ГОСТ 9013-59
ГОСТ Р 56666-2015 Технічна діагностика. Акустичний метод діагностування та оцінки залишкового ресурсу бічних рам візків вантажних вагонів. Загальні вимоги
ГОСТ Р 56666-2015
Група Т59
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
< ГОСТ Р 8.904-2015 ГОСТ Р 56656-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-4-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-1-2015 ГОСТ Р ІСО 20482-2015 ГОСТ Р 56186-2014 ГОСТ Р 55047-2012 ГОСТ Р 56187-2014 ГОСТ Р 56185-2014 ГОСТ Р 55043-2012 ГОСТ Р ІСО 10113-2014 ГОСТ ISO 7800-2013 ГОСТ Р ІСО 148-1-2013ГОСТ Р ИСО 148-1-2013 Матеріали металеві. Випробування на ударний вигин на маятниковому копрі Шарпі. Частина 1. Метод випробування
ГОСТ Р ІСО 148-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Матеріали металеві. Випробування
ГОСТ Р 55807-2013 ГОСТ Р 55806-2013 ГОСТ Р 55805-2013 ГОСТ Р 55045-2012 ГОСТ Р 55044-2012 ГОСТ Р 55046-2012 ГОСТ Р 8.748-2011 ГОСТ Р 53966-2010 ГОСТ Р 53965-2010 ГОСТ Р 53568-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-2-2009 ГОСТ 31244-2004 ГОСТ Р 52889-2007 ГОСТ Р 53205-2008 ГОСТ Р 52891-2007 ГОСТ Р 53204-2008 ГОСТ Р 52890-2007 ГОСТ Р 53006-2008 ГОСТ 7564-97 ГОСТ 25.503-97 ГОСТ 18227-98 ГОСТ 14019-2003 ГОСТ 18661-73 ГОСТ 8.044-80 ГОСТ 17367-71 ГОСТ 2999-75 ГОСТ 9450-76 ГОСТ 22762-77 ГОСТ 22706-77 ГОСТ 23273-78 ГОСТ 10510-80 ГОСТ 3565-80 ГОСТ 8693-80 ГОСТ 3248-81 ГОСТ 8.426-81 ГОСТ 25172-82 ГОСТ 7268-82 ГОСТ 8817-82 ГОСТ 8.509-84 ГОСТ 11701-84 ГОСТ 26446-85 ГОСТ 13813-68 ГОСТ 18835-73 ГОСТ 8818-73 ГОСТ 22761-77 ГОСТ 9454-78 ГОСТ 10145-81 ГОСТ 25095-82 ГОСТ 11150-84 ГОСТ 9651-84 ГОСТ 28868-90 ГОСТ 9013-59 ГОСТ 22975-78 ГОСТ 23677-79 ГОСТ 8.398-80 ГОСТ 26007-83 ГОСТ 25282-93 ГОСТ 30003-93 ГОСТ Р 52764-2007 ГОСТ 22848-77 ГОСТ 30456-97 ГОСТ 1497-84 ГОСТ 10006-80 ГОСТ 25.502-79 ГОСТ 25.505-85 ГОСТ 25.506-85ГОСТ 25.506-85 Розрахунки та випробування на міцність. Методи механічних випробувань металів. Визначення характеристик тріщиностійкості (в'язкості руйнування) при статичному навантаженні
ГОСТ 25.506-85
Група В09
МІ
ГОСТ Р 52727-2007ГОСТ 9013-59 (ІСО 6508-86) Метали. Метод виміру твердості за Роквеллом (із Змінами N 1, 2, 3, з Поправкою)
ГОСТ 9013-59
(ІСО 6508-86)
Група В09
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
МЕТАЛИ
Метод вимірювання твердості за Роквеллом
Метали. Method of measuring Rockwell hardness
ОКСТУ 1909
Дата введення 1969-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Центральним науково-дослідним інститутом чорних металів Міністерства чорної металургії СРСР
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Комітетом стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР 04.02.59
3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4. Стандарт відповідає СТ РЕВ 469-77 та ІСО 6508-86
5. Стандарт уніфікований із стандартом TGL 9011
6. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту, додатки |
ГОСТ 8.064-94 | Додаток 1 |
ГОСТ 2789-73 | 1.2; 3.3 |
ГОСТ 3722-81 | 3.3 |
ГОСТ 9377-81 | 3.2 |
ГОСТ 23677-79 | 3.1 |
7. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)
8. ВИДАННЯ (жовтень 2001 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими у травні 1979 р., жовтні 1984 р., травні 1989 р. (ІВД 7-79, 1-85, 8-89)
ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 8, 2002 рік
Виправлення внесено виробником бази даних
Цей стандарт встановлює метод вимірювання твердості за Роквеллом (шкали А, В, С, D, Е, F, G, Н, К) при температурі (20 ) °C.
Сутність методу полягає у впровадженні в поверхню зразка (або вироби) алмазного конусного (шкали А, С, D) або сталевого сферичного наконечника (шкали В, Е, F, G, H, К) під дією зусиль попереднього прикладеного та основного
зусиль та у визначенні глибини впровадження наконечника після зняття основного зусилля (
).
Позначення параметрів, їх визначення та схеми застосування навантаження при визначенні твердості наведені в додатку 1.
(Змінена редакція, Зм. N 3).
1. ВІДБІР ЗРАЗКІВ
1.1. Товщина зразка (або вироби) повинна не менше ніж у 10 разів перевищувати глибину впровадження наконечника після зняття основного зусилля ( ).
Мінімальна товщина зразка або виробу визначається відповідно до додатку 2.
1.2. Шорсткість поверхні зразка (або ділянки для вимірювання твердості виробу) має бути не більше 2,5 мкм за
1.3. Зразок повинен бути підготовлений таким чином, щоб не змінювалися його властивості в результаті механічної або іншої обробки, наприклад від нагрівання або наклепу.
Розд.1. (Змінена редакція, Зм. N 3).
Розд.2. (Виключений, Зм. N 3).
3. АПАРАТУРА
3.1. Прилади для вимірювання твердості повинні відповідати вимогам
Прилади для вимірювання твердості повинні забезпечувати застосування зусиль, наведених у табл.1.
Таблиця 1
Шкала твердості | Позначення одиниці виміру | Попереднє зусилля | Основне зусилля | Загальне зусилля | Діапазон вимірів, од. твердості |
Н (кгс) | |||||
А | HRA | 98,07 (10) | 490,3 (50) | 588,4 (60) | 20-88 |
У | HRB | 98,07 (10) | 882,6 (90) | 980,7 (100) | 20-100 |
З | НRС | 98,07 (10) | 1373 (140) | 1471 (150) | 20-70 |
D | HRD | 98,07 (10) | 882,6 (90) | 980,7 (100) | 40-77 |
Е | HRE | 98,07 (10) | 882,6 (90) | 980,7 (100) | 70-100 |
F | HRF | 98,07 (10) | 490,3 (50) | 588,4 (60) | 60-100 |
G | HRG | 98,07 (10) | 1373 (140) | 1471 (150) | 30-94 |
Н | HRH | 98,07 (10) | 490,3 (50) | 588,4 (60) | 80-100 |
До | HRK | 98,07 (10) | 1373 (140) | 1471 (150) | 40-100 |
3.2. Наконечник алмазний конусний типу НК за
3.3. Наконечник кульковий сталевий. Номінальні діаметри кульок повинні бути 1,588 (шкали, F, G) і 3,175 мм (шкали Е, Н, К) за - Не більше 0,040 мкм за
Граничні відхилення діаметрів кульки не повинні перевищувати:
±0,003 мм - для кульки діаметром 1,588 мм;
±0,004 мм - для кульки діаметром 3,175 мм.
3.4. Столик або підставка повинні мати твердість на опорних поверхнях щонайменше 50 HRC.
(Поправка. ІВС N 8-2002).
4. ВИМІР ТВЕРДОСТІ
4.1. Вимірювання твердості проводять при температурі (20 ) °C. При розбіжностях результати вимірювання твердості проводять при температурі (23±5) °С.
4.2. Опорні поверхні столика та підставки, а також опорні та робочі поверхні зразка (або вироби) повинні бути очищені від сторонніх речовин (окалини, мастила та ін.).
4.3. Зразок повинен бути встановлений на столику або підставці стійко, щоб уникнути його зміщення та прогину під час вимірювання твердості.
4.4. При вимірі твердості прилад має бути захищений від вібрації та ударів.
4.5. При вимірі твердості повинні дотримуватись умов:
плавне приведення наконечника в контакт із робочою поверхнею зразка (або вироби);
плавний додаток попереднього та основного
(протягом 2-8 с) зусиль;
плавне зняття основного зусилля через 1-3 з після різкого уповільнення або зупинки стрілки індикатора (або зміни показань цифрового відлікового пристрою).
Для металів, при вимірюванні твердості яких різкого уповільнення або зупинки стрілки індикатора (або зміни показань цифрового відлікового пристрою) не спостерігається час витримки під загальним зусиллям має становити від 10 до 15 с.
За наявності вказівок у нормативно-технічній документації на металопродукцію вказаний час витримки може бути збільшено до 60 с.
4.6. Відстань між центрами двох сусідніх відбитків має бути не меншою за чотири діаметри відбитка (але не менше 2 мм).
Відстань від центру відбитка до краю зразка повинна бути не менше ніж 2,5 діаметра відбитка (але не менше 1 мм).
4.7. На опорній поверхні зразка (або виробу) не слід спостерігати слідів деформації від відбитка.
4.8. Число твердості за Роквеллом визначається за шкалою індикатора або показника цифрового відлікового пристрою із заокругленням до 0,5 одиниці твердості.
4.9. При вимірюванні твердості на опуклих циліндричних і сферичних поверхнях за шкалами А, В, С, D, F, G результати вимірювання твердості повинні бути введені поправки, величини яких наведені в додатку 3. Поправки додаються до отриманих значень твердості.
Поправки під час вимірювання твердості на увігнутих поверхнях встановлюються у нормативно-технічній документації на металопродукцію.
4.10. Після зміни наконечника, робочого столика або підставки перші три виміри не враховуються.
4.11. Кількість відбитків при вимірюванні твердості, спосіб обробки та результати вимірювань зазначаються у нормативно-технічній документації на металопродукцію.
5. ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ
5.1. У протоколі вимірювання твердості слід зазначити:
значення та шкалу твердості;
тривалість витримки індикатора під загальним навантаженням у разі відхилення від стандартних умов;
позначення зразка.
Розділи 3-5. (Змінена редакція, Зм. N 3).
ДОДАТОК 1 (обов'язковий). ПОЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ, ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ І СХЕМИ ДОДАТКУ НАВАНТАЖЕННЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ТВЕРДОСТІ
ДОДАТОК 1
Обов'язкове
Таблиця 2
Позначення | Визначення параметрів |
Кут при вершині алмазного конусного наконечника, градус | |
Радіус сферичної частини алмазного конусного наконечника, мм | |
Діаметр кульки, мм | |
Попереднє зусилля, Н (кгс) | |
Основне зусилля, Н (кгс) | |
Загальне зусилля | |
Глибина застосування наконечника під впливом попереднього зусилля, мм | |
Глибина застосування наконечника під впливом основного зусилля, мм | |
Глибина застосування наконечника після зняття основного зусилля в одиницях вимірювання 0,002 мм | |
HRA, HRC*, HRD | Твердість за Роквеллом за шкалами А, С і D — (100-ті) одиниць твердості |
HRB, HRE, HRF, HRG, HRH, HRK | Твердість за Роквеллом за шкалами В, Е, F, G, Н, К — (130-ті) одиниць твердості |
______________
* Твердість, виміряна за шкалою С відповідно до
(Поправка. ІВС N 8-2002).
Твердість за Роквеллом позначають символом HR із зазначенням шкали твердості, якому передує числове значення твердості із трьох значущих цифр. Наприклад: 61,5 HRC - твердість за Роквеллом 61,5 одиниць за шкалою С.
(Поправка. ІВС N 8-2002).
Чорт. 1. Схема проведення виміру твердості при застосуванні алмазного наконечника
Схема проведення виміру твердості
при застосуванні алмазного наконечника
Чорт.1
Чорт. 2. Схема проведення виміру твердості при застосуванні сталевого наконечника
Схема проведення виміру твердості
при застосуванні сталевого наконечника
Чорт.2
ДОДАТОК 2 (рекомендований)
ДОДАТОК 2
Рекомендоване
Чорт.3. Мінімальна товщина зразка в залежності від шкали та очікуваної твердості при вимірюванні твердості за шкалами А, С, D
Мінімальна товщина зразка в залежності від шкали та очікуваної
твердості при вимірі твердості за шкалами А, С, D
Чорт.3
Чорт. 4. Мінімальна товщина зразка в залежності від шкали та очікуваної твердості при вимірюванні за шкалами B, E, F, G, H, K
Мінімальна товщина зразка в залежності від шкали
та очікуваної твердості при вимірюванні за шкалами B, E, F, G, H, K
Чорт.4
ДОДАТКИ 1, 2. (Змінена редакція, Зм. N 3).
ДОДАТОК 3 (обов'язковий)
ДОДАТОК 3
Обов'язкове
Поправки, що додаються до величин твердості за Роквеллом,
при вимірах на опуклих циліндричних поверхнях
1. При вимірах за шкалами А, С, D
Таблиця 3
Твердість за Роквеллом | Радіус кривизни | ||||||||
3 | 5 | 6,5 | 8 | 9,5 | 11 | 12,5 | 16 | 19 | |
20 | 2,5 | 2,0 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | |||
25 | 3,0 | 2,5 | 2,0 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | ||
30 | 2,5 | 2,0 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | ||
35 | 3,0 | 2,0 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | |
40 | 2,5 | 2,0 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | |
45 | 3,0 | 2,0 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
50 | 2,5 | 2,0 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
55 | 2,0 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0 |
60 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0 | 0 |
65 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0 | 0 |
70 | 1,0 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0 | 0 |
75 | 1,0 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0 | 0 | 0 |
80 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0 | 0 | 0 | 0 |
85 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
90 | 0,5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Примітка. Поправки більше 3 одиниць твердості за шкалами А, С, D не допускаються.
2. При вимірах за шкалами, F, G
Таблиця 4
Твердість за Роквеллом | Радіус кривизни | ||||||
3 | 5 | 6,5 | 8 | 9,5 | 11 | 12,5 | |
20 | 4,5 | 4,0 | 3,5 | 3,0 | |||
30 | 5,0 | 4,5 | 3,5 | 3,0 | 2,5 | ||
40 | 4,5 | 4,0 | 3,0 | 2,5 | 2,5 | ||
50 | 4,0 | 3,5 | 3,0 | 2,5 | 2,0 | ||
60 | 5,0 | 3,5 | 3,0 | 2,5 | 2,0 | 2,0 | |
70 | 4,0 | 3,0 | 2,5 | 2,0 | 2,0 | 1,5 | |
80 | 5,0 | 3,5 | 2,5 | 2,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 |
90 | 4,0 | 3,0 | 2,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,0 |
100 | 3,5 | 2,5 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 1,0 | 0,5 |
Примітка. Поправки більше 5 одиниць твердості за шкалами, F, G не допускаються.
Поправки, що додаються до величин твердості за Роквеллом
при вимірах за шкалою С на сферичних поверхнях
Таблиця 5
Твердість за Роквеллом | Діаметр сфери | ||||||||
4 | 6,5 | 8 | 9,5 | 11 | 12,5 | 15 | 20 | 25 | |
55 HRC | 6,4 | 3,9 | 3,2 | 2,7 | 2,3 | 2,0 | 1,7 | 1,3 | 1,0 |
60 HRC | 5,8 | 3,6 | 2,9 | 2,4 | 2,1 | 1,8 | 1,5 | 1,2 | 0,9 |
65 HRC | 5,2 | 3,2 | 2,6 | 2,2 | 1,9 | 1,7 | 1,4 | 1,0 | 0,9 |
(Поправка. ІВС N 8-2002).
Значення поправок ( ) обчислені за формулою
,
де - значення твердості за Роквеллом, визначене на приладі;
- Діаметр сфери, мм.
ДОДАТОК 3. (Введено додатково, Зм. N 3).
Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 2001