ГОСТ 8803-89

ГОСТ 8803–89 Дріт круглий із прецизійних сплавів із високим електричним опором найтонший для резистивних елементів. Технічні умови (зі зміною N 1)

ГОСТ 8803-89
Група В73

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ДРІТ КРУГЛИЙ З ПРЕЦИЗІЙНИХ СПЛАВІВ З ВИСОКИМ
ЕЛЕКТРИЧНИМ ОПОРОМ ТОНЧАЙША
ДЛЯ РЕЗИСТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Технічні умови
High electric resistance precision alloys minimum diameter round wire for resistors.
Specifications

МКС 77.140.65
ОКП 12 2600

Дата введення 1991-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 09.06.89 N 1515

3. ВЗАМІН ГОСТ 8803–77

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Постановою Держстандарту від 08.07.92 N 663 знято обмеження строку дії

6. ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у липні 1992 р. (ІВС 9-92)


Цей стандарт поширюється на найтонший круглий дріт із сплавів з високим електричним опором, призначений для виготовлення резистивних елементів у приладах.

Стандарт не поширюється на дріт із сплавів із високим електричним опором, призначений для виготовлення нагрівачів.

1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.1. Дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту.

1.1.1. Дріт поділяють:

на вигляд поверхні:

світла,

окислена - 0;

за температурним коефіцієнтом електричного опору на групи: А та В;

по відхиленню електричного опору 1 м дроту на класи: 1, 2, 3;

по масі дроту на котушці:

високою - Б,

підвищеної - П,

нормальною;

із застосування:

для емальованих проводів - Е,

для дротів без емальування.

1.2. Основні параметри та розміри

1.2.1. Дріт залежно від марки сплаву виготовляють діаметрами, зазначеними у табл.1.

Таблиця 1

Примітка. Дріт із сплаву марки ЕП 277-ВІ, а також дріт діаметром 0,011 мм усіх марок не рекомендується застосовувати у нових розробках.

1.2.2. Граничні відхилення по діаметру дроту із сплаву Х20Н80-ВІ, призначеного для емальованих проводів, повинні відповідати ГОСТ 2771 :

для діаметрів від 0,020 мм до 0,040 мм вмикання. - 5; 6;

для діаметра 0,050 мм - 6;

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.2.3. Для дроту діаметром 0,020 мм і більше зі сплаву марки Х20Н80-ВІ, призначеної для емальованих дротів, діаметр завитка, що утворюється вільним відрізком дроту, повинен бути не меншим за 40 мм.

1.2.4. Овальність дроту діаметром 0,1 мм і більше зі сплаву марки Х20Н80-ВІ, призначеного для емальованих дротів, не повинна перевищувати половини граничних відхилень діаметром.

Приклад умовного позначення дроту діаметром 0,100 мм із сплаву марки Х20Н80-ВІ, 2-го класу, зі світлою поверхнею, з підвищеною масою на котушці, для емальованих дротів:

Дріт 0,100-2-П-Е-Х20Н80-ВІ ГОСТ 8803-89 .

1.2.3, 1.2.4. (Змінена редакція, зміна N 1).

1.3. Характеристики

1.3.1. Дріт виготовляють із сплавів марок Х20Н80, Х15Н60, Х20Н80-ВІ, Н80ХЮД-ВІ з хімічним складом за ГОСТ 10994 та сплаву марки ЕП 277-ВІ за нормативно-технічною документацією.

1.3.2. Дріт виготовляють у термічно обробленому стані.

1.3.3. Поверхня світлого дроту має бути чистою, без оксидів та мастила. Для дроту із сплавів марок Н80ХЮД-ВІ та ЕП 277-ВІ допускається світло-сірий колір поверхні.

Поверхня окисленого дроту може бути темною і з квітами втечі.

1.3.4. Номінальні значення електричного опору 1 м дроту повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.

Таблиця 2

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.3.5. Допустиме відхилення електричного опору 1 м дроту повинне відповідати вимогам, наведеним у табл.3.

Таблиця 3

Примітка. Дріт третього класу виготовляють із сплаву марки Х20Н80-ВІ, призначеної для емальованих дротів високої маси.

1.3.6. Температурний коефіцієнт електричного опору дроту із сплаву Н80ХЮД-ВІ у стабілізованому стані та дроту із сплаву ЕП 227-ВІ у загартованому стані повинен відповідати вимогам, наведеним у табл.4.

Таблиця 4

Примітка. За погодженням споживача з виробником дріт із сплаву марки Н80ХЮД-ВІ виготовляють з дискретністю ТКС лише на рівні 5·10 До .

1.3.7. Відносне подовження дроту повинне відповідати вимогам, наведеним у табл.5.

Таблиця 5

1.3.8. Маса дроту на котушці має відповідати вимогам, наведеним у табл.6.

Таблиця 6

Примітки:

1. Дріт для емальованих дротів виготовляють лише підвищеної чи високої маси.

2. Дріт третього класу виготовляють лише високої маси.

3. Підвищена маса дроту зі сплаву марки Н80ХЮД-ВІ діаметром 0,320-0,400 мм повинна бути не менше ніж 1800 г.

1.3.9. Питома електрична опір дроту діаметром 0,020 мм і більше, крім дроту для емальованих проводів, має відповідати вимогам, наведеним у табл.7.

Таблиця 7

Примітка. Норми зі знаком «*» не є ознакою бракування до 01.01.95. Визначення обов'язкове для накопичення статистичних даних.


(Змінена редакція, зміна N 1).

1.3.10. Фізичні та електричні властивості сплавів наведені у додатку 2.

1.4. Маркування

1.4.1. До кожної котушки має бути прикріплений ярлик із зазначенням:

найменування та товарного знака або товарного знака підприємства-виробника;

умовного позначення дроту;

фактичного електричного опору кожного відрізка дроту на котушці;

температурного коефіцієнта електричного опору для сплавів, що контролюються за цим параметром;

штамп технічного контролю або особистого тавра.

1.4.2. Транспортне маркування ГОСТ 14192 . На тарі мають бути маніпуляційні знаки «Тендітне. Обережно» та «Берегти від вологи» за ГОСТ 14192 .

1.5. Упаковка

1.5.1. Дріт повинен бути намотаний без перегинів на котушки щільними непереплутаними рядами, що забезпечують вільне змотування з котушки. На котушці має бути один відрізок дроту.

1.5.2. Дріт на котушках повинен бути загорнутий в папір марки ОДП-35 за ГОСТ 16711 або інший папір з НТД і щільно укладений у дерев'яні ящики за ГОСТ 18617 або іншу тару (металеву, пластмасову) за нормативно-технічною документацією, викладену з 8 або парафінованим папером за ГОСТ 9569 .

Між шарами котушок прокладають картон за ГОСТ 7376 чи іншою НТД.

Дріт, що відправляється в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них, упаковують відповідно до ГОСТ 15846 .

1.5.3. При транспортуванні кількох пакувальних місць дроту на адресу одного споживача укрупнюють вантажні місця в пакети за ГОСТ 24597 , ГОСТ 21650 .

1.5.4. Маса вантажного місця – не більше 1250 кг.

1.5.5. Допускається в одному вантажному місці кілька партій, які оформлені одним документом про якість.

2. ПРИЙМАННЯ

2.1. Дріт приймають партіями. Партія повинна складатися з дроту одного номінального діаметра, однієї плавки, одного режиму термічної обробки та має бути оформлена документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

масу нетто партії;

Результати випробовувань;

хімічний склад металу;

номер плавки.

Примітка. До 01.01.95 результати випробувань питомого електричного опору у документі якості не вказують.


(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Для перевірки якості дроту від партії відбирають:

для контролю діаметра, діаметра завитка, якості поверхні, електричного опору 1 м дроту, маси дроту на котушці – 100% котушок;

для контролю температурного коефіцієнта електричного опору, питомого електричного опору - 0,5% котушок, але не менше трьох; від партії, що складається з однієї-двох котушок, - 100% котушок;

для контролю відносного подовження дроту - 2% котушок, але не менше трьох котушок; від партії, що складається з однієї-двох котушок, - 100% котушок;

для перевірки хімічного складу – одну пробу від плавки.

2.3. Хімічний склад сплавів засвідчується за документом якості підприємства, що виплавляє метал.

2.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань повторні випробування проводять відповідно до ГОСТ 7566 .

3. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

3.1. Діаметр дроту визначають вимірюванням електричного опору 1 м дроту.

Діаметр дроту відповідає номінальному, якщо електричний опір 1 м дроту відповідає вимогам табл.2 та 3.

Фактичний діаметр дроту для визначення граничних відхилень вимірюють не менш ніж у двох взаємно перпендикулярних напрямках трьох перерізів відрізка дроту довжиною 1 м від зовнішнього кінця котушки мікрометром настільним зі стрілочним відліковим пристроєм з ціною розподілу не більше 0,001 мм по НТД або іншим інструментом, що забезпечує.

3.2. Відбір проб щодо хімічного аналізу проводять за ГОСТ 7565 .

Хімічний склад сплавів визначають за ГОСТ 28473 , ГОСТ 12344 -ГОСТ 12357 або іншими методами, що забезпечують необхідну точність.

3.3. Стан поверхні перевіряють візуально на зовнішньому шарі дроту, намотаного на котушку. У сумнівних випадках дріт оглядають зі збільшенням 25 .

3.4. Для перевірки електричного опору 1 м дроту, температурного коефіцієнта опору та відносного подовження від кожної відібраної котушки беруть по одному зразку на відстані не менше ніж 1 м від зовнішнього кінця котушки.

3.5. Питомий електричний опір ( , мкОМ·м) обчислюють за формулою

,

де - Електричний опір дроту, Ом;

- Площа поперечного перерізу, м ;

- Довжина зразка, м. с.

Визначення електричного опору 1 м дроту проводять за ГОСТ 7229 з використанням приладів класу точності 0,05 на зразку завдовжки не менше ніж 250 мм.

3.6. Визначення температурного коефіцієнта опору дроту має проводитися за методом, наведеним у додатку 3. Дріт із сплаву марки ЕП 227-ВІ випробовують у стані постачання. Випробування в температурних діапазонах від -60 до +20 ° С та від +150 до +300 ° С підприємство-виробник не проводить.

3.7. Діаметр завитка визначають вимірюванням лінійкою (ГОСТ 427) діаметра мінімального кільця, що утворився при вільному опусканні горизонтальну поверхню відрізка дроту довжиною 1 м.

3.8. Визначення відносного подовження дроту проводять за ГОСТ 10446 на зразках із розрахунковою довжиною 100 мм.

3.9. Визначення маси дроту проводять на терезах з абсолютною похибкою для дроту діаметром:

менше 0,016 мм - 0,01 г;

від 0,016 до 0,025 мм вмикання. - 0,10 г;

св. 0,025 мм - 1,0 г.

4. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Дріт транспортують усіма видами транспорту у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Транспортування дроту залізницею проводиться у критих вагонах дрібними відправками.

Допускається відправлення дроту поштовими посилками відповідно до правил Міністерства зв'язку СРСР.

4.2. Дріт повинен зберігатися в упакованому вигляді в закритих складських приміщеннях при температурі від -30 до +50 ° С, відносної вологості не більше 95%. Тривале зберігання (1 місяць і більше) повинне відповідати ГОСТ 15150 , умови зберігання 1Л за відсутності у повітрі лужних, кислотних та інших агресивних домішок

5. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

Виробник гарантує відповідність дроту вимогам цього стандарту за дотримання вимог умов зберігання.

Гарантійний термін зберігання – 3 роки з моменту виготовлення.

(Змінена редакція, зміна N 1).

6. ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Дріт у споживача повинен розмотуватися з котушки при швидкості не більше 200 м/хв за зусилля натягу не більше 0,6 розривного зусилля. При розмотуванні не допускається биття котушки більш як на 0,1 мм.

ДОДАТОК 2 (довідкове). Фізичні та електричні властивості сплавів

ДОДАТОК 2
Довідкове

Таблиця 8

ДОДАТОК 1. (Виключено, Зм. N 1).

ДОДАТОК 3 (обов'язковий). МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРНОГО КОЕФІЦІЄНТА ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ

ДОДАТОК 3
Обов'язкове

1. Відбір зразків

1.1. Зразки відбирають від готової продукції. При постачанні дроту в загартованому стані зразки піддають стабілізуючій термообробці за режимом підприємства-виробника.

1.2. При використанні мостів постійного струму електричний опір зразків в залежності від діаметра дроту має відповідати наведеному в табл.9.

Таблиця 9

1.3. При вимірі електричного опору за допомогою потенціометра застосовують зразки завдовжки 0,1-1 м.

2. Апаратура та матеріали

Установка або прилад для визначення електричного опору зразка за заданої температури за ГОСТ 7229 .

Потенціометр постійного струму класу точності не нижче 0,005 за ГОСТ 9245 визначення електричного опору. Дозволяється застосовувати інші прилади тієї самої точності.

Допускається до 01.01.92 електричний опір вимірювати одинарним, подвійним або одинарно-подвійним мостом постійного струму класу точності 0,05 за ГОСТ 7165 .

Термостат або піч для плавного нагрівання та витримки зразка при заданій температурі. Допускається відхилення температури у зоні проведення випробування трохи більше ±5 °З.

Термометр для вимірювання температури або термопара хромель-алюмель згідно з ГОСТ 3044 * з похибкою вимірювання не більше ±1°С.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 8.585-2001.

Потенціометр постійного струму класу точності не гірший за 0,05 для вимірювання термоелектрорушійної сили термопари.

3. Підготовка до випробування

3.1. Для вимірювання електричного опору з використанням потенціометра класу точності 0,005 відібраний зразок дроту намотують на оправлення, що забезпечує відсутність перегину діаметром менше 3 мм на зразку з ізоляційного матеріалу за ГОСТ 5500 .

При використанні мостів постійного струму класу точності 0,05 допускається зразок, що випробувається намотувати на ізольовану пластинку.

Натяг при намотуванні має бути мінімальним, щоб не створювалася напруга у дроті при змінах температури, але достатнім для запобігання дотику витків у процесі випробування.

При випробуванні дроту діаметром менше ніж 0,1 мм допускається застосовувати прямі зразки. При цьому зразок у процесі випробування не може бути натягнутий.

3.2. При визначенні електричного опору за допомогою потенціометра до кожного кінця спірального зразка приварюють по два вивідних дроти, виготовлених з дроту цього сплаву, що і зразок, або зі сплаву марки Х20Н80. Діаметр дроту вивідних проводів має бути близьким до діаметра зразка. При випробуванні дроту діаметром 0,10 мм і менше діаметр вивідних дротів має бути 0,15-0,07 мм.

Зварювання проводиться на зварювальному апараті та має забезпечувати міцний надійний контакт. Вивідні дроти мають бути електроізольовані термостійким матеріалом.

3.3. Кінці вивідних проводів або випробуваних зразків зачищають та приєднують до вимірювального ланцюга.

4. Проведення випробування

4.1. Підготовлені зразки в кількості, що визначається можливостями обладнання, поміщають термостат (або піч) для нагрівання. При цьому має бути забезпечена рівномірність підтримання заданої температури з точністю ±5 °С у всьому робочому обсязі термостату.

4.2. Вимірюють електричний опір зразка при кімнатній температурі, далі піднімають температуру до заданої. Зразок витримують при заданій температурі протягом часу, необхідного для встановлення температурної рівноваги між зразком і навколишнім середовищем, потім фіксують температуру і вимірюють знову електричний опір зразка.

5. Обробка результатів

5.1. Температурний коефіцієнт електричного опору ( , К ) обчислюють за формулою

,

де - Різниця між електричним опором зразка, виміряним при заданій температурі і при кімнатній температурі, Ом;

- Електричний опір зразка при кімнатній температурі, Ом;

- Різниця алгебри між заданою і кімнатною температурою, До.

5.2. Абсолютна похибка визначення складає:

±1,05·10 До - При використанні потенціометрів постійного струму класу точності 0,005;

±5,5·10 До - При використанні мостів постійного струму класу точності 0,05.

Текст документа звірений за:
офіційне видання
Дріт металевий. Частина 2: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003