ГОСТ 22975-78

ГОСТ 22975-78 Метали та сплави. Метод вимірювання твердості за Роквеллом при малих навантаженнях (за Супер-Роквеллом) (із Змінами N 1, 2)

ГОСТ 22975-78

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
МЕТАЛИ І СПЛАВИ

Метод вимірювання твердості за Роквеллом
при малих навантаженнях (по Супер-Роквелу)

Metals і alloys. Rockwell hardness test under low loads
(за допомогою Super-Rockwell test)

ОКСТУ 1909

Строк дії з 01.01.79
до 01.01.99*
________________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації
(ІВД N 11 1995 р.). - Примітка "КОДЕКС".

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблений і внесений Мінчерметом СРСР

РОЗРОБНИКИ

М. П. Лякішев, А. А. Гудков , Н. А. Бірун , В. І. Чеботарьов , Ю. І. Славський

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ постановою Державного Комітету СРСР за стандартами від 16.02.78 № 467

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Строк дії подовжено до 01.01.99 Постановою Держстандарту СРСР від 14.01.88 № 45

6. ПЕРЕВИДАННЯ (липень 1992 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими в червні 1982 р., січні 1988 р. (ІВС 10-82, 4-88)


Цей стандарт поширюється на чорні та кольорові метали та сплави та встановлює метод вимірювання твердості за Роквеллом при вдавлюванні алмазного конуса (шкали N) або сталевої кульки (шкали Т) при навантаженнях від 147 Н (15 кгс) до 441 Н (45 кгс).

(Змінена редакція, зміна N 1).

1. АПАРАТУРА

Прилад для вимірювання твердості за ГОСТ 23677-79 , що забезпечує додаток навантажень: попередню = 29,42 Н (3,0 кгс); загальну =147,1 Н (15 кгс); 294,2 Н (30 кгс); 441,3 Н (45 кгс),

, де - основне навантаження.

Наконечники за ГОСТ 23677-79 за ГОСТ 9377-81 .

Заходи твердості зразкові за ГОСТ 9031-75 .

Періодична перевірка приладів згідно з ГОСТ 8.398-80.

(Змінена редакція, Зм. № 2).

2. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

2.1. Перед виміром твердості проводять огляд зразків (виробів).

2.2. При підготовці поверхні випробуваного зразка необхідно вживати заходів, що запобігають можливої зміни твердості зразка через нагрівання або наклеп поверхні.

2.3. Поверхня зразка повинна мати шорсткість не більше 1,25 мкм за ГОСТ 2789-73 або відповідати вимогам нормативно-технічної документації на шорсткість поверхні металопродукції, бути вільною від сторонніх речовин (мастила та ін.).

2.4. Після кожної зміни наконечника робочого столика (підставки) проводять перевірку показань приладу за зразковими заходами твердості.

2.3, 2.4. (Змінена редакція, Зм. № 2).

2.5. Шкала для проведення випробувань вибирається в залежності від товщини зразка та очікуваної твердості таким чином, щоб на звороті його не було помітно слідів деформації від відбитка. Залежність вибору шкали від товщини зразка та очікуваної твердості наведена у табл. 1 та 2 обов'язкового додатка 1.

При визначенні твердості за шкалами Т на зразках товщиною або твердістю менш зазначених у табл. 2 обов'язкового додатка 1, вимірювання твердості рекомендується проводити із застосуванням підставки з алмазним зерном діаметром 4,5 мм у центрі. Це має бути відображено у протоколі випробувань.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

2.6. Опорні поверхні робочого столика (підставки) та зразка повинні бути очищені від сторонніх речовин. Зразок повинен бути встановлений на робочому столику (підставці) щільно, стійко, щоб не відбулося його прогину та усунення під час вимірювання твердості. Твердість контактних поверхонь робочого столика та підставок повинна бути не нижче 60 HRC. Зразки циліндричної форми повинні встановлюватись на V-подібні підставки.

(Змінена редакція, Зм. № 2).

3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

3.1. При вимірі твердості за Роквеллом за шкалами N і Т наконечник стандартного типу вдавлюється в випробуваний зразок (виріб) під дією попереднього і основного навантажень, що послідовно додаються, і після зняття основного навантаження вимірюється залишкове збільшення (чорт. 1 і 2) глибин проникнення наконечника.

Чорт. 1

1 - поверхня випробуваного зразка; 2 - вихідна поверхня при вимірі;
3 - шкала твердості

Чорт. 1

Чорт. 2

1 - поверхня випробуваного зразка; 2 - вихідна поверхня при вимірі;
3 - шкала твердості

Чорт. 2

Позначення до чорт. 1-2:

- Глибина впровадження наконечника під дією попереднього навантаження , мм; - Глибина впровадження наконечника під дією основного навантаження , мм; - залишкове збільшення глибини впровадження наконечника, виміряне після зняття основного навантаження при збереженні попереднього навантаження , Виражається в умовних одиницях шкали індикатора з ціною розподілу 0,001 мм; HRN - твердість за Роквеллом при малих навантаженнях за шкалою N дорівнює 100-ті; HRT - твердість за Роквеллом при малих навантаженнях за шкалою Т дорівнює 100-ті.

3.2. При вимірюванні твердості алмазним конусом (шкали N) або сталевою кулькою (шкали Т) твердість позначається: наприклад - 75 HRN 15 (твердість 75, шкала N, навантаження 147 Н (15 кгс) або 49 HRT30 (твердість 49, шкала Т, навантаження 2 Н (30кгс).

3.3. Випробування проводять за температури 20 °C.

При виникненні розбіжностей щодо оцінки якості продукції випробування повинні проводитися при температурах 20 ± 2 °C у помірному кліматі та при 27 ± 2 °C у тропічному кліматі.

3.4. При вимірі твердості мають бути дотримані такі умови:

перпендикулярність осі наконечника до поверхні, що випробовується, зразка або підготовленої ділянки виробу;

плавне застосування попереднього навантаження ;

плавне застосування протягом 2-8 з основного навантаження ;

плавне зняття через 1-3 з основного навантаження після різкого уповільнення руху стрілки індикатора і через 10-15 (якщо рух стрілки індикатора триває) для матеріалів, схильних до пластичної деформації.

(Змінена редакція, Зм. № 2).

3.5. Відлік результатів вимірювання твердості за шкалою індикатора з їх округленням до 0,5 розподілу шкали роблять при дії попереднього навантаження, що триває. .

3.6. При визначенні твердості на опуклих циліндричних поверхнях діаметром, рівним або меншим 25 мм, до значення твердості додають поправки, зазначені в табл. 3 та 4 обов'язкового додатка 1.

Поправки до значень твердості для зразків з криволінійними поверхнями, відмінними від циліндричних опуклих, наведені в рекомендованому додатку 2.

3.7. Найменша відстань між центрами двох сусідніх відбитків має становити щонайменше трьох діаметрів відбитка. Відстань від центру відбитка до краю зразка має становити щонайменше 2,5 діаметрів відбитка.

3.8. Кількість відбитків щодо твердості зазначають у нормативно-технічної документації на металопродукцію.

3.9. Перші три виміри після зміни наконечника або робочого столика (підставки) є пробними і записуються в протокол випробування.

3.10. Під час випробувань прилад повинен бути захищений від дії ударів та вібрацій.

3.11. Числа твердості за шкалами Супер-Роквелла не мають точного перекладу в числа твердості, визначені за іншими шкалами або методами визначення твердості.

(Змінена редакція, Зм. № 2).

3.12. Результати випробувань заносять у протокол, у якому вказують:

маркування зразка;

результати вимірів;

вид столика, що застосовується.

(Запроваджено додатково, Зм. № 1).

ДОДАТОК 1 (обов'язковий). ВИБІР ШКАЛ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТОВЩИНИ ВИПРОБУВАНОГО ЗРАЗКУ І ОЧІКУВАНОЇ ТВЕРДОСТІ І ПОПРАВКИ ДО ЗНАЧЕНЬ ТВЕРДОСТІ ДЛЯ ЦИЛІНДРИЧНИХ

ДОДАТОК 1
Обов'язкове

Таблиця 1

Вибір шкал в залежності від товщини зразка та очікуваної твердості (при вимірі за шкалою N)

____________________

* Приблизні значення твердості за шкалою С наведені лише для вибору відповідної шкали при вимірюванні твердості за шкалою N і не можуть застосовуватись для переведення в інші шкали твердості.

Примітка. Вимір твердості може проводитися на шкалах, наведених у таблиці, на будь-якому зразку, товщина і твердість якого дорівнює або більше зазначених.

Таблиця 2

Вибір шкал для проведення випробувань кульковим наконечником

______________________

* Приблизні значення твердості за шкалою В наведені лише для вибору відповідної шкали при вимірюванні за шкалами Т і не можуть застосовуватися для переведення в інші шкали твердості.

Примітка. Вимір твердості може проводитися на шкалах, наведених у таблиці, на будь-якому зразку, товщина і твердість якого дорівнює або більше зазначених.

Таблиця 3

Поправки до значень твердості, що визначаються за шкалами N 15, N 30, N 45 для циліндричних зразків

Таблиця 4

Поправки до значень твердості, що визначаються за шкалами Т15, Т30, Т45 для циліндричних зразків

Примітки до табл. 3 та 4:

1. Поправки, зазначені у дужках, запроваджуються за згодою сторін.

2. Для циліндричних зразків із проміжними діаметрами величини поправок можна визначити лінійною інтерполяцією.

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ПОПРАВКИ ДО ЗНАЧЕНЬ ТВЕРДОСТІ ПО РОКВЕЛЛУ ПО ШКАЛАМ N І Т ДЛЯ ЗРАЗКІВ З ВИПУКЛИМИ І УВІГНУТИМИ ПОВЕРХНЯМИ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

При визначенні твердості зразків з криволінійними поверхнями, відмінними від циліндричних опуклих, користуються номограмами, наведеними на рис. 1 та 2, на яких

, - величини поправок до значень твердості за Роквеллом за шкалами N і Т криволінійних поверхонь;

- Еквівалентний радіус кривизни випробуваної поверхні. Величину та знак обчислюють за формулою

де і - Головні радіуси кривизни випробуваної поверхні, взяті зі знаком "плюс" для опуклих і "мінус" для увігнутих поверхонь.

Чорт 1.

Чорт 1.

Чорт 2.

Чорт 2.

Наприклад. Для циліндричних поверхонь циліндра, для сферичних сфери.

Поправки для поверхонь з >0 додаються до HRN (T), при <0 - віднімаються з HRN(T). Для зразків із проміжними радіусами величини поправок визначають лінійною інтерполяцією.


Текст документа звірений за:
офіційне видання
М: Видавництво стандартів, 1992