ГОСТ 25172-82

ГОСТ 25172-82 (ІСО 3878-83) Сплави тверді спечені. Метод визначення твердості за Віккерсом (із Змінами N 1, 2)

ГОСТ 25172-82
(ІСО 3878-83)

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Сплави тверді спечені

Метод визначення твердості за Віккерсом

Sintered hardmetals. Method of determination of Vickers hardness

ОКСТУ 1909

Дата введення 1983-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

В.І.Туманов, А. А. Залужний , Н. Н. Герасечко , Л.С.Павлова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 17.03.82 N 1097

Зміна N 2 прийнята Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 6 від 21.10.94)

За ухвалення проголосували:

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)

6. ПЕРЕВИДАННЯ (січень 1998 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими в травні 1987 р., березні 1995 р. (ІВД 8-87, 5-95)


Цей стандарт встановлює метод визначення твердості за Віккерсом спечених твердих сплавів.

Дозволяється проводити визначення твердості за ISO 3878-83, наведеним у додатку 2.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ

1.1. Відбір зразків проводять за ГОСТ 20559 .

2. АПАРАТУРА

Прилад для вимірювання твердості за ГОСТ 23677 або будь-який інший, що забезпечує додаток заздалегідь встановленого навантаження або від 9,8 до 490 Н навантаження з похибкою ±1%.

Вимірювальний пристрій за ГОСТ 23677 або будь-який інший, що забезпечує вимірювання діагоналей відбитка з точністю:

±0,2 мкм при 100 мкм;

±1,0 мкм при 100 мкм 200 мкм;

±0,5% при 200 мкм.

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Для випробувань зразків малого перерізу чи неправильної форми виготовляють додаткові опори (підставки).

3.2. Товщина шару, зішліфованого з поверхні зразка повинна бути не менше 0,2 мм.

3.3. При вимірі твердості зразка з криволінійною поверхнею на ньому повинен бути зроблений плоский майданчик шириною не менше ніж 1 мм, на якому проводять випробування. Шорсткість обробленої поверхні зразка має бути 0,2 мкм за ГОСТ 2789 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.4. Товщина зразка має бути не менше 1 мм.

3.5. Випробувана та опорна поверхні зразка повинні бути паралельні один одному в межах 0,1 мм на кожні 10 мм довжини.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

4.1. Випробування проводять за ГОСТ 2999 .

4.1.1. Підбирають міру твердості, що має номінальне значення, найбільш близьке до передбачуваної твердості зразка.

Якщо середнє виміряне значення відрізняється від значення твердості, зазначеного на мірі, на величину, що перевищує допустиму за ГОСТ 23677 , слід перевірити прилад та індентор та усунути причину помилки.

4.1, 4.1.1. (Змінена редакція, зміна N 1).

4.1.2. Прикладене навантаження має бути від 9,8 до 490 Н, переважно 294 Н.

4.1.3. На кожному зразку наносять не менше трьох відбитків, розташованих довільно по всій поверхні. Після випробування на звороті зразка не повинно бути помітно слідів деформації.

4.1.4. У разі виявлення дефектів індентора, випробування вважати недійсним, а індентор необхідно замінити.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. За твердість зразка приймають середнє арифметичне отриманих вимірювань, заокруглене до найближчих 10 HV.

5.2. Результати випробувань заносять до протоколу, форму якого наведено у додатку 1.

ДОДАТОК 1 (рекомендований). Протокол випробувань

ДОДАТОК 1
Рекомендоване

Протокол випробувань N

Підприємство-виробник

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ISO 3878-83. Тверді сплави. Визначення твердості за Віккерсом

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

Тверді сплави. Визначення твердості за Віккерсом

1. Призначення

Цей міжнародний стандарт встановлює метод визначення твердості за Віккерсом для твердих сплавів.

2. Посилання

ГОСТ 9391-80 Сплави тверді спечені. Методи визначення пористості та мікроструктури.

3. Апаратура

3.1. Вимірювальний прилад, який може забезпечити застосування сили або сил в діапазоні від 9,807 Н до 490,3 Н (HV1-HV50).

3.2. Наконечник є прямокутною алмазною пірамідою з квадратною основою.

3.3. Вимірювальний пристрій для вимірювання відбитків діагоналів з похибкою ±0,2 мкм для 100 мкм;

±1,0 мкм для 100 мкм 200 мкм;

±0,5% для 200 мкм.

4. Зразки для випробувань

4.1. Товщина шару, віддаленого з поверхні випробуваного зразка, повинна бути не менше ніж 0,2 мм.

Випробування проводять на гладкій і рівній поверхні, вільній від сторонніх речовин і особливо ретельно очищеної від масла. Поверхня зразка повинна бути відполірована відповідно до ГОСТ 9391 .

Підготовку зразків проводять таким чином, щоб звести до мінімуму зміну поверхні внаслідок гарячої та холодної обробки.

При визначенні твердості досліджуваного зразка з криволінійною поверхнею на зразку повинна бути підготовлена плоска поверхня, на якій проводитиметься випробування.

4.2. Товщина зразка, що піддається випробуванню, повинна бути не менше ніж 1 мм.

Товщина зразка повинна бути достатньою для того, щоб випробування можна було провести без руйнування або деформування зразка під дією заданої сили. Для зразків з малим поперечним перерізом або неправильної форми може використовуватися додаткова опора, наприклад, фіксація пластичного матеріалу.

5. Проведення випробування

5.1. Випробування проводять під дією сил від 9807 Н (HV1) до 4903 Н (HV50), при цьому зазвичай застосовують - 2942 Н (HV30).

5.2. Випробуваний зразок встановлюють нерухомо на твердій опорі. Поверхні контакту повинні бути чистими та вільними від сторонніх речовин. Дуже важливо, щоб зразок займав стійке положення на опорі та щоб під час випробування не могло статися зміщення зразка.

6. Вираз результатів

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне отриманих значень твердості, заокруглене до найближчих 10 HV.

7. Протокол випробувань

Протокол випробувань повинен містити таку інформацію:

а) посилання на цей міжнародний стандарт;

б) відомості, необхідні для ідентифікації випробуваного зразка;

в) результати випробування;

г) будь-які дії, які не передбачені цим міжнародним стандартом або вважаються необов'язковими;

д) фактори, які могли б вплинути на результати.

Примітка. Не існує загального методу точного переведення твердості за Віккерсом в будь-яку іншу шкалу твердості. Тому цих перекладів слід уникати, за винятком спеціальних випадків, коли може бути отримана надійна основа для перекладу шляхом порівняльних випробувань.


ДОДАТОК 2. (Введено додатково, Зм. N 2).

Текст документа звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 1998