ГОСТ 14918-80

ГОСТ 14918-80 Сталь тонколистова оцинкована з безперервних ліній. Технічні умови (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 14918-80

Група В23

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛЬ ТОНКОЛИСТОВА ОЦІНКУВАНА З НЕПРЕРИВНИХ ЛІНІЙ

Технічні умови

Постійно galvanized sheet steel. Specifications

МКС 77.140.50
ОКП 11 1110

Дата введення 1981-07-01

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 31 березня 1980 р. N 1465 дату запровадження встановлено 01.07.81

Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

ВЗАМІН ГОСТ 14918–69

Видання (серпень 2007 р.) із Змінами N 1, 2, затвердженими у вересні 1981 р., червні 1986 р. (ІВД 11-81, 9-86).

Цей стандарт поширюється на листову та рулонну холоднокатану сталь, оцинковану гарячим способом в агрегатах безперервного цинкування, призначену для холодного профілювання, під фарбування, виготовлення штампованих деталей, посуду, тари та інших металевих виробів.

Показники технічного рівня, встановлені цим стандартом, відповідають вимогам вищої та першої категорії якості.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. КЛАСИФІКАЦІЯ

1.1. Сталь тонколистова оцинкована (ОЦ) підрозділяється:

за призначенням на групи

для холодного штампування - ХШ,

для холодного профілювання - ХП,

під фарбування (дресована) - ПК,

загального призначення - ВІН;

за здатністю до витяжки (сталь групи ХШ) на категорії

нормальної витяжки - Н,

глибокої витяжки - Г,

дуже глибокої витяжки - ВГ;

за рівномірністю товщини цинкового покриття

з нормальною різнотовщинністю - HP,

із зменшеною різнотовщинністю - УР.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.2. За узгодженням споживача з виробником оцинкована сталь може виготовлятися:

з візерунком кристалізації - КР,

без візерунка кристалізації - МТ.

1.3. Залежно від товщини покриття оцинкована сталь ділиться на три класи відповідно до зазначеного в табл.1.

Таблиця 1

При виготовленні сталі з диференційованим покриттям товщина його на одній стороні листа повинна відповідати 2-му класу, а з іншого боку класу П (для листів) або класу 1.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2. СОРТАМЕНТ

2.1. Оцинковану сталь виготовляють завширшки від 710 до 1800 мм включно, товщиною від 0,5 до 2,5 мм включно.

2.2. Розміри, граничні відхилення та інші вимоги до сортаменту повинні відповідати вимогам ГОСТ 19904-90 .

Оцинковану сталь вищої категорії якості виготовляють:

із серповидністю рулонної сталі не більше 6 мм на 3 м довжини;

з площинністю ПВ і ПУ і відхиленнями товщини, що допускаються, за нормами підвищеної точності прокатки;

з телескопічності рулонів при ширині сталі до 1000 мм не більше 30 мм.

Приклади умовних позначень

Оцинкована сталь товщиною 0,8, шириною 1000, довжиною 2000 мм, нормальної точності прокатки Б, нормальної площинності ПН, з необрізною кромкою, АЛЕ групи ВІН, з візерунком кристалізації КР, першого класу цинкового покриття за ГОСТ 14918-80 :

Оцинкована рулонна сталь товщиною 1,2, шириною 1000 мм, підвищеної точності прокатки А, з обрізною кромкою О, марки 08кп, глибокої витяжки ВГ, без візерунка кристалізації МТ, зі зменшеною різнотовщинністю УР, другого класу покриття за ГОСТ 14918–8

Оцинкована рулонна сталь з диференційованим покриттям товщиною 0,5, шириною 710 мм, підвищеної точності прокатки А, з обрізною кромкою О, марки БСт3кп, під фарбування ПК, без візерунка кристалізації МТ із зменшеною різнотовщинністю УР, з покриттям на одній стороні першого, а на другий другого класу за ГОСТ 14918-80 :

Примітка. Категорія сталі ХШ на замовлення не вказується, а умовних позначеннях проставляється індекс здатність до витяжці (Н, Р чи ВГ).

Розділ 2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

3. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

3.1. Оцинкована сталь повинна виготовлятись відповідно до вимог цього стандарту з технічної документації, затвердженої в установленому порядку.

3.2. Оцинковану сталь виготовляють із вуглецевої холоднокатаної рулонної сталі з якістю поверхні за ГОСТ 16523-97 . Марки сталі повинні відповідати наведеним у табл.1а.

Таблиця 1а

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.3. Для цинкування застосовують цинк марок Ц0 та Ц1 за ГОСТ 3640-94 з додаванням у ванну алюмінію, свинцю та інших металів. Допускається легування свинцем за рахунок запровадження цинку марки Ц2.

3.4. Поверхня оцинкованої сталі має бути чистою із суцільним покриттям.

3.4.1. Не допускаються порушення суцільності покриття у вигляді розтріскування на дрібних напливах, розташованих на дефектах сталевої основи, класифікація та розміри яких передбачені ГОСТ 16523-97 .

3.4.2. На листах і смужках з необрізною кромкою не допускаються рванини кромок завглибшки, що перевищує граничні відхилення по ширині.

3.4-3.4.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

3.5. Для оцинкованої сталі груп ХШ, ХП та ВІН допускаються дрібні напливи (натіки, нашарування), крупинки та нерівномірна кристалізація цинку, сліди від перегинів смуги та регулюючих роликів, місцева шорсткість покриття (висип), легкі подряпини та потертість, що не порушують світлі та матові плями, нерівномірність забарвлення пасивної плівки.

3.6. Для оцинкованої сталі групи ПК допускаються темні точки та доріжка (сліди) від деформованих дрібних напливів (натіки, нашарування), крупинок та місцевої шорсткості покриття (висип), матовий та розмитий візерунок кристалізації цинку, сліди від перегинів смуги, легкі подряпини та потертість порушують суцільність цинкового покриття, світлі та матові плями, нерівномірне забарвлення пасивної плівки.

3.7. На вимогу споживача пасивна плівка повинна мати рівномірне забарвлення.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.8. Зменшена різнотовщинність цинкового покриття УР має бути для класу П – не більше 16, для класу 1 – не більше 10, для класу 2 – не більше 4 мкм. Оцинкована сталь нормальної різнотовщинності HP повинна мати товщину покриття в межах, зазначених у табл.1.

Оцинковану сталь вищої категорії якості виготовляють із різнотовщинністю цинкового покриття для сталі груп ХШ, ХП та ПК класу П – не більше 12, класу 1 – не більше 8 та класу 2 – не більше 3 мкм.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.9. У місці вигину оцинкованої сталі товщиною до 1,0 мм включно при випробуванні на міцність зчеплення покриття з основним металом при вигині на 180° не повинно бути відшарування цинкового покриття, що оголює сталеву поверхню. Допускаються сітка дрібних тріщин по всій довжині вигину та відшарування покриття на відстані до 6 мм від країв зразка.

3.10. Механічні властивості оцинкованої сталі повинні відповідати нормам, зазначеним у таблиці 1б.

Таблиця 1б

3.10.1. Глибина сферичної лунки оцинкованої сталі групи ХШ має відповідати нормам, наведеним у табл.1в.

Таблиця 1в

мм

3.10.2. Для оцинкованої сталі групи ХШ вищої категорії якості величина відносного подовження має бути на 1 од. більше норм табл.1б, а глибина сферичної лунки - на 0,2 мм більше норм табл.1в.

3.10-3.10.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

3.11. Оцинковану сталь групи ХШ виготовляють з величиною зерна фериту балів 7, 8, 9, 10 за ГОСТ 5639-82 для категорій витяжки ВГ і не нижче 6 бала для категорії витяжки Г.

Для оцинкованої сталі категорії витяжки ВГ допускається нерівномірність зерна не більше двох суміжних номерів, для листів категорії Р — не більше трьох суміжних номерів.

3.12. Для оцинкованої сталі групи ХШ категорії витяжки ВГ допускається наявність структурно-вільного цементиту в межах балів 0, 1, 2 та 4 шкали 1 за ГОСТ 5640-68 . Для категорій витяжки Г та Н наявність структурно-вільного цементиту не нормується.

3.13. Кількість перегинів без зламу оцинкованої сталі груп ХП, ПК, ВІН має відповідати нормам, встановленим у табл.1г.

Таблиця 1г

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.14. (Виключений, Зм. N 2).

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

4.1. Оцинковану сталь приймають партіями. Партія повинна складатися з листів або рулонів однієї групи оцинкованої сталі, одного розміру, одного виду та класу товщини покриття, виду консервації, однієї марки та плавки (сталь груп ХШ, ХП та ПК) та категорії витяжки (сталь групи ХШ), має бути оформлена та супроводжуватись документом про якість за ГОСТ 7566–94 з доповненням значень факультативних показників якості.

Маса партії має перевищувати змінного виробництва агрегату.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.2. У документі про якість результати випробувань та дані хімічного складу вказуються на вимогу споживача.

Для оцинкованої сталі, якій присвоєно державний знак якості, у документі про якість проставляється позначення державного знак якості.

4.3. Для контролю розмірів та якості поверхні відбирають 6% аркушів або один рулон від партії.

4.4. Для контролю міцності зчеплення покриття, механічних властивостей мікроструктури відбирають один лист або один рулон від партії.

4.5. При отриманні незадовільних результатів перевірки хоча б за одним із показників повторну перевірку проводять за ГОСТ 7566-94 .

5. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

5.1. Якість поверхні листів та рулонів перевіряють зовнішнім оглядом без застосування збільшувальних приладів.

5.2. Для проведення випробувань з кожного відібраного листа або рулону вирізають зразки відповідно до вимог креслення та табл.2.

Схема вирізки зразків для випробувань

Схема вирізки зразків для випробувань ( - Ширина листа)

Таблиця 2

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.3. Для визначення маси цинкового покриття випробуваний зразок знежирюють, зважують, занурюють у розчин окису сурми ( ) або хлористої сурми ( ) у соляній кислоті і витримують до припинення бурхливого газовиділення, потім зразок виймають з розчину, ретельно промивають холодною, а потім гарячою водою, висушують фільтрувальним папером і зважують. Знежирення проводиться спиртом етиловим синтетичним технічним.

Розчин окису сурми або хлористої сурми готують наступним способом: 20 г окису сурми (або 32 г хлористої сурми) розчиняють у 1000 мл концентрованої соляної кислоти (ГОСТ 3118-77) для другого та першого класів або 50 г оксидів сурми класу.

Масу цинкового покриття, нанесену з двох сторін листа, в грамах ( ) на 1 м обчислюють за формулою

, (1)

де - Маса трьох зразків ( 3, 4 і 5 ) до розчинення цинкового покриття, з похибкою 0,01 г, г;

- Маса трьох зразків ( 3, 4 і 5 ) після розчинення цинкового покриття, з похибкою 0,01 г, г;

- фактична площа поверхні зразків з похибкою 1·10 м , м .

Для визначення маси цинкового покриття дозволяється застосовувати інші методи, що забезпечують необхідну точність.

Метод, зазначений у цьому стандарті, застосовується під час розбіжностей у оцінці.

(Змінена редакція, Зм. № 1, 2).

5.4. Різнотовщинність покриття у поперечному напрямку листа визначають як абсолютну різницю між максимальним та мінімальним значеннями товщини покриття на зразках 3, 4 та 5 за формулою

, (2)

для чого спочатку розраховують товщину цинкового покриття на кожному із зразків за формулою

, (3)

де - Товщина покриття відповідного зразка, мкм;

- Маса зразка до зняття цинку, г;

- Маса зразка після зняття цинку, г;

- Щільність цинку, г/см ;

- Площа поверхні цинкового покриття, см .

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.4.1. Середнє значення товщини та різнотовщинність цинкового покриття поверхні листа з диференційованим покриттям визначають і розраховують для кожної зі сторін. Для цього після знежирення зразка одну зі сторін покривають щільним шаром гумового клею або парафіну і з протилежного боку видаляють цинк, як зазначено вище. Після повторного зважування клей або парафін знімають механічним шляхом або гарячої води. Видалення цинкового покриття з іншого боку зразка проводять аналогічно.

5.5. Випробування на перегин проводять за ГОСТ 13813-68 .

5.6. Випробування на витяжку сферичної лунки проводять за ГОСТ 10510-80 . Роблять два виміри у зоні випробувань і визначають середнє арифметичне значення.

5.7. Випробування на розтягування проводять за ГОСТ 11701-84 .

5.8. Визначення величини зерна фериту проводять за ГОСТ 5639-82 та структурно-вільного цементиту - за ГОСТ 5640-68 .

5.9. Випробування на вигин оцинкованої сталі товщиною до 1 мм включно на кут 180 ° проводять за ГОСТ 14019-2003 . Зразок оцинкованої сталі випробовують на оправці, що дорівнює товщині прокату.

Оцинкована сталь вищої категорії якості повинна витримувати випробовування на вигин на 180° без оправки до зіткнення сторін.

За узгодженням споживача з виробником випробування на вигин може бути замінено випробуванням на подвійний покрівельний замок за ОСТ 1411-196-86, а для оцинкованої сталі групи ПК випробуванням на приладі У-1А ГОСТ 4765-73 .

Оцинковану сталь завтовшки понад 1,0 мм випробовують на вимогу споживача за методикою, узгодженою в установленому порядку.

5.10. Для контролю якості оцинкованої сталі допускається застосовувати методи контролю, що не руйнують.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

6. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

6.1. Маркування, упаковка, транспортування та зберігання - за ГОСТ 7566-94 з доповненнями.

6.2. Для захисту поверхні оцинкованої сталі від корозії проводиться консервація: пасивування, промаслювання або пасивування та промаслювання.

На вимогу споживача оцинковану сталь не консервують.

При відвантаженні у райони Крайньої Півночі та прирівняні до них території консервація обов'язкова.

6.3. Листи оцинкованої сталі формують у пачку, укладаючи один лист на інший. У листів з диференційованим покриттям сторона з 2-м класом товщини покриття має бути звернена до низу пачки.

Торцеві та бічні поверхні пачки обкладають швелерами, виготовленими з відпаленого сталевого листа завтовшки не менше 0,4 мм за нормативно-технічною документацією.

До пачки знизу мають бути прикріплені дерев'яні бруски за ГОСТ 2695-83 та ГОСТ 8486-86 перетином не менше 80х80 мм або металеві бруски за нормативно-технічною документацією. Кількість дерев'яних та металевих брусків при ширині пачки до 1200 мм – 2 шт.; понад 1200 мм відповідно 3 шт. та 2 шт.

6.4. Рулони з оцинкованої сталі з диференціальним покриттям згортають так, що сторона з 2 класом товщини цинкового покриття розташовується всередині рулону.

6.5. Пачки та рулони повинні бути міцно обв'язані. Кількість обв'язок повинна відповідати вимогам ГОСТ 7566-94 .

При відвантаженні в райони Крайньої Півночі та важкодоступні райони мінімальна кількість обв'язок повинна бути на одиницю більша за норми, встановлені за ГОСТ 7566-94 .

Для обв'язування застосовують металеву стрічку товщиною 1,2-2,0 мм, шириною від 30 до 40 мм за ГОСТ 3560-73 , ГОСТ 6009-74 або іншої нормативно-технічної документації.

Зовнішній діаметр і ширина рулонів не повинні перевищувати 2 мм, довжина, ширина та висота пачок відповідно - 6,2 та 1 м.

6.6. Маса одного вантажного місця має бути не менше 3 т і не повинна перевищувати 10 т.

До 01.01.88 на вимогу споживача маса пачки листів оцинкованої сталі має перевищувати 5 т.

6.7. Транспортне маркування вантажних місць повинно наноситися за ГОСТ 14192–96 фарбою темного кольору на торцевій поверхні пачки та бічної поверхні рулону та містити основні, додаткові та інформаційні написи.

6.8. Транспортування оцинкованої сталі залізничним транспортом здійснюють відкритим рухомим складом відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду та умовами навантаження та кріплення вантажів, затвердженими МПС.

6.9. Зберігання оцинкованої сталі має відповідати умовам ЖЗ згідно з ГОСТ 15150-69 , які виключають спільне перебування з хімічно активними речовинами.

Розд.6. (Змінена редакція, Зм. N 2).