ГОСТ Р 53966-2010

ГОСТ Р 53966-2010 Контроль неруйнівний. Контролює напружено-деформований стан матеріалу конструкцій. Загальні вимоги до порядку вибору методів

ГОСТ Р 53966-2010
Група Т59

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Контроль неруйнівний

КОНТРОЛЬ НАПРУЖНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ МАТЕРІАЛУ КОНСТРУКЦІЙ

Загальні вимоги до порядку вибору методів

Non-destructive testing. Evaluation of mechanical stresses in constructions material. General requirements for the order methods choice

ГКС 77.040.10

Дата введення 2011-12-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 р. N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 "Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"
Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕНО Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергодіагностика» (ТОВ «Енергодіагностика»), Автономною некомерційною організацією «Науково-дослідний центр контролю та діагностики технічних систем» (АНО «НДЦ КД»)

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 132 "Технічна діагностика"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 25 листопада 2010 р. N 533-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

Вступ

Відомо, що контроль залишкових технологічних напруг при виготовленні виробів машинобудування відрізняється від задачі контролю напруг у конструкціях, що працюють, особливо при оцінці їх ресурсу.

Залежно від розв'язуваних завдань при контролі механічних напруг використовують їх умовну класифікацію: залишкові технологічні напруги навантаження, експлуатаційні залишкові напруги, робочі напруги, фактичні напруги [1, 2]. Методи контролю напруг розрізняють по виду фізичного поля, використовуваного засобами контролю, та параметрами, що вимірюються цього поля.

Більшість методів контролю напружено-деформованого стану (ПДВ) обладнання та конструкцій засновані на таруванні зразків при розтягуванні. Водночас відомо, що таке тарування не відповідає ПДВ реального обладнання. Створення єдиних еталонних зразків для порівняння різних методів неруйнівного контролю (НК) напруг з урахуванням масштабного фактора, характеру робочих навантажень та локальності зон максимальних напруг неможливо.

У умовах необхідний документ, встановлює загальні вимоги до порядку вибору методів ПК напруг залежно від завдань дослідження.

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на вироби машинобудування, трубопроводи, посудини та конструкції різного призначення та їх елементи, у тому числі на зварні з'єднання будь-якого конструктивного виконання, виготовлені зі сталі та сплавів, чавуну та інших конструкційних матеріалів без обмеження розмірів та товщин.

Цей стандарт встановлює загальні вимоги до порядку вибору методів неруйнівного контролю напруг залежно від завдань дослідження.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ Р 52330-2005 Контроль неруйнівний. Контролює напружено-деформований стан об'єктів промисловості та транспорту. Загальні вимоги

ГОСТ 12.1.019-2009* Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту
_______________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати: ДЕРЖСТАНДАРТ Р 12.1.019-2009, тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ 12.1.038-82 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Гранично допустимі значення напруги дотику та струмів

ГОСТ 18353-79 Контроль неруйнівний. Класифікація видів та методів

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Загальні положення

3.1 При розробці технічних регламентів, державних стандартів та стандартів підприємств, проектної та експлуатаційної документації на продукцію, що є елементами вузлів, деталей або агрегатів об'єктів промислової небезпеки (далі — ЕОПО): трубопроводів; судин, які працюють під тиском; відповідальних силових конструкцій і т. д. - повинні бути передбачені методи неруйнівного контролю напруг, що допускаються ГОСТ 18353 , та вимоги щодо їх вибору.

3.2 Методи неруйнівного контролю (далі — ПК) напруг та використовувані ними параметри мають бути максимально чутливими до інтегральної оцінки напружено-деформованого стану (далі — ПДВ) матеріалу ЕОПО з урахуванням його структурної неоднорідності.

3.3 Вимоги технічних документів на об'єкт контролю, методи та засоби контролю напруг не повинні суперечити порядку вибору методів ПК напруг, що встановлюється цим стандартом.

3.4 Підставою для вибору методів ПК напруги повинні бути результати аналізу проведених підприємством - виробником ЕОПО експериментальних досліджень, або результати аналізу практичного застосування обраних методів для аналогічних об'єктів.

3.5 Підприємство — виробник ЕОПО, що експлуатує підприємство, а також підприємство, що здійснює ПК ЕОПО, повинні мати нормативні та технічні документи на обраний метод ПК напруг та спеціалістів, які мають належну кваліфікацію.

4 Загальні вимоги до порядку вибору методів ПК напруг

4.1 При виборі методу ПК напруг у матеріалі даного ЕОПО у проектній та експлуатаційній документації враховують насамперед завдання дослідження (контроль залишкових напруг після виготовлення, оцінка ПДВ у процесі експлуатації та інші завдання).

4.2 При виборі методу ПК напруги виконують його перевірку на відповідність вимогам ГОСТ Р 52330.

4.3 При виборі методу ПК напруги враховують такі основні ознаки:

- спосіб отримання первинної інформації та алгоритм зв'язку вимірюваного параметра фізичного поля із заявленим параметром напруги;

- спосіб тарування методу (тарування на зразках, функціонально-теоретичне, емпіричне) та діапазон контрольованих напруг;

- локальність контролю;

- Швидкість контролю;

- вимоги до ОК, що забезпечують гарантовану методом достовірність параметра вимірюваного напружено-деформованого стану матеріалу;

- достовірність використовуваного зв'язку вимірюваного параметра фізичного поля із заявленим параметром напруги;

- Одиниці та діапазон вимірювань;

- особливості та послідовність операцій при проведенні та обробці результатів вимірювань.

4.4 Допускається застосування комбінованих методів одного або кількох методів ПК напруги, що вибираються за різними ознаками, викладеними в 4.3.

5 Вимоги безпеки

5.1 До виконання вимірювань ПДВ матеріалу ЕОПО допускають операторів, що володіють навичками експлуатації обраного обладнання ПК напруг, що вміють користуватися нормативними та технічними документами за відповідними методами ПК напруг, що пройшли навчання роботі з застосовуваними засобами вимірювань та атестованих на знання правил безпеки.

5.2 Оператор повинен керуватися правилами технічної безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів за ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 12.1.038.

Бібліографія

[1] Чернишев Г. Н. , Попов А. Л. , Козінцев В. М. , Пономарьов І. І. Залишкові напруження в деформованих твердих тілах. М: Вид. Наука, Фізматліт, 1996 р., 240 с.

[2] Власов В. Т. , Дубов А. А. Фізична теорія процесу «деформація-руйнування». М: Вид. ЗАТ Тіссо, 2007., 517 с.

Електронний текст документа

підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2011