ГОСТ 27637-88

ГОСТ 27637–88 Напівфабрикати з алюмінієвих деформованих термозміцнюваних сплавів. Контроль мікроструктури на перепал металографічним методом

ГОСТ 27637-88

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НАПІВФАБРИКАТИ З АЛЮМІНІЄВИХ ДЕФОРМОВАНИХ
ТЕРМОЗміцнюваних СПЛАВІВ

Контроль мікроструктури на перепал металографічним методом

Semi-finished products of wrought aluminium
thermo-hardened alloys. Control microstructure for
presence of overburning by metallographic метод

ОКСТУ 1809

Строк дії з 01.07.89
до 01.07.99 *
_______________________________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95
Міждержавної Ради зі стандартизації,
метрології та сертифікації (ІКС N 11, 1995 рік). -
Примітка виробника бази даних.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. ВИКОНАВЦІ

Г. С. Макаров, В. Ф. Миколаїв , В. І. Єлагін , М.В.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 23.03.88 N 676

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Цей стандарт встановлює металографічний метод контролю мікроструктури на перепал після загартування напівфабрикатів з алюмінієвих деформованих термозміцнюваних сплавів.

Термін, застосовуваний у стандарті, та його визначення наведено у додатку 1.

1. МЕТОД ВІДБОРУ ПРОБ

1.1. Місце відбору та кількість проб для контролю мікроструктури мають відповідати вимогам нормативно-технічної документації на напівфабрикати.

За наявності закономірного перепаду температури в гартувальних агрегатах слід відбирати проби від тих частин напівфабрикатів, які при нагріванні під загартування знаходилися в зонах нагрівальних пристроїв з найвищою температурою, або від частин з найменшими значеннями електропровідності (при попередньому контролі вихрострумовим методом).

1.1.1. Для виготовлення шліфів допускається використовувати головки зразків, підданих випробуванню на розтягування.

1.1.2. При вирізці проб на металорізальних верстатах необхідно застосовувати рясне охолодження за технологічним режимом з метою унеможливлення розігріву проб.

1.2. При контролі мікроструктури листів, стрічки чи дроту товщина шліфу повинна відповідати товщині або діаметру напівфабрикату. При контролі масивніших напівфабрикатів довжина шліфу повинна бути не менше 15 мм, ширина — не менше 10 мм.

З пресованих напівфабрикатів пробу слід вирізати таким чином, щоб у площі досліджуваного шліфу поряд із серцевиною знаходилася зона великокристалічного обідка (за наявності).

1.3. Шліфи виготовляють та полірують за технологічним режимом, затвердженим у встановленому порядку. Допускається електрополірування шліфів після механічного полірування.

1.4. Шліфи зберігають в умовах, що виключають окислення, розвиток корозії та механічних пошкоджень, наприклад, в ексикаторах із осушувачем силікагелем.

2. АПАРАТУРА, МАТЕРІАЛИ, РЕАКТИВИ

Мікроскопи металографічні різних типів, що забезпечують збільшення від 200 до 1000 .

Склянки та колби скляні лабораторні.

Місткості різної місткості, виготовлені з інертних матеріалів (наприклад, скла, вініпласту).

Ексікатори з ГОСТ 25336-82 .

Штангенциркуль за ГОСТ 166-80 *.
______________
* Діє ГОСТ 166-89 . - Примітка виробника бази даних.

Силікагель технічний за ГОСТ 3956-76 .

Вата медична гігроскопічна за ГОСТ 5556-81 .

Папір фільтрувальний за ГОСТ 12026-76 .

Кислота азотна за ГОСТ 4461-77 .

Кислота соляна за ГОСТ 3118-77 .

Кислота фтористоводнева за ГОСТ 10484-78 .

Вода дистильована за ГОСТ 6709-72 .

3. ПІДГОТОВКА ДО КОНТРОЛЮ

3.1. Шліфи труять у суміші 5%-них водних розчинів азотної, соляної та фтористоводневої кислот: 1,25 см азотної, 1,25 см соляний, 2,5 см фтористоводневої кислоти, 95 см води (1:1:2) або 2,5 см азотної, 1,5 см соляний, 1,0 см фтористоводневої кислоти, 95 см води (2,5:1,5:1

).

3.2. Розчин, що травить, наносять ватним тампоном і злегка протирають останнім поверхню шліфу для більш рівномірного травлення. Допускається травлення зануренням у розчин.

Допускається травлення частину шліфу для можливості порівняння з його нетрівленою частиною, на якій виявляються пори і темні включення фази силіциду магнію.

У разі утворення на поверхні шліфу після травлення темного неоднорідного нальоту останній видаляють, злегка протираючи шліф ватним тампоном, змоченим у 20% розчині азотної кислоти.

3.3. Час травлення шліфів – від 5 до 30 с (залежно від марки сплаву, умов полірування шліфів – механічного, електролітичного) до чіткого виявлення меж інтерметалідних фаз. Кордони зерен нормально загартованого матеріалу не повинні виявлятися.

3.4. Після травлення шліфи промивають проточною водою, просушують фільтрувальним папером.

4. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

4.1. Контроль напівфабрикатів на перепал металографічним методом проводять виявлення структурних ознак перепалу в досліджуваних шліфах.

4.2. Мікроструктуру напівфабрикатів контролюють на поздовжньому або поперечному травленому шліфі зі збільшенням не менше 200 . У разі проведення додаткових досліджень мікроструктуру контролюють на поздовжніх шліфах зі збільшенням щонайменше 500 .

4.2.1. Мікроструктуру напівфабрикатів, що виготовляються з високими ступенями деформації (наприклад, листів, тонкостінних профілів, труб та дроту), слід контролювати при збільшенні від 400 до 500 .

4.3. Контролюють щонайменше п'ять полів шліфу у різних зонах його поверхні, у своїй слід орієнтуватися по рядковим виділенням інтерметалідних фаз.

5. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Структурні ознаки перепалу є загальними всім алюмінієвих деформируемых сплавів, поділяються на основні і супутні.

Приклади мікроструктур з ознаками перепалу наведено у додатку 2.

5.2. Основні структурні ознаки перепалу:

евтектичні прошарки на межах зерен або субзерен та в їх стиках (чорт.1-5), що збільшуються по товщині та протяжності залежно від величини перевищення температури солідусу для даного сплаву при нагріванні;

внутрішньозеренні округлі утворення (глобулі) з дисперсною евтектичною внутрішньою будовою (чорт.1; 5) або евтектичні окантовки різної товщини (залежно від температури) навколо надлишкових частинок оплавлених зміцнювальних фаз, що поширюються з підвищенням температури на весь об'єм цих частинок (чорт.6) .

5.3. Супутні перепалу ознаки:

пористість на межах зерен та у місцях їх стиків;

окремі рекристалізовані зерна або групи зерен, світліші в порівнянні з матричним твердим розчином;

загартовані тріщини;

бульбашки на поверхні напівфабрикатів.

5.4. Висновок про перепал виносять при виявленні основних структурних ознак перепалу.

Наявність супутніх ознак не є доказом перепалу.

5.5. Результати контролю мікроструктури на перепал оформляють протоколом із зазначенням:

марки сплаву;

виду напівфабрикату (тирозміру, номери партії тощо );

висновки про результати контролю;

дати проведення контролю та прізвищ виконавців;

позначення цього стандарту.

ДОДАТОК 1 (довідкове). ТЕРМІН І ВИЗНАЧЕННЯ

ДОДАТОК 1
Довідкове

Перепал - небажані структурні зміни, що викликаються перевищенням температури нагрівання напівфабрикатів під загартування над температурою солідуса сплаву.

ДОДАТОК 2 (обов'язковий)

ДОДАТОК 2
Обов'язкове

чорт.1. Оплавлення по межах зерен та в їх стиках, внутрішньозеренний глобуль Х250

Оплавлення по межах зерен та в їх стиках, внутрішньозеренний глобуль Х250

Чорт.1

Чорт.2. Оплавлення по межах зерен та в їх стиках Х500

Оплавлення по межах зерен та в їх стиках Х500

Чорт.2

Чорт.3. Оплавлення по межах зерен та в їх стиках Х250

Оплавлення по межах зерен та в їх стиках Х250

Чорт.3

чорт.4. Оплавлення за межами субзерен Х500

Оплавлення за межами субзерен Х500

Чорт.4

чорт.5. Внутрішньозеренний глобуль, оплавлення стиків зерен Х500

Внутрішньозеренний глобуль, оплавлення стиків зерен Х500

Чорт.5

Чорт.6. Х500

Х500

Чорт.6

Інтерметалідні фази:

а - частково оплавлені, з окантовкою; б - неоплавлені