Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ Р 56666-2015 Технічна діагностика. Акустичний метод діагностування та оцінки залишкового ресурсу бічних рам візків вантажних вагонів. Загальні вимоги

ГОСТ Р 56666-2015
Група Т59

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

<
ГОСТ Р 57283-2016 ГОСТ Р 56665-2015 ГОСТ Р 56667-2015 ГОСТ Р 56664-2015 ГОСТ Р 56666-2015

ГОСТ Р 56666-2015 Технічна діагностика. Акустичний метод діагностування та оцінки залишкового ресурсу бічних рам візків вантажних вагонів. Загальні вимоги

ГОСТ Р 56666-2015
Група Т59

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

<
ГОСТ Р 8.904-2015 ГОСТ Р 56656-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-4-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-1-2015 ГОСТ Р ІСО 20482-2015 ГОСТ Р 56186-2014 ГОСТ Р 55047-2012 ГОСТ Р 56187-2014 ГОСТ Р 56185-2014 ГОСТ Р 55043-2012 ГОСТ Р ІСО 10113-2014 ГОСТ ISO 7800-2013 ГОСТ Р ІСО 148-1-2013

ГОСТ Р ИСО 148-1-2013 Матеріали металеві. Випробування на ударний вигин на маятниковому копрі Шарпі. Частина 1. Метод випробування

ГОСТ Р ІСО 148-1-2013

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Матеріали металеві. Випробування ГОСТ Р 55807-2013 ГОСТ Р 55806-2013 ГОСТ Р 55805-2013 ГОСТ Р 55045-2012 ГОСТ Р 55044-2012 ГОСТ Р 55046-2012 ГОСТ Р 8.748-2011 ГОСТ Р 53966-2010 ГОСТ Р 53965-2010 ГОСТ Р 53568-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-2-2009 ГОСТ 31244-2004 ГОСТ Р 52889-2007 ГОСТ Р 53205-2008 ГОСТ Р 52891-2007 ГОСТ Р 53204-2008 ГОСТ Р 52890-2007 ГОСТ Р 53006-2008 ГОСТ 7564-97 ГОСТ 25.503-97 ГОСТ 18227-98 ГОСТ 14019-2003 ГОСТ 18661-73 ГОСТ 8.044-80 ГОСТ 17367-71 ГОСТ 2999-75 ГОСТ 9450-76 ГОСТ 22762-77 ГОСТ 22706-77 ГОСТ 23273-78 ГОСТ 10510-80 ГОСТ 3565-80 ГОСТ 8693-80 ГОСТ 3248-81 ГОСТ 8.426-81 ГОСТ 25172-82 ГОСТ 7268-82 ГОСТ 8817-82 ГОСТ 8.509-84 ГОСТ 11701-84 ГОСТ 26446-85 ГОСТ 13813-68 ГОСТ 18835-73 ГОСТ 8818-73 ГОСТ 22761-77 ГОСТ 9454-78 ГОСТ 10145-81 ГОСТ 25095-82 ГОСТ 11150-84 ГОСТ 9651-84 ГОСТ 28868-90 ГОСТ 9013-59 ГОСТ 22975-78 ГОСТ 23677-79 ГОСТ 8.398-80 ГОСТ 26007-83 ГОСТ 25282-93 ГОСТ 30003-93 ГОСТ Р 52764-2007 ГОСТ 22848-77 ГОСТ 30456-97 ГОСТ 1497-84 ГОСТ 10006-80 ГОСТ 25.502-79 ГОСТ 25.505-85 ГОСТ 25.506-85

ГОСТ 25.506-85 Розрахунки та випробування на міцність. Методи механічних випробувань металів. Визначення характеристик тріщиностійкості (в'язкості руйнування) при статичному навантаженні


ГОСТ 25.506-85

Група В09

МІ ГОСТ Р 52727-2007

ГОСТ Р 56663-2015 Контроль неруйнівний. Контролює якість виробів машинобудування за залишковою намагніченістю, що склалася в процесі їх виготовлення. Загальні вимоги

ГОСТ Р 56663-2015
Група Т59

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Контроль неруйнівний

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВИРОБІВ МАШИНОБУДУВАННЯ ЗА ЗАЛИШКОВОЮ НАМАГНИЧЕННОСТІ, ЩО ЗЛОЖИЛАСЯ В ПРОЦЕСІ ЇХ ВИГОТОВЛЕННЯ

Загальні вимоги

Non-destructive testing. Quality control of engineering products by residual magnetization formed during their manufacture. General requirements

ГКС 77.040.10

Дата введення 2016-07-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергодіагностика (ТОВ «Енергодіагностика»), Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідний центр контролю та діагностики технічних систем» (АТ «НДЦ КД»)

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 132 "Технічна діагностика"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 22 жовтня 2015 р. N 1614-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (www.gost.ru)

Вступ

Відомо, що до основних джерел пошкоджень при експлуатації виробів машинобудування відносяться локальні зони концентрації напруг, які утворюються під дією робочих навантажень, в першу чергу, в зонах дефектів металургійного та технологічного походження.

Внутрішні дефекти лиття, різного роду неоднорідності структури, а також технологічні дефекти виготовлення (дефекти зварювання, прокату, згинання, термообробки та ін.) через відсутність на більшості заводів 100% контролю якості виробів, а також через недосконалість застосовуваних методів неруйнівного контролю залишаються невиявленими. При цьому самі норми відбракування застосовуваних методів неруйнівного контролю на заводах-виробниках виробів спрямовані на виявлення дефектів з розмірами, що у багато разів перевищують розмір металургійних дефектів.

Металургійні та технологічні дефекти виготовлення створюють у локальних зонах виробів високий рівень залишкової напруги, контроль яких часто виконується вибірково. У цьому контролюється середній рівень залишкових напруг, які локальні зони зазвичай не контролюються і пропускаються. Крім того, невідомо, де ці локальні зони розташовані і як їх можна виявити.

Таким чином, відсутність контролю залишкових напруг з метою визначення їх концентрації в зонах дефектів структури виробів на заводах-виробниках є недостатньою ланкою в системі неруйнівного контролю, що значно знижує надійність та промислову безпеку обладнання та конструкцій.

Метод магнітної пам'яті металу [1]-[3] дозволяє визначити зони концентрації залишкових напруг, обумовлених комплексною дією технологічних факторів, конструктивних особливостей вузла та робочими навантаженнями.

Цей стандарт спрямований на створення методичних основ використання методу магнітної пам'яті металу для оцінки якості виробів машинобудування за критеріями величини залишкових напруг, що виникають у зонах дефектів металургійного та технологічного походження.

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на вироби машинобудування, трубопроводи, посудини та конструкції різного призначення та їх елементи, у тому числі на зварні з'єднання будь-якого конструктивного виконання, виготовлені зі сталі та сплавів, чавуну та інших конструкційних матеріалів без обмеження розмірів та товщин.

Цей стандарт встановлює загальні положення та методичні рекомендації щодо контролю якості виробів машинобудування щодо залишкової намагніченості, що склалася в процесі їх виготовлення. Цей стандарт поширюється на вироби, виготовлені з феромагнітних та парамагнітних матеріалів.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги

ГОСТ 12.1.019-79 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту

ГОСТ 12.1.038-82 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Гранично допустимі значення напруги дотику та струмів

ГОСТ 12.2.003-91 Система стандартів безпеки праці. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.3.002-75 Система стандартів безпеки праці. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 27.002-89 Надійність у техніці. Основні поняття. терміни та визначення

ГОСТ 30489-97* Кваліфікація та сертифікація персоналу в галузі неруйнівного контролю. Загальні вимоги
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

ДСТУ ISO 9712-2009 Контроль неруйнівний. Атестація та сертифікація персоналу.

ДСТУ ISO 24497-1-2009 Контроль неруйнівний. Метод магнітної пам'яті металу. Частина 1. Терміни та визначення

ДСТУ ISO 24497-2-2009 Контроль неруйнівний. Метод магнітної пам'яті металу. Частина 2. Загальні вимоги

ДСТУ ISO 24497-3-2009 Контроль неруйнівний. Метод магнітної пам'яті металу. Частина 3. Контроль зварних з'єднань

ГОСТ Р 52330-2005 Контроль неруйнівний. Контролює напружено-деформований стан об'єктів промисловості та транспорту. Загальні вимоги

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо замінений стандарт посилання, на який дано недатоване посилання, рекомендується використовувати діючу версію цього стандарту з урахуванням усіх внесених до цієї версії змін. Якщо замінений стандарт, на який дано датоване посилання, то рекомендується використовувати версію цього стандарту із зазначеним вище роком затвердження (прийняття). Якщо після затвердження цього стандарту до посилального стандарту, на який дано датоване посилання, внесено зміну, що стосується положення, на яке дано посилання, то це положення рекомендується застосовувати без урахування цієї зміни. Якщо стандарт посилається без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, рекомендується застосовувати в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни, визначення та скорочення

3.1 У цьому стандарті застосовані терміни за ГОСТ Р ІСО 24497-1 та ГОСТ 27.002.

3.2 У цьому стандарті застосовані такі скорочення:

ОК - об'єкт контролю;

ЗКН - зона концентрації напруг;

МПМ - магнітна пам'ять металу;

ПК - неруйнівний контроль;

СМПР - власне магнітне поле розсіювання;

СК – засіб контролю.

4 Загальні положення

4.1 При розробці технічних регламентів, державних стандартів та стандартів підприємств, проектної та іншої нормативно-технічної документації на машинобудівну продукцію рекомендується передбачити методи ПК дефектів металургійного та технологічного походження.

4.2 Для вирішення задачі, зазначеної в 4.1, можливе застосування методу магнітної пам'яті металу, заснованого на використанні природної намагніченості виробів, що склалася у процесі їх виготовлення.

4.3 Для застосування методу МПМ при контролі якості виробів машинобудування повинні бути забезпечені певні умови та сформульовані загальні методичні рекомендації.

4.4 Підприємство-виробник виробів повинно мати виробничу інструкцію для виконання ПК виробів з використанням методу МПМ. Інструкція повинна містити якісні та кількісні критерії відбракування виробів за дефектами металургійного та технологічного походження.

5 Вимоги безпеки

5.1 До проведення контролю допускають осіб, які пройшли навчання за методом МПМ з атестацією на рівні кваліфікації І та ІІ.

Для підтвердження кваліфікації персоналу проводять сертифікацію відповідно до вимог ГОСТ Р ІСО 9712 та ГОСТ 30489 .

5.2 Особи, які беруть участь у магнітному контролі, повинні виконувати правила техніки безпеки, встановлені для працівників цієї галузі промисловості.

5.3 При контролі оператор повинен керуватися ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002 та правилами безпеки при експлуатації електроустановок за ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 12.1.038.

5.4 Вимірювання проводять відповідно до вимог безпеки, зазначених в інструкції з експлуатації апаратури, що входить до складу використовуваних СК.

5.5 Приміщення для проведення вимірювань повинні відповідати вимогам [4] та [5].

5.6 При організації робіт з контролю мають бути дотримані вимоги пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.

5.7 Перед допуском до контролю методом МПМ усі особи, які беруть участь у роботі, повинні пройти відповідний інструктаж та підготовку з техніки безпеки з реєстрацією у спеціальному журналі.

5.8 При кожній зміні умов виконання робіт проводять інструктаж. Відповідальний за проведення інструктажу та підготовку операторів повинен мати інженерний рівень (рівень ІІІ).

5.9 Під час проведення контролю у специфічних промислових умовах застосовують індивідуальні засоби захисту.

5.10 При проведенні контролю на висотних конструкціях застосовують риштування, сходи або люльки, що відповідають стандартам, нормам та правилам техніки безпеки.

6 Вимоги до засобів контролю

6.1 Для контролю обладнання з використанням методу МПМ застосовуються спеціалізовані магнітометричні прилади, які мають відповідні сертифікати. В описі зазначених приладів мають бути типові методики визначення ЗКН.

6.2 Принцип дії зазначених приладів повинен бути заснований на фіксації імпульсів струму в обмотці феррозонду при поміщенні його в БМПР приповерхневого простору об'єкта контролю. Як датчики для вимірювання напруженості СМПР можуть бути використані феррозондові або інші магніточутливі перетворювачі: полемери або градієнтометри.

6.3 Прилади повинні мати екран для графічного представлення параметрів контролю, реєструючий пристрій на базі мікропроцесора, блок пам'яті та пристрої сканування у вигляді спеціалізованих датчиків. Повинна бути забезпечена можливість передачі інформації від приладу до комп'ютера та друку на принтері. У комплекті з приладом має постачатися програмне забезпечення для обробки результатів контролю на комп'ютері.

6.4 У комплекті з приладом постачаються спеціалізовані датчики. Тип датчика визначається методикою та об'єктом контролю. На датчику має бути не менше двох каналів вимірювань, один з яких вимірювальний, а інший використовується для відбудови зовнішнього магнітного поля Землі.

У корпусах датчиків повинен бути електронний блок посилення вимірюваного поля та датчик для вимірювання довжини контрольованої ділянки.

6.5 Допустима похибка вимірювань напруженості магнітного поля вказується в методиках залежно від об'єкта контролю.

6.6 Прилади повинні мати такі метрологічні характеристики:

- основна відносна похибка вимірюваного магнітного поля для кожного каналу вимірювань не повинна перевищувати ±5%;

- Відносна похибка вимірюваної довжини не повинна перевищувати ±5%;

- Діапазон вимірювань приладів повинен бути не менше ±1000 А/м;

— мінімальний крок сканування (відстань між двома сусідніми точками контролю) має бути 1 мм;

рівень електронних шумів, зумовлений роботою процесора та мікросхем, не повинен перевищувати ±5 А/м.

6.7 Прилади повинні мати паспорт із інструкцією користувача.

7 Вимоги до об'єктів контролю

7.1 При використанні методу МПМ обладнання та конструкції контролюють як у робочому стані (під навантаженням), так і при їх зупинці (після зняття робочого навантаження).

7.2 Зачищення та підготовка поверхні не потрібні. Ізоляцію рекомендується зняти. У окремих випадках на ОК допускається немагнітна ізоляція. Максимально допустимий шар ізоляції товщиною визначають дослідним шляхом.

7.3 Діапазон товщин металу в зонах контролю зазначають у методиках на даний ОК.

7.4 До обмежувальних факторів застосування методу МПМ відносять:

- Штучну намагніченість металу;

- сторонній феромагнітний виріб на ОК;

- Наявність поблизу (близько 1 м) ОК джерела зовнішнього магнітного поля та поля від електрозварювання.

7.5 Акустичні шуми та механічні вібрації ОК не впливають на результати контролю.

8 Порядок підготовки до проведення контролю

8.1 Підготовка до контролю складається з наступних основних етапів:

- Аналіз технічної документації на ОК та складання картки (формуляра) ОК;

- Вибір типів датчиків і приладів контролю;

— налаштування та калібрування приладів та датчиків відповідно до інструкції, зазначеної в паспорті приладу;

- умовне розподіл об'єкта контролю на окремі ділянки та вузли, що мають конструктивні особливості, та позначення їх у формулярі ОК.

8.2 Аналіз технічної документації на об'єкт контролю включає:

- Виявлення марок сталей і типорозміру вузлів;

- Аналіз режимів роботи ОК та причин відмов (ушкоджень);

- Виявлення конструктивних особливостей вузлів, місць розташування зварних з'єднань.

9 Загальні методичні рекомендації щодо застосування методу магнітної пам'яті металу під час контролю якості виробів машинобудування

9.1 Для розробки виробничих інструкцій з контролю якості виробів із застосуванням методу МПМ, рекомендується використовувати загальні положення, викладені в ГОСТ Р ІСО 24497-2, ГОСТ Р ІСО 24497-3 та ГОСТ Р 52330.

9.2 При виконанні контролю якості виробів з використанням методу МПМ вироби повинні мати однаковий типорозмір, виготовлені з одного матеріалу та за однією технологією.

9.3 При розробці виробничої інструкції із зазначенням кількісних критеріїв відбракування виробів за методом МПМ, рекомендується провести експериментальні дослідження щодо кожного типу виробів з підтвердженням критеріїв іншими методами руйнівного та неруйнівного контролю (дослідження структури металу, вимірювання твердості, механічні випробування та ін.).

9.4 Прилади контролю для вимірювання залишкової намагніченості виробів повинні відповідати вимогам до СК, зазначеним у ДСТУ ISO 24497-2. Прилади повинні мати сертифікат Росстандарту та свідоцтва про перевірку у Метрологічній службі.

9.5 Під час контролю методами МПМ вироби не повинні мати штучної намагніченості. Зачищення поверхні виробів не потрібне.

Бібліографія

[1]
Дубов А.А., контроль якості виробів машинобудування з використанням магнітної пам'яті металу. Територія NDT, N 3, 2013, с.58-60.
[2]

Власов В.Т., Дубов А. А. «Фізичні засади методу магнітної пам'яті металу». М: Вид. ЗАТ Тіссо, 2004 р., 424 с.

[3]

Дубов А.А., Дубов Ал.А., Колокольников С. М. , Метод магнітної пам'яті металу та прилади контролю. Навчальний посібник. М: Вид. ЗАТ Тіссо, 2008. 365 с.

[4]
СНіП 2.09.03-85
Споруди промислових підприємств. Норми проектування
[5]
СанПіН 2.2.½.1.1.1200-03
Санітарно-захисні зони та санітарна класифікація підприємств, споруд та інших об'єктів.
УДК 620.172.1:620.179.16:006.354
ГКС 77.040.10
Т59
Ключові слова: залишкові напруги, об'єкт контролю, виріб машинобудування, неруйнівний контроль, метод магнітної пам'яті металу, залишкова намагніченість, дефекти металу


Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2016