ГОСТ Р ІСО 20482-2015

ГОСТ Р ИСО 20482-2015 Матеріали металеві. Листи та смуги. Випробування на витяжку за Еріксеном

ГОСТ Р ІСО 20482-2015
Група В09

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

МАТЕРІАЛИ МЕТАЛЕВІ. ЛИСТИ І СМУГИ

Випробування на витяжку за Еріксеном

Металеві матеріали. Sheets and strips. Erichsen cupping test

ГКС 77.040.10

Дата введення 2016-01-01

Передмова

1 ПІДГОТОВЛЕНО І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 145 «Методи контролю металопродукції» на основі автентичного перекладу російською мовою міжнародного стандарту, зазначеного у пункті 3

2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 21 квітня 2015 р. N 278-ст

3 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 20482:2013* «Матеріали металеві. Листи та смуги. Випробування на витяжку за Еріксеном» (ISO 20482:2013 «Metallic materials — Sheet and strip — Erichsen cupping test»)
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

4 При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації та міждержавні стандарти, відомості про які наведено у додатковому додатку ТАК

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (www.gost.ru)

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює метод випробування на видавлювання листів і стрічок за Еріксеном для визначення здатності металевих листів і смуг товщиною від 0,1 мм до 2 мм і шириною не менше 90 мм піддаватися пластичній деформації при формуванні матеріалу.

Для випробування матеріалів з товщиною листів та стрічок більше або менше, наведених вище, необхідно використовувати розміри випробувального інструменту відповідно до таблиці 1.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на наступний стандарт*:
_______________
* Таблицю відповідності національних стандартів міжнародним див. за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

ISO 4287 Геометричні характеристики виробів (GPS) — Структура поверхні: Профільний метод — Терміни, визначення та параметри структури поверхні (ISO 4287, Geometrical Product Specifications (GPS) — Surface texture: Profile method — Terms, definitions and surface texture parameters)

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовують наступний термін та його визначення.

3.1 Наскрізна тріщина: Тріщина, яка проходить через усю товщину зразка і помітна на просвіт.

4 Символи та позначення

Символи та позначення, що використовуються у цьому стандарті, наведені на малюнку 1 та таблиці 1.

Малюнок 1 — Схематичне зображення проведення випробувань на витяжку за Еріксеном

Малюнок 1 — Схематичне зображення проведення випробувань на витяжку за Еріксеном

Таблиця 1 - Символи та позначення

Розміри у міліметрах

5 Сутність методу

5.1 Сутність методу полягає у вдавлюванні сферичного пуансону в зразок, затиснутий під дією зусилля між притискним кільцем і матрицею, до появи на лунці, що видавлюється, наскрізної тріщини. Результатом випробування є виміряна глибина лунки.

6 Апаратура

6.1 Випробування має проводитися на приладі, обладнаному матрицею, пуансоном та притискним кільцем, розміри та граничні відхилення розмірів яких наведені у таблиці 1.

6.2 Конструкція приладу повинна забезпечити можливість спостереження зовнішньої сторони зразка під час випробування, щоб визначити момент появи наскрізної тріщини.

Примітка - Початок розриву супроводжується зниженням зусилля видавлювання з появою наскрізної тріщини на зразку, а іноді виникненням помітного шуму.

6.3 Для вимірювання переміщення пуансона прилад має бути оснащений манометром, з розподілом шкали 0,1 мм.

6.4 Матриця, притискне кільце та пуансон повинні бути достатньо жорсткими, щоб не деформуватися під час випробування. Твердість по Віккерсу робочих поверхонь матриці, притискного кільця та пуансона повинні бути не менше ніж 750 HV 30.

6.4.1 Пуансон під час випробування не повинен обертатися.

6.4.2 Робоча поверхня пуансону має бути сферичною та полірованою. Середнє значення шорсткості Ra , як встановлено в стандарті ISO 4287, має бути 0,4 мкм.

6.5 Неспіввісність осі пуансона щодо осі матриці на довжині робочого ходу не повинна перевищувати 0,1 мм.

6.6 Поверхні притискного кільця та матриці, що контактують із зразком, повинні бути плоскими та розташовуватися перпендикулярно до осі переміщення пуансону. Матриця повинна бути самоцентруючою по відношенню до фіксованого притискного кільця.

6.7 Прилад повинен забезпечувати притискання зразка з постійним зусиллям близько 1 кН.

6.8 Вимірювання переміщення пуансона походить від точки початкового зіткнення з поверхнею зразка.

6.9 Замість пуансону, зазначеного на малюнку 1, у таблиці 1, 6.1, 6.4 та 6.5 можуть бути використані кульки із загартованої сталі.

7 Зразок для випробування

7.1 Зразок для випробування повинен бути плоским і такого розміру, щоб за значення ширини 90 мм, відстань від центру будь-якої лунки до будь-якого краю зразка становила щонайменше 45 мм і щонайменше 90 мм до центру сусідньої лунки. Для вузьких зразків центри лунок повинні бути розташовані в центрі зразка на відстані його ширини ½ і, принаймні, на відстані однієї ширини від центру сусідньої лунки.

7.2 На краях зразків не повинно бути задирок або загнутих кромок, що перешкоджають правильному встановленню зразка в приладі, що могло б негативно вплинути на проведення випробувань.

7.3 Перед випробуванням не допускається термообробка зразків, виправлення їх у гарячому чи холодному стані, а також будь-яка обробка поверхні.

8 Умови випробувань

Випробування слід виконувати при температурі від 10 °C до 35 °C. Якщо потрібно, щоб температура була в межах (23±5)°С, випробування проводять в умовах контрольованого кондиціювання.

9 Проведення випробувань

9.1 Визначення товщини зразка виконують із точністю 0,01 мм.

9.2 Перед випробуванням поверхні зразка, які будуть у контакті з пуансоном та матрицею, змащують тонким шаром графітового змащення. Рекомендований склад мастила наведено у додатку А.

9.3 Зразок затискають між притискним кільцем та матрицею. Зусилля притиску зразка повинно бути приблизно 10 кН.

9.4 Дотик пуансону із зразком має відбуватися без удару. Вимірювання глибини проникнення пуансона походить від точки дотику.

Примітка - Перед початком випробування верхня частина пуансона повинна бути на тому ж рівні, що і верхня поверхня притискного кільця (контрольна точка калібрування).

9.5 Процес видавлювання лунки має бути плавним. Швидкість вдавлювання для стандартного зразка повинна становити від 5 мм/хв до 20 мм/хв. Для зразків із розміром 90 мм, швидкість вдавлювання має бути від 5 мм/хв до 10 мм/хв.

Примітки

При ручному керуванні приладом наприкінці операції швидкість знижують до значення, близького до нижньої межі, щоб точно визначити момент появи наскрізної тріщини.

При комп'ютерному управлінні приладом зниження швидкості в кінці випробування не потрібно, так як результат випробування безпосередньо вказується на діаграмі залежності переміщення пуансона від зусилля (сила/пуансон).

9.6 Зупинка руху пуансона відбувається на момент появи наскрізної тріщини через всю товщину зразка.

9.7 Вимір глибини лунки (h, малюнок 1), отриманої при випробуванні, визначається з точністю 0,1 мм.

9.8 Необхідно виконати не менше трьох випробувань, якщо інше не зазначено у нормативній документації на продукцію. Значення показника вдавлювання за Еріксена , Виражене в міліметрах, отримують як середнє значення, розраховане не менше, ніж за трьома індивідуальними показаннями.

10 Протокол випробувань

Протокол випробувань повинен включати таку інформацію:

a) посилання на цей стандарт;

b) повну інформацію для ідентифікації зразка випробування (орієнтація зразка);

c) товщину зразка;

d) тип мастила;

e) зовнішній вигляд зразка після руйнування (якщо потрібно);

f) значення показника Еріксена , індивідуальні значення, на вимогу

Додаток, А (довідковий). Рекомендований склад графітового мастила

Додаток А
(довідкове)

Відомо, що результати випробувань залежать від типу мастила, що використовується. Одна з типових мастил, придатних для випробувань, має характеристики, які визначаються технічними вимогами до матеріалу. Мастило складається з кальцієвого мила, рафінованої мінеральної олії та лускатого графіту. Вона має бути вільна від речовин, що викликають корозію, шматочків смоли, парафіну та наповнювачів.

Мастило та її компоненти повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці А.1.


Таблиця А.1 - Рекомендовані характеристики графітового мастила

Додаток ТАК (довідковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів національним стандартам Російської Федерації (і міждержавним стандартам, що діють у цій якості)

Додаток ТАК
(довідкове)

Таблиця Д. А. .1

Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2015