ГОСТ 25095-82

ГОСТ 25095-82 (ІСО 3312-75) Сплави тверді спечені. Метод визначення модуля пружності (модуля Юнга) (зі зміною N 1)

ГОСТ 25095-82
(ІСО 3312-75)
Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Сплави тверді спечені

Метод визначення модуля пружності (модуля Юнга)

Sintered hardmetals. Метод визначення еластичного modulus (Young's modulus)

Дата введення 1983-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

Н.А.Кудря, В. І. Туманов , А.А.Залужний

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 21.01.82 N 194

Зміна N 1 прийнята Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 6 від 21.10.94)

За ухвалення проголосували:

3. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

4. ПЕРЕВИДАННЯ (січень 1998 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у березні 1995 р. (ІВС 5-95)


Цей стандарт встановлює метод визначення динамічного (адіабатичного) модуля пружності (модуля Юнга) спечених твердих сплавів.

Метод полягає у збудженні поздовжніх ультразвукових коливань та визначенні власної резонансної частоти коливань.

Дозволяється проводити визначення модуля пружності за ISO 3312-75*, наведеним у додатку 3.
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів можна отримати, перейшовши за посиланням, тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ

1.1. Відбір проб при випробуванні суміші карбіду та сполучного металу - за ГОСТ 20559 .

1.2. Для випробувань застосовують зразки з круглим перерізом діаметром 6 мм або прямокутним перерізом 6x8 мм завдовжки 60-65 мм. Граничні відхилення діаметром або стороною перерізу зразка не повинні перевищувати ±0,2 мм.

1.3. Поверхневий шар спечених зразків повинен бути видалений з усіх боків на глибину щонайменше 0,1 мм. Шорсткість поверхні має бути не більше 1,5 мкм по ГОСТ 2789.

1.4. Відхилення від паралельності торців зразка має перевищувати 0,02 мм. Відхилення від паралельності торців зразка визначається індикатором годинного типу з ціною розподілу 0,01 мм згідно з ГОСТ 577 або іншим приладом, який забезпечує задану точність. На поверхні зразка перед випробуванням повинно бути тріщин чи видимих структурних дефектів.

2. АПАРАТУРА

Для визначення модуля Юнга застосовують прилад, що складається з пристосування для встановлення зразка, пристрою (генератора) для збудження поздовжніх коливань з плавним регулюванням частот від 20 до 100 кГц і пристрої для визначення резонансної частоти з похибкою не більше ±0,2%.

Блок-схема приладу наведено у додатку 1.

3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Випробування проводять за температури (293 ) K (20 ) °С.

3.2. Щільність зразка визначають з похибкою трохи більше 0,01 г/см за ГОСТ 20018 .

3.3. Довжину зразка вимірюють штангенциркулем ГОСТ 427 з похибкою не більше 0,1 мм або іншим приладом, що забезпечує задану точність.

3.4. Зразок встановлюють у пристрої між двома п'єзоелементами (датчиком і приймачем) і плавно підвищують частоту генератора до тих пір, поки не буде досягнута найнижча резонансна частота, що відповідає власним коливанням зразка. Визначають резонансну частоту на приладі Ф552А НТД з похибкою не більше 0,025% або іншим приладом, що забезпечує задану точність.

3.5. Проводять щонайменше двох вимірів кожному зразку при протилежних напрямах установки зразка.

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Модуль Юнга, ДПа, обчислюють за формулою

,

де - Довжина, мм;

- Щільність зразка, г/см ;

- Частота власних коливань, Гц.

4.2. Розрахунок модуля Юнга проводять із похибкою трохи більше 1,5%.

4.3. За показник модуля Юнга приймають середнє арифметичне значення для випробуваних зразків, заокруглене до 5 ГПа.

4.4. Результати випробувань заносять до протоколу, форму якого наведено у додатку 2.

ДОДАТОК 1 (рекомендований). БЛОК-СХЕМА ПРИЛАДУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ЮНГА

ДОДАТОК 1
Рекомендоване

1 - стабілізоване джерело живлення; 2 - генератор ультразвукових коливань; 3 - датчик (п'єзоелемент); 4 - зразок; 5 - приймач (п'єзоелемент); 6 - екран; 7 - підсилювач; 8 - осцилограф; 9 - частотомір

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ N

ДОДАТОК 3 (рекомендований). ISO 3312-75. МАТЕРІАЛИ МЕТАЛОКЕРАМІЧНІ ТА ТВЕРДІ СПЛАВИ. ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ЮНГА

ДОДАТОК 3
Рекомендоване

МАТЕРІАЛИ МЕТАЛОКЕРАМІЧНІ ТА ТВЕРДІ СПЛАВИ. ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ЮНГА

1. Призначення та сфера застосування

Цей міжнародний стандарт встановлює метод визначення динамічного (адіабатичного) модуля Юнга на основі поздовжніх коливань металокерамічних матеріалів та твердих сплавів.

2. Сутність методу

Порушення ультразвукових поздовжніх коливань у зразку та визначення резонансної частоти його природних коливань.

3. Символи та визначення

4. Обладнання

4.1. Фіксатор для кріплення зразка.

4.2. Ультразвуковий вібратор із безперервним регулюванням частоти в діапазоні 20-100 кГц.

4.3. Пристрій визначення резонансної частоти.

5. Відбір проб та підготовка зразків для випробування

5.1. Зразки для випробування повинні мати довжину не менше 60 мм та бути круглого або прямокутного поперечного перерізу. Зразки круглого перерізу мають бути діаметром (6±0,2) мм. Площа поперечного перерізу плоских зразків має становити (6±0,2х8±0,2) мм.

5.2. Поверхневий шар повинен бути знятий на глибину щонайменше 0,1 мм. Шорсткість поверхні повинна бути 15 мкм.

5.3. Торці зразків повинні бути рівними та паралельними з точністю 0,02 мм.

5.4. Зразки не повинні мати тріщин на поверхні або інших структурних дефектів і очищені безпосередньо перед випробуванням.

6. Проведення випробування

6.1. Визначають густину зразка з точністю до 0,01 г/см. .

6.2. Вимірюють довжину зразка з точністю до 0,1 мм.

6.3. Кріплять зразок у випробувальному пристрої. Плавно підвищують частоту вібратора до найнижчої частоти природних поздовжніх коливань. Визначають резонансну частоту з точністю до 50 Гц.

7. Обробка результатів

7.1. Модуль Юнга обчислюють за формулою

.

7.2. Результат округляють з точністю до 5·10 Н/мм

8. Протокол випробування

Протокол випробування повинен включати таку інформацію:

а) посилання на міжнародний стандарт;

б) усі подробиці, необхідні для ідентифікації зразка;

в) одержані результати;

г) всі процедури, які не передбачені цим міжнародним стандартом або необов'язкові;

д) будь-які відхилення, що можуть вплинути на результати.

ДОДАТОК 3. (Введено додатково, Зм. N 1).



Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 1998