ГОСТ 23189-78
ГОСТ 7727-81 Алюмінієві сплави. Методи спектрального аналізу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 7727-81
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СПЛАВИ АЛЮМІНІЄВІ
Методи спектрального аналізу
Aluminium alloys.
ГОСТ 23189-78 Алюміній первинний. Спектральний метод визначення миш'яку та свинцю (зі зміною N 1)
ГОСТ 23189-78
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
АЛЮМІНІЙ ПЕРВИННИЙ
Спектральний метод визначення миш'яку та свинцю
Primary aluminium. Спеціальнийхімічний метод для визначення arsenic and lead
MКC 77.120.10
ОКСТУ 1709
Дата введення 1980-01-01
Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 червня 1978 р. N 1671 дату запровадження встановлено 01.01.80
Обмеження терміну дії знято Постановою Держстандарту СРСР
ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у червні 1989 р. (ІВС 9-89)
Цей стандарт встановлює метод спектрального визначення миш'яку (при масовій частці від 0,001 до 0,015%) та свинцю (при масовій частці від 0,01 до 0,15%) у первинному алюмінії.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Зміст миш'яку і свинцю в алюмінії визначають за градуювальним графікам, побудованим кожному за елемента методом «трьох еталонів». Реєстрація спектра може бути фотографічною та фотоелектричною.
При проведенні аналізів фотографічним методом градуювальні графіки будують у координатах: (при 0,50),
де - Різниця почорнінь ліній визначається елемента та елемента порівняння;
- Концентрація визначається елемента в стандартних зразках;
- Інтенсивність лінії обумовленого елемента за вирахуванням інтенсивності прилеглого фону;
- Відносна інтенсивність лінії визначається елемента і лінії порівняння.
Якщо лінією порівняння служить фон поблизу аналітичної лінії, то координатами є:
, де .
При проведенні аналізів фотоелектричним методом градуювальні графіки будують у координатах: ; ,
де - Концентрація визначається елемента в стандартних зразках;
- Показники вихідного вимірювального приладу, пропорційні логарифму відносної інтенсивності ліній визначається елемента і лінії порівняння.
(Змінена редакція, зміна N 1).
1.2. Для квантометрів, у яких показання вихідного приладу пропорційні відносної інтенсивності спектральних ліній, градуювальний графік будують у координатах: або .
1.3. Для випаровування проби та збудження спектра використовують дугові генератори.
1.4. Під час проведення аналізу використовують державні, галузеві стандартні зразки чи стандартні зразки підприємства. Для контролю правильності результатів аналізу використовують ДСО.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2. ВІДБІР ПРОБ
2.1. Відбір та підготовку проб до аналізу проводять за
Аналізований зразок є нижнім електродом. Верхнім електродом служить спектрально чистий вугільний електрод діаметром 6 мм. Верхній електрод заточений на півсферу з радіусом 3-6 мм, конус з кутом заточування 120 ° або зрізаний конус з майданчиком діаметром 1-2 мм з кутом заточування 40-60 °. Допускається відбір проб у формі циліндра для аналізу із застосуванням квантометра.
Після аналізу 8-10 електродів електродотримач протирають спиртом для очищення від оксиду алюмінію.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3. СПЕКТРОГРАФІЧНИЙ МЕТОД
3.1. Сутність методу
Метод заснований на збудженні спектра дуговим розрядом з подальшою його реєстрацією на фотопластинці за допомогою спектрографа.
3.2. Апаратура, матеріали та реактиви
Спектрограф із кварцовою оптикою типу ІСП-30 або СТЕ-1.
Генератор типу ІТТ-23, ІТТ-28, УГЕ-4. Дозволяється застосовувати інші джерела збудження спектра, що забезпечують необхідний режим роботи під час проведення аналізу.
Мікрофотометр типу ІФО-460, МФ-2 чи С-2.
Спектрально-чисте вугілля марки С2 у вигляді прутків діаметром 6 мм за ТУ 16583-240-74.
Фотопластинки спектральні типів ЕС, УФШ, "Мікро", чутливістю 3-130 од. за
Верстат токарний настільний типу ТВ16.
Верстат для заточування електродів типу КП35.
Тиски.
Напильники.
Кондиціонери кімнатні типу 1КС-12А, КТ-2 або аналогічні.
Ослаблювач дев'ятиступінчастий платиновий.
Спирт етиловий технічний ректифікований за
Фотореактиви для обробки фотопластинок за
Вата гігроскопічна за
Допускається застосовувати іншу апаратуру та матеріали, що забезпечують точність результатів аналізу не гірше за регламентовану даним методом.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.3. Проведення аналізу
Умови проведення аналізу при фотографічному методі наведено у табл.1.
Таблиця 1
Матеріал та контрольований параметр | Миш'як | Свинець |
Ширина щілини, мм | 0,010-0,020 | |
Висота проміжної діафрагми, мм | 5 | |
Сила струму в ланцюзі дуги, А | 6-9 | |
Аналітичний проміжок, мм | 2,5 | |
Випал, з | Без випалу | |
Протиелектрод | Вугільний чи мідний | |
Фотопластинки | «Мікро» 130 | 3-8 ЕС |
Довжини хвиль аналітичних ліній, нм | As 234,98 | Pb 283,30 |
Лінії порівняння, нм | Фон | Al 266,91 |
Координати градуювального графіка | ; | ; |
Визначаються масові частки, % | 0,001-0,015 | 0,01-0,1 |
Примітки:
1. Параметри вибирають у межах зазначених значень.
2. Час експозиції вибирають в залежності від чутливості фотопластинок, орієнтовно 100-120 с.
Працюючи за методом «трьох еталонів» виконують такі операции:
а) вибирають щонайменше п'ять стандартних зразків;
б) фотографують спектри стандартних та аналізованих зразків не менше чотирьох разів на двох різних фотопластинках (по 2 спектри стандартного та аналізованого зразка на фотопластинці);
в) виявляють та обробляють фотопластинки за
г) вимірюють почорніння аналітичних ліній та фону поблизу цих ліній;
д) обчислюють величину різниці почорнінь ( ) для ліній свинцю та алюмінію та середнє арифметичне за 2-3 спектрами;
е) по характеристичній кривій (ретельно побудованій для області недотримок по 9-ступінчастому платиновому послаблювачу) та відповідним розрахунковим пристосуванням переводять почорніння лінії миш'яку та фону в інтенсивність . Обчислюють логарифм відносної інтенсивності,
і
за 2-3 спектрами;
ж) будують градуювальні графіки в координатах для визначення вмісту свинцю та в координатах визначення змісту миш'яку. Ці графіки придатні для аналізу зразків, спектри яких сфотографовані разом зі спектрами стандартних зразків на одній фотопластинці;
з) визначають вміст елемента в алюмінії за відповідним градуйованим графіком.
Примітка. При аналізі внутрішньозаводської продукції оцінку вмісту миш'яку та свинцю в алюмінії допускається проводити за одним стандартним зразком підприємства. У цьому зразку масова частка миш'яку має становити близько 0,006% і свинцю – 0,05% (не більше). У цьому випадку допускається атестувати алюміній як "менше 0,01%" для миш'яку і "менше 0,1%" для свинцю, якщо інтенсивність аналітичних ліній у пробах буде меншою за інтенсивність відповідних ліній у стандартному зразку (за стандартних умов аналізу).
Якщо інтенсивність ліній миш'яку чи свинцю в пробах більше, ніж у стандартному зразку (зразку порівняння), аналіз повторюють з повним комплектом стандартних зразків.
3.2, 3.3. (Змінена редакція, зміна N 1).
3.4. Обробка результатів
3.4.1. За результатами фотометрування спектрів проб знаходять і . Далі, за відповідними градуювальними графіками знаходять масові частки свинцю та миш'яку у пробах у відсотках. Повторюють усі операції для другої фотопластинки. Для кожного елемента, таким чином, одержують два значення: і .
3.4.2. За результат аналізу приймають середнє арифметичне паралельних визначень ( ).
,
де , - Поодинокі результати визначення масової частки компонента, отримані на першій і другій фотопластинці в одну зміну.
Розбіжність двох одиничних результатів аналізу ( - показник збіжності), отриманих з використанням одного джерела збудження спектрів, не має перевищувати при довірчій ймовірності 0,95 значення розбіжностей, що допускаються, наведених в табл.2.
.
Розбіжність двох одиничних результатів аналізу ( - Показник відтворюваності), отриманих в різні зміни, не повинно перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених в табл.2.
Розбіжність одиничного результату ( ) визначення масової частки домішки у стандартних зразках, що використовуються для контролю точності аналізу, спектри яких одночасно фотографують із спектрами аналізованих проб, та атестованого значення масової частки домішки , не повинно перевищувати значень , наведених у табл.2.
.
3.4.3. При розбіжності поодиноких результатів аналізу , і більш ніж на значення , аналіз слід повторити (з урахуванням двох виконаних визначень), встановивши необхідну кількість паралельних визначень за формулою
,
де - Розбіжності одиничних результатів визначень, отриманих при виконанні аналізу;
— встановлені значення величин розбіжностей, що допускаються (за табл.2).
За остаточний результат приймається середнє арифметичне одиничних визначень при довірчому інтервалі, що відповідає довірчому інтервалу середнього арифметичного, яке було б отримано за відповідністю нормативам табл.2.
Таблиця 2
Визна- лений елемент | Масова частка, % | Абсолютна допускається розбіжність, % | |||
паралельних визначень | двох результатів аналізу | ||||
Спектро- графічний метод | Фотоелектри- чеський метод | Спектрограф- чеський метод | Фотоелектри- чеський метод | ||
Миш'як | св. 0,001 до 0,003 | 0,0020 | 0,0015 | 0,003 | 0,003 |
0,003 0,006 | 0,0030 | 0,0015 | 0,005 | 0,003 | |
0,006 0,015 | 0,0050 | 0,0015 | 0,005 | 0,003 | |
Свинець | св. 0,01 до 0,05 | 0,02 | 0,02 | 0,04 | 0,04 |
0,05 0,10 | 0,04 | 0,04 | 0,06 | 0,06 | |
0,10 0,15 | 0,03 | 0,03 | 0,06 | 0,06 |
3.4.4. Контроль відтворюваності результатів аналізу виконують не рідше 1 разу на квартал.
Якщо розбіжність результатів первинного і повторного аналізів перевищує значення, наведені у табл.2, лише у 5% випадків, відтворюваність спектрального методу вважають задовільною.
Для повторних визначень необхідні обсяги контрольних вибірок встановлюють ОСТ 48-292-86.
3.4.5. Контроль правильності результатів аналізу здійснюють за державними стандартними зразками (ДСО), провівши його через весь перебіг аналізу відповідно до п. 3.3.
Контроль правильності результатів аналізу необхідно проводити після тривалої перерви у роботі, ремонту обладнання.
Правильність аналізу, крім контролю із застосуванням ДСО, перевіряють також хімічним методом за
Збіг двох методів можна вважати задовільним, якщо дотримується умова
,
де і - масова частка компонента, визначена спектральним та хімічним методами, відповідно, %;
, - Показники збіжності для спектрального та хімічного методів, наведені у відповідних стандартах, %.
Допускається застосування інших методів за атестованими методиками з метрологічними характеристиками, що не поступаються даному стандарту.
3.4.2-3.4.5. (Введені додатково, Зм. N 1).
4. ФОТОЕЛЕКТРИЧНИЙ МЕТОД АНАЛІЗУ
4.1. Сутність методу
Метод заснований на випаровуванні зразка та збудженні спектра дуговим розрядом з подальшою його реєстрацією за допомогою фотоелектричної установки.
4.2. Апаратура, матеріали та реактиви за п. 3.2 з такими доповненнями:
встановлення фотоелектричне типу МФС-4, МФС-6, МФС-8;
генератор типу ГЕУ-1, УГЕ-4, ІТТ-28, ІТТ-23.
Допускається використання іншої апаратури, обладнання, матеріалів та реактивів, за умови отримання метрологічних характеристик, не гірших за встановлені цим стандартом. Апаратура має бути атестована відповідно до
_______________
* На території Російської Федерації діють ПР 50.2.009-94**.
** На території Російської Федерації діють Порядок проведення випробувань стандартних зразків або засобів вимірювань з метою затвердження типу, Порядок затвердження типу стандартних зразків або типу засобів вимірювань та інтервалу між повірками засобів вимірювань, Вимоги до знаків затвердження типу стандартних зразків або типу засобів вимірювання та порядку їх нанесення, затверджені наказом Мінпромторгу Росії від 30 листопада 2009 року N 1081. — Примітка виробника бази даних.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.3. Проведення аналізу
При фотоелектричному методі аналізу використовують метод "трьох еталонів" та "контрольного еталона".
Ширина вхідної щілини поліхроматора 0,02 мм, ширина вихідних щілин 0,04-0,10 мм (залежно моделі квантометра).
Бажано встановлювати щілини із мінімальною шириною.
Інші умови проведення аналізу фотоелектричним методом наведено у табл.3.
Таблиця 3
Матеріали та контрольований параметр | Миш'як | Свинець |
Напруга живлення, | 220 | |
Сила струму в ланцюзі дуги, А | 4-8 | |
Метод керування | Фазовий | |
Аналітичний проміжок, мм | 1,5 | |
Випал, з | Не більше 3 | |
Експозиція, з | 20-60 | |
Протиелектрод | Вугільний | |
Довжини хвиль аналітичних ліній, нм | As 234,98 | Pb 283,30 Pb 405,78 |
Лінії порівняння | Фон | - |
алюміній, нм | Al 266,03 | |
Al 305,01 | ||
Al 394,40 | ||
Координати градуювального графіка | ; | |
Визначаються масові частки, % | 0,001-0,015 | 0,01-0,15 |
Примітка. Параметри вибирають у межах зазначених значень.
4.4. Обробка результатів
4.4.1. Обробку результатів виконують за п. 3.4. Масову частку елемента в аналізованому зразку визначають за градуювальним графіком, побудованим у координатах або .
За результат аналізу приймають середнє арифметичне паралельних визначень ( )
,
де і - Поодинокі результати визначення масової частки компонента, отримані в одну зміну.
Допустимі розбіжності, що характеризують збіжність і відтворюваність результатів аналізу, наведені в табл.2.
При визначенні масової частки миш'яку поблизу кордону марки алюмінію за
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.4.2. (Виключений, Зм. N 1).