ГОСТ 17367-71

ГОСТ 17367-71 Метали. Метод випробування на абразивне зношування при терті про закріплені абразивні частинки

ГОСТ 17367-71

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

МЕТАЛИ

Метод випробування на абразивне зношування
при терті про закріплені абразивні частинки

Metalls.
Метод abrasion test by friction against embedded abragant grain

Дата введення 1973-01-01

РОЗРОБЛЕН Всесоюзним науково-дослідним інститутом з нормалізації в машинобудуванні (ВНІІНМАШ)

Директор інституту канд. техн. наук Верченко В. Р. .

Керівник теми канд. техн. наук Кубарьов А. І. .

Науковий консультант д-р техн. наук Хрущов М. М. .

Виконавці: Карасик І. І. , Давиденко В. К. , Алфьорова Т. К. , Рогов Л. К. .

ВНЕСЕН Всесоюзним науково-дослідним інститутом нормалізації в машинобудуванні (ВНІІНМАШ)

Директор інституту канд. техн. наук Верченко В. Р. .

ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Відділом загальнотехнічних стандартів Технічного управління Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР

Начальник відділу Антоновський А. І. .

Ст. інженер Боровкова Л. Н. .

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ Державним комітетом стандартів Ради Міністрів СРСР 29 березня 1971 р. (протокол N 54)

Голова галузевої науково-технічної комісії заступник. голови Держстандарту СРСР Ткаченко В. В. .

Члени комісії: Алмазов І. А. , Бурденков Г. К. , Верченко В. Р. , Дербішер А. В. , Романов А. Д ..

Введено в дію Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 31 грудня 1971 р. N 2199


Цей стандарт поширюється на метали (чорні та кольорові), а також їх сплави та встановлює метод їх випробування на абразивне зношування.

Сутність методу полягає в тому, що виробляють тертя випробуваного та еталонного зразків поверхню із закріпленими на ній абразивними частинками (абразивну шкірку) при статичному навантаженні та відсутності нагріву, і отримані результати порівнюють.

Застосування методу передбачається у стандартах та технічних умовах, що встановлюють технічні вимоги на продукцію.

1. ПРИЛАДИ ТА МАТЕРІАЛИ

1.1. Машина тертя для проведення випробувань має відповідати вимогам пп.3.2, 3.3, 3.5 та 3.6.

1.2. Як матеріал еталонного зразка приймають:

при випробуванні металів з твердістю меншою за HV 150 — алюміній технічно чистий за ГОСТ 11069–64 * у відпаленому стані;
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 11069-2001 . - Примітка виробника бази даних.

при випробуванні металів з твердістю HV 150 і вище - залізо технічно чисте у відпаленому стані, яке виготовляється за технічними умовами, затвердженими в установленому порядку.

1.3. Тип абразиву абразивної шкурки вибирають так:

а) при виявленні зв'язку відносної зносостійкості випробуваного матеріалу з його фізичними властивостями твердість абразивних частинок повинна перевищувати твердість випробуваного матеріалу щонайменше 1,6 разу;

б) при визначенні відносної зносостійкості випробуваного матеріалу при дії кварцового піску застосовують крем'яну шліфувальну шкірку за ГОСТ 5009-68 зернистості абразивного матеріалу N 6 за ГОСТ 3647-59 .

Тип абразивної шкірки вказують у протоколах випробувань.

1.4. Твердість абразивних зерен, а також структурних елементів випробуваних матеріалів визначають методом випробування на мікротвердість вдавлювання алмазної піраміди за ГОСТ 9450-60 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 9450-76 . - Примітка виробника бази даних.

1.5. При вимірі лінійного зношування користуються мікрометрами з ціною розподілу 0,01 мм; при вимірі вагового зносу - аналітичними вагами з ціною розподілу 0,1 мг.

Примітка. Для виключення систематичних помилок всі виміри роблять одними і тими самими вимірювальними засобами.

1.6. Мінімальний абсолютний знос, що підлягає вимірюванню, повинен становити:

у лінійних одиницях – 200 мкм;

у вагових одиницях – 5 мг.

2. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

2.1. Для випробувань застосовують гладкі циліндричні зразки діаметром 2±0,1 мм та довжиною 15-20 мм.

2.2. Шорсткість робочої та бічної поверхонь зразків повинна бути не грубішою за 6-й клас чистоти за ГОСТ 2789–59 * і на них не повинно бути слідів корозії, окалини, а також кольорів втечі, якщо це не передбачено умовами випробувань.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 2789-73 . - Примітка виробника бази даних.

2.3. При підготовці поверхні еталонного та випробуваного зразків до випробування необхідно вжити запобіжних заходів, щоб не виникали структурні зміни та фізико-хімічні перетворення в металі внаслідок нагрівання при механічній обробці.

2.4. У межах однієї серії випробувань технологія виготовлення зразків має бути однаковою.

2.5. Вимір остаточних розмірів зразка перед випробуванням не повинен викликати його пошкодження.

2.6. Перед випробуванням еталонні та випробувані зразки повинні піддаватися доробку для досягнення повного прилягання зразків до шкірки в умовах, ідентичних умовам випробувань.

3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

3.1. Всі зразки однієї серії випробовують на одній і тій же машині, що випускається за технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

3.2. Випробування проводять при терті торця циліндричного зразка поверхнею абразивної шкурки по спіралі Архімеда у напрямку від центру диска до периферії.

3.3. Радіальна подача зразків на кожний оберт диска становить 1 мм.

3.4. Знос випробуваного та еталонного зразків повинен бути отриманий за однакових умов: зразки повинні пройти той самий шлях тертя в межах усієї серії випробувань.

3.5. Швидкість тертя зразків на абразивній шкірці має бути такою, щоб нагрівання матеріалу в процесі випробувань не впливало на його властивості.

3.6. Випробування проводять під впливом статичного навантаження 9,55 кгс/см. (З розрахунку 0,3 кгс на зразок діаметром 2,0 мм).

При необхідності допускається проводити випробування при інших навантаженнях, але не вище за критичні, що має бути особливо обумовлено в протоколах випробувань.

3.7. Відносна похибка навантаження не повинна перевищувати ±1%.

3.8. Зношування випробуваного та еталонного зразків проводять на тому самому листі абразивної шкурки.

Примітка. Випробування рекомендується проводити на абразивній шкірці з одного рулону.

3.9. На кожному аркуші абразивної шкурки випробування проводять лише один раз.

3.10. Досліди проводять на двох аркушах абразивної шкірки в наступному порядку: на одному аркуші на першій його половині випробовують еталонний зразок, на другому - випробуваний зразок; на іншому аркуші порядок випробування має бути зворотним.

4. ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

4.1. Відносну зносостійкість ( ) обчислюють за формулою:

,

де:

- Абсолютне лінійне знос еталонного зразка в мм;

- Абсолютне лінійне знос випробуваного зразка в мм;

- Фактичний діаметр еталонного зразка в мм;

- Фактичний діаметр випробуваного зразка в мм.

При рівності щільностей матеріалів еталонного та випробуваного зразків відношення абсолютних лінійних зносів у формулі допускається замінювати ставленням абсолютних вагових зносів.

Допускається перераховувати вагові зноси на лінійні з урахуванням густин матеріалів зразків, коли неможливо точно виміряти абсолютні лінійні зноси, а також при різних густинах еталонного і випробуваного зразків.

4.2. За результат випробування матеріалу приймають відносну зносостійкість ( ), обчислену як середнє арифметичне результатів двох ідентичних дослідів.

ДОДАТОК до ГОСТ 17367-71 . ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

ДОДАТОК до ГОСТ 17367–71

1. Еталонний зразок - зразок з обумовленого матеріалу, із зносом якого в однакових умовах порівнюють знос випробуваних зразків.

2. Критична навантаження - навантаження на зразок, що визначається початком деформації зразка або механічною міцністю абразивної шкурки.


Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
М: Видавництво стандартів, 1972