ГОСТ 9389-75

ДЕРЖСТАНДАРТ 9389–75 Дріт сталевий вуглецевий пружинний. Технічні умови (зі змінами N 1-5)

ГОСТ 9389-75

Група В72

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ДРІТ СТАЛЬНИЙ Вуглеродистий
ПРУЖИННА
Технічні умови
Carbon steel spring wire. Specifications

МКС 77.140.65
ОКП 12 2100

Дата введення 1977-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 17.07.75 N 1830

Зміна N 5 прийнята Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 20 від 01.11.2001)

За ухвалення проголосували:

3. ВЗАМІН ГОСТ 9389–60

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)

6. Видання зі Змінами N 1, 2, 3, 4, 5, затвердженими в лютому 1983 р., грудні 1984 р., грудні 1987 р., січні 1990 р., березні 2002 р. (ІВД 5-83, 3 85, 3-88, 4-90, 6-2002)

ВНЕСЕНІ поправки, опубліковані в ІВС N 7 2003, ІУС N 6 2007 рік

Виправлення внесено виробником бази даних

Цей стандарт поширюється на сталевий вуглецевий холоднотягнутий дріт, що застосовується для виготовлення пружин, що навиваються в холодному стані і не піддаються гартуванню.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

1. ТИПИ І ОСНОВНІ РОЗМІРИ

1.1. Дріт виготовляється:

а) за механічними властивостями:

марок А, Б, В;

класів 1, 2, 2А, 3.

Рекомендації щодо застосування пружинного дроту в залежності від марок та класів наведено у додатку 3.

б) за точністю виготовлення:

нормальної точності;

підвищеної точності - П.

Дріт класів 1, 2, 3 виготовляється нормальної та підвищеної точності, класу 2А – підвищеної точності.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

1.2. Діаметр дроту та граничні відхилення по ньому повинні відповідати зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

1.3. Овальність дроту має перевищувати половини поля допуску по діаметру.

Приклади умовних позначень:

Дріт марки А, 1 класу, підвищеної точності, діаметром 1,20 мм:

Дріт А-1-П-1,2 ГОСТ 9389-75

Те ж, марки Б, 3 класи, нормальної точності, діаметром 2,0 мм:

Дріт Б-3-2 ГОСТ 9389-75

Те ж марки Б, 2А класу, підвищеної точності, діаметром 1,20 мм:

Дріт Б-2А-1,2 ГОСТ 9389-75

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Сталевий вуглецевий пружинний дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку, з вуглецевої сталі за ГОСТ 1050 , ГОСТ 14959 , ГОСТ 1435 або за нормативно-технічною документацією, а також зі сталей марок КТ-2 та -7, хімічний склад яких зазначений у табл.2, та інших сталей спеціальної виплавки, що виготовляються за нормативно-технічною документацією. При цьому дріт класу 2А повинен бути виготовлений із сталі з масовою часткою сірки не більше 0,030% та фосфору не більше 0,035%.

Таблиця 2

На вимогу споживача дріт виготовляється із певної марки сталі.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

2.2. На поверхні дроту не повинно бути тріщин, полон, заходів сонця, волосин, раковин і іржі.

Допускаються ризики глибиною трохи більше половини поля допуску по діаметру, і навіть залишки технологічних покриттів, нанесених поверхню дроту на підготовку металу до волочению.

Дріт класу 2А для авіаційної промисловості повинен бути без слідів технологічного уповільнення поверхні.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2.3. Механічні властивості дроту мають відповідати нормам, зазначеним у табл.3.

Таблиця 3

Примітки:

1. Значення розбігу тимчасового опору розриву в мотках (котушках) масою до 250 кг марок, А та Б класів 1, 2, 2А має бути не більше ніж 100 Н/мм (10 кгс/мм ); марки Б класу 3 та марки У всіх класів для дроту діаметром 1,6 мм і менше – 200 Н/мм (20 кгс/мм ), а для дроту діаметром понад 1,6 мм - 150 Н/мм (15 кгс/мм ). Значення розбігу тимчасового опору розриву дроту в мотках (котушках) масою понад 250 кг має відповідати значенням табл.3.

2. Якщо при визначенні тимчасового опору розриву по кінцях мотка результати випробувань відносяться до двох класів, то приналежність мотка до одного класу встановлюється за меншим значенням. При цьому більше значення не повинно перевищувати верхньої межі тимчасового опору, що нормується, розриву для того класу, до якого відноситься моток, більш ніж на 50 (5) Н/мм (кгс/мм ). Ця примітка не враховується, якщо дріт відноситься до марок, А і Б класу 2А всіх діаметрів і класу 2 діаметра 2,5 мм і більше.

3. На вимогу меблевої промисловості дріт діаметром 2,2 мм, підвищеної точності, марки Б, виготовляється з тимчасовим опором розриву 1570-1770 Н/мм (160-180 кгс/мм) ).

Механічні властивості дроту проміжних діаметрів повинні відповідати нормам, встановленим для найближчого діаметра більшого (див. табл.3).

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4, 5).

2.4. Повне знеуглерожування дроту не допускається.

Глибина часткового обезуглерожування має перевищувати на дроті марки, А класу 1 і марки Б класів 1, 2А — 1,5% від номінального діаметра, марки Б класу 2 — 2,5%, марки Б класу 3 — 3%.

2.5. На вимогу споживача дріт марок, А і Б не повинен ламатися або розтріскуватися при навивці чи згинанні. Дріт діаметром до 3,0 мм повинен піддаватися навивці навколо циліндричного сердечника, рівного діаметру дроту, а діаметром 3,0 і більше мм повинен піддаватися або вигину на 180 °, або навивці.

При цьому діаметр циліндричного сердечника повинен дорівнювати двом діаметрам дроту для дроту від 3,0 до 6,0 мм і трьом діаметрам дроту для дроту більше 6,0 мм. Допускається циліндричний сердечник меншого діаметра.

Кількість витків при навивці має бути не менше восьми.

2.4, 2.5. (Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

2.5а. На вимогу споживача дріт марок А і Б не повинен розшаровуватися при випробуванні на скручування.

Під розшаруванням розуміються тріщини, що йдуть по гвинтовій лінії поверхнею зразка.

Основний злам повинен бути рівним і перпендикулярним до осі дроту.

2.5б. Хвилястість дроту не допускається.

Під хвилястістю розуміється періодична зміна діаметра або періодичні вигини дроту, що зберігаються при додатку до зразка дроту робочої довжиною 200±0,5 мм навантаження, що не перевищує 0,3 зусилля розривного дроту.

2.5а, 2.5б. (Введені додатково, Зм. N 3).

2.6. Дріт повинен виготовлятись у мотках або на котушках.

Намотування дроту повинно проводитися без переплутування витків та забезпечувати вільне змотування дроту з котушок та мотків. При звільненні мотка від в'язок дріт не повинен згортатися у «вісімку».

Моток повинен складатися з одного відрізка дроту.

На котушці чи мотку масою понад 250 кг допускається трохи більше трьох відрізків дроту. У місцях поділу відрізків мають бути прокладені закладки. Допускається замість позначки місць поділу виводити та закріплювати на щоці котушки кінці відрізків.

Зв'язування кінців відрізків дроту не допускається.

2.7. Маса відрізка дроту в мотку або на котушці повинна відповідати зазначеній у табл.5.

Таблиця 5*

_________________
* Табл.4. (Виключена, Изм. N 3).


Допускається маса відрізків дроту на 50% менше зазначеної в табл.5 у кількості не більше 10% загальної маси дроту партії.

На вимогу споживача маса мотка (котушки) має перевищувати 1 т.

2.6, 2.7. (Змінена редакція, Зм. N 3).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Дріт приймають партіями. Партія повинна складатися з мотків або котушок дроту одного діаметра, одного класу та однієї точності виготовлення та має бути оформлена документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

номер партії;

кількість вантажних місць;

масу нетто;

марку сталі;

дату приймання.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.2. За розмірами та зовнішнім виглядом перевіряється кожен моток чи котушка партії.

3.3. Для перевірки механічних властивостей та хвилястості при виникненні розбіжностей в оцінці цього показника відбирають 10% мотків або 20% котушок, але не менше п'яти мотків або котушок та для перевірки знеуглерожування 2% мотків або котушок, але не менше трьох.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

3.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б по одному з показників проводять повторне випробування за цим показником на подвоєній кількості мотків (котушок), взятих з тих, що не проходили випробування. Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

При отриманні незадовільних результатів повторних випробувань за показником "хвилястість" дроту - виробник проводить суцільний контроль за цим показником.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для кожного виду випробувань відбирають по одному зразку з двох кінців мотка на кожен вид випробувань або по одному зразку від кожної котушки, що перевіряється.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.2. Діаметр та овальність дроту вимірюють мікрометрами за ГОСТ 6507 та ГОСТ 4381 у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу дроту або іншим вимірювальним інструментом, що забезпечує необхідну точність вимірювання.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.3. Огляд поверхні дроту роблять візуально, а в спірних випадках - із застосуванням лупи п'ятикратного збільшення. Глибина дефекту дроту повинна визначатися шляхом його видалення зачисткою з подальшим порівняльним виміром дроту в зачищеному та незачищеному місцях. При неможливості визначення глибини дефекту зачисткою визначення глибини та характеру дефекту проводиться мікродослідженням.

4.4. Випробування дроту на тимчасовий опір проводять за ГОСТ 10446-80 .

4.5. Випробування дроту на вигин проводять навколо циліндричного сердечника до паралельності сторін відповідно до вимог п. 2.5.

(Змінена редакція, зміна N 4).

4.6. Випробування на скручування проводять за ГОСТ 1545 , при цьому довжина випробуваної частини зразка встановлюється рівною 100 ( - Діаметр дроту), але не менше 50 і не більше 500 мм.

Випробування на нерозшаровування при скручуванні проводять до повного руйнування зразка.

Огляд зламів проводиться неозброєним оком. Для дроту діаметром менше 0,8 мм допускається застосування лупи п'ятикратного збільшення.

Примітка. До 01.01.90 випробування дроту на нерозшаровування проводиться за погодженням виробника зі споживачем.


(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

4.7. Визначення глибини обезуглерожування виробляють методом М ГОСТ 1763 .

4.8. Випробування дроту на навивку проводять за ГОСТ 10447 .

При виникненні розбіжностей в оцінці якості дроту п. 2.5 замість випробування на навивку проводять випробування на вигин.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.9. Відсутність хвилястості забезпечується технологією виготовлення.

При виникненні розбіжностей в оцінці хвилястості вона визначається на зразках з робочою довжиною (200±0,5) мм мікрометром за ГОСТ 6507 обладнаним спеціальною п'ятою (додаток 2) по 10 вимірах у двох взаємно перпендикулярних напрямках на довжині зразка.

Зразки повинні закріплюватися в затискачах розривної машини за ГОСТ 28840 або іншої машини нормативно-технічної документації, що дозволяє прикласти необхідне навантаження.

Дріт вважається хвилястим, якщо кількість відхилень від постійного діаметра, виміряного в одній із площин, становить 3 і більше вимірів.

Величина відхилень повинна бути більшою за похибку міряльного інструменту.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.10. Допускається для визначення механічних властивостей застосування методів статистичного та неруйнівного контролю за методиками, затвердженими в установленому порядку.

4.9, 4.10. (Введені додатково, Зм. N 3).

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Кожен моток повинен бути міцно перев'язаний м'яким дротом нормативно-технічної документації не менше ніж у трьох місцях, рівномірно розташованих по колу.

Мотки дроту діаметром 0,60 мм і менше можуть бути перев'язані кінцем намотаного дроту або шпагатом згідно з ГОСТ 17308 чи іншої нормативно-технічної документації.

Мотки одного класу, групи та діаметра можуть бути пов'язані в бухти.

Кінець верхнього відрізка дроту на котушці має бути закріплений на щоці котушки.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

5.2. Дріт повинен бути покритий консерваційними маслами (мастилами) типу НГ-203А або НГ-203Б за ТУ 38-1011331-90 або К-17 за ГОСТ 10877 .

Допускається застосовувати інші олії (мастила), що забезпечують захист від корозії. Дріт на котушках може поставлятися незмазаним.

5.2. (Змінена редакція, Зм. N 3).

5.3. Котушки з дротом діаметром менше 0,20 мм повинні бути обгорнуті шаром паперу і укладені в дерев'яні ящики за ГОСТ 18617 або іншої нормативно-технічної документації, або металеву тару, виготовлену за нормативно-технічною документацією, викладену зсередини водонепроникним папером.

Мотки, котушки дроту діаметром 0,20 мм і більше повинні бути обгорнуті шаром паперу, потім шаром полімерної плівки або нетканих матеріалів або тканини з хімічних волокон. При механізованому пакуванні мотки дроту повинні бути обгорнуті шаром кабельного кріпленого паперу за ГОСТ 10396 або паперу марки КМВ-170, або іншого кріпленого паперу, рівноцінного за захисними властивостями, або полімерної плівки з фіксуванням дротом по ДОСТ 3282 або іншим дротом.

За узгодженням виробника із споживачем допускається дріт не упаковувати і не змащувати.

Як пакувальні матеріали застосовують:

папір парафінований за ГОСТ 9569 (допускається застосування двошарового пакувального паперу за ГОСТ 8828 або промасленого пакувального паперу за ГОСТ 8273 марки А, або іншого паперу, що забезпечує захист від корозії);

полімерну плівку за ГОСТ 10354 , ГОСТ 16272 або іншу полімерну плівку;

тарне холстопрошивне або клеєне полотно, зшивну стрічку з відходів текстильної промисловості або тканини з хімічних волокон за нормативно-технічною документацією.

Дріт, що відправляється до районів Крайньої Півночі та важкодоступних районів, упаковується відповідно до ГОСТ 15846 .

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

5.3а. Маса одного вантажного місця має бути не більше 1500 кг.

Укрупнення вантажних місць у транспортні пакети повинно проводитись за ГОСТ 21650 , ГОСТ 24597 .

(Введений додатково, Зм. N 3, 5).

5.4. До кожної котушки, мотка або бухти дроту повинен бути міцно прикріплений ярлик, на якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

тавро технічного контролю;

номер партії.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

5.5. (Виключений, Зм. N 2).

5.6. Дріт транспортують усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду. Розміщення та кріплення вантажу у транспортних засобах має відповідати технічним умовам навантаження та кріплення вантажів.

Транспортування дроту залізницею проводиться повагонними, дрібними чи малотоннажними відправками.

Допускається транспортування дроту в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102 , ГОСТ 20435 , ГОСТ 22225 .

Умови транспортування повинні відповідати умовам зберігання 5 ГОСТ 15150 .

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

5.7. Зберігання дроту - за умовами зберігання 3 ГОСТ 15150 .

(Змінена редакція, Зм. N 3).

5.8. Транспортне маркування ГОСТ 14192 .

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).

ДОДАТОК 1 (довідкове). Теоретична маса 1000 м дроту

ДОДАТОК 1
Довідкове

ДОДАТОК 2 (обов'язковий). Спеціальна п'ята до мікрометра типу МК визначення хвилястості дроту

ДОДАТОК 2
Обов'язкове

Матеріал - сталь ШХ-15, У10А, У12А. Твердість - HRC 48-50.

ДОДАТОК 3 (довідкове). Рекомендації щодо застосування пружинного дроту

ДОДАТОК 3
Довідкове

Відносний показник розбігу міцності розраховується за формулою

де - Розбіг тимчасового опору розриву в партії, Н/мм ;

- Мінімальне значення тимчасового опору розриву в класі, Н/мм .

ДОДАТКИ 2, 3. (Введені додатково, Зм. N 3).

Текст документа звірений за:
офіційне видання
Дріт металевий. Ч.3: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003