ГОСТ 21427.1-83

ГОСТ 21427.1-83 Сталь електротехнічна холоднокатана анізотропна тонколистова. Технічні умови (зі змінами N 1-5)

ГОСТ 21427.1-83
Група В33

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛЬ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ХОЛОДНОКАТАНА АНІЗОТРОПНА ТОНКОЛІСТОВА

Технічні умови

Забарвлений-rolled анізотропічний електричний-сітка стель. Specifications

МКС 77.140.50
ОКП 09 9400

Дата введення 1984-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 21.06.83 N 2610

3. ВЗАМІН ГОСТ 21427.1-75

4. СТАНДАРТ ПОВНІСТТЮ ВІДПОВІДАЄ СТ СЕВ 102-85

5. Посилальні та нормативно-технічні документи

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

7. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, 4, 5, затвердженими в грудні 1985 р., жовтні 1986 р., червні 1987 р., вересні 1988 р., грудні 1990 р. (ІВД 4-86, 87, 11-87, 1-89, 4-91)


Цей стандарт поширюється на тонколистову холоднокатану анізотропну електротехнічну сталь, що застосовується в магнітних ланцюгах електричних машин, трансформаторів та приладів.

Стандарт містить усі вимоги СТ РЕВ 102 і встановлює більш жорсткі вимоги до граничних відхилень по товщині, неплощинності 1-го класу рулонної сталі та кількості перегинів (див. додаток 5 про відповідність вимог цього стандарту вимогам стандарту РЕВ).

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. СОРТАМЕНТ

1.1. Сталь виготовляють марок: 3311 (3411), 3411, 3412, 3413, 3414, 3415, 3404, 3405, 3406, 3407, 3408, 3409.

(Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

1.2. Сталь поділяють:

за видами продукції: лист, рулонна сталь, стрічка різана (стрічка);

за точністю прокатки по товщині:

нормальної точності - Н,

підвищеної точності - П;

за точністю виготовлення за шириною:

нормальної точності,

підвищеної точності - Ш;

за неплощинністю на класи: 1 і 2;

по серповидності (для рулонної сталі та стрічки):

нормальної точності,

підвищеної точності - З;

за видом покриття:

без покриття (з металевою поверхнею),

без електроізоляційного покриття (без додаткового нанесення ізоляції, але з ґрунтовим шаром) - БП,

з електроізоляційним термостійким покриттям - ЕТ,

з ізоляційним покриттям, що не погіршує штампування, - М (м'яке),

з електроізоляційним термостійким покриттям, що покращує штампування, — ТШ,

з електроізоляційним нетермостійким покриттям, що покращує штампування, - НШ;

за коефіцієнтом заповнення сталі з покриттям на групи: А та Б;

за рівнем залишкових напруг:

з нормованими напругами - ВІН,

без нормування напруги.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

1.3. Рулонну сталь виготовляють завтовшки 0,27; 0,30; 0,35; 0,50; 0,70 та 0,80 мм та шириною 650, 700, 750, 800, 865 та 1000 мм.

Розміри листів повинні відповідати вказаним у табл.1.

Таблиця 1

мм

Примітка. Рулонну сталь та листи товщиною 0,70, 0,80 мм та шириною 750 мм виготовляють тільки зі сталі марки 3311.


(Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

1.4. Різану стрічку виготовляють товщиною 0,27; 0,30; 0,35 та 0,50 мм, шириною 90; 170; 180; 190; 200; 240; 250; 300; 325; 360; 400; 465 та 500 мм.

За погодженням виробника із споживачем допускається виготовляти стрічку іншої проміжної ширини.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.5. Маса одного відрізка в рулоні стрічки повинна бути не меншою за масу, обчислену з розрахунку 0,5 кг на 1 мм ширини стрічки.

1.6. Граничні відхилення по товщині сталі повинні відповідати вказаним у табл.2.

Таблиця 2

мм

1.5, 1.6. (Змінена редакція, Зм. N 5).

1.7. Листи, рулонну сталь та стрічки виготовляють з обрізними кромками.

1.8. Граничні відхилення рулонної сталі та листів не повинні перевищувати за шириною: нормальну точність +0,5%; підвищеної точності 1,0 мм.

Граничні відхилення листів по довжині не повинні перевищувати 0,5%.

1.9. Граничні відхилення ширини стрічки повинні відповідати зазначеним у табл.3.

Таблиця 3

мм

1.10. Поздовжня та поперечна різнотовщинність листів, відрізків рулонної сталі та стрічки довжиною 1500 мм та поперечна різнотовщинність рулонної сталі не повинна перевищувати суми граничних відхилень за товщиною. Для рулонної сталі завтовшки 0,50 мм підвищеної точності прокатки поперечна різнотовщинність не повинна перевищувати 0,02 мм.

1.11. Неплощинність має перевищувати норм, зазначених у табл.4.

Таблиця 4

Примітки:

1. Рулонну сталь товщиною 0,35 мм і меншою площинністю 2-го класу допускається виготовляти за погодженням виробника зі споживачем.

2. Неплощинність сталі товщиною 0,70 та 0,80 мм не повинна перевищувати 8 мм.


(Змінена редакція, Зм. N 5).

1.12. Відношення висоти неплощинності до її довжини має відповідати зазначеному в табл.5.

Таблиця 5

Примітка. Для сталі товщиною 0,70 і 0,80 мм відношення висоти неплощинності до її довжини не повинно перевищувати 5%.


(Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

1.13. Серповидність рулонної сталі та стрічки на 1 м довжини повинна відповідати зазначеній у табл.6.

Таблиця 6

мм

1.14. Телескопічність рулонів не повинна перевищувати:

5 мм – при ширині сталі до 500 мм;

7 мм – при ширині сталі 500 мм і більше.

Окремі витки не повинні виступати більш як на п'ятикратну товщину сталі. Один-два внутрішні або зовнішні витки можуть виступати над поверхнею торця рулону.

1.15. Внутрішній діаметр рулону має бути (500±10) мм. Зовнішній діаметр рулонів стрічок має бути не більше 1200 мм, рулонної сталі – не більше 1300 мм.

Приклади умовних позначень:

Рулонна сталь товщиною 0,35 мм, шириною 800 мм, підвищеної точності прокатки, нормальної точності виготовлення за шириною, підвищеної точності по серповидності, з неплощинністю класу 1, з електроізоляційним термостійким покриттям, з коефіцієнтом заповнення групи А, з нормованими напругами, зі сталі марки 3406:

Рулон 0,35х800-П-С-1-ЕТ-А-ОН 3406 ГОСТ 21427.1-83

Стрічка товщиною 0,30 мм, шириною 250 мм, нормальної точності прокатки, підвищеної точності виготовлення за шириною, нормальної точності серповидності, з неплощинністю класу 2, з електроізоляційним термостійким покриттям, з коефіцієнтом заповнення групи Б, зі сталі марки 3412:

Стрічка 0,30х250-Н-Ш-2-ЕТ-Б-3412 ГОСТ 21427.1-83

Лист товщиною 0,50 мм, шириною 700 мм, довжиною 1500 мм, підвищеної точності прокатки, нормальної точності виготовлення по ширині, з неплощинністю класу 2, без електроізоляційного покриття, з коефіцієнтом заповнення, зі сталі марки 3413:

Аркуш 0,50х700х1500-П-2-БП-В-3413 ГОСТ 21427.1-83

Лист завтовшки 0,80 мм, ширина 750 мм, довжина 1500 мм, нормальна точність прокатки, нормальна точність виготовлення по ширині, без покриття з металевою поверхнею, зі сталі марки 3311:

Аркуш 0,80х750х1500-Н-3311 ГОСТ 21427.1-83

(Змінена редакція, Зм. N 5).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Сталь електротехнічна має виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

2.2. Сталь виготовляють у термічно обробленому стані.

2.3. Сталь виготовляють:

товщиною 0,27; 0,30 та 0,35 мм - з покриттями ЕТ та БП;

товщиною 0,50 мм - з покриттями М, ТШ та НШ;

товщиною 0,70 мм — без покриття та з покриттями ТШ та НШ;

товщиною 0,80 мм - без покриття.

2.4. Поверхня сталі повинна бути без іржі, плівки, що відшаровується, і окалини. Не допускається на поверхні сталі, що виготовляється без електроізоляційного покриття, наявність нальоту порошкоподібних речовин, що перешкоджають нанесенню ізоляції.

На поверхні сталі допускаються кольори втечі та відбитки глибиною або висотою, що не перевищує суми граничних відхилень за товщиною.

2.5. Не допускаються на кромках задирки завбільшки більше суми граничних відхилень за товщиною.

2.3-2.5. (Змінена редакція, Зм. N 5).

2.6. Число перегинів має бути не менше зазначених у табл.7.

Таблиця 7

На вимогу споживача стрічку товщиною 0,35 мм і менше для кручених сердечників виготовляють з числом перегинів не менше двох.

2.7. Магнітні властивості стали марок 3311, 3411, 3412, 3413, 3414, 3404, 3405, 3406, 3407, 3408 та 3409 залежно від товщини повинні відповідати нормам, зазначеним у табл.8.

Таблиця 8

________________
* Вводиться в дію з 01.01.94.

Примітки:

1. Допускається вимірювання магнітної індукції у змінному магнітному полі частотою 50 Гц, у своїй норми зменшуються на 0,01 Тл. При розбіжностях приймаються значення, виміряні постійному магнітному полі.

2. Підприємствам Мінелектротехприладу рулонну сталь завтовшки 0,35; 0,30 та 0,27 мм виготовляють тільки марок 3405, 3406, 3407, 3408, 3409.

2.6, 2.7. (Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

2.7.1. (Виключений, Зм. N 5).

2.8. (Виключений, Зм. N 4).

2.9. Магнітні властивості стрічки із сталі марок 3413, 3414 та 3415 повинні відповідати нормам, зазначеним у табл.10.

Таблиця 10*

________________
* Таблиця 9. (Виключена, Изм. N 4).

Примітка. Основними нормованими характеристиками є питомі магнітні втрати за магнітної індукції 1,5 Тл і магнітна індукція при напруженості магнітного поля 2500 А/м.

2.10. Залишкові напруги для сталі марок 3405, 3406, 3407, 3408 та 3409 не повинні перевищувати 5%.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

2.11. Коефіцієнт старіння за питомими магнітними втратами не повинен перевищувати для сталі марок 3311, 3411, 3412, 3413, 3414 і 3415 - 4%; для сталі марок 3404, 3405, 3406, 3407, 3408 та 3409 - 2%.

У разі перевищення норм коефіцієнта старіння сталь допускається атестувати маркою, що відповідає рівню втрат, виміряних на зразках після старіння.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 4, 5).

2.12. Електроізоляційне термостійке покриття сталі (ЕТ), нейтральне до трансформаторної олії при 100 °C та маслостійке при 150 °C, повинне задовольняти наступним вимогам:

товщина з одного боку — трохи більше 5 мкм;

коефіцієнт опору - не менше 10 Ом · см ;

зберігати електроізоляційні властивості після нагрівання до 800 °C протягом 3 годин у нейтральній атмосфері або після витримки при температурі (820±10) °C протягом 3 хв на повітрі;

не відшаровуватись при згині зразка.

Електроізоляційне термостійке покриття, що покращує штампування (ТШ), повинне задовольняти вимогам:

не відшаровуватися при згинанні зразка;

мати коефіцієнт опору не менше 1,0 Ом см (ТШ1);

зберігати вказане значення коефіцієнта опору після нагрівання до 700 °C протягом півтори години в нейтральній атмосфері або 2 хв на повітрі.

Електроізоляційне нетермостійке покриття, що покращує штампування (НШ), повинне задовольняти вимогам:

не відшаровуватися при згинанні зразка;

мати коефіцієнт опору не менше 20 Ом · см (НШ20);

зберігати вказане значення коефіцієнта опору після нагрівання до 200 °C протягом 24 год.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 5).

2.13. (Виключений, Зм. N 5).

2.14. Коефіцієнт заповнення сталі має відповідати нормам, зазначеним у табл.11.

Таблиця 11

Примітка. Коефіцієнт заповнення для сталі завтовшки 0,50 мм з покриттям НШ до 01.01.93 бракувальною ознакою не був і визначався для набору статистичних даних.

2.15. На вимогу споживача сталь виготовляють із нормуванням:

магнітної індукції за інших значеннях напруженості магнітного поля, крім зазначених у табл.8*;

питомих магнітних втрат за інших значеннях магнітної індукції, крім зазначених у табл.8*;
________________
* Норми встановлюються за погодженням виробника із споживачем.


питомих магнітних втрат за одного значення магнітної індукції і магнітної індукції при одному значенні напруженості магнітного поля відповідно до табл.10.

За погодженням виробника із споживачем встановлюються додаткові вимоги для сталі:

за якістю поверхні;

за видом та якістю електроізоляційного покриття;

за точністю виготовлення по ширині.

2.16. Значення магнітострикції стали наведені у додатку 1а, щільність та питомий електричний опір - у додатку 2.

2.14-2.16. (Змінена редакція, Зм. N 5).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Листи, рулонну сталь та стрічки приймають партіями.

Партія повинна складатися з одного рулону, пачки листів або бунтів стрічки із сталі однієї марки, одного розміру та супроводжуватись документом про якість відповідно до ГОСТ 7566 .

(Змінена редакція, Зм. N 5).

3.2. Контроль розмірів, різнотовщинності, неплощинності, серповидності, стану поверхні та кромок, випробувань на перегин, магнітних властивостей, залишкових напруг, якості покриття проводять на кожному рулоні та пачці.

Стрічку та листи, отримані при розрізанні одного рулону на задану ширину та довжину, випробовують як один рулон.

Рулон, що складається із сталі двох партій, споживач контролює як один рулон.

3.3. Визначення коефіцієнта старіння, коефіцієнта заповнення та збереження електроізоляційних властивостей покриття виробник проводить періодично не рідше одного разу на квартал на десяти рулонах або пачках.

При отриманні незадовільних результатів періодичних випробувань випробування переводять у приймальні до отримання позитивного результату на трьох партіях поспіль.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 5).

3.4. При зміні основних складів або технології нанесення електроізоляційного термостійкого покриття проводять типові випробування нейтральності до трансформаторної олії та маслостійкості на одному рулоні або пачці.

3.5. При отриманні незадовільних результатів перевірки хоча б за одним із показників повторну перевірку щодо нього проводять за ГОСТ 7566 .

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для проведення випробувань від початку та кінця кожного рулону відрізають по одному відрізку довжиною 1500-2000 мм, від пачки відбирають рівномірно по висоті два листи.

4.2. Розміри сталі перевіряють вимірювальним інструментом, який забезпечує необхідну точність вимірювання: товщину - мікрометром (ГОСТ 6507 або ГОСТ 4381 ), ширину - металевою лінійкою (ГОСТ 427) або іншими засобами вимірювання відповідної точності.

Товщину кожного з відібраних для контролю відрізків або листів вимірюють у чотирьох точках, розташованих посередині кожної сторони відрізка або листа на відстані не менше ніж 20 мм від кромок. Товщина в кожній точці, що вимірюється, повинна відповідати встановленим нормам. Різнотовщинність перевіряють за результатами вимірювання товщини.

4.3. Для визначення неплощинності та серповидності відрізок рулону, стрічки або лист вільно укладають на плоску плиту, стежачи за тим, щоб кути прилягали до плити.

Неплощинність вимірюють шаблоном, лінійкою або спеціальним пристосуванням у місцях максимального відставання відрізка або листа від плити. Неплощинність не повинна перевищувати добутку допустимої величини на довжину відрізка.

Серповидність вимірюють метровою лінійкою у місцях найбільшого відхилення бічної кромки відрізка стрічки від прямої лінії.

Відхилення від площинності (неплощинність), серповидність та різнотовщинність визначають за ГОСТ 26877 .

4.2, 4.3. (Змінена редакція, Зм. N 5).

4.4. Стан поверхні та кромок перевіряють оглядом, без застосування збільшувальних приладів.

4.5. Для випробування на перегин із кожного відрізка або листа вирізають по два зразки шириною 20-40 мм без видимих задирок. Зразки не піддають додаткової термообробки. У разі розбіжностей застосовують зразки шириною 30 мм. Зразки вирізують уздовж напряму прокатки. Один зразок вирізують на відстані 30-90 мм від кромки, інший з середини відрізка або листа.

Випробування проводять у лещатах з радіусом закруглення губок 5 мм при температурі 15-35 °С.

Під час випробування має бути забезпечене постійне прилягання зразка до поверхні губок лещат. Перегин - загин зразка від початкового положення на 90 ° і зворотне його випрямлення до початкового положення. Половиною перегину вважається загин на 90 ° без випрямлення.

Руйнуванням зразка вважається поломка зразка або поява тріщини будь-якої довжини.

Отримані значення числа перегинів округляють до найближчого або напівцілого перегину. За результат випробування приймають середньоарифметичне перегинання чотирьох зразків.

Норми на перегин встановлені за довірчої ймовірності 0,97.

4.6. Зразки визначення магнітних властивостей виготовляють по ГОСТ 12119 .0 — ГОСТ 12119 .8.

Перші смуги від кромок до зразка не включають.

Магнітні властивості стали всіх марок, крім 3405, 3406, 3407, 3408 та 3409, визначають на одному зразку. Зразок складають з однакового числа смуг, рівномірно вирізаних по ширині з відібраних відрізків або листів.

Магнітні властивості сталі марок 3405, 3406, 3407, 3408 та 3409 визначають на двох зразках, виготовлених окремо з кожного відібраного відрізка. Марку сталі встановлюють за зразком, що має найгірші магнітні властивості.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

4.7. Смуги, що становлять зразок, перед визначенням магнітних властивостей повинні бути піддані відпалу. Рекомендований режим відпалу: нагрівання до температури 800-820 ° С з перебуванням до 10 хв в атмосфері, що оберігає від окислення, або 3 хв на повітрі, або відпал у муфельній печі в нейтральній атмосфері при 780-800 ° С, витримка 1 год, із піччю до 300 °C.

При виникненні розбіжностей - нагрівання до температури 800-820 ° С з перебуванням в нейтральній захисній атмосфері від 1,5 до 3 хв для сталі з електроізоляційним покриттям, що не погіршує штампування, і стали без електроізоляційного покриття і від 1,5 до 3 хв на повітрі для сталі з електроізоляційним термостійким покриттям.

4.8. Магнітні властивості визначають в апараті Епштейна за ГОСТ 12119.1 .

Дозволяється проводити визначення магнітних властивостей іншими методами, що забезпечують необхідну точність.

У разі розбіжностей магнітні властивості визначають в апараті Епштейна.

Норми питомих магнітних втрат та магнітної індукції встановлені у рулоні або пачці при довірчій ймовірності 0,95.

4.9. Для визначення залишкової напруги від будь-якого відрізка відрізають зразок для випробувань магнітних втрат у листових апаратах за ГОСТ 12119.0 - ГОСТ 12119.8 .

Залишкові напруги визначають різницею магнітних втрат до і після відпалу зразка, віднесеної до магнітних втрат відпаленого зразка.

Відпал зразків проводять за режимом, зазначеним у п. 4.7.

Магнітні втрати вимірюють у листових апаратах за ГОСТ 12119.0 - ГОСТ 12119.8 .

4.10. Для визначення коефіцієнта старіння зразок після визначення магнітних властивостей старіють за режимом: нагрівання до 120 °C, витримка 120 год і знову визначають питомі магнітні втрати.

Коефіцієнт старіння ( ), %, обчислюють за формулою

,

де і - Питомі магнітні втрати до і після старіння.

(Змінена редакція, зміна N 4).

4.11. Для вимірювання коефіцієнта опору та товщини електроізоляційного термостійкого покриття від кожного відрізка або листа відбирають по одному зразку шириною 30-80 мм і довжиною, що дорівнює ширині відібраного для контролю відрізка або листа.

Для визначення міцності зчеплення електроізоляційного термостійкого покриття з металом від кожного відрізка або листа відбирають зразок шириною 30 мм і довжиною, що дорівнює ширині відрізка або листа.

4.12. Товщину покриття визначають за допомогою товщиноміра електромагнітної або іншої системи, що дозволяє вимірювати з похибкою трохи більше 1 мкм.

4.13. Коефіцієнт опору електроізоляційного покриття визначають за ГОСТ 12119.0 - ГОСТ 12119.8 на десятиконтактній установці.

При визначенні коефіцієнта опору виміру проводять обох зразках двох ділянках з кожної боку зразка, тобто. вісім разів.

При обчисленні коефіцієнта опору сталі з покриттям ЕТ беруть середньоарифметичне значення сили струму з восьми вимірювань.

При обчисленні коефіцієнта опору сталі з покриттям ТШ і НШ беруть середньоарифметичне значення сили струму з чотирьох вимірювань на кожному зразку.

За результат приймають середнє значення коефіцієнта опору найгіршого зразка.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.14. Для визначення міцності зчеплення покриття з металом зразок щільно притискають до стрижня діаметром 20 мм і згинають плавно на 90° навколо стрижня.

Зразок вважається таким, що витримав випробування, якщо з його зовнішнього боку немає тріщин і відшарувань покриття. Відшарування та тріщини визначаються візуально.

4.15. Коефіцієнт заповнення визначають на зразку, складеному не менше ніж зі 100 смуг, взятих для визначення магнітних властивостей, з яких перед випробуванням знімають задирки. Зразок рівномірно спресовують по всій поверхні під тиском 0,35 Н/мм . Висоту спресованого зразка вимірюють з похибкою не більше 0,1 мм у чотирьох протилежних місцях. За висоту приймають середньоарифметичні результати чотирьох вимірювань.

Коефіцієнт заповнення ( ) обчислюють за формулою

,

де - Маса зразка, кг, визначена з похибкою не більше 0,005 кг;

- обсяг зразка після спресування, визначений за результатами вимірювання пачки, м ;

- Щільність сталі, кг/м .

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.16. Методи визначення безпеки електроізоляційних властивостей покриття після нагрівання до 800 °C та методи визначення характеристик, наведених у п. 2.15, встановлюють за погодженням виробника зі споживачем.

Рекомендовані методи випробування електроізоляційного термостійкого покриття на нейтральність до трансформаторного масла та маслостійкість покриття наведені у додатках 3 та 4.

5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Маркування, упаковка, транспортування та зберігання – за ГОСТ 7566 з доповненнями.

5.1.1. Окремі відрізки в рулоні повинні бути з'єднані стиковим зварюванням.

Витки рулону в місці зварювання не повинні виступати більш ніж на п'ятикратну товщину сталі та повинні бути відзначені.

Товщина сталі в місці зварювання не повинна збільшуватися більш ніж на номінальної товщини.

Різану стрічку, змотану на одну моталку, допускається пакувати без прокладок між рулонами.

Допускається упаковка в одну пачку аркушів та смотка в рулон двох смуг різних партій однієї марки та одного розміру за умови надійного поділу партій.

5.1.2. На внутрішній та зовнішній виток рулону та стрічки наклеюють етикетки із зазначенням товарного знаку підприємства-виробника, марки сталі, номери плавки, номери партії, розмірів та магнітних властивостей сталі. На зв'язку рулонів стрічок етикетку наклеюють на зовнішній виток кожного рулону та на внутрішній виток крайніх рулонів.

5.1.3. Маса сталі в упаковці повинна бути не менше 80 кг і не більше 5,0 т. За узгодженням виробника зі споживачем допускається збільшення сталі в упаковці відповідно до ГОСТ 7566 .

5.2. Рулони та пачки листів упаковують у тару, що забезпечує збереження продукції, відповідно до нормативно-технічної документації.

5.3. Прокат транспортують транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Транспортування сталі залізничним транспортом проводять у критих вагонах, на платформах чи напіввагонах усіма видами відправок.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

5.4. Прокат у непорушеній упаковці виробника повинен зберігатися у критих складських приміщеннях, що виключають попадання вологи.

(Запроваджено додатково, Зм. N 5).

ДОДАТОК 1а (довідкове). Значення магнітострикції при кімнатній температурі, виміряні динамічним методом при амплітуді магнітної індукції 1,7 Тл та частоті 50 Гц на відпалених зразках сталі, вирізаних уздовж напрямку прокатки

ДОДАТОК 1а
Довідкове

ДОДАТОК 1а. (Введено додатково, Зм. N 5).

ДОДАТОК 1. (Виключено, Зм. N 1).

ДОДАТОК 2 (довідкове)

ДОДАТОК 2
Довідкове

Примітка. Хімічний склад сталі не нормується.


ДОДАТОК 2. (Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

ДОДАТОК 3 (довідкове). МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ ЕЛЕКТРОІЗОЛЯЦІЙНИХ ПОКРИТТЕЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ СТАЛИ НА НЕЙТРАЛЬНІСТЬ ДО ТРАНСФОРМАТОРНОГО ОЛІЇ

ДОДАТОК 3
Довідкове

Випробування проводять шляхом витримки пакета пластин сталі з досліджуваним покриттям у посудині з трансформаторним маслом при температурі (100±1) °С протягом 1000 год. Маса пакета смуг розміром 280х30 мм становить 0,5 кг маса масла - 0,3 кг. Одночасно проводиться за тих самих умов старіння проб чистої олії.

Покриття вважається нейтральним до трансформаторної олії, якщо тангенс кута діелектричних втрат, кислотне число і вміст водорозчинних кислот і лугів для олії, в якому була сталь з покриттям, не збільшилися більш ніж на 15% порівняно з характеристиками зістареної чистої олії.

ДОДАТОК 4 (довідкове). МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ ЕЛЕКТРОІЗОЛЯЦІЙНИХ ПОКРИТТЕЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ СТАЛИ НА ОЛІЙНОстійкість

ДОДАТОК 4
Довідкове

Маслостійкість електроізоляційного покриття електротехнічної сталі оцінюється після витримки протягом 168 годин пакета пластин сталі масою 0,5 кг і розміром 280х30 мм у посудині, що містить 0,4 кг олії при температурі (150±2) °С. Після витримки пластини зразка знежирюються і перевіряється міцність зчеплення покриття зі сталлю при згинанні та коефіцієнт опору ізоляційного покриття.

ДОДАТОК 5 (обов'язковий). Відповідність марочного сортаменту ГОСТ 21427.1-83 СТ РЕВ 102-85

ДОДАТОК 5
Обов'язкове

Відповідність марочного сортаменту ГОСТ 21427.1-83 СТ РЕВ 102-85 наведено в табл.1.

Таблиця 1

Відповідність вимог ГОСТ 21427.1-83 СТ РЕВ 102-85 наведено у табл.2.

Таблиця 2

ДОДАТОК 5. (Введено додатково, Зм. N 2).



Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
Сталевий прокат спеціального
призначення: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003