ГОСТ 14311-85

ГОСТ 14311-85 Металокорд. Технічні умови (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 14311-85

Група В75

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕТАЛОКОРД

Технічні умови

Steel cord. Specifications

МКС 77.140.65
ОКП 12 7900

Дата введення 1987-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 16.07.85 N 2245

3. ВЗАМІН ГОСТ 14311–77

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

________________

* Документ не наводиться, тут і далі за текстом. За додатковою інформацією зверніться за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

5. Обмеження строку дії знято Постановою Держстандарту СРСР від 20.06.91 N 923

6. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими у жовтні 1987 р., лютому 1990 р., червні 1991 р. (ІВД 1-88, 5-90, 9-91)


Цей стандарт поширюється на металокорд, призначений для армування шин та інших гумотехнічних виробів.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

1.1. Металокорд повинен виготовлятися типів 4Л22, 4Л22А, 9Л15/27, 9Л15/27А, 22Л15, 22Л15А, 28Л18, 28Л18А, 29Л18/15, 29Л18/15А, 40Л.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.2. Конструкція, діаметр, основні розміри та параметри повинні відповідати зазначеним у табл.1.

Приклади умовного позначення

Металокорд діаметром 1,20 мм, конструкції (7х3)х0,15+1х0,15 з латунованого дроту діаметром 0,15 мм:

м/корд 1,20-22Л15 ГОСТ 14311-85

Металокорд діаметром 0,83 мм конструкції (1х3)х0,15+6х0,265 з індексом, А з латунованого дроту діаметром 0,15 та 0,265 мм:

м/корд 0,83-9Л15/27А ГОСТ 14311-85

Таблиця 1

Примітка. Кроки звивки пасм, сердечника та кроки намотування оплеткового дроту наведені у додатку 1.


(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Металокорд повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

Металокорд повинен виготовлятися із сталевого латунованого дроту, діаметр і тимчасовий опір розриву якого до звивки металокорд повинні відповідати нормам, наведеним в табл.2.

Таблиця 2

Розрив з вузлом дроту повинен бути не менше 55% розривного зусилля того ж дроту при випробуванні без вузла, а для дроту, що застосовується для виготовлення металокорду з індексом А, не менше 57%.

Тимчасовий опір розриву дроту обплетення 1860 Н/мм (190 кгс/мм ) - 2840 Н/мм (290 кгс/мм ).

Дріт виготовляється з катанки підвищеної якості з нормативно-технічної документації.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Розривне зусилля металокорду в цілому та міцність зв'язку його з гумою повинні відповідати нормам, наведеним у табл.1.

2.3. Відносне подовження при розриві металокорду з індексом А має бути не менше 2%, для металокорду інших типів — не менше 1%.

2.4. Металокорд повинен виготовлятися хрестової звивки (напрямок звивки металокорду та напрямок звивки пасм - протилежні). Напрямки звивки металокорду та оплеткового дроту повинні бути протилежними. Металокорд типів 4Л22, 4Л22А виготовляється спіральною звивкою. За узгодженням виробника із споживачем допускається виготовлення металокорду односторонньої звивки.

2.3, 2.4. (Змінена редакція, зміна N 1).

2.5. Пасма металокорду та металокорд не повинні мати заломів, перекруток та обірваних дротів.

2.6. З'єднання дротів, пасм та сердечника в металокорді повинно проводитися вузлом або зварюванням. Кінці дротів і пасм, що з'єднуються, повинні бути обрізані. При цьому довжина залишкових кінців не повинна перевищувати 2 мм.

Допускається з'єднання зовнішніх дротів та пасм у металокорді методом навивки з подальшим з'єднанням вузлом або методом прошивки. Відстань між кінцями прошивки дротів і пасм має бути не більше 1 м. Розривне зусилля в місці прошивки має бути не менше 80% від значення, наведеного в табл.1.

2.7. З'єднання відрізків металокорду повинно проводитися счалкою або стиковим електрозварюванням. Число з'єднань на довжині металокорду на одній котушці та довжина счалки повинна відповідати нормам, наведеним у табл.3.

Таблиця 3

Відстань між окремими з'єднаннями повинна бути не менше 30 м. Кінці дротів і пасм, що счалюється, повинні бути обрізані, при цьому довжина залишкових кінців не повинна перевищувати 3,5 мм.

Діаметр металокорду на місці з'єднання не повинен перевищувати більше 0,5 мм номінального діаметра, наведеного в табл.1.

Розривне зусилля на місці зварювання має бути не менше 40% від значення, наведеного в табл.1.

Відсутність латунного покриття у разі електрозварювання допускається на довжині трохи більше 10 мм.

2.6, 2.7. (Змінена редакція, зміна N 1).

2.8. У місцях з'єднання дротів, пасм та відрізків металокорду допускається відхилення від встановленого кроку намотування оплеткового дроту, кроку звивки металокорду та укладання дротів і пасм на величину, що не перевищує чотирьох кроків.

2.9. Довжина відрізка готового металокорду та граничні відхилення по довжині повинні відповідати нормам, наведеним у табл.4.

Таблиця 4

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.10. На поверхні металокорду не повинно бути забруднень та слідів корозії. Допускається наявність технологічного мастила, що не знижує міцності зв'язку з гумою.

Норма масової частини мастила вводиться в дію з 01.01.94.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

2.11. Металокорд повинен бути прямолінійним, таким, що не розкручується і мати на довжині 6 м не більше трьох залишкових кручень для металокорду з індексом, А і не більше чотирьох - для металокорду інших типів.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2.12. Число циклів, яке повинен витримувати металокорд при випробуванні на витривалість, та діаметр змінного ролика пробіжної машини наведено у табл.5.

Таблиця 5

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.13. Розрахункова маса металокорду наведена у додатку 2.

2.14. Масова частка міді в латунному покритті повинна становити (67±3)% для металокорду з індексом А, (67±5)% для металокорду інших типів. Норми масової частки міді в латунному покритті для металокорду з індексом, А вводиться в дію з 01.01.96, для металокорду інших типів - з 01.01.93.

2.15. Маса латунного покриття повинна становити (5±2) г/кг металокорду. Норма масою латунного покриття вводиться в дію з 01.01.96.

2.14, 2.15. (Змінена редакція, Зм. N 3).

2.16. (Виключений, Зм. N 2).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Металокорд приймається партіями. Партія у виробника повинна складатися з металокорду одного типу, виробленого протягом зміни. За партію споживача приймають металокорд одного типу, відвантажений одноразово. Партія має бути оформлена одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

номер партії;

умовне позначення металокорду;

результати проведених випробувань;

дату виготовлення металокорду;

масу (нетто) партії.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.2. Перевірці зовнішнього вигляду піддають кожну котушку металокорду.

3.3. Для перевірки геометричних параметрів конструкції металокорду відбирають одну котушку від кожної бочки партії.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.4. Для перевірки залишкового кручення, прямолінійності, нерозкручуваності, механічних властивостей та міцності зв'язку з гумою відбирають 10% котушок від партії, але не менше двох котушок.

3.5. Для перевірки витривалості металокорду, масової частки міді у латунному покритті, маси латунного покриття, масової частки мастила та довжини металокорду відбирають одну котушку від 40 бочок.

Перевірку масової частки міді у латунному покритті та маси латунного покриття проводять періодично 1 раз на тиждень.

Перевірку масової частки мастила проводять періодично 2 рази на місяць.

3.6. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б по одному з показників щодо нього проводять повторні випробування на подвійній вибірці. При отриманні незадовільних результатів повторних випробувань виробник проводить контроль кожного пакувального місця партії виробника, результати є остаточними.

3.5, 3.6. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Зовнішній огляд металокорду проводять візуально.

4.2. Діаметр дроту вимірюють скобою за ГОСТ 11098 з ціною розподілу 0,002 мм або мікрометрами за ГОСТ 4381 і за ГОСТ 6507 з ціною розподілу 0,01 мм, а діаметр металокорду мікрометром за ГОСТ 6507 з ціною розподілу 0,01 мм у двох не менше ніж у трьох місцях.

За результат виміру приймають середнє арифметичне шести вимірів. Замір діаметра металокорду типів 22Л15, 22Л15А, 40Л15, 40Л15А, 29Л18/15, 29Л18/15А проводять без оплеткового дроту і до отриманого значення додають значення подвійного номінального діаметра оплеткового дроту.

4.3. Крок звивки металокорду вимірюють на відстані не менше 5 м від кінця, намотаного на котушку, штангенциркулем за ГОСТ 166 або лінійкою за ГОСТ 427 .

Для визначення кроку звивки на металокорд накладають аркуш паперу, щільно притискають його до металокорду та в місці зіткнення паперу з пасмами або дроти проводять бічною стороною грифеля олівця; на папері повинні вийти відбитки пасм або дротів зовнішнього шару металокорду. Вибирають ділянку з найчіткішими відбитками. На одному з відбитків ставлять відмітку, від якої відраховують кількість відбитків, що дорівнює потрійному числу пасм або дротів у зовнішньому шарі металокорду і на останньому відбитку роблять другу відмітку. Відстань між відбитками, розділена на три, складатиме крок звивки металокорду.

Довжина металокорду контролюється перемотуванням.

4.4. Розривне зусилля металокорду визначається на зразку без оплеткового дроту завдовжки 1 м, відрізаному від кожної відібраної котушки. Для запобігання розкручування зразка та металокорду на котушці кінці їх мають бути закріплені оплавленням або іншим способом.

Випробування проводять на розривній випробувальній машині за шкалою навантажень з максимальним зусиллям, що не перевищує розривне зусилля металокорду більш ніж 5 разів. Відстань між захватами має бути (225±25) мм. Зразок металокорду повинен бути закріплений на розривній випробувальній машині за допомогою захватів, що забезпечують надійність кріплення. Швидкість навантаження активного захоплення повинна бути (60±10) мм/хв.

Зразок вважається таким, що витримав випробування, якщо розривне зусилля металокорду відповідає вимогам цього стандарту незалежно від того, де стався розрив. Якщо розрив стався на відстані ближче 50 мм від місця закріплення зразка та розривне зусилля нижче за вимоги стандарту, проводять повторні випробування.

4.5. Відносне подовження визначається методом, наведеним у додатку 3.

4.6. Випробування металокорду на міцність зв'язку з гумою проводять на зразках у вигляді двох гумових смужок, з'єднаних зразків металокорду (черт.1). Зразок металокорду відрізається від кожної відібраної котушки. Для запобігання розкручування зразка та металокорду на котушці кінці їх мають бути закріплені оплавленням або іншим способом.

Чорт.1

Чорт.1

Каландрові листи завтовшки (3,5 ) та (5,5 ) мм із сирої гумової суміші типу 2Е-1155, виготовленої за нормативно-технічною документацією, розрізають на смуги шириною 9-10 мм; смуги завтовшки (3,5 ) мм укладають у розігріту форму (чорт.2), поперек них поміщають зразки металокорду, на які укладають смуги гуми товщиною (5,5) ) мм. Допускається застосування гуми однієї товщини (4,5 ) мм.

Чорт.2

Чорт.2

Після укладання гуми та металокорду форму закривають кришкою, встановлюють між плитами преса і витримують при температурі (142±3) °С, що вимірюється потенціометром преса з похибкою 0,5%, протягом 45 хв під навантаженням не менше 2,5 Н/мм (0,25 кгс/мм ). Випробування зразків проводять через добу після вулканізації. Дозволяється підприємствам-виробникам скорочувати час витримки після вулканізації до 10 год.

Випробування проводять шляхом висмикування металокорду з гумового блоку на розривній випробувальній машині за шкалою навантажень не більше п'ятикратного значення величини адгезії, наведеної в табл.1, зі швидкістю навантаження активного захоплення (100±10) мм/хв. Для закріплення зразків на розривній випробувальній машині застосовують спеціальні утримувачі (черт.3).

Чорт.3

Чорт.3

За результат випробування міцності зв'язку металокорду з гумою приймають середнє арифметичне значення чотирьох вимірювань від кожної котушки, що перевіряється.

4.7. Випробування залишкове кручення і прямолінійність проводиться однією зразку. Перед початком випробування металокорд довжиною 3 м розмотують з котушки, фіксують, щоб уникнути обертання і обрізають. Не допускається розмотування металокорду шляхом скидання його через щоку котушки. Потім слід відігнути металокорд під прямим кутом на відстані 20 мм від кінця. Цей вигин слід жорстко зафіксувати під час розмотування зразка зі котушки на довжину 6 м. Вільний кінець зразка металокорду звільняють. Число оборотів металокорду вважають з точністю до 0,5 обороту.

Після цього зразок довжиною 6 м поміщають без натягу на площину між двома паралельними лініями, що знаходяться на відстані (75±5) мм один від одного. Металокорд вважається прямолінійним, якщо він на довжині 6 м лежить у площині і знаходиться в межах площі, обмеженої паралельними лініями, перетин будь-якої лінії вільним кінцем металокорду на довжині до 0,5 м у розрахунок не приймається.

Допускається відхилення від площини трохи більше 10 мм.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.8. (Виключений, Зм. N 1).

4.9. Для перевірки металокорду на нерозкручування його розрізають гострим інструментом одноразовим натисканням. При цьому кінець металокорду не повинен розплітатися на окремі пасма та дроти більш ніж на один крок звивки.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4.10. Випробування металокорду на витривалість проводять за ГОСТ 2387 з доповненнями:

випробування проводять без оплеткового дроту;

масу вантажу вибирають таким чином, щоб навантаження на гілку зразка металокорду складало 5% від розривного зусилля, наведеного в табл.1;

параметри канавки змінного ролика повинні відповідати величинам:

- Глибина 3 ±0,20 мм;

- ширина 1,8 ±0,20 мм;

- Радіус заокруглення 0,58 ±0,10 мм;

- Діаметр металокорду, мм

.

4.11. Допускається застосування методу статистичного контролю за якістю металокорду, викладеного у додатку 4.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.12. Визначення масової частки міді та маси латунного покриття проводять за методикою, викладеною в додатку 5, або за іншою методикою, що забезпечує таку ж точність та атестованою в установленому порядку.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

4.13. Визначення масової частки мастила проводять за методикою, атестованою у встановленому порядку.

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Металокорд намотують на попередньо очищені котушки, виготовлені за нормативно-технічною документацією. Внутрішній кінець металокорду закріплюють на котушці таким чином, щоб забезпечувалося вільне змотування металокорду з котушки; не допускається закріплення вузлом. Намотування металокорду на котушці має бути рівним, щільним, без переплутування і забезпечувати вільне розмотування металокорду. Щока котушки повинна виступати над зовнішнім шаром намотаного металокорду не менше ніж на 3 мм.

5.2. Котушки з металокордом укладають у щільно закриваються бочки, виготовлені за нормативно-технічною документацією. Котушки в бочках повинні бути закріплені так, щоб унеможливити пошкодження щік котушки та щільності упаковки металокорду при вантажно-розвантажувальних роботах.

Укладання котушок у бочці має передбачати можливість вилучення всіх котушок з металокордом одночасно підйомно-транспортним механізмом.

5.3. Для поглинання вологи в кожну бочку вкладають силікагель за ГОСТ 3956 з розрахунку 1 кг на 1 м , упакований у мішечки з тканини згідно з ГОСТ 29298 або іншими аналогічними тканинами.

За узгодженням виробника із споживачем допускається застосування інших речовин за нормативно-технічною документацією, рівноцінних за своїми вологопоглинаючими властивостями і які не впливають на якісні показники металокорду.

5.4. На ярлику, що вкладається в кожну діжку, повинні бути вказані:

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

умовне позначення металокорду;

номер партії.

На кожній бочці мають бути зазначені:

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

умовне позначення металокорду;

номер партії;

маса брутто);

дата виготовлення металокорду;

маніпуляційний знак «Берегти від вологи»;

літера О для металокорду односторонньої звивки.

5.3, 5.4. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.5. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

5.6. Металокорд транспортується всіма видами транспорту у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду, та технічними умовами навантаження та кріплення вантажів, затвердженими Міністерством шляхів сполучення СРСР.

5.7. Зберігання металокорду - за ГОСТ 15150 , умови 1. Допускається зберігання бочок у два яруси без порушення щільності упаковки.

5.6; 5.7. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.8. Бочки при транспортуванні та зберіганні повинні бути у вертикальному положенні.

6. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

6.1. Виробник гарантує відповідність якості металокорду вимогам цього стандарту за дотримання умов транспортування та зберігання.

6.2. Гарантійний термін зберігання металокорду 4 місяці з моменту виготовлення.

ДОДАТОК 1 (довідкове). Кроки звивки сердечника, основних пасм та кроки намотування оплеткового дроту

ДОДАТОК 1
Довідкове

ДОДАТОК 1. (Змінена редакція, Изм. N 1, 2).

ДОДАТОК 2 (довідкове). Розрахункова маса 1 м металокорду

ДОДАТОК 2
Довідкове

ДОДАТОК 2. (Змінена редакція, Изм. N 1).

ДОДАТОК 3 (обов'язковий). ПЕРЕВІРКА ВІДНОСНОГО ПОДОВЖЕННЯ МЕТАЛОКОРДУ ПРИ РОЗРИВІ

ДОДАТОК 3
Обов'язкове

1. Апаратура та матеріали

Випробувальна розривна машина, що забезпечує зупинку рухомого захоплення машини, у момент обриву зразка.

Зразок металокорду довжиною 800-900 мм без дроту.

2. Підготовка та проведення випробування

Випробуваний зразок навантажують попереднім навантаженням, що становить 10% від встановленого стандартом мінімального розривного зусилля металокорду в цілому.

Показання барабана – шкали подовження встановлюють на 0.

Швидкість переміщення рухомого захоплення має бути (60±10) мм/хв.

Навантажують зразок до повної руйнації.

Знімають показання шкали у момент розриву зразка.

3. Обробка результатів

Відносне подовження ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Подовження зразка, зафіксоване на шкалі, мм;

- Початкова довжина зразка, рівна відстані між захватами, мм.

ДОДАТОК 4 (рекомендований). МЕТОД СТАТИСТИЧНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕТАЛОКОРДУ

ДОДАТОК 4
Рекомендоване

Ця методика встановлює вибіркові плани для контролю якості металокорду та критерії для рішення про приймання чи бракування партії.

Основною метою проведення статистичного контролю якості є зниження витрат на контроль при забезпеченні необхідного рівня якості продукції, що випускається.

1. Металокорд приймають партіями відповідно до п. 3.1 цього стандарту.

2. При прийманні металокорд повинен піддаватися зовнішньому огляду, контролю геометричних параметрів, залишкового кручення, прямолінійності, механічних властивостей, міцності зв'язку з гумою, витривалості, масової частки міді та маси латунного покриття, масової частки мастила довжини металокорду, нерозкручування.

3. Металокорд контролю має вибиратися методом випадкової вибірки з різних місць партії.

4. Встановлюють основний вид контролю - нормальний за ГОСТ 18242 *.
____________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 50779.71-99 (тут і далі).

5. Для контролю геометричних параметрів визначають діаметр, граничне відхилення по діаметру, кроки звивки металокорду.

Контроль геометричних розмірів, нерозкручуваності, прямолінійності, залишкового кручення повинен проводитися за одноступінчастим планом за ступенем контролю С-4 та приймальним рівнем якості 1% за ГОСТ 18242 .

6. При контролі механічних властивостей визначають розривне зусилля металокорду, відносне подовження при розриві.

Контроль механічних властивостей повинен проводитися за одноступінчастим планом за ступенем контролю С-4 та приймальним рівнем якості 1% за ГОСТ 18242 .

7. При контролі адгезійних властивостей металокорду визначають міцність зв'язку з гумою.

Контроль міцності зв'язку з гумою повинен проводитися за одноступінчастим планом за ступенем контролю С-4 та приймальним рівнем якості 0,65% за ГОСТ 18242 .

8. При випробуванні металокорду на витривалість та контроль масової частки міді, маси латунного покриття, масової частки мастила визначають число циклів його навантаження, наведене в табл.5 цього стандарту.

Оцінка витривалості проводиться за одноступінчастим планом за ступенем контролю С-1 та приймальним рівнем якості 1,5% за ГОСТ 18242 .

9. Значення обсягу вибірки залежно від обсягу партії, приймальні та бракувальні числа при контролі геометричних розмірів, адгезійних та механічних властивостей наведені в табл.1, при оцінці витривалості контроль масової частки міді, маси латунного покриття, масової частки мастила та довжини металокорду - у табл.2.

Таблиця 1

Контроль геометричних розмірів, нерозкручуваності, прямолінійності, залишкового кручення,
механічних властивостей та міцності зв'язку з гумою металокорду

Таблиця 2

Контроль витривалості металокорду, масової частки міді, маси латунного покриття,
масової частки мастила та довжини металокорду

10. За результатами контролю якості металокорду партія вважається прийнятою, якщо кількість зразків з відступами у вибірці менша або дорівнює приймальному числу і бракується, якщо кількість зразків з відступами у вибірці більша або дорівнює шлюбному числу .

11. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування відповідно до пп.1-10. Відбір зразків у разі повинен проводитися від котушок, які не проходили випробування.

При отриманні незадовільних результатів повторних випробувань проводять контроль кожного пакувального місця.

ДОДАТОК 4. (Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

ДОДАТОК 5 (обов'язковий). Методика вимірювання масової частки міді у латунному покритті та маси латунного покриття на металокорді

ДОДАТОК 5
Обов'язкове

Методика вимірювання масової частки міді у латунному покритті та маси латунного покриття на металокорді.

Дана методика встановлює порядок вимірювання масової частки міді у латунному покритті та маси латунного покриття на металокорді.

Контрольований діапазон: 50-90% міді у латунному покритті; 3,0-9,0 г латуні на 1 кг корду.

Методика призначена контролю якості латунного покриття на металлокорде.

1. МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ

1.1. Метод визначення складу покриття заснований на утворенні забарвленого синій колір комплексного з'єднання амікату міді. Латунне покриття розчиняють з поверхні корду розведеним розчином аміаку у присутності окислювачів. Інтенсивність фарбування мідно-аміачного комплексу вимірюють на фотоелектроколориметрі. Цинк визначення не заважає.

1.2. Гравіметричний метод визначення маси латунного покриття ґрунтується на зважуванні зразків корду на аналітичних вагах до та після зняття покриття.

2. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ, РЕАКТИВИ, РОЗЧИНИ

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр будь-якої марки з усім приладдям.

Ваги аналітичні за ГОСТ 24104 *.
______________
* З 1 липня 2002 р. введено в дію ГОСТ 24104-2001 .

Годинник пісочний за ОСТ 25-11-38 на 2, 3, 10 хв.

Колби мірні за ГОСТ 1770 , місткістю 50 см , 100 см .

Піпетки скляні по НТД, місткістю 1, 2, 5, 10 см .

Державний стандартний зразок (ДСО) міді, латуні.

Лінійка за ГОСТ 17435 .

Мікрометр за ГОСТ 6507 .

Амоній персульфат за ГОСТ 20478 .

Амонію гідроксид за ГОСТ 3760 щільністю 0,900 г/см та розведений 1:1.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:1.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розведена 1:1.

Амоній сірчанокислий за ГОСТ 3769 розчин з масовою концентрацією 110 г/дм .

Ангідрид хромовий за ГОСТ 3776 , розчин з масовою концентрацією 275 г/дм .

Папір фільтрувальний за ГОСТ 12026 .

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

Бензин авіаційний згідно з ГОСТ 1012 (марка Б-70).

Бензин - розчинник для лакофарбової промисловості (уайт-спірит) за ГОСТ 3134 .

Трихлоретилен за ГОСТ 9976 .

Ацетон за ГОСТ 2603 .

Чотирьоххлористий вуглець за ГОСТ 20288 .

Обтиральний матеріал типу ситець.

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИМІРЮВАННЯ

3.1. Приготування випробувального розчину для зняття латуні при визначенні її складу: 10 г персульфату амонію розчиняють у 500 см дистильованої води, додають 75 см гідроксиду амонію концентрованою і розбавляють дистильованою водою до об'єму 1000 см . Термін придатності розчину трохи більше 5 днів.

3.2. Приготування стандартного розчину міді: 1 г металевої міді (ГСО) розчиняють 25 см азотної кислоти (1:1), кип'ятять до видалення оксидів азоту, охолоджують, додають 20 см сірчаної кислоти (1:1) і випарюють до появи білої пари сірчаної кислоти. Після охолодження солі, що випали розчиняють у воді при нагріванні і переводять у мірну колбу місткістю 1 дм , доводять водою до мітки та ретельно перемішують. Масова концентрація міді у стандартному розчині дорівнює 0,001 г/см. . Стандартний розчин латуні готується аналогічно.

3.3. Побудова градуювального графіка

У п'ять мірних колб місткістю 100 см відміряють стандартний розчин міді обсягом 6, 9, 12, 15, 18 см що відповідає 0,006; 0,009; 0,012; 0,015; 0,018 г міді. Шоста колба слугує для контрольного розчину. У всі колби доливають 30 см випробувального розчину, нагрівають до кипіння і кип'ятять 3 хв по пісочному годиннику. Охолоджують, додають по 10 см розчину аміаку 1:1, доводять водою до мітки та перемішують.

Оптичну щільність розчину вимірюють на фотоколориметрі області довжин хвиль 630-675 нм з червоним світлофільтром. Розчином порівняння є контрольний розчин, що не містить стандартний розчин міді. За знайденими значеннями оптичної щільності розчинів та відповідним їм мас міді будують градуювальний графік. Побудову градуювального графіка виконують щодня.

3.4. Приготування розчину для визначення маси латуні

500 см розчину сірчанокислого амонію поєднують з 500 см розчину хромового ангідриду та перемішують. Розчин стійкий, застосовується багаторазово.

3.5. Відбір та підготовка проб

Визначення масової частки міді в латуні та маси латунного покриття на корді виконують у двох паралельних вимірах, тобто на чотирьох зразках корду, взятих від котушки послідовно один за одним.

Приблизно 1 м корду з кінця котушки, що контролюється, відрізають і відкидають. Для кожного паралельного виміру послідовно відбирають зразки корда рекомендованої довжиною, яка вказана в табл.1.

Таблиця 1

Примітка. Зразки корду знежирюють протиранням обтиральним матеріалом, змоченим одним із зазначених у п. 2 органічних розчинників і висушують у сушильній шафі при (100±5) °С протягом 5 хв.

Зразки корду, призначені визначення маси покриття, розплітають. Дроти звивають у кільце чи спіралі.


(Змінена редакція, Зм. N 3).

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРУ

4.1. Визначення масової частки міді у латуні

Зразки корду зважують на аналітичних терезах. Поміщають компактно у склянку місткістю 200 см , заливають 30 см випробувального розчину та розчиняють латунь при перемішуванні протягом 2 хв. Розчин кількісно переносять у мірну колбу місткістю 100 см. , зразок та склянку тричі обмивають водою та промивні води приєднують до основного розчину.

Зразок корда в склянці обполіскують ацетоном або спиртом, осушують фільтрувальним папером, висушують у сушильній шафі при (100±5) °С протягом 10 хв і знову зважують.

Різниця маси між першим і другим зважуванням складає навішування латуні, взятої для аналізу.

Розчин у мірній колбі обережно нагрівають до кипіння і далі надходять так, як зазначено у п. 3.3.

Розчином порівняння при вимірі оптичної густини служить розчин контрольного досвіду.

4.2. Визначення маси латунного покриття на корді

Зразки розплетеного корда як відрізків дротів, кілець чи спіралей зважують на аналітичних терезах. Зразки поміщають у простору склянку, повністю заливають розчином хромового ангідриду і сірчанокислого амонію (див. п. 3.4) при перемішуванні. Через 2 хв розчин зливають. Зразок промивають водою, потім розчинником, висушують у сушильній шафі при (100±5) °С протягом 10 хв і знову зважують. Різниця маси між першим і другим зважування становить масу латунного покриття на корді.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Масу міді в грамах знаходять за градуювальним графіком. Допускається визначати масу міді шляхом порівняння оптичної щільності розчину проби з оптичною щільністю стандартного розчину латуні. Масу міді ( ) у грамах обчислюють за формулою

,

де - Маса у взятому обсязі стандартного розчину, г;

- Оптична щільність розчину досліджуваної проби;

- Оптична густина стандартного розчину.

Масову частку міді ( ) у латунному покритті у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса (навішування) латунного покриття, знята з нерозплетеного корду, р.

5.2. Масу латунного покриття ( ) у грамах на 1 кг корду обчислюють за формулою

,

де - Маса дроту до зняття покриття, г;

- Маса дроту після зняття покриття, г.

5.3. Загальні вимоги щодо забезпечення точності результатів аналізу

5.3.1. Для проведення аналізу застосовують реактиви кваліфікації не нижче за ч.д.а. та дистильовану воду за ГОСТ 6709 .

5.3.2. При фотометруванні кювети вибирають так, щоб вимірювання проводилися в оптимальній області оптичної щільності для відповідного забарвленого з'єднання та приладу.

5.3.3. Градуювальні графіки будують у прямокутних координатах. На осі абсцис відкладають масу обумовленого елемента в грамах, на осі ординат - оптичну густину.

5.3.4. Градуювальний графік будують щонайменше ніж у п'яти точках, рівномірно розподіляючи їх у діапазоні визначених концентрацій.

5.3.5. За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати двох паралельних вимірювань двох зразків корду.

5.3.6. Чисельне значення результатів аналізу має закінчуватись цифрою того ж розряду, що й відповідне значення похибки .

(Змінена редакція, Зм. N 3).

5.3.7. (Виключений, Зм. N 3).

6. НОРМИ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ

Норми точності та нормативи контролю точності вимірювань масової частки міді у латунному покритті та маси латунного покриття на корді наведені в табл.2.

Таблиця 2

Позначення:

- Середнє квадратичне відхилення випадкової складової похибки вимірювань, що характеризує міжлабораторну відтворюваність вимірювань;

- межа можливих значень похибки результатів вимірів для довірчої ймовірності 0,95;

- Допустимі розбіжності між двома результатами аналізу однієї проби, отриманими в різних умовах;

- Допустимі розбіжності між результатами двох паралельних вимірювань;

- Допустимі відмінності результату аналізу стандартного розчину від атестованого значення;

— величина зони переконтролю результатів аналізу поблизу кордону, що нормується.


(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

7. ОПЕРАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ

7.1. Контроль точності результатів аналізу складу латуні здійснюється за стандартним розчином (СР) міді, приготовленим за державним стандартним зразком (ГСО) міді або латуні.

Контроль точності вимірювання маси покриття виконується на відрізку дроту без покриття діаметром 0,15-0,27 мм і масою не менше 0,5 г.

7.2. Оперативний контроль точності результатів аналізу виконується не рідше одного разу на зміну або водночас із групою виробничих проб.

7.3-7.5. (Виключені, Зм. N 3).

8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

При виконанні аналізів необхідно дотримуватись основних правил безпечної роботи в хімічній лабораторії*, які викладені у відповідній НТД, затвердженій у встановленому порядку.
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ПНД Ф 12.13.1-03. - Примітка виробника бази даних.

Текст документа звірений за:
офіційне видання
Дріт металевий. Частина 2: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003