ГОСТ 24244-80

ГОСТ 24244–80 Прокат тонколистовий холоднокатаний із низьковуглецевої сталі для емальованого посуду. Технічні умови (зі зміною N 1)

ГОСТ 24244-80
Група В33
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПРОКАТ ТОНКОЛИСТОВИЙ ХОЛОДНОКАТАНИЙ З НИЗКОВУГЛЕРОДИСТОЮ СТАЛИ ДЛЯ ЕМАЛОВАНОГО ПОСУДУ

Технічні умови

Low-carbon steel cold-rolled sheet для enamelled ware. Specifications

МКС 77.140.50
ОКП 09 7300

Дата введення 1982-01-01

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 18 червня 1980 р. N 2872 дату запровадження встановлено 01.01.82
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)

Видання зі Зміною N 1, затвердженим у жовтні 1986 р. (ІУС 1-87)
Цей стандарт поширюється на тонколистовий холоднокатаний прокат із низьковуглецевої сталі товщиною від 0,5 до 2,5 мм, призначений для виготовлення емальованого посуду.
Показники технічного рівня, встановлені цим стандартом, відповідають вимогам вищої та першої категорії якості.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1. КЛАСИФІКАЦІЯ І СОРТАМЕНТ

1.1. Тонколистовий холоднокатаний прокат із низьковуглецевої сталі поділяють:

за видами продукції:
листовий (у листах та рулонах),
стрічку;
за здатністю до витяжки на групи:
дуже глибокої витяжки - ВГ,
глибокої витяжки - Г,
нормальної витяжки - Н.
(Змінена редакція, зміна N 1).

1.2. За сортаментом прокат повинен відповідати вимогам ГОСТ 19904-90 та ГОСТ 19851-74 .

Приклади умовних позначень:

Стрічка зі сталі марки 08кп, нормальної точності прокатки, дуже глибокої витяжки, II групи обробки поверхні, товщиною 0,6 мм, шириною 290 мм:

Аркуш зі сталі марки 08кп, підвищеної точності прокатки, глибокої витяжки, II групи обробки поверхні, товщиною 0,5 мм, шириною 500 мм, довжиною 1000 мм:

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Прокат виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Прокат виготовляють з окропу марки 08кп з хімічним складом за ГОСТ 9045-93 з масовою часткою загального алюмінію не більше 0,01% або по ГОСТ 1050-88 з масовою часткою вуглецю не більше 0,1%, фосфору - не більше 0,03 % та загального алюмінію – не більше 0,01%.

2.3. Легування та хімічне закупорювання сталі алюмінієм не допускається.

2.4. За узгодженням виробника зі споживачем допускається виготовлення прокату першої категорії якості з якісної сталі марки 10кп за ГОСТ 1050-88 або сталі звичайної якості марки Ст1кп за ГОСТ 380-94 з масовою часткою вуглецю не більше 0,10% кремнію - не більше 0,03% , сірки — трохи більше 0,04%, алюмінію загального — трохи більше 0,01%.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.5. Прокат виготовляють термічно обробленим.

2.6. Прокат піддають дресирування.

2.7. Листи обрізають з усіх боків. Листи та стрічку, прокатані на станах безперервної прокатки, виготовляють з обрізною та необрізною кромками.

2.8. На катаній кромці прокату першої категорії якості допускаються надриви глибиною, що не перевищує половини граничного відхилення по ширині листа або стрічки і не виводять їх за номінальний розмір за шириною.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.9. Прокат у рулонах не повинен мати кромок, загнутих під кутом 90° і більше, а також скручених і зім'ятих кінців. Не допускаються розпущені та зім'яті рулони.

2.10. За якістю поверхні прокат повинен відповідати вимогам II групи обробки згідно з ГОСТ 9045-93 або ГОСТ 16523-97 . За узгодженням споживача з виробником допускається прокат першої категорії якості, що відповідає вимогам III групи обробки поверхні за ГОСТ 16523-97 або ГОСТ 9045-93 .

Поверхня прокату повинна бути шорсткою, без полон, бульбашок - здуття, тріщин, залишків окалини або вкатаної окалини, металевих частинок, що вкочані, розкочених забруднень і порізів. Розшарування прокату не допускаються.

2.11. Поверхня прокату повинна бути покрита рівномірним шаром 30-36% водної емульсії.

Емульсія має наноситися на натягнуту при дресируванні смугу. Після нанесення емульсії промаслювання прокату мінеральними оліями не допускається.

На вимогу споживача прокат виготовляють без нанесення емульсії з покриттям поверхні тонким рівномірним шаром мінеральних олій або промаслювання. На поверхні непромасленого прокату допускаються сліди мінеральних олій.

2.10, 2.11. (Змінена редакція, зміна N 1).

2.12. Зерно фериту має бути рівновісним. Величина зерна фериту прокату дуже глибокої та глибокої витяжки має відповідати 6, 7, 8 та 9 номерам.

Допускається нерівномірність зерна прокату глибокої витяжки в межах двох суміжних номерів, прокату глибокої витяжки — в межах трьох суміжних номерів. Зміст структурно-вільного цементиту має бути не вищим за третій бал.

2.13. Механічні властивості прокату мають відповідати нормам, зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

Примітка. При товщині прокату до 0,7 мм включно допускається значення межі плинності до 270 МПа (27,5 кгс/мм) ).

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.14. На вимогу споживача прокат першої категорії якості поставляється з межею плинності, що нормується, і підвищеним відносним подовженням. Норми встановлюються за згодою споживача з виробником.

2.15. Глибина лунки при випробуванні на видавлювання має відповідати нормам, зазначеним у табл.2.

Таблиця 2

мм

2.16. Для прокату проміжних товщин норми глибини сферичної лунки беруться найближчою меншою товщиною, зазначеної в табл.2.

2.17. Величина відносного подовження та глибина сферичної лунки гарантується виробником протягом 10 діб. з моменту відвантаження.

2.18. Прокат глибокої та нормальної витяжок повинен витримувати випробування на вигин на 180° у холодному стані без прокладки. У місці вигину не повинно бути надривів, тріщин, розшарування.

2.19. Відколи емалевого покриття при випробуванні прокату на схильність до утворення дефекту «риб'яча луска» повинні бути відсутніми на трьох і більше зразках з п'яти відібраних від прокату першої категорії якості та повністю відсутні на зразках з прокату вищої категорії якості.

2.20. Вимоги п. 2.19 факультативні до 1 січня 1986 року.

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Прокат приймають партіями. Партія повинна складатися із сталі однієї плавки, одного садка в піч або одного режиму термічної обробки для печей безперервної дії, однієї групи витяжки, однієї товщини та оформлена одним документом про якість.

3.2. Для перевірки якості прокату від кожної партії відбирають два аркуші чи один рулон.

3.3. Відсутність схильності прокату до утворення дефекту «риб'яча луска» забезпечується технологією виготовлення та перевіряється: виробником – при зміні технології, споживачем – при вхідному контролі не рідше одного разу на місяць.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників повторні випробування проводять за ГОСТ 7566-94 .

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Відбір проб для хімічного аналізу - за ГОСТ 7565-81 .

4.2. Хімічний аналіз сталі проводять за ГОСТ 22536.0-87 , ГОСТ 22536.1-88 , ГОСТ 22536.2-87 , ГОСТ 22536.3-88 , ГОСТ 22536.4-88, ГОСТ 22536.5-25 6-88, ГОСТ 22536.7-88 , ГОСТ 22536.8-87 , ГОСТ 22536.9-88 , ГОСТ 22536.10-88 або іншими методами, що забезпечують необхідну точність.

4.3. Якість поверхні прокату перевіряють зовнішнім оглядом без застосування збільшувальних приладів.

4.4. У разі розбіжностей щодо оцінки шорсткості поверхні визначають за ГОСТ 2789-73 . Норми шорсткості встановлюють за згодою споживача з виробником.

4.5. Перевірку розмірів та площинності прокату проводять за ГОСТ 19904-90 .

4.6. Для перевірки механічних та технологічних властивостей прокату від кожного відібраного листа чи рулону вирізають один зразок. Місце вирізки зразка визначають відповідно до ГОСТ 7564-97 .

4.7. Випробування проводять:

на розтяг - за ГОСТ 11701-84 на зразках з шириною 20 мм і розрахунковою довжиною 80 мм;

на величину зерна - за ГОСТ 5639-82 ;

на наявність структурно-вільного цементиту - за ГОСТ 5640-68 (шкала 1);

на вигин - за ГОСТ 14019-80 .

4.8. Випробування прокату на видавлювання проводять за ГОСТ 10510-80 . Кожен зразок випробовують у трьох місцях, що відповідають середині та краям по ширині прокату (не ближче 40 мм від кромки).

Дозволяється проводити випробування на приладі Еріксена зразків шириною 80-90 мм.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.9. (Виключений, Зм. N 1).

4.10. За узгодженням споживача з виробником для оцінки якості прокату можуть бути застосовані статистичні та неруйнівні методи контролю, узгоджені в установленому порядку.

4.11. Випробування прокату на схильність до утворення дефекту «риб'яча луска» проводять за методикою, зазначеною у додатку 1.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Маркування, упаковка, транспортування та зберігання - за ГОСТ 7566-94 з доповненнями.

5.2. Маркування має додатково містити позначення: "емаль".

5.3. Транспортне маркування вантажних місць - за ГОСТ 14192-96 .

5.4. Прокат у листах упаковують у пачки (короба) масою до 5 т, за погодженням зі споживачем — до 10 т. Маса рулону не повинна перевищувати 5 т. Маса вантажного місця прокату в рулонах не повинна перевищувати 10 т, у пачках (коробах) — 5 т. т, за погодженням із споживачем - 10 т.

5.5. Стопи листів і рулони обгортають пакувальним бітумованим або дьогтьовим папером за ГОСТ 515-77 або двошаровим пакувальним папером марок Б-70, Б-80, В-70, В-80, Г-80 за ГОСТ 8828-89 .

Обгорнуті стопи упаковують у металеві короби, схема яких наведена у додатку 2, або пачки. Пачки формують з нижнього та верхнього пакувальних листів, бічних та кутових швелерів (вигнутих листів). Короба та пачки укладають на дерев'яні бруси перетином не менше 80x80 мм та обв'язують сталевими стрічками. Поздовжні обв'язки повинні бути прикріплені до нижньої частини брусів цвяхами або шурупами.

Обгорнуті папером рулони упаковують металевим листом по зовнішній та внутрішній поверхнях. Торцеві поверхні рулону закривають кришками. Потім рулон обв'язують залізною стрічкою.

Кількість обв'язок на коробах, пачках та рулонах має відповідати встановленим згідно з ГОСТ 7566-94 . Для обв'язування застосовують сталеву стрічку товщиною 0,7-1,5 мм та шириною 25-30 мм за ГОСТ 3560-73 або іншої нормативно-технічної документації.

5.6. Прокат транспортують у відкритих транспортних засобах транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду. При транспортуванні залізничним транспортом розміщення та кріплення вантажу має відповідати умовам навантаження та кріплення вантажів, затвердженим Міністерством шляхів сполучення.

5.7. Умови зберігання прокату - 3 (Ж3) за ГОСТ 15150-69 .

Розділ 5. (Змінена редакція, зміна N 1).

ДОДАТОК 1 (обов'язковий). Метод визначення схильності стали до утворення дефекту емалевого покриття «риб'яча луска» травленням у соляній кислоті

ДОДАТОК 1
Обов'язкове

Для визначення придатності сталі до емальування штампують зразки, що мають форму порожнистого циліндра діаметром 70-120 мм або вирізають пластини розміром 50х60 мм, відступаючи 40 мм від краю листа або рулону.

Після термічного знежирення при (700±10) °С протягом 3 хв, травлення в 8% розчині сірчаної кислоти при (70±5) °С протягом 10 хв, промивання, нейтралізації в содовому розчині (5 г/л) і сушіння при 100 °C - 120 °C зразки піддають емальування з одного боку (зовнішньої) ґрунтової емаллю ЕСГ-21 з добавками піску, глини та бури з розрахунку: 100 г емалі грунтової ЕСГ-21, 15 г піску, 6 г глини, 0,3 г бури та покривною емаллю ЕСП-117. Температура випалу ґрунтової емалі 900 °C - 910 °C, покривної емалі 830 °C - 840 °C. Час випалу зразків завтовшки 0,5-0,7 мм - 2 хв; 0,7-1,0 мм - 3 хв; більше 1,0 мм - 4 хв.

Емалі повинні відповідати ГОСТ 24405-80 .

Зразки повинні бути покриті одним шаром емалі грунтової товщиною не більше 0,18 мм і одним шаром покривної емалі. Загальна товщина покриття – 0,25-0,35 мм. Для випробовування відбирають п'ять зразків без дефектів поверхні.

В емальовані з одного боку зразки, що мають форму порожнистого циліндра, наливають розчин, а пластини занурюють вертикально так, щоб неемальовані сторони не стикалися, посудину з розчином соляної кислоти з розрахунку 1,2-1,5 мл/см неемальованої поверхні.

Для випробування використовують розчин соляної кислоти густиною 1,061 г/см. . Температура розчину під час випробування має бути в інтервалі 23 °C - 26 °C. Зразки в розчині витримують 20 хв, після чого кислоту виливають, зразки промивають у проточній воді, протирають до повного видалення вологи і поміщають в ексикатор на 24 години або залишають загорнутими в папір на 24 години. Після цього візуально визначають наявність відколів на емалевому покритті.

ДОДАТОК 1. (Змінена редакція, Изм. N 1).

ДОДАТОК 2 (обов'язковий). Схема упаковки листового прокату в металеві короби

ДОДАТОК 2
Обов'язкове

1 - короб; 2 - кришка; 3 - обв'язки; 4 - дерев'яні бруски; 5 - пакувальний папір; 6 - прокат в листах

ДОДАТОК 2. (Введено додатково, Зм. N 1).