ГОСТ 8.426-81

ГОСТ 8.426-81 Державна система забезпечення єдності вимірів (ДСМ). Прилади для вимірювання твердості металів методом пружного відскоку бойка (Шору). Методи та засоби перевірки

ГОСТ 8.426-81

Група Т88.1*
_________________________________________
* У покажчику «Національні стандарти» 2005 р.
Група Т88.2. - Примітка "КОДЕКС".

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Державна система забезпечення єдності вимірів

ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТВЕРДОСТІ МЕТАЛІВ МЕТОДОМ ПРУГОГО ОТСККО БОЙКА (ПО ШОРУ)

Методи та засоби перевірки

State system for ensuring the uniformity
of measurements. Shore rebound hardness testing
machines. Методи і методи здійснення

Дата введення 1983-01-01

РОЗРОБЛЕН Державним комітетом СРСР за стандартами

ВИКОНАВЦІ

О.М.Кочин, канд. фіз.-мат. наук (керівник теми); Н. С. Гусятинська , канд. техн. наук

ВНЕСЕН Державним комітетом СРСР із стандартів

Член Держстандарту Л. К. .Ісаєв

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 4 червня 1981 р. N 2805

ВЗАМІН МУ 224

Цей стандарт поширюється на прилади для вимірювання твердості металів методом пружного відскоку бойка (по Шору) — твердомери Шора (далі — твердоміри), що випускаються за ГОСТ 24746–81 , та встановлює методи та засоби їх первинної та періодичної перевірок.

1. ОПЕРАЦІЇ І ЗАСОБИ ПОВІРКИ

1.1. При проведенні перевірки повинні бути виконані операції та застосовані засоби перевірки, зазначені в таблиці.

1.2. Дозволяється застосовувати інші засоби перевірки, які задовольняють за точністю вимогам цього стандарту.

1.3. Алмазний бойок повіряють після ремонту твердоміра за пп.3.3.2-3.3.5 тільки у випадку, якщо бойок також ремонтувався.

1.4. Алмазний бойок за пп.3.3.1-3.3.5 повіряють під час випуску його з виробництва.

1.5. Алмазний бойок повіряють при експлуатації за пп.3.3.2-3.3.5 у разі, якщо виникають сумніви в його справності (після удару, що передбачається пошкодження кріплення алмазу та ін.)

2. УМОВИ ПОВIРКИ ТА ПІДГОТОВКА ДО НІЙ

2.1. При проведенні перевірки твердомірів повинні бути виконані такі умови:

температура повітря в приміщенні 15-28 ° С;

відносна вологість повітря у приміщенні (65±15)%.

2.2. Твердоміри, що повіряються, повинні бути встановлені за рівнем, вбудованим у твердомір, на столах, конструкцією яких повинен бути забезпечений захист твердоміра від впливу вібрацій, що передаються через стіни і підлогу будівлі.

2.3. Випробувальна головка твердоміра повинна бути встановлена в настільному пристрої, що входить до комплекту твердоміра.

2.4. Поверхня столика основи, робочі та опорні поверхні зразкових заходів твердості повинні бути чистими та знежирені спиртом за ГОСТ 131–67 *.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 52193-2003. - Примітка "КОДЕКС".

2.5. Перед повіркою алмазний бойок необхідно очистити та знежирити спиртом за ГОСТ 131-67 .

3. ПРОВЕДЕННЯ ПОВIРКИ

3.1. Зовнішній огляд твердоміра

При зовнішньому огляді має бути встановлене:

відповідність комплектності твердоміра вимогам ГОСТ 24746-81 ;

відсутність на твердомірі та пристосуванні до нього слідів корозії та механічних пошкоджень, а також рівномірність забарвлення твердоміра (без перепусток, патьоків та відшарувань).

3.2. Перевірка взаємодії рухомих частин твердоміра

3.2.1. Взаємодія рухомих частин твердоміра перевіряють при нанесенні не менше чотирьох відбитків на зразкову міру твердості 2-го розряду типу МТШ зі значенням твердості (95±7) HSD. При трьох останніх ударах стрілка індикатора повинна переміщатися плавно, без ривків і заїдань і встановлюватися на нуль шкали раніше, ніж бойок почне падати на поверхню, що випробовується.

3.3. Перевірка алмазного бойка

3.3.1. Зовнішній огляд алмазного бойка

3.3.1.1. При зовнішньому огляді на поверхнях оправи та державки має бути встановлена відсутність раковин, тріщин, задирок, вм'ятин, подряпин, слідів корозії та інших механічних ушкоджень, видимих неозброєним оком.

3.3.1.2. Для огляду майданчика алмазу та його бічної сферичної поверхні бойок встановлюють так, щоб його вісь була продовженням оптичної осі мікроскопа. Мікроскоп наводять так, щоб чітко було видно всю поверхню майданчика, а потім, змінюючи фокусування, оглядають сферичну поверхню.

На поверхні робочої частини алмазу бойка на висоті не менше 0,3 мм від поверхні майданчика не має бути тріщин, рисок, сколів, фарбувань та інших дефектів.

3.3.2. Вимірювання геометричних розмірів алмазного бойка

3.3.2.1. Діаметр державки вимірюють важільний мікрометр у трьох перерізах у двох взаємно перпендикулярних напрямках. При цьому кожне значення діаметра має бути 7,938 мм.

3.3.2.2. Довжину бойка вимірюють штангенциркулем. Значення довжини бойка має бути (101,6±0,5) мм.

Діаметр оправи вимірюють мікрометром. Значення діаметра оправи має бути 5 мм. Виліт оправи з держави вимірюють на мікроскопі. Значення вильоту оправи з державки має бути (9,25±0,05) мм.

3.3.3. Визначення маси алмазного бойка

Масу алмазного бойка визначають на лабораторних вагах з ціною розподілу не більше 0,05 г. Маса алмазного бойка має бути 36,0 м.

3.3.4. Вимірювання геометричних розмірів робочої частини алмазу бойка

При вимірі геометричних розмірів робочої частини алмазу бойка визначають висоту робочої частини алмазу з його осі, діаметр майданчика і радіус сфери алмазу, зміщення майданчика алмазу щодо осі державки.

3.3.4.1. Для вимірювання висоти робочої частини алмазу бойок встановлюють на столик мікроскопа так, щоб його вісь перпендикулярна до оптичної осі мікроскопа. Мікроскоп фокусують у відбитому світлі на контур осьового перерізу алмазу та поворотом бойка навколо осі знаходять на межі полірованої та неполірованої частин алмазу точку, найбільш близьку до майданчика. Вимірюють відстань по осі алмазу від майданчика до площини, що проходить цю точку. Висота робочої частини алмазу має бути не менше 0,3 мм.

3.3.4.2. Для вимірювання діаметра майданчика алмазу бойок встановлюють так, щоб його вісь була продовженням оптичної осі мікроскопа. Мікроскоп фокусують на поверхню майданчика та вимірюють її діаметр у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Різниця діаметрів має перевищувати 0,03 мм. Середнє арифметичне значення діаметрів має бути 0,3 мм.

3.3.4.3. Для вимірювання радіусу сфери алмазу бойок встановлюють на столику проектора так, щоб його вісь була перпендикулярна до осі пучка світла освітлювача. Тіньове зображення радіусу сфери проектують на екран проектора. На екран встановлюють шаблон, на якому повинні бути зображені контури сфери з радіусом від 0,85 мм до 1,15 мм через кожні 0,05 мм у масштабі збільшення проектора.

Для визначення радіусу сфери алмазу послідовно поєднують його тіньове зображення з контурами радіусів на шаблоні. Значення радіуса, вказане у контуру на шаблоні, що близько прилягає до контуру тіньового зображення, приймають за значення радіуса сфери алмазу в даній площині.

У кожній із двох взаємно перпендикулярних площин проводять не менше трьох вимірів. Для визначення радіусу сфери в будь-якій площині обчислюють середнє арифметичне трьох результатів. Для визначення радіусу сфери алмазу обчислюють середнє арифметичне результатів вимірів в обох площинах.

Радіус сфери алмазу має бути (1±0,1) мм. Різниця між радіусами, виміряними у двох взаємно перпендикулярних площинах, має перевищувати 0,2 мм.

3.3.4.4. Для вимірювання зміщення майданчика алмазу бойка щодо осі державки бойок встановлюють так, щоб вісь була перпендикулярна до оптичної осі мікроскопа. Мікроскоп фокусують у світлі, що проходить, на контур робочої частини алмазу в місці переходу майданчика в сферу. Обертаючи бойок щодо осі державки, знаходять крайнє праве положення тіньового контуру алмазу і поєднують з точкою переходу будь-яку штрихову лінію окулярної головки. Знімають перший відлік. Обертаючи бойок щодо осі державки, знаходять крайнє ліве положення тіньового контуру алмазу і обертанням мікрометричного гвинта поперечного переміщення столика поєднують точку переходу з раніше обраною штриховою лінією окулярної головки. Знімають другий відлік. Вимірювання проводять тричі. За усунення майданчика робочої частини бойка щодо державки приймають середнє арифметичне трьох половин різниць 1 та 2-го відліків.

Усунення центру майданчика алмазу бойка щодо осі державки має бути не більше 0,1 мм.

3.3.5. Визначення шорсткості поверхні робочої частини алмазу бойка

Шорсткість робочої частини алмазу бойка визначають вибірково у 5% загальної кількості бойків, що випускаються, але не менш ніж у двох.

3.3.5.1. Для визначення шорсткості сферичної поверхні алмазу бойок встановлюють так, щоб оптична вісь мікроінтерферометра була перпендикулярна до поверхні сфери. Фокусуючи мікроскоп, отримують інтерференційну картину, що має вигляд сімейства витягнутих кривих параболічних. Обертаючи бойок навколо осі, візуально визначають місце з максимальним параметром шорсткості, в якому визначають шорсткість.

3.3.5.2. Для визначення шорсткості поверхні майданчика алмазу бойок встановлюють на мікроінтерферометр так, щоб вісь бойка продовжувала оптичну вісь мікроінтерферометра.

3.3.5.3. Параметр шорсткості сферичної поверхні повинен бути не більше 1,6 мкм, поверхні майданчика алмазу - не більше 0,2 мкм за ГОСТ 2789-73 .

3.3.6. Визначення відхилень показань зразкового твердоміра Шора з бойком, що повіряється, від показань зразкового твердоміра Шора зі зразковим бойком

Відхилення показань визначають зіставленням показань зразкового твердоміра на тому самому ділянці зразкової міри твердості 2-го розряду типу МТШ при встановленні на твердомір по черзі зразкового і повіреного бойків. Твердомір попередньо юстують із зразковим бойком та отримують стабільні показання.

3.3.6.1. Відбитки зразкового та повіреного бойків при перевірці наносять у безпосередній близькості один від одного, на відстані між сусідніми відбитками не менше ніж 2 мм.

3.3.6.2. Відхилення визначають за трьома зразковими мірами твердості 2-го розряду типу МТШ зі значеннями твердості (95±7) HSD, (60±7) HSD та (30±7) HSD. При цьому кожною мірою виконують сім вимірювань, з яких враховують останні п'ять.

3.3.6.3. Відхилення середнього з п'яти останніх значень твердості, отриманих при вимірюванні бойком, що повіряється, від середнього значення, отриманого при вимірюванні зразковим бойком в межах обраної робочої ділянки зразкової міри твердості не повинно перевищувати ±1,5 HSD на кожному з трьох заходів.

3.4. Визначення абсолютної похибки твердоміра за твердістю

При визначенні абсолютної похибки на кожній мірі твердості виконують спочатку один-два пробні відбитки. Потім виконують не менше п'яти відбитків, розташовуючи їх рівномірно поверхні міри, при цьому відліки знімають з точністю до ±0,5 HSD. За наслідками окремих вимірювань знаходять середнє арифметичне значення твердості. Абсолютну похибку твердоміра визначають як різницю між знайденим середнім значенням твердості та значенням твердості, зазначеним на зразковій мірі. Абсолютна похибка твердоміра при перевірці його на кожному з трьох зразкових заходів твердості повинна бути не більшою за межу допустимої похибки, зазначеної в ГОСТ 24746-81 .

3.5. Визначення варіації (розмаху) показань твердоміра за твердістю

Для визначення варіації показань твердоміра намір наносять п'ять відбитків у безпосередній близькості один від одного, але не ближче ніж 2 мм. Варіацію показань твердоміра визначають як різницю між найбільшим та найменшим значеннями твердості, отриманими при п'яти вимірах.

Варіація (розмах) твердоміра при перевірці його за кожним із трьох зразкових заходів твердості повинна бути не більшою, ніж зазначена в ГОСТ 24746–81 .

4. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОВIРКИ

4.1. Результати первинної перевірки підприємство-виробник оформлює записом у паспорті.

4.2. На твердоміри, визнані придатними під час державної перевірки, видають свідоцтво про державну перевірку за формою, встановленою Держстандартом. На звороті свідчення вказують номер алмазного бойка, з яким був повірений твердомір.

Результати перевірки заносять до протоколу перевірки, форму якого наведено в обов'язковому додатку 2.

4.3. Результати періодичної відомчої перевірки оформлюють у порядку, встановленому відомчою метрологічною службою.

4.4. Твердоміри, які не відповідають вимогам цього стандарту, бракують. Там видають повідомлення про непридатності.

ДОДАТОК 1 (обов'язковий). ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЗРАЗКОВИХ ЗАХОДІВ ТВЕРДОСТІ ТИПУ МТШ

ДОДАТОК 1
Обов'язкове

1. Заходи твердості повинні бути виготовлені у вигляді брусків квадратного перерізу з двома робочими поверхнями, що перетинаються, або у вигляді плиток круглої форми з однією робочою поверхнею.

Довжина бруска мір твердості – (80±1) мм, ширина та висота – (25±1) мм. Діаметр плитки – (65±1) мм, висота – (15±1) мм.

2. Робочі та опорні поверхні мір твердості повинні бути плоскими. Відхилення від площинності має бути не більше 0,01 мм на всій поверхні та не більше 0,003 мм - на поверхні площею 25x25 мм .

3. Відхилення від паралельності робочої та опорної поверхонь – не більше 0,015 мм.

4. Параметр шорсткості поверхонь мір твердості за ГОСТ 2789-73 має бути, мкм, не більше:

0,32 - для робітників;

0,63 - для опорних;

1,25 - для бічних.

5. Номінальні значення твердості заходів та розмах цих значень повинні відповідати зазначеним у таблиці.

HSD

Різниця результатів вимірювань твердості двох робочих поверхонь (форма міри – брусок) має бути не більше 0,5 HSD.

ДОДАТОК 2 (обов'язковий). ФОРМА ПРОТОКОЛУ повірки приладу для вимірювання твердості металів методом пружного відскоку бойка (по Шору)

ДОДАТОК 2
Обов'язкове

ФОРМА ПРОТОКОЛУ
перевірки приладу для вимірювання твердості металів методом пружного відскоку
бойка (по Шору) типу ________________, що належить

5. Результати визначення абсолютної похибки приладу за твердістю:

6. Результати визначення варіації (розмаху) показання твердоміра за твердістю: