ГОСТ 7268-82

ГОСТ 7268-82 Сталь. Метод визначення схильності до механічного старіння з випробування на ударний вигин (зі зміною N 1)

ГОСТ 7268-82 *
Група В09

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЛЬ

Метод визначення схильності до механічного старіння з випробування на ударний вигин

Steel. Метод для визначення здатності до механічного ageing by impact bend testing

ОКСТУ 1909

Дата введення 1983-01-01

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 3 вересня 1982 р. N 3519 дату запровадження встановлено 01.01.83
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

ВЗАМІН ГОСТ 7268–67

* ВИДАННЯ (лютий 2002 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у листопаді 1986 р. (ІУС 2-87).

Цей стандарт встановлює метод визначення схильності до механічного старіння по випробуванню на ударний вигин листового та смугового прокату номінальною товщиною не менше 5 мм, а також фасонного та сортового прокату.

Метод полягає у визначенні роботи удару або ударної в'язкості сталі, підданої холодної пластичної деформації та штучного старіння, або порівняння цих величин з роботою удару або ударної в'язкістю сталі у вихідному стані з визначенням показника схильності до старіння.

Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 1957-79.

1. ВІДБІР ПРОБ

1.1. Відбір проб - за ГОСТ 7564-97 , якщо в нормативно-технічній документації на металопродукцію немає інших вказівок.

Для визначення показника схильності до механічного старіння з проб вирізають дві заготовки: одну - для проведення деформації та виготовлення зразків у деформованому стані, другу - для виготовлення зразків у вихідному стані.

Якщо нормативно-технічної документації на металопродукцію не обумовлено визначення показника схильності до механічного старіння, то вирізають лише одну заготовку.

1.2. З прокату номінальною товщиною 12 мм і більше вирізують заготовки розміром 12 х 12 мм і завдовжки не менше 250 мм, з прокату номінальною товщиною менше 12 мм - розміром х 12 мм та довжиною не менше 250 мм ( - Фактична товщина прокату).

Допускається також вирізка заготовок розміром 12 х 30 мм або х 30 мм та довжиною не менше 250 мм.

Заготовки, вирізані з прокату номінальною товщиною понад 12 мм, повинні мати одну прокатану поверхню (крім заготовок, вирізаних з листа товщиною понад 40 мм та з сортового прокату).

Заготовки, вирізані з прокату товщиною 12 мм і менше, повинні зберігати обидві поверхні, що прокатали.

Примітка. При номінальній товщині прокату понад 12 мм допускається проведення деформації на заготовках із двома необробленими прокатаними поверхнями.


(Змінена редакція, зміна N 1).

1.3. Тип зразка для випробувань на ударний вигин зазначається у нормативно-технічній документації на металопродукцію. Якщо таких вказівок немає, то, залежно від товщини прокату, випробування проводять на зразках типу 1, 2 або 3 за ГОСТ 9454-78 .

При товщині деформованої заготовки менше 5 мм зразок виготовляють з двома прокатаними поверхнями при товщині зразка, що дорівнює товщині деформованої заготовки.

1.4. Кількість зразків для випробувань на ударний вигин після старіння встановлюють нормативно-технічної документації на металопродукцію. Якщо вказівки відсутні, то випробування має бути проведене не менше ніж на трьох зразках.

При визначенні показника схильності сталі до механічного старіння (п. 5.2) випробування проводиться не менше ніж на шести зразках: трьох у вихідному стані та трьох після старіння.

Зразки мають бути одного типу за ГОСТ 9454-78 .

2. АПАРАТУРА

2.1. Розривні та універсальні випробувальні машини та преси для деформації заготовок повинні відповідати вимогам ГОСТ 28840-90 .

2.2. Нагрівальний пристрій повинен забезпечувати рівномірне нагрівання зразків до встановленої температури старіння та підтримання сталості температури протягом необхідного часу витримки.

2.3. Термоелектричні перетворювачі первинні (термопари) повинні відповідати вимогам ГОСТ 6616-94 , ГОСТ 3044-84 *.
________________
* У Російській Федерації діє ГОСТ Р 8.585-2001.

2.4. Регулюючі та вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 7164-78 , ГОСТ 9245-79 , ГОСТ 9736-91 та мати клас точності не нижче 0,5.

2.5. При розбіжностях щодо оцінки якості металу застосовують пристрій з автоматичним записом температури.

2.6. Маятниковий копер повинен відповідати ГОСТ 10708-82 .

Розд.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Заготовку з нанесеною на ній розрахунковою довжиною 120, 160 мм або більше піддають деформації розтягуванням з розрахунку одержання (10±0,5)% залишкового подовження.

Відстань від захоплення машини до початку розрахункової довжини заготівлі має становити щонайменше 10 мм.

За наявності нормативно-технічної документації на металопродукцію вказівок допускається проведення деформації стисненням заготовок зразків для випробувань на ударний вигин по товщині ( b ) розміром b х 12 х 57 мм. При цьому залишкова деформація після стиснення повинна становити (7±0,7) %.

Допускаються й інші ступеня деформації, якщо це зазначено у нормативно-технічній документації на металопродукцію.

3.2. Деформацію заготовок проводять за температури (20 )°С.

3.3. З заготівлі, підданої деформації, виготовляють зразки для випробувань на ударний вигин відповідно до ГОСТ 9454-78 .

Місце вирізки заготовок для зразків, підданих деформації розтягуванням, має бути в межах розрахункової довжини деформованої заготовки.

3.4. Зразки для випробувань на ударний вигин, виготовлені з попередньо деформованої заготовки, піддають нагріванню (штучному старінню) при температурі (250±10)°З витримкою 1 год при цій температурі і з охолодженням на повітрі, якщо в нормативно-технічній документації на металопродукцію немає інших вказівок.

Допускається штучне старіння проводити на заздалегідь деформованих заготовках.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Випробування на ударний вигин - за ГОСТ 9454-78 .

4.2. Температура випробування зазначається у нормативно-технічній документації на металопродукцію. За відсутності таких вказівок випробування проводиться за температури (20 )°С.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Робота удару або ударна в'язкість обчислюється за ГОСТ 9454-78 .

5.2. Показник схильності сталі до механічного старіння ( C ) у відсотках обчислюється за формулою

,

де - Середнє арифметичне значення ударної в'язкості сталі у вихідному стані, Дж/см ;

- Середнє арифметичне значення ударної в'язкості стали після старіння, Дж/см .

5.3. Порівнянню підлягають ті результати випробувань, які отримані при тому самому способі деформації заготовок на однакових типах зразків.

6. ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

У протоколі випробування вказують:

маркування зразка;

тип та розміри зразка;

спосіб проведення деформації;

ступінь деформації;

температуру нагрівання та час витримки при старінні зразка, якщо вони відрізняються від встановлених у цьому стандарті;

величину роботи удару чи ударної в'язкості після старіння;

величину показника схильності стали до механічного старіння, якщо вона нормується у нормативно-технічній документації на металопродукцію.

(Змінена редакція, зміна N 1).


Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 2002