ГОСТ 11701-84
ГОСТ Р 56666-2015 Технічна діагностика. Акустичний метод діагностування та оцінки залишкового ресурсу бічних рам візків вантажних вагонів. Загальні вимоги
ГОСТ Р 56666-2015
Група Т59
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
< ГОСТ Р 8.904-2015 ГОСТ Р 56656-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-4-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-1-2015 ГОСТ Р ІСО 20482-2015 ГОСТ Р 56186-2014 ГОСТ Р 55047-2012 ГОСТ Р 56187-2014 ГОСТ Р 56185-2014 ГОСТ Р 55043-2012 ГОСТ Р ІСО 10113-2014 ГОСТ ISO 7800-2013 ГОСТ Р ІСО 148-1-2013ГОСТ Р ИСО 148-1-2013 Матеріали металеві. Випробування на ударний вигин на маятниковому копрі Шарпі. Частина 1. Метод випробування
ГОСТ Р ІСО 148-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Матеріали металеві. Випробування
ГОСТ Р 55807-2013 ГОСТ Р 55806-2013 ГОСТ Р 55805-2013 ГОСТ Р 55045-2012 ГОСТ Р 55044-2012 ГОСТ Р 55046-2012 ГОСТ Р 8.748-2011 ГОСТ Р 53966-2010 ГОСТ Р 53965-2010 ГОСТ Р 53568-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-2-2009 ГОСТ 31244-2004 ГОСТ Р 52889-2007 ГОСТ Р 53205-2008 ГОСТ Р 52891-2007 ГОСТ Р 53204-2008 ГОСТ Р 52890-2007 ГОСТ Р 53006-2008 ГОСТ 7564-97 ГОСТ 25.503-97 ГОСТ 18227-98 ГОСТ 14019-2003 ГОСТ 18661-73 ГОСТ 8.044-80 ГОСТ 17367-71 ГОСТ 2999-75 ГОСТ 9450-76 ГОСТ 22762-77 ГОСТ 22706-77 ГОСТ 23273-78 ГОСТ 10510-80 ГОСТ 3565-80 ГОСТ 8693-80 ГОСТ 3248-81 ГОСТ 8.426-81 ГОСТ 25172-82 ГОСТ 7268-82 ГОСТ 8817-82 ГОСТ 8.509-84 ГОСТ 11701-84 ГОСТ 26446-85 ГОСТ 13813-68 ГОСТ 18835-73 ГОСТ 8818-73 ГОСТ 22761-77 ГОСТ 9454-78 ГОСТ 10145-81 ГОСТ 25095-82 ГОСТ 11150-84 ГОСТ 9651-84 ГОСТ 28868-90 ГОСТ 9013-59 ГОСТ 22975-78 ГОСТ 23677-79 ГОСТ 8.398-80 ГОСТ 26007-83 ГОСТ 25282-93 ГОСТ 30003-93 ГОСТ Р 52764-2007 ГОСТ 22848-77 ГОСТ 30456-97 ГОСТ 1497-84 ГОСТ 10006-80 ГОСТ 25.502-79 ГОСТ 25.505-85 ГОСТ 25.506-85ГОСТ 25.506-85 Розрахунки та випробування на міцність. Методи механічних випробувань металів. Визначення характеристик тріщиностійкості (в'язкості руйнування) при статичному навантаженні
ГОСТ 25.506-85
Група В09
МІ
ГОСТ Р 52727-2007ГОСТ 11701-84 Метали. Методи випробувань на розтягування тонких листів та стрічок (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ 11701-84
Група В09
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
МЕТАЛИ
Методи випробувань на розтягування тонких листів та стрічок
Метали. Методи tensile testing of thin sheets and strips
ОКСТУ 0909
Дата введення 1986-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
В.І.Маторін,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. Стандарт відповідає СТ СЭВ 471-88 у частині випробувань листів та стрічок завтовшки від 0,5 до 3,0 мм
4. ВЗАМІН
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
ГОСТ 1497-84 | Вступна частина; 1.1; 1.4; 2.2; 2.3; 4.1; 4.4 |
ГОСТ 28840-90 | 2.1 |
6. Строк дії подовжено до 01.01.96* Постановою Держстандарту СРСР
__________________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації. (ІВД N 11-12, 1994 рік). - Примітка "КОДЕКС".
7. ПЕРЕВИДАННЯ (лютий 1993 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у жовтні 1987 р., березні 1991 р. (ІВС 1-88, 6-91)
Цей стандарт встановлює методи статичних випробувань на розтягування тонких листів та стрічок із чорних та кольорових металів товщиною до 3,0 мм для визначення при температурі (20 )°C характеристик механічних властивостей:
межі пропорційності;
межі плинності фізичної;
межі плинності умовної;
тимчасового опору;
відносного рівномірного подовження;
відносного подовження після розриву
Стандарт відповідає СТ СЭВ 471-88 у частині випробувань листів та стрічок завтовшки від 0,5 до 3,0 мм.
Терміни, що застосовуються у цьому стандарті, та пояснення до них – за
(Змінена редакція, Зм. N 2).
1. МЕТОДИ ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ
1.1. Вирізування заготовок для зразків та виготовлення зразків проводять за
1.2. Для випробування застосовують пропорційні плоскі зразки з початковою розрахунковою довжиною або
, a для випробування листів і стрічок завтовшки від 0,5 до 3,0 мм
.
Тип та розміри зразків повинні зазначатись у нормативно-технічній документації на правила відбору заготовок та зразків або на металопродукцію.
За наявності вказівок у нормативно-технічній документації на металопродукцію допускається випробовувати стрічку з урахуванням допусків на розміри, передбачені для металопродукції. При ширині стрічки менше 12,5 мм початкова розрахункова довжина. має бути не менше 50 мм.
Не допускається виправлення заготовок або зразків, деформування їх вигином або місцевим перегином.
1.3. Форма, розміри та граничні відхилення по ширині плоских пропорційних зразків наведені в обов'язковому додатку 1.
За наявності вказівок у нормативно-технічній документації на металопродукцію допускається застосовувати пропорційні плоскі зразки інших розмірів.
1.4. Робоча довжина зразків повинна становити від
до
.
При розбіжностях щодо оцінки якості металу робоча довжина зразків має становити
.
Примітка. У разі використання тензометрів або випробувальної машини з автоматичним визначенням відносного подовження після розриву вибір робочої та розрахункової частини довжин зразка повинен відповідати вимогам
(Змінена редакція, Зм. N 2).
2. АПАРАТУРА
2.1. Розривні та універсальні випробувальні машини - за
2.2. Штангенциркулі, мікрометри - за
Допускається застосування інших вимірювальних засобів, що забезпечують вимірювання з похибкою, що не перевищує зазначену у п. 3.2.
2.3. Тензометри з відносною ціною розподілу - за
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ
3.1. Встановлену початкову розрахункову довжину обмежують похибкою до 1% на робочій частині зразка кернами, ризиками або іншими мітками, що виключають пошкодження поверхні зразка.
Для перерахунку відносного подовження після розриву з віднесенням місця розриву до середини та для визначення відносного рівномірного подовження
по всій робочій довжині зразка рекомендується наносити ризики, керни або інші мітки кожні 5 або 10 мм.
3.2. Похибка визначення початкової площі поперечного перерізу має перевищувати ±2% (при граничної похибки вимірювання ширини зразка ±0,2%).
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3.3. Вимірювання розмірів зразків до випробування проводять не менше ніж у трьох місцях – у середній частині та на межах робочої довжини зразка.
За початкову площу поперечного перерізу зразка у його робочій частині приймають найменше з отриманих значень на підставі вироблених вимірів із заокругленням за табл.2.
Таблиця 2*
_________________
* Табл.1. (Виключена, Изм. N 2).
мм
Площа поперечного перерізу | Округлення |
До 10,00 вмикання. | До 0,010 |
Св. 10,00 до 20,00 увімкн. | До 0,05 |
Св. 20,0 | До 0,1 |
Початкова площа поперечного перерізу стрічки , мм
, отримана методом плющення дроту, обчислюється за формулою
де - Найменша товщина, мм;
- Найменша ширина, мм.
3.4. Вимірювання початкової і кінцевою
Розрахункова довжина проводиться штангенциркулем при значенні відліку по ноніусу 0,1 мм.
3.5. Зразки маркують на головках чи ділянках захоплення.
4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ І ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Визначення межі пропорційності , межі плинності фізичної
, межі плинності умовної
(або іншим встановленим допуском), тимчасового опору
та відносного подовження після розриву
проводять при випробуванні пропорційних зразків за п. 1.2. Проведення випробувань та обробка результатів - за
Визначення відносного рівномірного подовження проводять на зразках з початковою розрахунковою довжиною
за
4.2. Округлення обчислених результатів випробувань проводять відповідно до табл.3.
Таблиця 3
Характеристика механічних властивостей | Інтервал значень характеристики | Округлення |
Межа пропорційності, Н/мм | ||
Межа плинності фізична, Н/мм | До 100 (до 10,0) Св. 100 до 500 | До 1,0 (0,1) До 5,0 (0,5) |
Межа плинності умовна, Н/мм | (Св. 10,0 до 50,0) Св. 500 (св. 50) | До 10 (1) |
Тимчасовий опір, Н/мм | ||
Відносне рівномірне подовження, % | До 10,0 Св. 10,0 до 25,0 | До 0,1 До 0,5 |
Відносне подовження після розриву, % | Св. 25 | До 1 |
4.1; 4.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).
4.3. Допускається визначення коефіцієнта пластичної анізотропії , показника деформаційного зміцнення
та нерівномірності пластичної деформації
. Визначення зазначених характеристик механічних властивостей та приклад визначення наведено у додатку 2.
4.4. Результати випробувань не враховуються згідно з від найближчої мітки, що обмежує розрахункову довжину.
4.5. При застосуванні зразків, початкова розрахункова довжина яких або
, відносне подовження позначають символами
або
.
При застосуванні зразків, початкова розрахункова довжина яких , символ
позначають символом, що означає початкову розрахункову довжину зразка
, у міліметрах.
Наприклад, або
- Відносне подовження після розриву з початковою розрахунковою довжиною
, що дорівнює 50 або 80 мм, шириною 12,5 або 20 мм відповідно.
Зіставлення значень відносного подовження після розриву при пропорційних зразках можливі лише у випадках, коли початкова розрахункова довжина
та початкова площа поперечного перерізу
порівнюваних зразків однакові або пов'язані однаковим коефіцієнтом пропорційності, рівним, наприклад, відношенню
.
(Змінена редакція,
. N 2).
4.6. Результати випробувань записують у протокол, форму якого наведено у додатку 3.
ДОДАТОК 1 (рекомендований). ПРОПОРЦІОНАЛЬНІ ПЛОСЬКІ ЗРАЗКИ
ДОДАТОК 1
Рекомендоване
чорт.1. Пропорційні зразки з головками
Пропорційні зразки з головками
Чорт.1
Таблиця 1
мм
| ||||||||
До 1,7 вмикання. | 12,5 | 40 | 15-20 | 25-40 | 20 | |||
Св. 1,7 до 3,0 | 20,0 | 40 | 15-20 | 25-40 | 30 | |||
До 1,7 вмикання. | 12,5 | 40 | 15-20 | 25-40 | 20 | |||
Св. 1,7 до 3,0 | 20,0 | 40 | 15-20 | 25-40 | 30 | |||
Від 0,5 до 3,0 | 10,0 | 40 | 15-20 | 25-40 | 20 |
Чорт.2. Пропорційні зразки без головок
Пропорційні зразки без головок
Чорт.2
Таблиця 2
мм
До 1,7 вмикання. | 12,5 | 45 | |||
Св. 1,7 до 3,0 | 20,0 | 45 | |||
До 1,7 вмикання. | 12,5 | 45 | |||
Св. 1,7 до 3,0 | 20,0 | 45 | |||
Від 0,5 до 3,0 | 10,0 | 45 |
Примітки:
1. Зразки з головками застосовуються при випробуванні переважно високоміцних матеріалів, що мають підвищену крихкість і твердість, з метою виключення прослизання зразка, а також передчасного руйнування його в захватах випробувальної машини.
2. Розміри головок не є обов'язковими та залежать від способу кріплення зразка у випробувальній машині.
У зразках, що мають головки з отворами діаметром = 20 мм при
= 20 мм та
= 50 мм або діаметром 15 мм при
= 12,5 мм та
= 30 мм, відхилення центрів отворів від осі зразка допускаються трохи більше 0,05 мм.
Таблиця 3
Граничні відхилення розмірів зразків
мм
Початкова ширина зразка | Граничне відхилення початкової ширини | Різниця, що допускається, найбільшої і найменшої початкової ширини по довжині робочої частини зразка |
Не більше 12,5 | ±0,2 | 0,04 |
20 | ±0,5 | 0,05 |
(Змінена редакція, Зм. N 2).
ДОДАТОК 2 (рекомендований). ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПЛАСТИЧНОЇ АНІЗОТРОПІЇ R, ПОКАЗНИКА ДЕФОРМАЦІЙНОГО Зміцнення n І НЕРАВНОМІРНОСТІ ПЛАСТИЧНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ A
ДОДАТОК 2
Рекомендоване
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПЛАСТИЧНОЇ АНІЗОТРОПІЇ ,
ПОКАЗНИКА ДЕФОРМАЦІЙНОГО Зміцнення
І НЕРАВНОМІРНОСТІ ПЛАСТИЧНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ
1. Терміни, що застосовуються у додатку 2, та пояснення до них
Термін | Пояснення |
|
|
Показник деформаційного зміцнення | Здатність металу до зміцнення при рівномірній пластичній деформації |
Нерівномірність пластичної деформації | Міра розсіювання величин відносних пластичних деформацій робочої частини зразка, відносна деформація якого дорівнює величині |
Початкове рівномірне відносне подовження |
Відносне подовження, виміряне при напругі, що діє на зразок, величина якого вище межі плинності, але не більше ніж на 20 Н/мм |
Кінцеве рівномірне відносне подовження | Відносне подовження, виміряне в процесі ступінчастого (через 3% подовження) навантаження зразка в момент, коли різниця між найбільшою та найменшою шириною ( |
Початкова розрахункова довжина зразка за тензометром | Довжина робочої частини зразка між ножами тензометра до випробування, що дорівнює базі тензометра ( |
Розрахункова довжина зразка за тензометром при навантаженні | Довжина розрахункової частини зразка за тензометром при напрузі, величина якого вище межі плинності, але не більше ніж на 20 Н/мм |
Розрахункова довжина зразка за тензометром при навантаженні | Довжина розрахункової частини зразка за тензометром при відносній деформації. |
Осьове навантаження, що розтягує | Навантаження, що діє на зразок при досягненні розрахункової довжини за тензометром |
Осьове навантаження, що розтягує | Навантаження, що діє на зразок при досягненні розрахункової довжини за тензометром |
Ширина зразка | Ширина робочої частини зразка дорівнює середньому арифметичному значенню вимірювань ширини всіх ділянок, виміряна при відносній деформації |
Кінцева ширина зразка | Ширина робочої частини зразка, що дорівнює середньому арифметичному значенню вимірювань ширини, вироблених у перерізах, розташованих у середній частині та на межах розрахункової довжини за тензометром при відносній деформації |
Максимальна ширина ділянки зразка | Максимальна ширина ділянки робочої частини зразка при відносній деформації |
Мінімальна ширина ділянки зразка | Мінімальна ширина ділянки робочої частини зразка при відносній деформації |
(Змінена редакція, Зм. N 2).
2. Характеристики ,
,
визначають за формулами:
3. Округлення показників ,
,
виробляють відповідно до таблиці.
Позначення характеристики | Межі значень | Округлення |
Не обмежені | До 0,01 | |
Не обмежені | До 0,01 | |
Не більше 20,0 | До 0,1 | |
Св. 20,0 | До 0,5 |
4. Приклад.
Випробуваний матеріал - низьковуглецева тонколистова сталь; = 40%,
= 10%,
= 17%.
Розміри зразка: ширина = 12,5 мм, товщина
= 0,8 мм, початкова розрахункова довжина
мм, приймаємо
= 80 мм.
Визначаємо розрахункові довжини за тензометром:
= 4 · 12,5 = 50 мм;
= 50 (1 +0,01 · 10) = 55 мм;
= 50 (1 +0,01 · 17) = 58,5 мм.
Початкову розрахункову довжину зразка = 80 мм розбиваємо на 8 ділянок нанесенням рисок через 10 мм.
Вимірюємо за допомогою мікрометра ширину робочої частини зразка до випробування в середній частині та на межах робочої довжини, визначаємо початкову ширину робочої частини зразка , як середнє арифметичне з трьох вимірів:
мм.
Встановлюємо на зразок тензометр і навантажуємо зразок. При досягненні за тензометром значення , що дорівнює 55 мм, фіксуємо навантаження
, рівну 3030 Н (310 кгс).
При подальшому навантаженні зразка фіксуємо навантаження , що відповідає розрахунковій довжині
= 3150 Н (325 кгс). Визначаємо ширину ділянок зразка
і
:
мм;
мм.
Отримуємо: = 11,37 мм,
= 11,30 мм.
Обчислюємо коефіцієнт пластичної анізотропії :
після округлення
= 1,98.
Обчислюємо показник деформаційного зміцнення :
Обчислюємо нерівномірність пластичної деформації :
після округлення = 5,7%.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
ДОДАТОК 3 (довідкове). ПРОТОКОЛ випробувань на розтягування плоских зразків на машині
ДОДАТОК 3
Довідкове
ПРОТОКОЛ N ________
випробувань на розтяг плоских зразків ___________ на машині __________
Мар- ка мате- ріала | Номер плавки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Текст документа звірений за:
офіційне видання
М: Видавництво стандартів, 1993