ГОСТ 1497-84

ГОСТ 1497-84 (ІСО 6892-84, СТ РЕВ 471-88) Метали. Методи випробувань на розтяг (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1497-84
(ІСО 6892-84)

Група В09

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕТАЛИ

Методи випробувань на розтягування

Метали. Methods of tension test

МКС 77.040.10
ОКСТУ 0909

Дата введення 1986-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

В.І.Маторін, Б.М. Овсянніков , В.Д. Хромов , Н.А. Бірун , А.В. Мінашин , Е.Д. Петренко , В.І. Г. Гешелін , А.В.Богачова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 16.07.84 N 2515

3. ВЗАМІН ГОСТ 1497–73

4. Стандарт повністю відповідає СТ СЭВ 471-88 і відповідає ІСО 6892-84* за сутністю методу, проведення випробувань та обробки результатів випробувань металів та виробів з них найменшим розміром у поперечному перерізі 3,0 мм і більше
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів можна отримати, перейшовши за посиланням, тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 11-12-94)

7. ВИДАННЯ (січень 2008 р.) із Змінами N 1, 2, 3, затвердженими у серпні 1987 р., жовтні 1989 р., травні 1990 р. (ІВД 12-87, 2-90, 8-90)

ВНЕСЕНІ поправки, опубліковані в ІВД N 7, 2014; ІВД N 11, 2014 рік

Виправлення внесено виробником бази даних

Цей стандарт встановлює методи статичних випробувань на розтягування чорних та кольорових металів та виробів з них номінальним діаметром або найменшим розміром у поперечному перерізі 3,0 мм та більше для визначення при температурі (20 ) °C характеристик механічних властивостей:

межі пропорційності;

модуля пружності;

межі плинності фізичної;

межі плинності умовної;

тимчасового опору ;

___________
* Поправкою (ІУС 7-2014) по всьому тексту стандарту замінено слова «тимчасовий опір» на «межу міцності»;
** Поправкою (ІУС 11-2014) по всьому тексту стандарту замінено слова "межа міцності" на "тимчасовий опір". - Примітка виробника бази даних.

відносного рівномірного подовження;

відносного подовження після розриву;

відносного звуження поперечного перерізу після розриву

Стандарт не поширюється на випробування дроту та труб.

Стандарт відповідає СТ РЕВ 471-88 та ІСО 6892-84 за сутністю методу, проведення випробувань та обробки результатів випробувань металів та виробів з них найменшим розміром у поперечному перерізі 3,0 мм і більше.

Терміни, що застосовуються у цьому стандарті, та пояснення до них наведено у додатку 1.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

1. МЕТОДИ ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ

1.1. Вирізку заготовок для зразків проводять на металорізальних верстатах, ножицях, штампах шляхом застосування кисневого та анодно-механічного різання та іншими способами, передбачаючи припуски на зону металу зі зміненими властивостями при нагріванні та наклепі.

Місця вирізки заготовок для зразків, кількість їх, напрямок поздовжньої осі зразків по відношенню до заготівлі, величини припусків при вирізці повинні бути зазначені в нормативно-технічній документації на правила відбору проб, заготовок та зразків або на металопродукцію.

1.2. Зразки рекомендується виготовляти на металорізальних верстатах.

При виготовленні зразків вживають заходів (охолодження, відповідні режими обробки), що виключають можливість зміни властивостей металу при нагріванні або наклеп, що виникають в результаті механічної обробки. Глибина різання при останньому проході має перевищувати 0,3 мм.

1.3. Плоскі зразки повинні зберігати поверхневі шари прокату, якщо немає інших вказівок у нормативно-технічній документації на правила відбору проб, заготовок та зразків або на металопродукцію.

Для плоских зразків стріла прогину на довжині 200 мм має перевищувати 10% від товщини зразка, але з більше 4 мм. За наявності вказівок у нормативно-технічній документації на металопродукцію допускається рихтування або інший вид виправлення заготовок та зразків.

1.4. Задирок на гранях плоских зразків повинні бути видалені механічним способом без пошкодження поверхні зразка. Кромки в робочій частині зразків допускається піддавати шліфуванню та зачистці на шліфувальному колі або шліфувальною шкіркою.

1.5. За відсутності інших вказівок у нормативно-технічній документації на металопродукцію значення параметрів шорсткості оброблених поверхонь зразків повинно бути не більше 1,25 мкм - для поверхні робочої частини циліндричного зразка та не більше 20 мкм – для бічних поверхонь у робочій частині плоского зразка.

Вимоги до шорсткості поверхні литих зразків та готових виробів повинні відповідати вимогам до шорсткості поверхні литих заготовок та металопродукції, що випробовується без попередньої механічної обробки.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

1.6. За наявності вказівок у нормативно-технічній документації на правила відбору проб, заготовок та зразків або на металопродукцію допускається випробовувати сортовий прокат, литі зразки та готові вироби без попередньої механічної обробки з урахуванням допусків на розміри, передбачені для виробів, що випробовуються.

1.7. Випробування проводять на двох зразках, якщо інша кількість не передбачена нормативно-технічною документацією на металопродукцію.

1.8. Для випробування на розтяг застосовують пропорційні циліндричні або плоскі зразки діаметром або товщиною в робочій частині 3,0 мм і більше з початковою розрахунковою довжиною або . Застосування коротких зразків краще.

Литі зразки та зразки із крихких матеріалів допускається виготовляти з початковою розрахунковою довжиною .

За наявності вказівок у НТД на металопродукцію допускається застосовувати інші типи зразків, у тому числі і непропорційні, для яких початкова розрахункова довжина встановлюється незалежно від початкової площі поперечного перерізу зразка .

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1.9. Типи та розміри пропорційних циліндричних та плоских зразків наведені у додатках 2 та 3.

Тип та розміри зразка повинні вказуватись у нормативно-технічній документації на правила відбору проб, заготовок та зразків або на металопродукцію.

Допускається застосування під час випробування пропорційних зразків інших розмірів.

Для плоских зразків співвідношення між шириною та товщиною в робочій частині зразка не повинно перевищувати 8:1.

1.10. Форма та розміри головок та перехідних частин циліндричних та плоских зразків визначаються способом кріплення зразків у захватах випробувальної машини. Спосіб кріплення повинен попереджати прослизання зразків у захватах, зминання опорних поверхонь, деформацію головок та руйнування зразка в місцях переходу від робочої частини до голівок та голівок.

1.11. Граничні відхилення за розмірами робочої частини циліндричних та плоских зразків наведені у додатках 2 та 3.

Для литих механічно оброблених циліндричних зразків граничні відхилення діаметром подвоюються.

Граничні відхилення за товщиною плоских зразків з механічно не обробленими поверхнями повинні відповідати граничним відхиленням по товщині, встановленим для металопродукції.

Граничні відхилення за товщиною плоских зразків з механічно обробленими поверхнями - ±0,1 мм.

1.12. Робоча довжина зразків має становити:

від до - для циліндричних зразків,

від до - Для плоских зразків.

При розбіжностях щодо оцінки якості металу робоча довжина зразків повинна становити:

- для циліндричних зразків,

- Для плоских зразків.

Примітка. При використанні тензометрів допускається застосування зразків з іншими робочими довжинами , величина яких більша за зазначені.


(Змінена редакція, Зм. N 2).

1.13. Зразки маркують поза робочою довжиною зразка.

2. АПАРАТУРА

2.1. Розривні та універсальні випробувальні машини повинні відповідати вимогам ГОСТ 28840 .

2.2. Штангенциркулі повинні відповідати вимогам ГОСТ 166 .

Мікрометри повинні відповідати вимогам ГОСТ 6507 .

Допускається застосування та інших вимірювальних засобів, що забезпечують вимірювання з похибкою, що не перевищує зазначену у п. 3.1.

2.3. Тензометри мають відповідати вимогам НТД.

При визначенні межі пропорційності та меж текучості умовних з допусками на величину пластичної або повної деформації при навантаженні або залишкової деформації при розвантаженні до 0,1% відносна ціна поділу шкали тензометра не повинна перевищувати 0,005% від початкової розрахункової довжини по тензометру ; при визначенні межі плинності умовної з допуском на величину деформації від 0,1 до 1% - не повинна перевищувати 0,05% від початкової розрахункової довжини за тензометром .

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.4. Лінійки металеві повинні відповідати вимогам ГОСТ 427 .

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Для визначення початкової площі поперечного перерізу необхідні геометричні розміри зразків вимірюють з похибкою трохи більше ±0,5%.

3.2. Вимірювання розмірів зразків до випробування проводять не менше, ніж у трьох місцях – у середній частині та на межах робочої довжини.

За початкову площу поперечного перерізу зразка у його робочій частині приймають найменше з отриманих значень на підставі проведених вимірювань із заокругленням за табл.1.

Таблиця 1

мм

За наявності вказівок у НТД на металопродукцію допускається визначати початкову площу поперечного перерізу зразків за номінальними розмірами (без виміру зразка перед випробуванням) за умови, якщо граничні відхилення за розмірами та формою відповідають наведеним у табл.1а.

3.1; 3.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

Таблиця 1a

мм

3.3. Величину початкової розрахункової довжини округляють у більшу сторону: для зразків з - до найближчого числа, кратного 5, якщо різниця між обчисленим та встановленим значеннями не перевищує 10%; для зразків з - До найближчого числа, кратного 10.

Початкову розрахункову довжину з похибкою до 1% обмежують на робочій довжині зразка кернами, ризиками або іншими мітками та вимірюють штангенциркулем або іншими вимірювальними засобами з похибкою вимірювання до 0,1 мм.

Для перерахунку відносного подовження після розриву з віднесенням місця розриву до середини та для визначення відносного рівномірного подовження по всій робочій довжині зразка рекомендується наносити мітки кожні 5 або 10 мм.

Нанесення міток проводять за допомогою ділильних машин або вручну із застосуванням металевої лінійки.

На зразках з малопластичних металів мітки наносять способами, що виключають пошкодження поверхні робочої частини зразка (накаткою ділильних сіток або штрихів, фотоспособом, барвником, олівцем). Допускається нанесення міток на перехідних частинах зразка шляхом кернення або в інший спосіб.

Примітки:

1. Якщо визначення відносного подовження після розриву застосовується тензометр, то початкова розрахункова довжина по тензометру повинна дорівнювати початковій розрахунковій довжині зразка .

2. Якщо на випробувальній машині визначення відносного подовження після розриву проводиться автоматично, то нанесення міток для обмеження початкової розрахункової довжини зразка не є обов'язковим.


(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

3.4. Початкову площу поперечного перерізу для зразків складної форми визначають за розрахунковими формулами або за масою. Спосіб визначення початкової площі поперечного перерізу для таких зразків повинен бути обумовлений НТД на металопродукцію.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ І ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Межа пропорційності визначають:

за допомогою тензометрів (розрахунковий спосіб);

графічним способом по початковій ділянці діаграми, записаної від електричних силовимірювачів та вимірювачів деформації.

Тензометр або вимірювач деформації встановлюють на зразок після докладання початкового зусилля до нього. , що відповідає напрузі, що дорівнює 5-10% від передбачуваної межі пропорційності .

4.1.1. При визначенні межі пропорційності розрахунковим способом після встановлення тензометра проводять навантаження зразка рівними ступенями до зусилля, що відповідає напрузі, що дорівнює 70-80% від передбачуваної межі пропорційності . Число ступенів зусилля має бути не менше 4. Час витримки на кожному ступені до 5-7 с.

Подальше навантаження проводять дрібнішими сходами. Коли збільшення подовження для малого ступеня навантаження перевищить середнє значення збільшення подовження (при тому ж ступені зусилля), подальше навантаження припиняють. Визначають середню величину збільшення подовження на малий ступінь навантаження. Знайдену величину збільшують відповідно до прийнятого допуску. Визначають зусилля , що відповідає підрахованому значенню збільшення подовження.

Допускається застосування методу лінійної інтерполяції для уточнення значення .

4.1.2. Визначення межі пропорційності графічним способом проводиться по початковій ділянці діаграми розтягування, записаної від електричних силовимірювачів та вимірювачів деформації. Подовження визначається на ділянці, що дорівнює базі вимірювача деформації. Масштаб по осі подовження повинен бути не менше 100:1 при базі вимірювача деформації 50 мм і більше і не менше 200:1 при базі вимірювача менше 50 мм; по осі зусилля 1 мм діаграми повинен відповідати не більше ніж 10 Н/мм (1,0 кгс/мм ).

З початку координат (черт.1) проводять пряму, що збігається з початковою лінійною ділянкою діаграми розтягування. Потім на довільному рівні проводять пряму , паралельну осі абсцис, і на цій прямій відкладають відрізок , рівний половині відрізка . Через точку та початок координат проводять пряму і паралельно їй проводять дотичну до діаграми розтягування. Точка торкання визначає потрібне зусилля .

Чорт.1

4.1.3. Межа пропорційності ( ), Н/мм (кгс/мм ), обчислюють за формулою

.

Приклад визначення межі пропорційності розрахунковим способом наведено у додатку 4.

4.1-4.1.3. (Змінена редакція, Зм. N 2).

4.2-4.2.4. (Виключені, Зм. N 2).

4.3. Модуль пружності визначають:

за допомогою тензометрів (розрахунковий спосіб);

графічним способом по початковій ділянці діаграми розтягування, записаної від електричних силовимірювачів та вимірювачів деформації.

Тензометр або вимірювач деформації встановлюють на зразок після докладання початкового зусилля до нього. , що відповідає напрузі, що дорівнює 10-15% від передбачуваної межі пропорційності .

4.3.1. Після встановлення тензометра проводять навантаження зразка рівними ступенями до зусилля, що відповідає напрузі, що дорівнює 70-80% від передбачуваної межі пропорційності . Величина ступеня навантаження повинна становити 5-10% від передбачуваної межі пропорційності. За результатами випробувань визначають середню величину збільшення подовження зразка, мм, на ступінь навантаження, Н (кгс).

4.3.2. При визначенні модуля пружності графічним способом зразок навантажують до зусилля, що відповідає напрузі, що дорівнює 70-80% від передбачуваної межі пропорційності . Масштаб по осі подовження повинен бути не менше 100:1 при базі вимірювача деформації 50 мм і більше і не менше 200:1 при базі вимірювача менше 50 мм; по осі зусилля 1 мм діаграми повинен відповідати не більше ніж 10 Н/мм (1,0 кгс/мм ).

4.3.3. Модуль пружності , Н/мм (кгс/мм ), обчислюють за формулою

.

Приклад визначення модуля пружності розрахунковим способом наведено у додатку 6.

4.4. Межі плинності фізичні , верхній та нижній визначають за діаграмою розтягування, отриманою на випробувальній машині за умови, що масштаб діаграми по осі зусилля буде таким, що 1 мм відповідає напрузі не більше 10 Н/мм .

При контрольно-здавальних випробуваннях фізична межа плинності допускається визначати за явно вираженою зупинкою стрілки чи цифрового індикатора силовимірювального пристрою випробувальної машини.

При розбіжностях щодо оцінки якості металопродукції фізична межа плинності визначають за діаграмою розтягування.

Приклади визначення зусиль, що відповідають межам плинності , і для найбільш характерних видів діаграм розтягування наведено в додатку 7.

При визначенні верхньої межі плинності швидкість навантаження повинна встановлюватися в межах, наведених у табл.1б, якщо немає інших вказівок у НТД на металопродукцію.

Таблиця 1б

Швидкість навантаження повинна бути встановлена в області пружності та підтримуватися по можливості постійної, доки не буде досягнуто верхньої межі плинності. .

При визначенні фізичного та нижнього меж текучості швидкість відносної деформації робочої частини зразка на стадії плинності повинна бути в межах від 0,00025 до 0,0025 с , якщо в НТД на металопродукцію немає інших вказівок. Швидкість відносної деформації має підтримуватися наскільки можна постійної.

Якщо швидкість відносної деформації на стадії плинності може бути забезпечена безпосереднім регулюванням випробувальної машини, то випробування слід проводити, задаючи швидкість навантаження у сфері пружності. Швидкість навантаження перед досягненням стадії плинності має бути в межах, зазначених у табл.1б. У цьому керування машиною має змінюватися остаточно стадії плинності.

4.5. Межа плинності умовна з допуском на величину пластичної деформації при навантаженні (або з іншим встановленим допуском) визначають за діаграмою, отриманою на випробувальній машині або за допомогою спеціальних пристроїв.

При розбіжностях щодо оцінки якості металопродукції визначення межі плинності умовного проводиться у разі діаграмі розтягування, отриманої із застосуванням тензометра.

Примітка. Умовна межа плинності з допуском на величину пластичної деформації при навантаженні (чи з іншим встановленим допуском) можна визначити без побудови діаграми розтягування з допомогою спеціальних приладів (мікропроцесорів та інших.).

4.5.1. Для визначення межі плинності умовної (або з іншим встановленим допуском) за діаграмою розтягування обчислюють величину пластичної деформації з урахуванням встановленого допуску, виходячи з довжини робочої частини зразка або початкової розрахункової довжини за тензометром . Знайдену величину збільшують пропорційно до масштабу діаграми і відрізок отриманої довжини ОЕ відкладають по осі подовження від точки О (чорт.3). З точки Е проводять пряму, паралельну О. А. Точка перетину прямої з діаграмою відповідає зусиллю межі плинності умовного при встановленому допуску на величину пластичної деформації.

Чорт.3 *

____________________
* Чорт.2. (Виключений, Зм. N 2).


Масштаб діаграми по осі подовження має бути не менше ніж 50:1.

За відсутності випробувальних машин з діаграмами зазначеного масштабу та можливості їх отримання за допомогою спеціальних пристроїв допускається, за винятком випадків розбіжностей в оцінці якості металопродукції, використовувати діаграми з масштабом по осі подовження не менше ніж 10:1 при застосуванні зразків з робочою довжиною не менше ніж 50 мм.

4.5.2. Якщо прямолінійний ділянку діаграми розтягування виражений нечітко, то рекомендується наступний спосіб визначення межі умовного текучості (чи з іншим встановленим допуском) — черт.3а.

Чорт.3а

Після того, як очікувана умовна межа плинності буде перевищена, зусилля на зразок знижують до величини, що становить приблизно 10% від досягнутого. Далі роблять нове навантаження зразка до того часу, поки величина докладеного зусилля перевищить початкову.

Для визначення зусилля на діаграмі проводять пряму вздовж петлі гістерези. Далі проводять паралельно їй лінію, відстань від початку якої до точки діаграми, відкладене по осі подовження, відповідає допуску на величину пластичної деформації.

Величина зусилля, що відповідає точці перетину цієї лінії з діаграмою розтягування, відповідає зусиллям умовної межі плинності при встановленому допуску на величину пластичної деформації.

4.5.3. При визначенні межі плинності умовної (або з іншим встановленим допуском) швидкість навантаження повинна відповідати зазначеній у табл.1б, якщо в НТД на металопродукцію немає інших вказівок.

4.5.4. Межа плинності умовна ( ), Н/мм (кгс/мм ), обчислюють за формулою

.

Межа плинності умовна (або з іншим встановленим допуском) визначають лише за відсутності майданчика плинності, якщо немає інших вказівок у НТД на металопродукцію.

4.6. За наявності вказівок у НТД на металопродукцію проводиться визначення умовної межі плинності з допуском на величину повної деформації та умовної межі плинності , що визначається методом послідовного навантаження та розвантаження зразка.

4.6.1. Межа плинності умовна з допуском на величину повної деформації визначають за діаграмою розтягування (чорт.3б).

Чорт.3б

Для визначення зазначеної межі плинності на діаграмі розтягування проводять пряму, паралельну осі ординат (осі зусиль) і віддалену від неї на відстані, що дорівнює допуску на величину повної деформації з урахуванням масштабу діаграми. Точка перетину цієї прямої з діаграмою розтягування відповідає зусиллю при межі умовності. .

Значення обчислюють шляхом розподілу величини одержаного зусилля на початкову площу поперечного перерізу зразка .

Примітка. Ця характеристика може бути і без побудови діаграми розтягування з допомогою спеціальних приладів (мікропроцесорів та інших.).

При визначенні межі плинності умовної швидкість навантаження повинна відповідати вимогам п. 4.5.3.

4.6.2. Для визначення межі плинності умовної , що визначається методом послідовного навантаження та розвантаження, на зразок після його встановлення в захоплення випробувальної машини та докладання до нього початкової напруги , що становить не більше 10% від очікуваної межі плинності умовної , встановлюють тензометр. Потім зразок навантажують до напруги і після витримки протягом 10-12 з розвантажують до початкової напруги . Починаючи з зусилля, що становить 70-80% від очікуваної межі умовності. , зразок навантажують послідовно зростаючим зусиллям з вимірюванням щоразу залишкового подовження після розвантаження до початкової напруги .

Випробування припиняють, коли залишкове подовження перевищить задану величину. За зусилля, що відповідає межі плинності умовної , Приймають те зусилля, при якому подовження досягає заданої величини. Якщо необхідно уточнити чисельне значення визначається характеристики, допускається використання лінійної інтерполяції.

4.3-4.6.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

4.6.3. (Виключений, Зм. N 2).

4.7. Для визначення тимчасового опору зразок розтягують під дією плавно зростаючого зусилля до руйнування.

Найбільше зусилля, що передує руйнуванню зразка, береться за зусилля , Що відповідає тимчасовому опору.

4.7.1. При визначенні тимчасового опору швидкість деформування має бути не більше 0,5 від початкової розрахункової довжини зразка , Вираженої в мм/хв.

4.7.2. Тимчасовий опір , Н/мм (кгс/мм ), обчислюють за формулою

.

4.7-4.7.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

4.8. Визначення відносного рівномірного подовження проводять на зразках із початковою розрахунковою довжиною не менше . Відносне рівномірне подовження визначають на більшій частині зруйнованого зразка на розрахунковій ділянці (чорт.4), що знаходиться на відстані не менше ніж 2 або 2 від місця розриву. Кінцева довжина розрахункової ділянки має бути не менше або . Початкову довжину розрахункової ділянки визначають за кількістю міток на розрахунковій ділянці та початковій відстані між ними.

Чорт.4

Допускається визначення відносного рівномірного подовження по діаграмі розтягування з масштабом по осі подовження не менше 10:1 як найбільшого зусилля, що відповідає .

4.8.1. Відносне рівномірне подовження , %, обчислюють за формулою

.

4.8; 4.8.1. (Змінена редакція, Зм. N 3).

4.9. Для визначення кінцевої розрахункової довжини зразка зруйновані частини зразка щільно складають так, щоб осі їх утворили пряму лінію.

Вимірювання кінцевої розрахункової довжини зразка проводиться штангенциркулем при значенні відліку за ноніусом 0,1 мм.

4.9.1. Визначення кінцевої розрахункової довжини зразка проводиться виміром відстані між мітками, що обмежують розрахункову довжину.

4.9.2. Якщо відстань від місця розриву до найближчої позначки, що обмежують розрахункову довжину зразка, становить або менше початкової розрахункової довжини та певна величина відносного подовження після розриву не задовольняє вимогам НТД на металопродукцію, то допускається проводити визначення відносного подовження після розриву з віднесенням місця розриву до середини.

Перерахунок проводять за заздалегідь нанесеними вздовж робочої частини зразка керна або ризиків, наприклад через 5 або 10 мм (чорт.5).

Чорт.5

приклад

На початковій розрахунковій довжині зразка укладається кількість інтервалів. Після розриву крайню ризику на короткій частині зруйнованого зразка позначимо . На довгій частині зразка позначимо ризику , відстань від якої до місця розриву близька за величиною до відстані від місця розриву до ризику .

Відстань від до складає інтервалів.

Якщо різниця — число парне, то від ризику до ризику береться інтервалів та кінцева розрахункова довжина зразка визначається за формулою

.

Якщо різниця — число непарне, то від ризику до ризику береться інтервалів і до точки береться інтервалів (у сумі ). У цьому випадку кінцева розрахункова довжина зразка підраховується за формулою

.

4.9.3. За наявності вказівок у НТД щодо відносного подовження після розриву для малопластичних металів ( %) визначають:

а) абсолютне подовження .

Перед випробуванням біля одного з кінців робочої довжини зразка наносять ледве помітну мітку. За допомогою вимірювача на зразку проводять дугу радіусом, що дорівнює початковій розрахунковій довжині зразка. , та з центром у нанесеній мітці.

Після розриву обидві половини зразка щільно складають та притискають один до одного під дією осьового зусилля.

Другу дугу того ж радіуса проводять із того ж центру.

Відстань між дугами, що дорівнює абсолютному подовженню зразка (рис.6), вимірюють за допомогою вимірювального мікроскопа або інших засобів вимірювання;

Чорт.6

б) кінцеву розрахункову довжину по діаграмі розтягування при масштабі діаграми по осі деформації (подовження) щонайменше 50:1;

в) кінцеву розрахункову довжину зразка на відстані між головками зразка або мітками, нанесеними на перехідних частинах зразка, із застосуванням розрахункових формул.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

4.10. Відносне подовження зразка після розриву у відсотках обчислюють за формулою

.

4.10.1. У протоколі випробувань має бути зазначено, на якій розрахунковій довжині визначено відносне подовження після розриву .

Наприклад, при випробуванні зразків з початковою розрахунковою довжиною і відносне подовження після розриву позначають відповідно.

4.11. Для визначення відносного звуження циліндричного зразка після розриву вимірюють мінімальний діаметр у двох взаємно перпендикулярних напрямках.

Вимір мінімального діаметра проводиться штангенциркулем з відліком по ноніусу до 0,1 мм.

По середньому арифметичному з одержаних значень обчислюють площу поперечного перерізу зразка після розриву .

4.11.1. Відносне звуження після розриву обчислюють за формулою

.

4.12. Округлення обчислених результатів випробувань проводять відповідно до табл.2.

Таблиця 2

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.13. Результати випробувань не враховують:

при розриві зразка по кернах (ризиках), якщо при цьому будь-яка характеристика механічних властивостей не відповідає встановленим вимогам НТД на металопродукцію;

при розриві зразка у захватах випробувальної машини або за межами розрахункової довжини зразка (при визначенні відносного рівномірного подовження та відносного подовження при розриві );

при розриві зразка за дефектами металургійного виробництва та одержання при цьому незадовільних результатів випробувань.

За відсутності інших вказівок у НТД на металопродукцію випробування, замість неврахованих, повторюють на такій кількості зразків.

4.14. Результати випробувань записують у протокол, форма якого наведена у додатку 10.

ДОДАТОК 1 (довідкове).

ДОДАТОК 1
Довідкове

Примітка. За наявності вказівок у НТД на металопродукцію допускається визначати межу пропорційності та межу плинності умовну з допуском на величину пластичної деформації при навантаженні з іншими допусками:

межа пропорційності - 10 і 25%,

межа плинності - від 0,005 до 1%.

Величину допуску вказують у позначенні (наприклад, ).

При допусках від 0,005 до 0,05% на величини пластичної деформації при навантаженні, повної деформації при навантаженні, залишкової деформації при розвантаженні замість терміну "межа плинності" умовний допускається застосовувати термін "межа пружності" з індексацією, встановленою для відповідної межі умовності.


ДОДАТОК 1. (Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ПРОПОРЦІОНАЛЬНІ ЦИЛІНДРИЧНІ ЗРАЗКИ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

Чорт. 1. Тип I

Тип I

Чорт.1

Таблиця 1

Розміри, мм

ДОДАТОК 2. (Змінена редакція, Зм. N 3).

Чорт.2. Тип II

Тип II

Чорт.2

Таблиця 2

Розміри, мм

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

Чорт.3. Тип III

Тип III

Чорт.3

Таблиця 3

Розміри, мм

Чорт. 4. Тип IV

Тип IV

Чорт.4

Таблиця 4

Розміри, мм

чорт.5. Тип V

Тип V

Чорт.5

Таблиця 5

Розміри, мм

Чорт.6. Тип VI

Тип VI

Чорт.6

Таблиця 6

Розміри, мм

чорт.7. Тип VII

Тип VII

Чорт.7

Таблиця 7

Розміри, мм

(Змінена редакція, Зм. N 3).

Таблиця 8

Граничні відхилення за розмірами циліндричних зразків

мм

Примітка. Розміри головок та перехідних частин зразків є рекомендованими.


(Змінена редакція, зміна N 1).

ДОДАТОК 3 (рекомендований). ПРОПОРЦІОНАЛЬНІ ПЛОСЬКІ ЗРАЗКИ

ДОДАТОК 3
Рекомендоване

чорт.1. Тип I. Плоскі зразки з головками

Тип I

Плоскі зразки з головками

Чорт.1

Чорт.2. Тип II Плоскі зразки без головок

Тип II

Плоскі зразки без головок

Чорт.2

Таблиця 1

мм

Примітки:

1. Для зразків, товщина яких знаходиться між величинами, наведеними в табл.1, слід брати меншу розрахункову довжину, якщо при порівнянні з найближчою меншою товщиною (див. табл.1) різниця буде менше 0,5 мм і більшу довжину, якщо різниця становитиме 0,5 мм і більше.

2. Радіус сполучення робочої частини з головкою приймається рівним 25-40 мм залежно від діаметра фрези, що застосовується при виготовленні зразків, при цьому приймає значення приблизно 15-20 мм відповідно.

3. Допускається розбивка зразків на групи з однаковою робочою довжиною так, щоб різниця найбільшої та найменшої різних довжин не перевищувала 25 мм. За загальну робочу довжину приймається максимальна робоча довжина цієї групи.

Таблиця 2

Граничні відхилення за розмірами плоских зразків

мм

Примітка. Розміри головок та перехідних частин зразків є рекомендованими.


ДОДАТОК 3. (Змінена редакція, Изм. N 1).

ДОДАТОК 4 (довідкове). ПРИКЛАД ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖІ ПРОПОРЦІОНАЛЬНОСТІ

ДОДАТОК 4
Довідкове

Допуск на збільшення тангенсу кута, утвореного до кривої деформації з віссю зусиль — 50% від його значення на лінійній ділянці.

Випробуваний матеріал - конструкційна сталь.

Розміри зразка: початковий діаметр мм, початкова площа поперечного перерізу мм .

Початкова розрахункова довжина (база тензометра) мм, ціна поділу шкали тензометра 0,002 мм.

Очікувана межа пропорційності Н/мм (70 кгс/мм ). Початкове зусилля приймаємо Н (400 кгс).

Зусилля Н (кгс), що відповідає 75% зусилля очікуваної межі пропорційності, становить 39600 Н (4040 кгс). Приймаємо рівним 39000 Н (4000 кгс). Ступінь навантаження встановлюємо рівною 8800 Н (900 кгс). Подальші навантаження виробляємо сходами Н (150 кгс), що відповідає збільшенню напруги Н/мм (2,0 кгс/мм ) до помітного відхилення від закону пропорційності зі зняттям показань тензометра. Результати випробування записують до таблиці.

Середня величина збільшення подовження на малий ступінь зусилля Н (150 кгс) складає:

розподілу шкали.

Знайдену величину збільшення подовження на малий ступінь зусилля на лінійній ділянці згідно з встановленим допуском збільшуємо на 50%.

Шукане подовження на ступінь зусилля Н (150 кгс) складе:

розподілу шкали.

За зусилля, що відповідає , приймаємо зусилля

Н (5500 кгс).

Межа пропорційності становить:

Н/мм (70 кгс/мм ).

Знайдене зусилля може бути уточнено шляхом застосування методу лінійної інтерполяції:

Н (5530 кгс).

Межа пропорційності , Що відповідає обчисленому зусиллю, дорівнює:

Н/мм (70,5 кгс/мм) ).

ДОДАТОК 4. (Змінена редакція, Изм. N 2).

ДОДАТОК 5. (Виключено, Зм. N 2).

ДОДАТОК 6 (довідкове). ПРИКЛАД ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ПРУГОСТІ

ДОДАТОК 6
Довідкове

Випробуваний матеріал - конструкційна сталь.

Розміри зразка: початковий діаметр мм, початкова площа поперечного перерізу мм .

Початкова розрахункова довжина , що дорівнює базі тензометра, - 100 мм; ціна поділу тензометра 0,002 мм.

Передбачувана межа пропорційності Н/мм (70 кгс/мм ).

Початкове зусилля приймаємо рівним 5400 Н (550 кгс).

Зусилля , що відповідає 70% передбачуваної межі пропорційності становить 37695 Н (3847 кгс). Приймаємо Н (3850 кгс). Навантаження проводимо сходами Н (550 кгс), що відповідає збільшенню напруги Н/мм (7,0 кгс/мм ), до зусилля , що відповідає 70% очікуваної межі пропорційності із зняттям показань тензометра.

Результати заносимо до таблиці.

Визначаємо середню величину збільшення подовження зразка на ступінь зусилля Н (550 кгс):

мм.

Модуль пружності , Н/мм (кгс/мм ), дорівнює

Н/мм (1,96 х10) кгс/мм ).

ДОДАТОК 7 (довідкове). ПРИКЛАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЬ P (т), P (тн), P (тв) В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ ДІАГРАМ РОЗМІЩЕННЯ

ДОДАТОК 7
Довідкове

ПРИКЛАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЬ , , ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ДІАГРАМ РОЗМІЩЕННЯ

1 - початковий перехідний ефект

ДОДАТКИ 6, 7. (Змінена редакція, Зм. N 2).

ДОДАТКИ 8, 9. (Виключені, Зм. N 2).

ДОДАТОК 10 (довідкове). ПРОТОКОЛ випробувань на розтяг циліндричних зразків на машині; ПРОТОКОЛ випробувань на розрив плоских зразків на машині

Додаток 10
Довідкове

ПРОТОКОЛ N

випробувань на розтягування циліндричних зразків________________ на машині ______

ПРОТОКОЛ N

випробувань на розрив плоских зразків _______________ на машині ___________

ДОДАТОК 10. (Змінена редакція, Зм. N 2).



Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2008