ГОСТ 8.398-80

ГОСТ 8.398-80 Державна система забезпечення єдності вимірів (ДСІ). Прилади для вимірювання твердості металів та сплавів. Методи та засоби перевірки (зі Зміною N 1)

ГОСТ 8.398-80

Група Т88.1*
___________________________
* В «Покажчику Державні
стандарти 2001 рік
наведено групу Т88.2.
Примітка "КОДЕКС"

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Державна система забезпечення єдності вимірів

ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТВЕРДОСТІ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ

Методи та засоби перевірки

State system for ensuring uniformity of measurements.
Hardness testing machines for metals and alloys.
Методи і методи здійснення

Дата введення 1981-07-01

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 28 серпня 1980 р. N 4479 термін запровадження встановлено з 01.07.81

ВЗАМІН Інструкції 235-66, ГОСТ 8.043-72 та ГОСТ 17191-71

ПЕРЕВИДАННЯ (квітень 1985 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у січні 1983 р. (ІВС 5-83).

Цей стандарт поширюється на прилади для вимірювання твердості — твердомери Брінелля (ТБ), Віккерса (ТВ), Роквелла (ТР) і Супер-Роквелла (TCP), а також комбіновані та універсальні стаціонарні твердомери, що відповідають ГОСТ 23677–79 і переносні ГОСТ 9030-75 , і встановлює методи та засоби їх первинної та періодичної перевірок.

Стандарт повністю відповідає рекомендаціям РЕВ PC 28-74, PC 293-74, PC 294-74, рекомендаціям ISO R 146-68, Р 156-67, Р 716-68, рекомендаціям МОЗМ N 37, 38, 39.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1. ОПЕРАЦІЇ І ЗАСОБИ ПОВІРКИ

1.1. При проведенні перевірки слід виконувати операції та застосовувати засоби перевірки, зазначені в таблиці.

Примітки:

1. Допускається застосовувати інші засоби перевірки з аналогічними нормативно-технічними характеристиками.

2. При заміні кульок приладу на кульку із групи, що не входить до її комплекту, при ремонті та експлуатації проводиться перевірка за пп. 3.4.2, 3.4.3; 3.6.2.

3. Після ремонту оптичного вимірювального пристрою проводять його перевірку за пп. 3.4.4 та 3.5.2.

Оптичний вимірювальний пристрій твердомірів, які не мають вбудованої оптичної системи, може бути повірений у лабораторії лінійних вимірювань, на яких видають свідоцтво про перевірку.

4. При експлуатації приладу перевірку за п. 3.4.6 проводять не рідше ніж один раз на рік, а також при позачерговій повірці. У цьому випадку допускається не проводити перевірку за пп. 3.4.2 та 3.4.5.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. УМОВИ ПОВIРКИ ТА ПІДГОТОВКА ДО НІЙ

2.1. Стаціонарні прилади повіряють дома експлуатації. Переносні прилади повіряють у лабораторії відповідної метрологічної служби.

2.2. Прилади, що повіряються, повинні бути встановлені на столах, що забезпечують захист приладу від впливу вібрацій, що передаються через стіни та підлогу будівлі. Електричні прилади мають бути заземлені.

2.3. Температура повітря в приміщенні – від 15 до 28 °C. Відносна вологість повітря в приміщенні – 65±5%.

2.4. Поверхня робочого столу та посадкова частина гвинта повинні бути чистими, поверхні робочого столу та робочої частини наконечника мають бути знежирені.

3. ПРОВЕДЕННЯ ПОВIРКИ

3.1. Зовнішній огляд

3.1.1. Прилад, що повіряється, повинен бути укомплектований за ГОСТ 23677-79 і ГОСТ 9030-75 .

3.1.2. Усі частини приладу та його приладдя не повинні мати корозії та слідів будь-яких механічних пошкоджень. Забарвлення приладу має бути рівномірним, без перепусток, патьоків та відшарувань.

3.2. Перевірка взаємодії частин приладу

3.2.1. Площина робочого столу має бути горизонтальна за показаннями брускового рівня, встановленого у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Відхилення від горизонтальності має перевищувати 6 найменших поділів рівня.

3.2.2. При обертанні маховика підйомний гвинт повинен опускатися і підніматися плавно, без ривків, заїдань і повинен мати радіальних люфтів.

3.2.3. Навантаження до наконечника слід прикладати плавно, без ривків та заїдань.

3.3. Перевірка розбіжності осі робочого стола приладу з віссю наконечника

3.3.1. Перевірку розбіжності осі робочого столу приладу типу ТБ проводять на м'якій мірі зразковій твердості (НВ 100±25). Кульковий наконечник замінюють сталевим конусом із кутом при вершині 90°. Міру твердості, що лежить на робочому столі, притискають гвинтом до конуса і наносять відбитки. При нанесенні кожного наступного друку робочий стіл з мірою повертають. Діаметр кола, утвореного центрами відбитків, вимірюють за допомогою мікроскопа типу ММІ-2.

Розбіжність осі робочого стола з віссю наконечника, що дорівнює половині виміряного діаметра, не повинно перевищувати 0,4 мм.

3.3.2. Перевірку розбіжності осі робочого стола приладу типу ТР (TCP) проводять зразковою мірою твердості типу МТР (МТСР). До алмазного наконечника прикладають попереднє навантаження та наносять відбитки. При нанесенні кожного наступного друку робочий стіл з мірою повертають. Діаметр кола, утвореного центрами відбитків, вимірюють за допомогою мікроскопа типу ММІ-2.

Розбіжність осі робочого стола з віссю наконечника не повинна перевищувати 0,3 мм.

3.3.3. Перевірку розбіжності осі робочого стола приладу типу ТВ проводять на зразковій мірі твердості типу МТВ. Наконечником приладу під впливом найменшого навантаження на міру наносять відбиток, щоразу повертаючи робочий стіл. Діаметр кола, утвореного центрами відбитків, вимірюють за допомогою мікроскопа типу ММІ-2.

Розбіжність осі робочого стола з віссю наконечника не повинна перевищувати 0,2 мм.

3.4. Визначення метрологічних параметрів твердомірів типу ТБ

3.4.1. Зовнішній огляд кульки

На поверхні кульки не повинно бути вм'ятин, подряпин, корозії та інших механічних пошкоджень.

3.4.2. Вимірювання діаметра кульки

Діаметр кульки вимірюють у трьох напрямках, що відповідають напрямкам осей тривимірної прямокутної системи координат. Відхилення результатів вимірювань у кожному напрямку та відхилення середнього арифметичного цих результатів від номінального діаметра повинні відповідати ГОСТ 9012-59 (СТ РЕВ 468-77).

3.4.3. Визначення твердості кульки

Твердість кульки визначають вибірково для двох кульок із групи, що містить до 10 шт., і 5% (але не менше 2 шт.) із групи більшої чисельності. Усі кульки групи беруть із однієї заводської партії. Всю групу визнають придатною, якщо твердість кожної кульки не менше 850 HV 10, тобто середня діагональ відбитків піраміди не перевищує наступних значень:

0,143 мм - для кульок діаметром 2,5 мм;

0,145 мм "5";

0,146 мм 10 мм.

Кульки із нанесеними відбитками до експлуатації не допускають.

3.4.4. Перевірка оптичного вимірювального пристрою

3.4.4.1. Визначення похибки міліметрових поділів шкали.

Для визначення похибки оптичного мікроскопа з ціною поділу не більше 0,05 мм під очкову шкалу встановлюють об'єкт-мікрометр так, щоб початковий штрих його шкали збігся з початковим штрихом повіреного міліметрового поділу шкали окулярної мікроскопа. Розбіжність між кінцевим штрихом міліметрового поділу окулярної шкали, що повіряється, і кінцевим штрихом об'єкт-мікрометра оцінюють на око по об'єкт-мікрометру. Дійсні довжини міліметрових поділок окулярної шкали мікроскопа визначають інтервалах 0-1; 2-3; 3-4; 5-6 мм. Мікроскоп встановлюють на штативі над координатним столиком.

Для визначення похибки проекційного пристрою на предметний столик приладу поміщають об'єкт-мікрометр так, щоб зображення початкового штриха збіглося з початковим штрихом шкали екрана, що відповідає повіреним міліметровим поділом. Розбіжність між кінцевим штрихом розподілу шкали екрана і зображенням кінцевого штриха шкали об'єкт-мікрометра визначають вимірювальною мікрометричною головкою приладу, попередньо перевіривши положення нульової позначки мікрометричного гвинта. Довжини поділів шкали екрану визначають інтервалах 0-1; 2-3; 3-4; 5-6 мм. Якщо екран складається з двох рухомих половин, оцифрованих у протилежному напрямку, вимірюють довжини поділів в інтервалах 3-2; 1-0 правої половини екрана.

Похибка міліметрового поділу шкали не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 і ГОСТ 9030-75 .

3.4.4.2. Визначення похибки довжини шкали

Для визначення похибки вимірювального мікроскопа під мікроскоп поміщають штрихову міру так, щоб кінцевий штрих окулярної шкали мікроскопа був поєднаний з одним із штрихів міри, а початковий штрих окулярної шкали виявився всередині першого міліметра штрихової міри, розділеного на десяті. Розбіжність між початковим штрихом окулярної шкали мікроскопа, що повіряється, і найближчим штрихом штрихової міри оцінюють на око. Мікроскоп встановлюють на штативі над координатним столиком.

Для визначення похибки проекційного пристрою на робочий стіл приладу поміщають штриховий захід так, щоб зображення початкового штриха штрихової міри збіглося з початковим (крайнім лівим) штрихом шкали екрану. Розбіжність між кінцевим (крайнім правим) штрихом шкали екрану та найближчим штрихом штрихового заходу має бути визначено вимірювальною мікрометричною головкою приладу. Якщо екран складається з двох рухомих половин, то до початку вимірювань повинні бути поєднані нульові позначки обох половин та перевірено правильність положення кульової позначки вимірювальної мікрометричної головки.

Похибка повної довжини шкали має перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677–79 і ГОСТ 9030–75 .

3.4.4.3. Визначення ціни поділу

Ціну поділу вимірювального мікроскопа з окулярним гвинтовим мікрометром з ціною поділу не більше 0,01 мм визначають на початку, середині та наприкінці діапазону вимірювань. Проводять п'ять вимірів довжини шкали об'єкт-мікрометра поділу окуляр-мікрометра. Ціну поділу визначають як відношення довжини шкали об'єкт-мікрометра до середнього арифметичного шляху вимірювання довжини шкали об'єкт-мікрометра в поділах окуляр-мікрометра.

3.4.5. Визначення відносної похибки приладу за навантаженням

Відносну похибку приладу за навантаженнями визначають зразковими динамометрами: ДОС-0,1 при навантаженнях 153; 613 Н (15,6; 62,5 кгс) та ДОС-3 при навантаженнях 1839; 2452; 7357; 9810; 29430 Н (187,5; 250; 750; 1000; 3000 кгс) у послідовності, наведеній нижче:

знімають наконечник із приладу;

встановлюють зразковий динамометр на робочому столі приладу;

встановлюють відліковий пристрій динамометра в положення, прийняте за нуль;

три рази навантажують динамометр максимальним навантаженням, що розвивається приладом;

розвантажують динамометр і встановлюють його відліковий пристрій на нуль. неповернення стрілки в положення нуль не повинен перевищувати 0,5 найменшого поділу шкали;

навантажують динамометр тричі для кожного навантаження. З індикатора динамометра знімають показання , , та обчислюють середнє арифметичне значення у розподілах шкали;

відносну похибку приладу за навантаженнями у відсотках обчислюють за формулою

,

де - показання індикатора динамометра, взяте з його свідоцтва для навантаження, що повіряється, в поділах шкали;

- Показ індикатора, ненавантаженого динамометра, прийняте за нуль, в поділах шкали.

Відносна похибка приладу за навантаженнями не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 та ГОСТ 9030-75 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.4.6. Визначення відносної похибки приладу за твердістю

Для визначення похибки зразкову міру вибирають залежно від кульок і навантажень, що застосовуються в приладі. На зразкову міру наносять п'ять відбитків, розташовуючи їх по всій робочої поверхні міри. При навантаженнях 9810 та 29430 Н (1000 та 3000 кгс) допускається наносити на заходи по три відбитки. Вимірювання діаметрів відбитків проводять у двох взаємно перпендикулярних напрямках за допомогою вимірювального пристрою приладу, що повіряється. Якщо різниця діаметрів відбитків вбирається у 2% від найменшого діаметра, обчислюють середнє значення діаметра, яким знаходять твердість. Якщо різниця діаметрів перевищує 2%, то замість цього відбитка наносять новий. По середнім значенням діаметрів п'яти відбитків обчислюють середнє арифметичне значення, яким знаходять твердість за ГОСТ 9012–59 .

Абсолютну похибку приладу в одиницях Брінелля обчислюють як різницю між знайденим значенням твердості та значенням твердості, зазначеним на зразковій мірі.

Відносну похибку приладу обчислюють як відношення абсолютної похибки приладу до значення твердості зразкового заходу у відсотках.

Відносна похибка приладу не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 та ГОСТ 9030-75 .

3.5. Визначення метрологічних параметрів твердомірів типу ТБ

3.5.1. Зовнішній огляд алмазного наконечника

Зовнішній огляд алмазного наконечника проводять за допомогою мікроскопа у відбитому світлі.

Для огляду робочої частини поверхні алмазу, що прилягає до його вершини, наконечник встановлюють вершиною вгору так, щоб вісь наконечника була продовженням оптичної осі мікроскопа. Мікроскоп фокусують спочатку на вершину алмазу, потім, повільно змінюючи фокусування, оглядають прилеглу поверхню алмазу.

Робоча частина наконечника повинна мати рисок, тріщин, сколів та інших дефектів.

3.5.2. Перевірка оптичного вимірювального пристрою

3.5.2.1. Визначення похибки вимірювального пристрою

Похибка вимірювального проекційного пристрою, призначеного для вимірювання діагоналі відбитка розміром більше 0,2 мм, визначають за допомогою зразкової шкали. Зразкову шкалу поміщають на робочий стіл так, щоб зображення початкового штриха збіглося з початковим штрихом шкали екрану, що відповідає повіреному міліметровому поділу. Розбіжність між кінцевим штрихом повіреного поділу шкали екрана і зображенням кінцевого штриха відповідного поділу зразкової шкали визначають за допомогою вимірювальної мікрометричної головки приладу. Довжини поділів шкали екрану визначають інтервалах 0-1, 2-3, 3-4, 5-6. Якщо екран складається з двох рухомих половин, оцифрованих у протилежному напрямку, вимірюють довжини поділів в інтервалах 3-2, 1-0 мм правої половини екрану.

Для визначення похибки проекційного вимірювального пристрою, призначеного для вимірювання діагоналі відбитка розміром до 0,2 мм, робочий стіл приладу поміщають зразкову міру так, щоб зображення початкового штриха збіглося з початковим штрихом шкали екрану. Розбіжність між розподілом шкали екрана та зображенням штриха зразкової шкали визначають за допомогою вимірювальної мікрометричної головки приладу.

Похибка вимірювального пристрою не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 .

3.5.2.2. Визначення ціни поділу

Ціну поділу вимірювального мікроскопа з окулярним гвинтовим мікрометром визначають за допомогою об'єкт-мікрометра, який встановлюють на робочий стіл приладу так, щоб поле зору вимірювального пристрою потрапило найбільше поділів. Вимірюють три інтервали об'єкт-мікрометра. Інтервал вимірюють п'ять разів, кожен вимір інтервалу включає шість поєднань штриха окуляра з першим штрихом і шість поєднань з останнім штрихом вимірюваного інтервалу. По різниці відліків встановлюють число поділів на шкалі вимірювального пристрою, укладених між першим і останнім штрихами інтервалу вимірюваного об'єкт-мікрометра, і розраховують ціну поділу вимірювального пристрою. Середнє арифметичне трьох значень, отриманих під час перевірки трьох інтервалів об'єкт-мікрометра, є ціною розподілу шкали вимірювального пристрою.

3.5.3. Визначення відносної похибки приладу за навантаженням

Відносну похибку приладу за навантаженнями визначають аналогічно п. 3.4.5 за допомогою зразкових динамометрів: ДОС-0,05 при навантаженнях 49,0; 98,1 Н (5,10 кгс) та ДОС-0,1 при навантаженнях 98,1; 196,2; 294,3; 490,5; 981,0 Н (10; 20; 30; 50 та 100 кгс).

Відносна похибка приладу за навантаженнями не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 та ГОСТ 9030-75 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

На зразкову міру наносять п'ять відбитків, розташовуючи їх по всій поверхні міри. Вимірювання діагоналей відбитків проводять за допомогою вимірювального пристрою приладу, що повіряється. Якщо різниця діагоналей відбитків вбирається у 2% від найменшої їх, обчислюють середнє значення діагоналі, яким знаходять твердість. Якщо різниця діагоналей перевищує 2%, то наносять новий відбиток. За середніми значеннями діагоналей п'яти відбитків обчислюють середнє арифметичне, яким визначають твердість за ГОСТ 2999–75 .

Абсолютну похибку приладу в одиницях шкали Віккерса обчислюють як різницю між знайденим значенням твердості та значенням твердості, зазначеним на зразковій мірі.

Відносну похибку приладу обчислюють як відношення абсолютної похибки приладу до значення твердості зразкового заходу у відсотках.

Відносна похибка приладу не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 та ГОСТ 9030-75 .

3.6. Визначення метрологічних параметрів твердомірів типів ТР та TCP

3.6.1. Зовнішній огляд кульки

Зовнішній огляд кульки проводять за допомогою лупи із п'ятикратним збільшенням. На поверхні кульки не повинно бути вм'ятин, подряпин, корозії та інших механічних пошкоджень.

Зовнішній огляд алмазного наконечника проводять аналогічно п. 3.5.1. Робоча частина наконечника повинна мати рисок, тріщин, сколів та інших дефектів.

3.6.2. Визначення твердості кульки

Порядок відбору кульки за твердістю – за п. 3.4.3. При цьому всю групу кульок визнають придатною, якщо середня довжина діагоналі відбитка піраміди не перевищує 0,141 мм.

Кульки із нанесеними відбитками до експлуатації не допускають.

3.6.3. Визначення відносної похибки приладу за навантаженням

Відносну похибку визначають за допомогою зразкових динамометрів: ДОС-0,05 для твердомірів типу TCP та ДОС-0,05, ДОС-0,2 для твердомірів типу ТР.

Порядок визначення похибки – за п. 3.4.5. Відносна похибка приладу за навантаженнями не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 та ГОСТ 9030-75 .

3.6.4. Визначення абсолютної похибки приладу за твердістю

Абсолютну похибку визначають за зразковими заходами твердості типу МТР (комплект з п'яти заходів за ГОСТ 23677-79 і ГОСТ 9030-75 ) - для твердомірів типу ТР і типу МТСР (комплект з шести мір за ГОСТ 23677-79 ) - для твердом

На зразковий захід наносять один або два відбитки для щільного прилягання до робочого столу. Потім наносять п'ять відбитків по всій робочій поверхні міри та вимірюють твердість.

Абсолютну похибку приладу визначають як різницю між значенням середнього арифметичного результатів п'яти вимірювань та значенням твердості, зазначеним на зразковій мірі, яка не повинна перевищувати значень, зазначених у ГОСТ 23677-79 та ГОСТ 9030-75 .

4. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОВIРКИ

4.1. Позитивні результати первинної перевірки приладів для вимірювання твердості оформляють відміткою в паспорті.

4.2. На прилади для вимірювання твердості, визнані придатними під час державної повірки, видають свідоцтво встановленої форми із зазначенням номера алмазного наконечника, з яким проведено перевірку.

4.3. Результати періодичної відомчої перевірки оформлюють відміткою в паспорті.

4.4. Результати перевірки приладу заносять до протоколу, форму якого наведено в обов'язковому додатку.

4.5. Прилади для вимірювання твердості, що не задовольняють вимог цього стандарту, до випуску та застосування не допускають.

ДОДАТОК (обов'язковий) ПРОТОКОЛ № __ повірки твердоміра типу _________, що належить

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Обов'язкове

ПРОТОКОЛ № _________

повірки твердоміра типу ___________________, що належить

_________________________________________________________________________________

найменування організації

1. Заводський номер ________ Рік виготовлення _______Виробник _____________________

2. Тип і номер наконечника приладу, що повіряється (номінальний діаметр кульки) ___________

3. Повірений __________________ 4. Температура при повірці _________°С
дата

5. Результати зовнішнього огляду та перевірки взаємодії частин приладу
_________________________________________________________________________________

6. Результат зовнішнього огляду наконечника (кульки) ___________________________________

7. Результат визначення твердості кульок (за Віккерсом)

8. Результати перевірки оптичного вимірювального пристрою__________________
тип

Ціна найменшого поділу шкали __________________ мм

Похибка вимірювального пристрою твердоміра типу ТБ

при вимірі діагоналі відбитка розміром до 0,2 мм _______ мм.

при вимірі діагоналі відбитка розміром понад 0,2 мм _______ мм.

Похибка довжини шкали ________ мм

Похибка чотирьох міліметрових інтервалів шкали:

інтервал «0-1» _______,

інтервал «2-3» _______ ,

інтервал «3-4» _______ ,

інтервал "5-6" _______ .

9. Результати визначення похибки приладу за навантаженнями за допомогою зразкового динамометра
типу _______№ _______

10. Визначення похибки показань приладу за твердістю

Висновок. На підставі результатів перевірки прилад вимог ГОСТ_______.

Видано свідоцтво № _______від ________19 ___року.

Перевірку проводив _______________________________
підпис