ГОСТ Р 56666-2015 Технічна діагностика. Акустичний метод діагностування та оцінки залишкового ресурсу бічних рам візків вантажних вагонів. Загальні вимоги
ГОСТ Р 56666-2015
Група Т59
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
< ГОСТ Р 8.904-2015 ГОСТ Р 56656-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-4-2015 ГОСТ Р ІСО 4545-1-2015 ГОСТ Р ІСО 20482-2015 ГОСТ Р 56186-2014 ГОСТ Р 55047-2012 ГОСТ Р 56187-2014 ГОСТ Р 56185-2014 ГОСТ Р 55043-2012 ГОСТ Р ІСО 10113-2014 ГОСТ ISO 7800-2013 ГОСТ Р ІСО 148-1-2013ГОСТ Р ИСО 148-1-2013 Матеріали металеві. Випробування на ударний вигин на маятниковому копрі Шарпі. Частина 1. Метод випробування
ГОСТ Р ІСО 148-1-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Матеріали металеві. Випробування
ГОСТ Р 55807-2013 ГОСТ Р 55806-2013 ГОСТ Р 55805-2013 ГОСТ Р 55045-2012 ГОСТ Р 55044-2012 ГОСТ Р 55046-2012 ГОСТ Р 8.748-2011 ГОСТ Р 53966-2010 ГОСТ Р 53965-2010 ГОСТ Р 53568-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009 ГОСТ Р ІСО 2566-2-2009 ГОСТ 31244-2004 ГОСТ Р 52889-2007 ГОСТ Р 53205-2008 ГОСТ Р 52891-2007 ГОСТ Р 53204-2008 ГОСТ Р 52890-2007 ГОСТ Р 53006-2008 ГОСТ 7564-97 ГОСТ 25.503-97 ГОСТ 18227-98 ГОСТ 14019-2003 ГОСТ 18661-73 ГОСТ 8.044-80 ГОСТ 17367-71 ГОСТ 2999-75 ГОСТ 9450-76 ГОСТ 22762-77 ГОСТ 22706-77 ГОСТ 23273-78 ГОСТ 10510-80 ГОСТ 3565-80 ГОСТ 8693-80 ГОСТ 3248-81 ГОСТ 8.426-81 ГОСТ 25172-82 ГОСТ 7268-82 ГОСТ 8817-82 ГОСТ 8.509-84 ГОСТ 11701-84 ГОСТ 26446-85 ГОСТ 13813-68 ГОСТ 18835-73 ГОСТ 8818-73 ГОСТ 22761-77 ГОСТ 9454-78 ГОСТ 10145-81 ГОСТ 25095-82 ГОСТ 11150-84 ГОСТ 9651-84 ГОСТ 28868-90 ГОСТ 9013-59 ГОСТ 22975-78 ГОСТ 23677-79 ГОСТ 8.398-80 ГОСТ 26007-83 ГОСТ 25282-93 ГОСТ 30003-93 ГОСТ Р 52764-2007 ГОСТ 22848-77 ГОСТ 30456-97 ГОСТ 1497-84 ГОСТ 10006-80 ГОСТ 25.502-79 ГОСТ 25.505-85 ГОСТ 25.506-85ГОСТ 25.506-85 Розрахунки та випробування на міцність. Методи механічних випробувань металів. Визначення характеристик тріщиностійкості (в'язкості руйнування) при статичному навантаженні
ГОСТ 25.506-85
Група В09
МІ
ГОСТ Р 52727-2007ДСТУ ISO 2566-1-2009 Сталь. Переклад значень щодо подовження. Частина 1. Сталь вуглецева та низьколегована
ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009
Група В09
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ міжнародний ринок
Сталь
ПЕРЕКЛАД ЗНАЧЕНЬ ЩОДО ПОДАВЛЕННЯ
Частина 1
СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І НИЗКОЛЕГОВАНА
Steel. Conversion of elongation values. Part 1. Carbon and low alloy steel
ГКС 77.040.10
ОКСТУ 0709
Дата введення 2010-06-01
Передмова
Цілі та принципи стандартизації в міжнароднийй Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів міжнародний ринок - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в міжнароднийй Федерації. Основні положення"
Відомості про стандарт
1 ПІДГОТОВЛЕНО І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 145 «Методи контролю металопродукції» на основі автентичного перекладу стандарту, зазначеного у пункті 3, виконаного ФГУП «СТАНДАРТИНФОРМ"
2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 11 грудня 2009 р. N 732-ст
3 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 2566-1:1984 «Сталь. Переклад значень щодо подовження. Частина 1. Сталь вуглецева та низьколегована» (ІSO 2566-1:1984 «Steel — Conversion of elongation values — Part 1: Carbon and low alloy steels»)
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет
1 Область застосування
Цей стандарт встановлює спосіб переведення значень відносного подовження при кімнатній температурі після руйнування зразка, отриманих на різних пропорційних і непропорційних довжинах баз, інші довжини баз.
Стандарт поширюється на вуглецеві, марганцевовуглецеві, молібденові та хромомолібденові сталі з межею міцності на розтяг від 300 до 700 Н/мм у гарячекатаному та нормалізованому станах з відпусткою або без неї.
Спосіб перекладу не поширюється на сталі:
a) обжаті у холодному стані;
b) загартовані та відпущені;
c) аустенітні.
Цей спосіб перекладу не слід використовувати, якщо довжина бази перевищує значення 25 , а також якщо відношення ширини до товщини випробуваного зразка перевищує 20.
2 Позначення
Позначення, що застосовуються у цьому стандарті, наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
| Позначення | Визначення |
Відносне подовження на довжині бази | |
| Відносне подовження на іншій довжині бази, для якої потрібен переклад % | |
| Діаметр випробуваного зразка | |
| Вихідна довжина бази | |
| Початкова площа поперечного перерізу випробуваного зразка |
3 Терміни та визначення
У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:
3.1 Довжина бази (gauge length): Будь-яка довжина паралельної ділянки випробуваного зразка, яку використовують для вимірювання деформації. Цей термін застосовують для позначення вихідної довжини бази , зазначеної на випробуваному зразку, визначення відносного подовження
після руйнування.
3.2 пропорційна довжина бази (proportional gauge length): Довжина бази, що має встановлену залежність із квадратним коренем із поперечного перерізу, наприклад 5,65 .
3.3 Непропорційна довжина бази (non-proportional gauge length): Довжина бази, не пов'язана певним чином з площею поперечного перерізу випробуваного зразка, яка має певний розмір, наприклад, 50 мм.
4 Основна формула
Дані цього стандарту базуються на формулі Олівера, яку широко використовують для перекладу відносних подовжень.
Формулу Олівера є наступним рівнянням
, (1)
де - Необхідне відносне подовження на довжині бази
;
- Відносне подовження на довжині бази 4
.
Використовуючи формулу (1), можна перевести відносне подовження на довжині бази 4 еквівалентне значення відносного подовження для випробуваного зразка з площею поперечного перерізу
та довжиною бази
. Для довжини бази, що дорівнює 5,65
, формула набуває наступного вигляду
, (2)
де - Відносне подовження на довжині бази, що дорівнює 5,65
.
За формулою (2) розраховано значення показників таблиць 2-22 та малюнків 1-5.
5 Переведення з однієї пропорційної довжини бази до іншої пропорційної довжини бази
Для перекладів відносних подовжень використовують коефіцієнти множення, що визначаються за формулою (1). У таблиці 2 наведені співвідношення для ряду пропорційних довжин зразків, що найбільш широко використовуються.
Детальні перекази відносних подовжень, отриманих на довжині бази 4 , подовження на довжині бази 5,65
наведено у таблиці 6.
6 Переведення з однієї непропорційної довжини бази в іншу непропорційну довжину бази для випробуваних зразків з однаковою площею поперечного перерізу
Переклад значень відносних подовжень різних фіксованих довжин баз на зразках з випробуваними з однаковою площею поперечного перерізу також виконують, використовуючи коефіцієнти. Коефіцієнти перекладу для довжин баз 50, 80, 100 та 200 мм наведені у таблиці 3.
7 Переведення з пропорційної довжини бази до непропорційної довжини бази
Коефіцієнти перекладу змінюються відповідно до площі поперечного перерізу непропорційного випробуваного зразка.
У таблиці 4 наведено коефіцієнти множення для переведення відносного подовження на довжині бази 5,65 еквівалентне подовження для постійних довжин баз, рівних 50, 80, 100 і 200 мм, для діапазону площ поперечного перерізу. Для переказів у зворотному порядку,
використовують зворотні значення коефіцієнтів.
Приклади:
a) Подовження 20% на базі 5,65
еквівалентно подовженню, що дорівнює 20 1,139 = 22,78% на базі випробуваного зразка шириною 25 мм, товщиною 6 мм і довжиною бази 50 мм (таблиця 4).
b) Подовження 25% для зразка для випробувань з поперечним перерізом 40х10 мм та довжиною бази 200 мм еквівалентно подовженню, що дорівнює 25·1/0,796=31,4% на базі 5,65 (Таблиця 4).
З наведених прикладів видно, що переклади, які включають інші пропорційні довжини баз, можуть бути отримані за допомогою попереднього або подальшого використання коефіцієнтів, представлених у таблиці 2.
Таблиці 7-10 можна використовувати для того, щоб отримати деякі з таких перекладів, а таблиці 15-18 для отримання відносного подовження на стандартній довжині бази, що відповідає довжині бази 5,65 .
Так само таблиці 11-14 використовують для перекладу для бази 4 , а таблиці 19-22 - для відносних подовжень на фіксованих довжинах баз у відповідні подовження на базі 4
.
8 Переведення з непропорційної довжини бази в іншу непропорційну довжину бази для зразків з різною площею поперечного перерізу
Ці обчислення переважно виконувати у два етапи з початковим переведенням на базу 5,65 .
Приклад - Відносне подовження, що дорівнює 24% для випробуваного зразка з базою 200 мм і поперечним перерізом 40х15 мм, переводять у подовження випробуваного зразка з перетином 30х10 мм і довжинами баз рівними 200, 100 і 50 мм.
24 · 1 / 0,863 = 27,8% - для бази 5,65 (Таблиця 4).
27,8 0,752 = 20,9% - для зразка з перетином 30х10 мм і довжиною бази 200 мм.
27,8 · 0,992 = 27,6% - для зразка з перетином 30х10 мм і довжиною бази 100 мм.
27,8 · 1,309 = 36,4% - для зразка з перетином 30х10 мм і довжиною бази 50 мм.
Відносне подовження інших пропорційних довжин баз можуть бути отримані з використанням коефіцієнтів, представлених у таблиці 2.
9 Застосування малюнків 1-5
9.1 Малюнки 1-5 можуть бути використані як альтернативний метод для прискореного виконання перекладу відносних подовжень.
9.2 Малюнки 1-4 можуть бути використані для перекладів між довжинами баз 5,65 та 50 мм; 5,65
та 200 мм; 4
та 50 мм та 4
та 200 мм, відповідно.
Приклад - Знайти відносне подовження на базі 5,65
та 4
еквівалентне подовженню 21% на довжині бази 200 мм зразка для випробувань 25х12,5 мм з площею поперечного перерізу 312,5 мм
.
Перетин ординати, відповідної площі 312,5 мм з абсцисою, що представляє подовження 21% при довжині бази 200 мм, лежить на похилій лінії, що представляє подовження 28% на довжині бази 5,65
на малюнку 2, а положення перетину щодо похилих ліній на малюнку 4 відповідає приблизно подовженню 32,2 на довжині бази 4
.
9.3 Малюнок 5 можна використовуватиме розрахунку всіх перекладів відносного подовження.
Формулу Олівера можна застосовувати у наступному вигляді
, (3)
де і
- Коефіцієнти пропорційності для будь-яких двох випробуваних зразків:
; (4)
. (5)
На малюнку 5 показано значення .
Для використання малюнка 5 необхідно виконати такі операції:
a) обчислити значення коефіцієнтів пропорційності і
для двох випробуваних зразків;
b) знайти за графіком коефіцієнт ;
c) подовження визначають як .
Таблиця 2 - Коефіцієнти перекладу для пропорційних довжин баз
| Переклад з | Коефіцієнт переведення в | ||||||
4 | 5,65 |
8,16 | 11,3 | 4D | 5D | 8D | |
4 | 1,000 | 0,870 | 0,752 | 0,661 | 0,953 | 0,870 | 0,721 |
5,65 | 1,149 | 1,000 | 0,863 | 0,759 | 1,093 | 1,000 | 0,828 |
8,16 | 1, 330 | 1,158 | 1,000 | 0,879 | 1,268 | 1,158 | 0,960 |
11,3 | 1,514 | 1,317 | 1,137 | 1,000 | 1,443 | 1,317 | 1,091 |
4 | 1,050 | 0,916 | 0,790 | 0,694 | 1,000 | 0,916 | 0,758 |
5 | 1,149 | 1,000 | 0,863 | 0,759 | 1,093 | 1,000 | 0,828 |
8 | 1,389 | 1,207 | 1,042 | 0,918 | 1,319 | 1,207 | 1,000 |
Таблиця 3 - Коефіцієнти перекладу для непропорційних довжин баз
| Переклад з | Коефіцієнт переведення в | |||
| 50 мм | 80 мм | 100 мм | 200 мм | |
| 50 мм | 1,000 | 0,829 | 0,758 | 0,754 |
| 80 мм | 1,207 | 1,000 | 0,915 | 0,693 |
| 100 мм | 1,320 | 1,093 | 1,000 | 0,758 |
| 200 мм | 1,741 | 1,443 | 1,320 | 1,000 |
| ||||
Таблиця 4 - Коефіцієнти перекладу з довжини бази 5,65 у непропорційну довжину бази
Площа поперечного перерізу зразка для випробувань, мм | Коефіцієнт для подовження на непропорційній довжині бази | |||
| 200 мм | 100 мм | 80 мм | 50 мм | |
| 5 | 0,331 | 0,437 | 0,478 | 0,577 |
| 10 | 0,381 | 0,502 | 0,549 | 0,663 |
| 15 | 0,413 | 0,545 | 0,596 | 0,719 |
| 20 | 0,437 | 0,577 | 0,631 | 0,761 |
| 25 | 0,457 | 0,603 | 0,660 | 0,796 |
| 30 | 0,474 | 0,626 | 0,684 | 0,826 |
| 35 | 0,489 | 0,645 | 0,706 | 0,852 |
| 40 | ||||