ГОСТ 10510-80

ГОСТ 10510-80 (СТ РЕВ 478-77, ІСО 8490-86) Метали. Метод випробування на видавлювання листів та стрічок за Еріксеном (зі Змінами N 1, 2)

ГОСТ 10510-80
(СТ РЕВ 478-77,
ISO 8490-86)
Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

МЕТАЛИ

Метод випробування на видавлювання листів
та стрічок за Еріксеном

Метали. Erikson test метод для шишок
and strips extrusion

ОКСТУ 1709

Дата введення 1980-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

Б.М.Овсянніков, Ф.І. Алешкін , В.І.Чеботарьов

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 12.03.80 N 1135

3. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 478-77 та ІСО 8490-86

4. ВЗАМІН ГОСТ 10510–74

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Строк дії продовжено до 01.07.95* Постановою Держстандарту СРСР за** 13.10.89 N 3078
_______________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації. (ІВД N 4, 1994 рік).

** Текст відповідає оригіналу. - Примітка "КОДЕКС".

7. ПЕРЕВИДАННЯ (березень 1993 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1984 р., жовтні 1989 р. (ІВС 3-85, 1-90)


Цей стандарт встановлює метод випробування на видавлювання за Еріксеном листів і стрічок завтовшки від 0,1 до 2,0 мм при температурі (20 ) °C.

Метод полягає у вдавлюванні сферичного пуансону в зразок, затиснутий під дією зусилля притиску між матрицею і притиснутим кільцем, до початку утворення на лунці, що видавлюється, наскрізної тріщини і визначення глибини лунки.

Стандарт повністю відповідає CT РЕВ 478-77, ISO 8490-86.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ВІДБІР ЗРАЗКІВ

1.1. Для проведення випробування застосовують зразки у вигляді смуги шириною, що дорівнює ширині стрічки - при ширині стрічки від 13 до 90 мм, шириною 90 мм - при ширині стрічки і листа 90 мм і більше.

Для випробування застосовують також зразки у вигляді квадрата чи кола відповідних розмірів.

Примітка. При товщині листа від 0,1 до 0,2 мм та ширині 30 мм і більше застосовують зразки шириною 30 мм.


Зразки повинні відбиратися способами, що виключають можливість впливу нагріву або наклепу.

1.2. Довжина зразка повинна забезпечувати видавлювання необхідної кількості лунок (не менше трьох) з відстанями між центрами суміжних лунок не менше 55 мм – при ширині стрічки менше 90 мм та не менше 90 мм – при ширині стрічки або листа 90 мм і більше.

Відстань від центру лунки до краю зразка має становити: ½ ширини зразка - при ширині зразка менше 90 мм і не менше 45 мм - при ширині зразка 90 мм і більше.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.3. Кількість зразків для випробування, місце відбору та кількість лунок на зразку встановлюють у нормативно-технічній документації на металопродукцію.

Розд.1. (Змінена редакція, Зм. N 2).

2. АПАРАТУРА

2.1. Прилад для випробування на видавлювання листів та стрічок повинен забезпечувати вимірювання глибини вдавлювання пуансону з похибкою не більше 0,1 мм.

2.2. Прилад повинен забезпечувати притиск зразка з постійним зусиллям і мати пристрої для вимірювання зусиль притиску та видавлювання з похибкою ±5% від вимірюваної величини, починаючи від 0,04 найбільшого зусилля приладом, що розвивається.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.3. Прилад повинен забезпечувати можливість ручного припинення процесу видавлювання лунки, автоматичну фіксацію глибини лунки в момент зменшення зусилля видавлювання та при появі наскрізної тріщини на зразку робочого діапазону зусилля видавлювання.

Примітка. Автоматизація моменту припинення випробування з появою наскрізної тріщини допускається непрямим шляхом, наприклад, необхідним запізненням моменту відхилення приладу після початку різкого зниження зусилля видавлювання. У цьому випадку регулятор швидкості переміщення пуансона повинен мати регульовані фіксатори мінімальної та максимальної робочих швидкостей.

2.4. Пуансон під час випробування повинен обертатися.

2.5. Неспіввісність осі пуансона щодо осі матриці на довжині робочого ходу (до 20 мм) має перевищувати 0,1 мм.

2.6. Дотик пуансону з випробуваним зразком має відбуватися без удару.

2.7. Прилад повинен забезпечувати плавне вичавлювання лунки.

2.8. Розміри, граничні відхилення розмірів та шорсткість поверхні пуансонів, матриць та притискних кілець повинні відповідати зазначеним у додатку 1.

Пуансон, матриця та притискне кільце повинні мати достатню жорсткість.

На робочих поверхнях повинно бути рисок, вм'ятин та інших дефектів, видимих неозброєним оком.

Неплощинність притискних поверхонь матриці та притискного кільця допускається не більше 0,01 мм.

2.9. Твердість робочих поверхонь матриць, притискних кілець та пуансонів повинна бути не меншою за HV 750.

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Перед випробуванням оглядають зразки.

Зразки не повинні мати западин і загнутих кромок, що перешкоджають правильній установці зразка у випробувальному приладі, та повинні бути чистими.

Правка зразків у холодному та гарячому станах, термообробка, а також додаткова обробка поверхні зразків не допускається.

Рулонний матеріал випробовують без попереднього випрямлення зразка опуклістю до пуансона, якщо немає інших вказівок у нормативно-технічній документації на металопродукцію.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.2. Ширину зразка вимірюють лінійкою за ГОСТ 427-75 або штангенциркулем за ГОСТ 166-89 з похибкою не більше 1,0 мм, товщину мікрометром по ГОСТ 6507-90 з похибкою не більше 0,01 мм.

Допускається застосування інших вимірювальних інструментів, що забезпечують необхідну похибку вимірювання.

Вимірювання проводять не менше ніж у трьох місцях та визначають середнє арифметичне значення з усіх вимірів.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.3. Перед випробуванням обидві сторони зразка змащуються тонким шаром графітового мастила. за ГОСТ 3333-80 .

Застосування інших видів мастил передбачено у нормативно-технічній документації на металопродукцію.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Розміри випробувального інструменту вибирають відповідно до таблиці.

4.2. Зусилля притиску зразка між матрицею та притискним кільцем має бути близько 10000 Н (1000 кгс).

4.3. Швидкість видавлювання лунки інструментом N 1 має бути 5-20 мм/хв, а інструментами N 2, 3, 4 - 5-10 мм/хв. Випробування слід закінчувати на мінімальних швидкостях.

4.4. Ознакою закінчення випробування є на лунці наскрізної тріщини, видимої на просвіт.

Розміри, мм

Допускається проводити випробування за ознакою різкого зниження зусилля видавлювання, за винятком випадків розбіжностей щодо оцінки якості металопродукції.

4.5. Глибина лунки позначається IE.

У позначенні глибин лунок, отриманих інструментами N 2, 3, 4 необхідно вказати цифру, що відповідає внутрішньому діаметру матриці IE ; IЕ ; lE .

При випробуванні за ознакою різкого зниження зусилля видавлювання глибина лунки позначається для інструментів:

N 1 - IE ; N 2, 3, 4 - lE ; lE ; E .

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Глибина лунки, що є характеристикою матеріалу при випробуванні методом Еріксена, визначається з похибкою не більше 0,1 мм.

5.2. Якість металу оцінюють за середнім арифметичним з отриманих значень глибин лунок.

5.3. Результати випробувань заносять до протоколу, форму якого наведено у додатку 2.

ДОДАТОК 1 (обов'язковий)

ДОДАТОК 1
Обов'язкове

1 - матриця; 2 - пуансон; 3 - притискне кільце

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ N

(Змінена редакція, Зм. N 2).

Текст документа звірений за:
офіційне видання

М: Видавництво стандартів, 1993