ГОСТ 8.509-84
ГОСТ Р 56666-2015 Технічна діагностика. Акустичний метод діагностування та оцінки залишкового ресурсу бічних рам візків вантажних вагонів. Загальні вимоги
ГОСТ Р 56666-2015
Група Т59
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
< ГОСТ Р 8.904-2015 ГОСТ Р 56656-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-4-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-1-2015 ГОСТ Р ІСО 20482-2015 ГОСТ Р 56186-2014 ГОСТ Р 55047-2012 ГОСТ Р 56187-2014 ГОСТ Р 56185-2014 ГОСТ Р 55043-2012 ГОСТ Р ІСО 10113-2014 ГОСТ ISO 7800-2013 ГОСТ Р ІСО 148-1-2013ГОСТ Р ИСО 148-1-2013 Матеріали металеві. Випробування на ударний вигин на маятниковому копрі Шарпі. Частина 1. Метод випробування
ГОСТ Р ІСО 148-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Матеріали металеві. Випробування
ГОСТ Р 55807-2013 ГОСТ Р 55806-2013 ГОСТ Р 55805-2013 ГОСТ Р 55045-2012 ГОСТ Р 55044-2012 ГОСТ Р 55046-2012 ГОСТ Р 8.748-2011 ГОСТ Р 53966-2010 ГОСТ Р 53965-2010 ГОСТ Р 53568-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-2-2009 ГОСТ 31244-2004 ГОСТ Р 52889-2007 ГОСТ Р 53205-2008 ГОСТ Р 52891-2007 ГОСТ Р 53204-2008 ГОСТ Р 52890-2007 ГОСТ Р 53006-2008 ГОСТ 7564-97 ГОСТ 25.503-97 ГОСТ 18227-98 ГОСТ 14019-2003 ГОСТ 18661-73 ГОСТ 8.044-80 ГОСТ 17367-71 ГОСТ 2999-75 ГОСТ 9450-76 ГОСТ 22762-77 ГОСТ 22706-77 ГОСТ 23273-78 ГОСТ 10510-80 ГОСТ 3565-80 ГОСТ 8693-80 ГОСТ 3248-81 ГОСТ 8.426-81 ГОСТ 25172-82 ГОСТ 7268-82 ГОСТ 8817-82 ГОСТ 8.509-84 ГОСТ 11701-84 ГОСТ 26446-85 ГОСТ 13813-68 ГОСТ 18835-73 ГОСТ 8818-73 ГОСТ 22761-77 ГОСТ 9454-78 ГОСТ 10145-81 ГОСТ 25095-82 ГОСТ 11150-84 ГОСТ 9651-84 ГОСТ 28868-90 ГОСТ 9013-59 ГОСТ 22975-78 ГОСТ 23677-79 ГОСТ 8.398-80 ГОСТ 26007-83 ГОСТ 25282-93 ГОСТ 30003-93 ГОСТ Р 52764-2007 ГОСТ 22848-77 ГОСТ 30456-97 ГОСТ 1497-84 ГОСТ 10006-80 ГОСТ 25.502-79 ГОСТ 25.505-85 ГОСТ 25.506-85ГОСТ 25.506-85 Розрахунки та випробування на міцність. Методи механічних випробувань металів. Визначення характеристик тріщиностійкості (в'язкості руйнування) при статичному навантаженні
ГОСТ 25.506-85
Група В09
МІ
ГОСТ Р 52727-2007ГОСТ 8.509-84 Державна система забезпечення єдності вимірів (ДСМ). Машини для випробування металів на тривалу міцність та повзучість. Методика перевірки
ГОСТ 8.509-84
Група Т88.1 *__________________________________________
* У покажчику «Національні стандарти» 2007 р.
Група Т88.2. - Примітка виробника бази даних.
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Державна система забезпечення єдності вимірів
МАШИНИ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ МЕТАЛІВ
НА Тривалу міцність і повзучість
Методика перевірки
State system for ensuring uniformity of measurements.
Long-term strength and creep testing machines. Calibration methods
ОКСТУ 0008
Дата введення 1986-01-01
РОЗРОБЛЕН Державним комітетом СРСР за стандартами
ВИКОНАВЦІ
М.С.Чаленко (керівник теми), В.В.Коршун-Осмоловський
ВНЕСЕН Державним комітетом СРСР із стандартів
Член
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ і ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 27 серпня 1984 р. N 3012
ВЗАМІН Методичних вказівок 271
Цей стандарт поширюється на машини для випробування металів і сплавів на тривалу міцність і повзучість за
Стандарт не поширюється на машини з межею допусканої відносної похибки додатку навантаження до зразка 0,5%.
1. ОПЕРАЦІЇ ПОВІРКИ
1.1. При проведенні перевірки повинні виконуватися такі операції:
зовнішній огляд (п. 5.1);
випробування (п. 5.2);
визначення метрологічних характеристик (п. 5.3);
визначення середньої швидкості руху активного захвату машини (п. 5.3.1);
визначення похибки застосування навантаження до зразка (п. 5.3.2);
визначення похибки регулювання температурного режиму печі (п. 5.3.3).
2. ЗАСОБИ ПОВІРКИ
2.1. При проведенні перевірки застосовують такі засоби перевірки:
зразкові переносні динамометри 3-го розряду за
______________
* На території Російської Федерації діє
штангенциркуль з ціною розподілу 0,05 мм за
______________
* На території Російської Федерації діє
оптичний квадрант типу К01 за
механічний секундомір за
термоелектричні термометри (з комплекту машини, що повіряється);
перехідні втулки з двостороннім різьбленням для з'єднання машини з динамометром (з комплекту машини, що повіряється).
Усі перелічені засоби перевірки мають мати діючі свідоцтва про повірку (атестації).
3. УМОВИ ПОВIРКИ
3.1. При проведенні перевірки повинні дотримуватися наступних умов:
машина має бути встановлена у приміщенні відповідно до технічної документації (далі — НТД);
температура довкілля має бути (20±5) °С. При цьому температура під час перевірки не повинна змінюватися більш ніж на 3 °C. При відхиленні температури перевірки більш ніж на 3 °C від температури, при якій проводилося градуювання динамометра, його показання вводять поправку за
відносна вологість (65±15)%;
повинні бути відсутні зовнішні джерела вібрації, що викликають помітні на око коливання покажчиків відлікового пристрою динамометра.
4. ПІДГОТОВКА ДО ПОВЕРКУ
4.1. Перед проведенням перевірки повинні бути виконані наступні підготовчі роботи.
4.1.1. Перевіряють установку машини у двох взаємно перпендикулярних вертикальних площинах за допомогою квадранта, нахил допускається не більше 15'.
4.1.2. Зразкові засоби перед початком перевірки повинні бути витримані в умовах перевірки не менше 4 год.
4.1.3. Встановлюють зразковий динамометр у захоплення машини (відліковий пристрій встановлюють у нульове положення) і попередньо навантажують із зусиллям , рівним верхній межі вимірювань динамометра або найбільшому граничному навантаженню, створюваному машиною, якщо остання менше значень
.
Динамометр витримують під цим навантаженням протягом часу, вказаного НТД на динамометр.
Після розвантаження відліковий пристрій зразкового динамометра знову встановлюють у нульове положення.
Примітка. Попереднє навантаження зразкового динамометра проводять безпосередньо перед визначенням метрологічних характеристик.
5. ПРОВЕДЕННЯ ПОВIРКИ
5.1. При зовнішньому огляді має бути встановлена відповідність машини, що повіряється, наступним вимогам.
5.1.1. Деталі машини, її механізми та агрегати не повинні мати слідів корозії та механічних пошкоджень, що впливають на її нормальну роботу.
5.1.2. Монтаж печі та терморегулятора повинен бути виконаний відповідно до вказівок НТД на машину, що повіряється.
5.2. При випробуванні перевіряють взаємодію вимірювача деформації з пристроєм, що передає деформацію зразка на вимірювач.
5.3. Визначення метрологічних характеристик
5.3.1. Середню швидкість руху активного захоплення з одного крайнього становища до іншого , мм/с, розраховують за формулою
,
де - Відстань, на яку переміщається активне захоплення, мм;
- Час переміщення активного захоплення, с.
Швидкість не повинна перевищувати значення, зазначеного у
5.3.2. При визначенні похибки додатку навантаження до зразка проводять ряд навантажень зразкового динамометра, що містять не менше п'яти ступенів, рівномірно розподілених діапазону вимірювання машини. До цього числа повинні входити найбільші і найменші граничні навантаження. На кожному щаблі проводять відлік навантаження за показаннями зразкового динамометра. Операцію проводять тричі.
Відносну похибку застосування навантаження до зразка , %, на кожному ступені навантаження визначають за формулою
,
де - Навантаження, створюване на
-й щаблі;
- Середнє арифметичне значення з трьох результатів вимірювань, відрахованих за шкалою зразкового динамометра
-й ступені.
Значення відносної похибки для кожного ступеня не повинно перевищувати граничного значення, вказаного в НТД на машину, що повіряється.
5.3.3. Похибка регулювання температурного режиму печі визначають нижньому і верхньому межах робочого діапазону температури печі. Термоелектричні перетворювачі (3 шт.) термоелектричних термометрів (з комплекту машини) рівномірно розташовують по довжині печі на найбільшій розрахунковій довжині зразка для машини, що повіряється (у тому числі проти кінців зразка). Після досягнення в печі температури, що дорівнює нижній межі робочого діапазону (межа допусканого відхилення ±1 °С), терморегулятор встановлюють у положення для регулювання. Пекти при встановленій температурі витримують протягом 5 год ±0,12 год; потім вимірюють температуру печі через кожні 15 хв протягом 1 год. Вимірювання при верхньому межі проводять так само, як і при нижньому. За похибку регулювання приймають найбільшу з різниць між встановленими температурами та відповідними результатами вимірювань. Похибка регулювання не повинна перевищувати граничного значення, що допускається, зазначеного в
5.3.4. Перевірку багатосекційних машин здійснюють у кожній секції окремо.
6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОВIРКИ
6.1. Машини, що пройшли перевірку з позитивними результатами, визнають придатними до застосування і на них видають свідоцтво про державну перевірку встановленої форми з нанесенням на машини відбитку повірного тавра.
6.2. Результати вимірювань заносять до протоколу, форму якого наведено в обов'язковому додатку.
6.3. Машини, що пройшли перевірку з негативними результатами, застосування не допускають. Свідоцтво анулюють. Клеймо попередньої повірки гасять.
ДОДАТОК (обов'язковий). ПРОТОКОЛ повірки випробувальних машин
ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Обов'язкове
1. Найменування машини | |||||||
2. Організація (підприємство)-власник | |||||||
3. Завод-виробник | |||||||
4. Дата перевірки | |||||||
5. Температура у приміщенні | |||||||
6. Діапазон навантаження | |||||||
7. Застосовувані засоби перевірки |
Визначення відносної похибки програми навантаження
Навантаження, створюване машиною, Н | Показання зразкового динамометра, Н | Відносна похибка, % | |||
Ряди навантажень | Середнє арифметичне | ||||
1 | 2 | 3 |
Визначення похибки регулювання температури
Номер відліку | Нижня межа робочого діапазону печі, °С | Показання термоелектричних термометрів, °С | ||
Верхня точка | Середня точка | Нижня точка | ||
Найбільше відхилення від регульованої температури |
Номер відліку | Нижня межа робочого діапазону печі, °С | Показання термоелектричних термометрів, °С | |||||||
Верхня точка | Середня точка | Нижня точка | |||||||
Найбільше відхилення від регульованої температури | |||||||||
Похибка регулювання температури становить | °З. | ||||||||
Видано свідоцтво N ____ від "____"____________ 198 р. | |||||||||
Перевірку проводив | |||||||||
Дата "____"____________ 198 р. |
Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
М: Видавництво стандартів, 1984