ГОСТ Р 56665-2015

ГОСТ Р 56665-2015 Контроль неруйнівний. Акустичний метод визначення залишкових напруг у матеріалі обідь залізничних коліс. Загальні вимоги

ГОСТ Р 56665-2015
Група Т59

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Контроль неруйнівний

АКУСТИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУГ У МАТЕРІАЛІ ОБОДІВ ЗАЛІЗНИЧНИХ КОЛІС

Загальні вимоги

Non-destructive testing. Ultrasonic метод для визначення residual stresses in railway wheel rims. General requirements

ГКС 77.040.10

Дата введення 2016-07-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідний центр контролю та діагностики технічних систем» (АТ «НДЦ КД») Нижегородським державним технічним університетом ім. Р. Є. Алексєєва (НДТУ ім. Р.Є. Алексєєва)

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 132 "Технічна діагностика"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 22 жовтня 2015 р. N 1616-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику „Національні стандарти“, а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику „Національні стандарти“. У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску щомісячного інформаційного покажчика „Національні стандарти“. Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (www.gost.ru)

Вступ

Ободи залізничних коліс відносяться до найбільш відповідальних елементів рухомого складу, що лімітує його надійність та безпеку експлуатації.
Найважливіший внесок у технічний стан обідь поряд з якістю матеріалу, пов'язаним з особливостями структури, механічною та термообробкою, вносять залишкові напруги, які формуються при виготовленні та перерозподіляються внаслідок значних ударних та циклічних навантажень.

Знання рівня залишкової напруги в ободах коліс на будь-якій стадії експлуатації вагона дозволить помітно підвищити точність визначення його технічного стану та попередити можливі аварії внаслідок втомлених руйнувань коліс.

В даний час до найбільш перспективних методів визначення механічних напруг, що не руйнують, відноситься метод акустопружності [1], [2].

Поруч авторів [3], [4] переконливо показано можливість експериментального визначення рівня залишкових напруг в ободах цим методом.

Наявні нормативні документи - ГОСТ Р 54093, [5], [6] - передбачають ультразвуковий контроль залишкових напруг в ободах залізничних коліс, проте сама процедура такого контролю представлена в них дуже неповно.

Цей стандарт розроблений з метою забезпечення методичної основи застосування методу акустичної тензометрії для контролю залишкової напруги в ободах залізничних коліс як в лабораторних умовах, так і в умовах експлуатації.

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на акустичний метод визначення залишкових напруг в ободах залізничних цільнокатаних коліс за ГОСТ 10791 колісних пар тепловозів, електровозів, дизель-поїздів, електропоїздів, вантажних та пасажирських вагонів та спеціального рухомого складу з конструкційною швидкістю не більше 250 км/год.

Даний стандарт встановлює основні вимоги до порядку визначення залишкових напруг у матеріалі обід залізничних коліс з використанням об'ємних поперечних хвиль, що поширюються нормально до бічної поверхні обода.

Метод, що встановлюється цим стандартом, може бути застосований як при лабораторних дослідженнях, так і в стендових і натурних умовах контролю залишкових напруг у матеріалі обідь залізничних коліс.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ 7.32-2001 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Звіт про науково-дослідну роботу. Структура та правила оформлення

ГОСТ 12.1.001-89 Система стандартів безпеки праці. Ультразвук. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги

ГОСТ 12.1.038-82 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Гранично допустимі значення напруги дотику та струмів

ГОСТ 12.2.003-91 Система стандартів безпеки праці. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.013.3 −2002 Машини електричні ручні. Приватні вимоги безпеки та методи випробувань шліфувальних, дискових шліфувальних та полірувальних машин з обертальним рухом робочого інструменту

ГОСТ 12.3.002-75 Система стандартів безпеки праці. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 1497-84 Метали. Методи випробування на розтягування

ГОСТ 2768-84 Ацетон технічний. Технічні умови

ГОСТ 2789-73 Шорсткість поверхні. Параметри та характеристики

ГОСТ 10587-84 Смоли епоксидно-діанові не затверджені. Технічні умови
________________
Стандарт діє лише на території Російської Федерації.


ГОСТ 10791-2011 Колеса цілокатані. Технічні умови

ГОСТ 17299-78 Спирт етиловий технічний. Технічні умови

ГОСТ 28840-90 Машини для механічних випробувань матеріалів

ГОСТ 30489-97* (ЄН 473:1992) Кваліфікація та сертифікація персоналу в галузі неруйнівного контролю. Загальні вимоги
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ Р 8.563-2009 Державна система забезпечення єдності вимірів. Методики (методи) вимірів

ГОСТ Р 12.1.019-2009 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту.

ГОСТ Р 52731-2007 Контроль неруйнівний. Акустичний метод контролю механічної напруги. Загальні вимоги.

ДЕРЖСТАНДАРТ Р 54093−2010 Колеса залізничного рухомого складу. Методи визначення залишкової напруги

ГОСТ Р 55043-2012 Контроль неруйнівний. Визначення коефіцієнтів пружно-акустичного зв'язку. Загальні вимоги

ГОСТ Р 55725-2013 Контроль неруйнівний. Перетворювачі ультразвукові п'єзоелектричні. Загальні технічні вимоги

ГОСТ Р ИСО 5725-2-2002 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань. Частина 2. Основний метод визначення повторюваності та відтворюваності стандартного методу вимірювань

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком „Національні стандарти“, який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика „Національні стандарти“ за поточний рік. Якщо замінений стандарт посилання, на який дано недатоване посилання, рекомендується використовувати діючу версію цього стандарту з урахуванням усіх внесених до цієї версії змін. Якщо замінений стандарт, на який дано датоване посилання, то рекомендується використовувати версію цього стандарту із зазначеним вище роком затвердження (прийняття). Якщо після затвердження цього стандарту до посилального стандарту, на який дано датоване посилання, внесено зміну, що стосується положення, на яке дано посилання, то це положення рекомендується застосовувати без урахування цієї зміни. Якщо стандарт посилається без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, рекомендується застосовувати в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Позначення та скорочення

3.1 У цьому стандарті застосовані такі умовні позначення:

h - ширина обода залізничного колеса, мм;

- Швидкість поширення пружних поперечних хвиль у матеріалі залізничного колеса, м / с;

- Рівень залишкових напруг, рівний різниці окружних і радіальних напруг, МПа;

- затримка другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в окружному напрямку в зоні вимірювань без залишкової напруги при повторних вимірах, нс, =1… n ;

- Середнє значення затримки другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в окружному напрямку в зоні вимірювань без залишкових напруг, нс;

- затримка другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в радіальному напрямку в зоні вимірювань без залишкових напруг при повторних вимірах, нс, =1… n ;

- Середнє значення затримки другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в радіальному напрямку в зоні вимірювань без залишкових напруг, нс;

- затримка другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в окружному напрямку в зоні вимірювань залишкової напруги при n повторних вимірах, нс, = 1 ... n ;

- Середнє значення затримки другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в окружному напрямку в зоні вимірювань залишкової напруги, нс;

- затримка другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в радіальному напрямку в зоні вимірювань залишкових напруг при повторних вимірах, нс, = 1 ... n ;

- Середнє значення затримки другого відбитого імпульсу поперечної хвилі щодо першого відбитого імпульсу при поляризації хвилі в радіальному напрямку в зоні вимірювань залишкової напруги, нс;

- акустична анізотропія в зоні вимірювань без залишкової напруги при n повторних вимірах, не, =1… n ;

- Середнє значення акустичної анізотропії в зоні вимірювань без залишкових напруг;

- акустична анізотропія в зоні вимірювань залишкових напруг при n повторних вимірах, не, = 1 ... n ;

- Середнє значення акустичної анізотропії в зоні вимірювань залишкових напруг;

- Абсолютна похибка вимірювання часових інтервалів використовуваних засобів вимірювань, нс;

- гранично допустима відносна похибка вимірювання часових інтервалів засобів вимірювань, що використовуються;

- Коефіцієнт варіації значень ;

- Коефіцієнт варіації значень ;

3.2 У цьому стандарті застосовані такі скорочення:

ЖК - залізничне колесо;

ОЖК - обід залізничного колеса;

ВІН - залишкові напруги;

ПЕП - п'єзоелектричний перетворювач;

СІ - засіб вимірювань;

УІ - ультразвуковий імпульс;

ЕАП – електроакустичний перетворювач.

4 Загальні положення

4.1 Вимірювання О. Н. в ОЖК виконують методом акустопружності відповідно до загальних вимог ГОСТ Р 52731.

4.2 Метод заснований на існуючій в області пружних деформацій лінійної залежності швидкостей поширення об'ємних пружних хвиль у напрямку, перпендикулярному до площини дії напруги, від механічних напруг, що діють в окружному та радіальному напрямках.

4.3 Для матеріалу ОЖК напруги, що діють в осьовому напрямку (вздовж осі колеса), малі в порівнянні з напругами, що діють в окружному та радіальному напрямках. Тому напружений стан вважають локально плоским, залежністю швидкостей поширення об'ємних пружних хвиль від осьової напруги нехтують.

4.4 Технологія виготовлення залізничних цільнокатаних коліс за ГОСТ 10791 передбачає формування в їх ободі значних стискаючих окружних напруг, що істотно перевищують радіальні напруги. Внаслідок цього напружений стан ОЖК без значної похибки в кожній точці контролю можна вважати одновісним, а залишкову напругу розраховувати за формулами акустопружності для одновісного напруженого стану відповідно до ГОСТ Р 52731.

4.5 Для вимірювання ВІН використовують поперечні хвилі, поляризовані в окружному та радіальному напрямках.

Напрямок поширення хвиль - осьовий (перпендикулярно до бічної поверхні ОЖК).

4.6 Схема прозвучування матеріалу відповідає луна-методу ультразвукового контролю. Спосіб збудження пружних коливань – контактний. Вигляд випромінюваного сигналу - "радіоімпульс" з високочастотним (ультразвуковим) заповненням, плавною огинаючої та ефективною тривалістю (на рівні 0,6 максимальної амплітуди) від 2 до 4 періодів основної частоти.

4.7 Випромінювання та прийом акустичних сигналів забезпечують за допомогою прямих поєднаних або роздільно поєднаних ЕАП поперечних хвиль.

Примітка - В якості ЕАП можуть бути використані ПЕП за ГОСТ Р 55725 або електромагнітно-акустичні перетворювачі.

4.8 Вимірювані напруги є усередненими за обсягом ультразвукового пучка, що визначається поперечними розмірами ЕАП та шириною ОЖК.

4.9 Коефіцієнти тензометричного (пружноакустичного) зв'язку, що застосовуються для розрахунку ВІН за виміряними акустичними затримками, є характеристиками матеріалу, що визначаються модулями його лінійної та нелінійної пружності. Значення цих коефіцієнтів для матеріалу ОЖК повинні бути визначені з межею відносної похибки, що допускається, ±10%. Експериментальне визначення коефіцієнтів тензометричного (упругоакустичного) зв'язку проводять відповідно до вимог ГОСТ Р 55043 та додатка, А цього стандарту.

4.10 Рекомендований цим стандартом метод може бути основою складання методики виконання вимірювань за ГОСТ Р 8.563.

4.11 Під час розробки методики виконання вимірювань необхідна її верифікація на підставі представницької бази випробуваних РК.

5 Вимоги безпеки

5.1 До виконання вимірювань допускають персонал, який пройшов навчання, підвищення кваліфікації у встановлений термін, сертифікований у системі добровільної сертифікації на відповідний рівень кваліфікації згідно з ГОСТ 30489 згідно з [7], [8].

5.2 При контролі ВІН оператор повинен керуватися ГОСТ 12.1.001, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002 та правилами безпеки при експлуатації електроустановок за ГОСТ Р 12.1.019 та ГОСТ 12.1.038.

5.3 Вимірювання проводять відповідно до вимог безпеки, зазначених в інструкції з експлуатації апаратури, що входить до складу використовуваних СІ.

5.4 Приміщення щодо вимірювань повинні відповідати вимогам норм [9],[10].

5.5 При організації робіт з контролю ВІН мають бути дотримані вимоги пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.

6 Вимоги до засобів вимірювань

6.1 В якості СІ можуть бути використані установки, зібрані з серійної апаратури, та спеціалізовані прилади для визначення часових інтервалів між багаторазово відображеними УІ, що розповсюджуються в матеріалі ОЖК, сертифіковані та перевірені в установленому порядку.

6.2 СІ повинні забезпечувати проведення вимірювань луною методом з використанням УІ з плавною огинаючою.

6.3 СІ повинні забезпечувати можливість випромінювання та прийому УІ з ефективною частотою від 2,5 до 10 МГц.

6.4 У комплект СІ повинні входити прямі суміщені або роздільно-сумісні ЕАП, що забезпечують випромінювання та прийом імпульсів поперечних пружних хвиль, що розповсюджуються за нормаллю до поверхні ОЖК.

Примітка — Як прямі суміщені ПЕП поперечні хвилі можуть використовуватися перетворювачі фірми „Panametrics“ (США).

6.5 Документація С. І. повинна містити методику виконання вимірювань, а також документи, що встановлюють:

— призначення та сфера застосування СІ;

- склад та основні характеристики засобів апаратного та програмного забезпечення, включаючи похибки вимірювання параметрів УІ;

— методи та засоби досягнення сумісності СІ, у тому числі інформаційної, електричної, енергетичної, програмної, конструкторської, експлуатаційної.

6.6 Опис функціональних можливостей СІ в експлуатаційних, конструкторських та програмних документах має відображати характеристики апаратного та програмного забезпечення.

6.7 Експлуатаційні характеристики СІ повинні відповідати вимогам технічних умов та цього стандарту.

6.8 Вимоги до програмного забезпечення засобів вимірювальної техніки

6.8.1 Програмне забезпечення СІ повинно забезпечувати можливість вибору будь-якого відображеного УІ та пошук необхідних відлікових точок профілю імпульсів.

6.8.2 Первинна акустична інформація для кожної точки вимірювання повинна зберігатися на зовнішніх носіях, захищених від несанкціонованого доступу.

6.9 Допоміжні пристрої та матеріали під час використання п'єзоелектричних перетворювачів

6.9.1 Шліфувальний інструмент для підготовки поверхні за ГОСТ 12.2.013.3.

6.9.2 Знежирююча рідина (спирт за ГОСТ 17299 або ацетон за ГОСТ 2768 для підготовки поверхні).

6.9.3 Контактна рідина під час використання ПЕП.

7 Вимоги до об'єктів контролю

7.1 Перед встановленням ЕАП поверхню ОЖК очищають від бруду, окалини, іржі та знежирюють.

7.2 Клас шорсткості поверхні у точці вимірювань під час використання ПЕП — не нижче Ra 2,5 (ГОСТ 2789).

Примітка - При використанні ПЕП метод не забезпечує необхідну точність визначення ВІН, якщо шорсткість поверхні ОЖК Ra перевищує 2,5 мкм за ГОСТ 2789 .

7.3 При використанні ПЕП в'язкість контактної рідини за температури вимірювання повинна відповідати в'язкості епоксидної смоли при температурі 25 °C від 12 до 25 Па·с (ГОСТ 10587).

8 Порядок підготовки до проведення вимірювань

8.1 Вивчають сертифікати на матеріал РК.

8.2 На підставі технічної документації визначають значення h у точках вимірів.

8.3 На підставі довідкових даних чи експериментально визначають величину .

8.4 Обирають ЕАП, ефективна частота імпульсу якого становить 2,5 МГц.

8.5 Визначають розташування точок вимірів.

8.6 Приводять стан поверхні у вибраних точках у відповідність до умов проведення вимірювань (див. 7.1, 7.2).

8.7 При необхідності наносять шар контактної рідини на підготовлену поверхню ОЖК.

8.8 Встановлюють ЕАП на поверхню ОЖК, підключають до СІ.

8.9 Включають С. І. , перевіряють його працездатність, виводячи на екран відеоконтрольного пристрою тимчасову розгортку сигналів, що приймаються.

8.10 На екрані відеоконтрольного пристрою без значних видимих спотворень повинні спостерігатися перший та другий донні УІ.

8.11 Перевіряють відсутність на тимчасовій розгортці додаткових імпульсів, викликаних або наявністю в області вимірювання додаткових поверхонь, що відбивають (допустимих за умов експлуатації ОЖК дефектів — шарів, включень тощо , виявлених методами ультразвукової дефектоскопії), або неправильною установкою ЕАП щодо меж поверхні ОЖК.

8.12 Розраховують фактичну відносну похибку визначення затримок УІ поперечних пружних хвиль за формулою

. (1)

8.13 Якщо не виконується нерівність , приймають рішення про проведення вимірювань зі зниженою порівняно з похибкою або заміною використовуваного СІ на більш точне, що забезпечує виконання співвідношення .

Примітка - Прийнятне для практики значення становить величину 10 .

9 Порядок проведення вимірювань та обробки результатів

9.1 Вимірювання початкових акустичних параметрів, відповідних відсутності ВІН у матеріалі ОЖК, проводять у точці, що знаходиться на одному радіусі з точкою контролю ВІН і віддаленої від поверхні катання на відстані 40 мм при вимірюванні з боку, протилежному гребеню ОЖК.

9.2 Наносять (при необхідності) контактну рідину.

9.3 Встановлюють ЕАП напрямом поляризації у окружному напрямку.

9.4 Відповідно до посібника з експлуатації СІ проводять вимірювання затримки , для =1.

Примітка — Як правило, найменшу похибку визначення затримок забезпечує метод переходу сигналу через нуль [11].

9.5 Повертають ЕАП на 90°.

9.6 Вимірюють затримку. , для =1.

9.7 Дії 9.4-9.6 повторюють раз, де 5.

9.8 Обчислюють масив значень за формулою

. (2)

9.9 Масив значень перевіряють на наявність викидів відповідно до ДСТУ ISO 5725-2.

9.10 Визначають середнє значення акустичної анізотропії за формулою

. (3)

9.11 Розраховують коефіцієнт варіації результатів вимірів за формулою

. (4)

9.12 Порівнюють значення з допустимим значенням відносної похибки яка дорівнює або , де

, (5)

. (6)

Якщо виконується співвідношення

, (7)

то як розрахункове значення акустичної анізотропії в зоні без ВІН вибирають отримане значення , інакше число вимірів збільшують і дії по 9.3-9.12 повторюють доти, доки величина коефіцієнта варіації не досягне значення .

Примітка — У разі неможливості забезпечити величину коефіцієнта варіації не більше приймають рішення про вимір ВІН зі зниженою точністю або про неможливість вимірів.

9.13 Вимірювання та обробку за 9.2-9.13 проводять для точки контролю О. Н. Визначають середнє значення акустичної анізотропії для матеріалу ОЖК у точці контролю ВІН.

9.14 ВІН для точки контролю розраховують за формулою

, (8)

де тензометричний (упругоакустичний) коефіцієнт D визначається відповідно до ГОСТ Р 55043-2012 (додаток А).

Примітка - Відповідно до даних [12] для матеріалу вітчизняних ЖК можна вважати коефіцієнт D приблизно рівним - 1,23 · 10 МПа.

10 Правила оформлення результатів вимірів

10.1 Результати вимірювань фіксують у протоколі, форму якого наведено у додатку Б.

10.2 Якщо виміри ВІН у матеріалі ОЖК є частиною науково-дослідних робіт, то результати вимірів оформлюють відповідно до вимог ГОСТ 7.32.

Додаток, А (обов'язковий). Визначення тензометричних (упругоакустичних) коефіцієнтів

Додаток А
(обов'язкове)

А.1 Тензометричний (упругоакустичний) коефіцієнт D у формулі розрахунку ВІН (8) визначають при проведенні випробувань на розтяг плоских зразків за ГОСТ 1497 .

А.2 Клас шорсткості поверхні зразків у точці вимірювань - не нижче Ra 2,5 по ГОСТ 2789.

А.3 Для навантаження зразка використовують машини для механічних випробувань матеріалів за ГОСТ 28840 .

А.4 Вибір випробувального обладнання здійснюють таким чином, щоб у зразку створити напругу не менше 0,8 .

А.5 Випробувальні машини повинні забезпечувати необхідне навантаження з допустимим відхиленням напруги не більше 1 МПа протягом проміжку часу, необхідного для проведення акустичних вимірювань (від 30 секунд до декількох хвилин в залежності від кваліфікації оператора та використовуваних СІ).

А.6 Складають програму ступінчастого навантаження зразка від початкового навантаження, що відповідає значенню одновісної напруги не більше 0,1 , до навантаження, що відповідає 0,8 . Рекомендується передбачити не менше п'яти ступенів навантаження для подальшої регресійної обробки результатів випробувань.

А.7 Зразок із закріпленими на ньому ЕАП поміщають у машину для механічних випробувань, домагаються правильної його центрування та прикладають до нього невелике навантаження для забезпечення надійної фіксації зразка у захватах.

А.8 На кожному ступені навантаження проводять вимірювання затримок УІ двох типів:

- Затримки УІ для поперечних хвиль, поляризованих уздовж осі навантаження;

- Затримки УІ для поперечних хвиль, поляризованих перпендикулярно осі навантаження.

Вимірювання проводять як зі збільшенням, і при зменшенні навантаження. Потім зразок виймають із машини. Кожне навантаження („вгору-вниз“) проводять тричі. Перед новим навантаженням ЕАП знімають та знову встановлюють на зразок.

А.9 Проводять регресійну обробку залежностей) , ,

де , , , , - Затримки УІ в матеріалі зразків без навантаження.

А.10 Акустопружні коефіцієнти , визначають наступним чином:

дорівнює тангенсу кута нахилу до осі лінії регресії ;

дорівнює тангенсу кута нахилу до осі лінії регресії ;

А.11 Тензометричний (упругоакустичний) коефіцієнт D розраховують за формулою

. (А.1)

Додаток Б (рекомендований). Форма протоколу вимірів

Додаток Б
(рекомендоване)

ПРОТОКОЛ
визначення залишкових напруг в обід залізничного колеса

Таблиця В.1 Результати вимірів

Бібліографія

Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2016