ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009

ДСТУ ISO 2566-1-2009 Сталь. Переклад значень щодо подовження. Частина 1. Сталь вуглецева та низьколегована

ГОСТ Р ІСО 2566-1-2009

Група В09

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Сталь

ПЕРЕКЛАД ЗНАЧЕНЬ ЩОДО ПОДАВЛЕННЯ

Частина 1

СТАЛЬ ВУГЛЕНИСТА І НИЗКОЛЕГОВАНА

Steel. Conversion of elongation values. Part 1. Carbon and low alloy steel

ГКС 77.040.10
ОКСТУ 0709

Дата введення 2010-06-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 ПІДГОТОВЛЕНО І ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 145 «Методи контролю металопродукції» на основі автентичного перекладу стандарту, зазначеного у пункті 3, виконаного ФГУП «СТАНДАРТИНФОРМ"

2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 11 грудня 2009 р. N 732-ст

3 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 2566-1:1984 «Сталь. Переклад значень щодо подовження. Частина 1. Сталь вуглецева та низьколегована» (ІSO 2566-1:1984 «Steel — Conversion of elongation values — Part 1: Carbon and low alloy steels»)

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює спосіб переведення значень відносного подовження при кімнатній температурі після руйнування зразка, отриманих на різних пропорційних і непропорційних довжинах баз, інші довжини баз.

Стандарт поширюється на вуглецеві, марганцевовуглецеві, молібденові та хромомолібденові сталі з межею міцності на розтяг від 300 до 700 Н/мм у гарячекатаному та нормалізованому станах з відпусткою або без неї.

Спосіб перекладу не поширюється на сталі:

a) обжаті у холодному стані;

b) загартовані та відпущені;

c) аустенітні.

Цей спосіб перекладу не слід використовувати, якщо довжина бази перевищує значення 25 , а також якщо відношення ширини до товщини випробуваного зразка перевищує 20.

2 Позначення

Позначення, що застосовуються у цьому стандарті, наведено у таблиці 1.


Таблиця 1

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 Довжина бази (gauge length): Будь-яка довжина паралельної ділянки випробуваного зразка, яку використовують для вимірювання деформації. Цей термін застосовують для позначення вихідної довжини бази , зазначеної на випробуваному зразку, визначення відносного подовження після руйнування.

3.2 пропорційна довжина бази (proportional gauge length): Довжина бази, що має встановлену залежність із квадратним коренем із поперечного перерізу, наприклад 5,65 .

3.3 Непропорційна довжина бази (non-proportional gauge length): Довжина бази, не пов'язана певним чином з площею поперечного перерізу випробуваного зразка, яка має певний розмір, наприклад, 50 мм.

4 Основна формула

Дані цього стандарту базуються на формулі Олівера, яку широко використовують для перекладу відносних подовжень.

Формулу Олівера є наступним рівнянням

, (1)

де - Необхідне відносне подовження на довжині бази ;

- Відносне подовження на довжині бази 4 .

Використовуючи формулу (1), можна перевести відносне подовження на довжині бази 4 еквівалентне значення відносного подовження для випробуваного зразка з площею поперечного перерізу та довжиною бази . Для довжини бази, що дорівнює 5,65 , формула набуває наступного вигляду

, (2)

де - Відносне подовження на довжині бази, що дорівнює 5,65 .

За формулою (2) розраховано значення показників таблиць 2-22 та малюнків 1-5.

5 Переведення з однієї пропорційної довжини бази до іншої пропорційної довжини бази

Для перекладів відносних подовжень використовують коефіцієнти множення, що визначаються за формулою (1). У таблиці 2 наведені співвідношення для ряду пропорційних довжин зразків, що найбільш широко використовуються.

Детальні перекази відносних подовжень, отриманих на довжині бази 4 , подовження на довжині бази 5,65 наведено у таблиці 6.

6 Переведення з однієї непропорційної довжини бази в іншу непропорційну довжину бази для випробуваних зразків з однаковою площею поперечного перерізу

Переклад значень відносних подовжень різних фіксованих довжин баз на зразках з випробуваними з однаковою площею поперечного перерізу також виконують, використовуючи коефіцієнти. Коефіцієнти перекладу для довжин баз 50, 80, 100 та 200 мм наведені у таблиці 3.

7 Переведення з пропорційної довжини бази до непропорційної довжини бази

Коефіцієнти перекладу змінюються відповідно до площі поперечного перерізу непропорційного випробуваного зразка.

У таблиці 4 наведено коефіцієнти множення для переведення відносного подовження на довжині бази 5,65 еквівалентне подовження для постійних довжин баз, рівних 50, 80, 100 і 200 мм, для діапазону площ поперечного перерізу. Для переказів у зворотному порядку, тобто подовження на постійній довжині бази в еквівалентне подовження на базі 5,65 використовують зворотні значення коефіцієнтів.

Приклади:

a) Подовження 20% на базі 5,65 еквівалентно подовженню, що дорівнює 20 1,139 = 22,78% на базі випробуваного зразка шириною 25 мм, товщиною 6 мм і довжиною бази 50 мм (таблиця 4).

b) Подовження 25% для зразка для випробувань з поперечним перерізом 40х10 мм та довжиною бази 200 мм еквівалентно подовженню, що дорівнює 25·1/0,796=31,4% на базі 5,65 (Таблиця 4).

З наведених прикладів видно, що переклади, які включають інші пропорційні довжини баз, можуть бути отримані за допомогою попереднього або подальшого використання коефіцієнтів, представлених у таблиці 2.

Таблиці 7-10 можна використовувати для того, щоб отримати деякі з таких перекладів, а таблиці 15-18 для отримання відносного подовження на стандартній довжині бази, що відповідає довжині бази 5,65 .

Так само таблиці 11-14 використовують для перекладу для бази 4 , а таблиці 19-22 - для відносних подовжень на фіксованих довжинах баз у відповідні подовження на базі 4 .

8 Переведення з непропорційної довжини бази в іншу непропорційну довжину бази для зразків з різною площею поперечного перерізу

Ці обчислення переважно виконувати у два етапи з початковим переведенням на базу 5,65 .

Приклад - Відносне подовження, що дорівнює 24% для випробуваного зразка з базою 200 мм і поперечним перерізом 40х15 мм, переводять у подовження випробуваного зразка з перетином 30х10 мм і довжинами баз рівними 200, 100 і 50 мм.

24 · 1 / 0,863 = 27,8% - для бази 5,65 (Таблиця 4).

27,8 0,752 = 20,9% - для зразка з перетином 30х10 мм і довжиною бази 200 мм.

27,8 · 0,992 = 27,6% - для зразка з перетином 30х10 мм і довжиною бази 100 мм.

27,8 · 1,309 = 36,4% - для зразка з перетином 30х10 мм і довжиною бази 50 мм.

Відносне подовження інших пропорційних довжин баз можуть бути отримані з використанням коефіцієнтів, представлених у таблиці 2.

9 Застосування малюнків 1-5

9.1 Малюнки 1-5 можуть бути використані як альтернативний метод для прискореного виконання перекладу відносних подовжень.

9.2 Малюнки 1-4 можуть бути використані для перекладів між довжинами баз 5,65 та 50 мм; 5,65 та 200 мм; 4 та 50 мм та 4 та 200 мм, відповідно.

Приклад - Знайти відносне подовження на базі 5,65 та 4 еквівалентне подовженню 21% на довжині бази 200 мм зразка для випробувань 25х12,5 мм з площею поперечного перерізу 312,5 мм .

Перетин ординати, відповідної площі 312,5 мм з абсцисою, що представляє подовження 21% при довжині бази 200 мм, лежить на похилій лінії, що представляє подовження 28% на довжині бази 5,65 на малюнку 2, а положення перетину щодо похилих ліній на малюнку 4 відповідає приблизно подовженню 32,2 на довжині бази 4 .

9.3 Малюнок 5 можна використовуватиме розрахунку всіх перекладів відносного подовження.

Формулу Олівера можна застосовувати у наступному вигляді

, (3)

де і - Коефіцієнти пропорційності для будь-яких двох випробуваних зразків:

; (4)

. (5)

На малюнку 5 показано значення .

Для використання малюнка 5 необхідно виконати такі операції:

a) обчислити значення коефіцієнтів пропорційності і для двох випробуваних зразків;

b) знайти за графіком коефіцієнт ;

c) подовження визначають як .


Таблиця 2 - Коефіцієнти перекладу для пропорційних довжин баз

Таблиця 3 - Коефіцієнти перекладу для непропорційних довжин баз

Таблиця 4 - Коефіцієнти перекладу з довжини бази 5,65 у непропорційну довжину бази

Значення коефіцієнтів у графі "Коефіцієнт для подовжень на непропорційній довжині бази" розраховані за формулою

. (6)

Для переходу від значень на довжині бази 5,65 до значень подовження на непропорційній довжині бази необхідно помножити їх на відповідний коефіцієнт.

Для переходу від значень непропорційної довжини бази до значень на довжині бази 5,65 необхідно розділити їх на відповідний коефіцієнт (малюнки 1 та 2).