінності стандартного та випробуваного зразків.

К.3 Засоби випробування, допоміжні пристрої, прилади

Спектрофотометр, що має такі характеристики:

- Стандартний спостерігач - 2 ° або 10 °;

- Геометрія вимірювання - / 8 ° або 0 ° / 45 °;

- апертура виміру - 20 мм (допускається менше);

- Джерело світла - Д65 (для визначення метамерії необхідне додаткове джерело світла А).

Стандартні зразки з полімерними покриттями різних кольорів розмірами 150х100 мм, виконані на тій же основі, що і зразок, що випробуваний, з тією ж системою покриття та ідентичною товщиною, блиском і текстурою поверхні полімерних покриттів.

Психрометр будь-якого типу, що забезпечує вимірювання відносної вологості від 30 до 80% з похибкою не більше 10%.

Термометр, що забезпечує вимірювання температури в приміщенні від 0 до 35 °C, з ціною поділу 0,5 °C.

К.4 Підготовка до виконання випробування

Зразки для випробування мають бути плоскими, без механічних пошкоджень та забруднень, розмірами 150 x 100 мм.

Відстань від краю лінії при вирубці зразків «край» має бути не менше 50 мм.

Для темних насичених кольорів (наприклад, синій, коричневий, чорний) та для яскравих кольорів (наприклад, червоний, жовтий) похибка результатів вимірювання колірної відмінності може бути великою. У такому разі використовують метод візуального порівняння.

К.5 Виконання випробування

При калібруванні приладу та виконанні вимірювань керуються інструкцією до приладу. Для випробування використовують три зразки з полімерним покриттям, вирубаних по ширині рулону: "край", "середина", "край".

К.6 Оцінка результатів випробування

За результат випробування приймають середнє арифметичне значення трьох паралельних визначень повної різниці кольорів з точністю до десятих часток.

Покриття вважають витриманим випробування, якщо повна різниця кольорів менше 1.

Додаток Е (рекомендований). Умови зберігання та транспортування

Додаток Л
(рекомендоване)

Рекомендується прокат з полімерним покриттям транспортувати та зберігати в сухих та захищених від вологи умовах.

При укладанні пачок у штабелі необхідно звертати увагу на те, щоб висота штабеля вибиралася з урахуванням недопущення надмірного тиску. Неприпустимі складування та зберігання рулонів на ґрунті, необхідне застосування дерев'яних брусків або захисних підкладок, наприклад повсті.

Необхідно звертати увагу на те, щоб на площині зберігання не було пагорбів або сторонніх предметів. Вони можуть зашкодити кілька витків рулону. Також слід уникати укладання рулонів один на одного при горизонтальному положенні осі рулонів.

Вивантаження рулонів необхідно здійснювати шляхом акуратного підйому, наприклад, за допомогою спеціальних скоб або інших підйомних пристроїв, що забезпечують захист рулонів і пачок від механічного пошкодження, але не шляхом стягування або зсуву, щоб уникнути виникнення подряпин, обумовлених наявністю тирси, пилу або бруду (часто невидимих) .

Бібліографія

Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2011