ГОСТ 3875-83

ГОСТ 3875-83 Дріт сталевий кардний. Технічні умови (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 3875-83

Група В72*
__________________________
* У покажчику «Національні
стандарти» 2005 р. група В71. -
Примітка "КОДЕКС".

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ СТАЛЬНИЙ КАРДНИЙ

Технічні умови

Steel card wire. Specifications

ОКП 12 2100

Дата введення 1984-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 03.03.83 N 1069

3. ВЗАМІН ГОСТ 3875–59

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)

6. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, затвердженими у квітні 1985 р., грудні 1988 р. (ІУС 7-85, 4-89)


Цей стандарт поширюється на сталевий загартований та відпущений дріт круглого та фасонного профілю, що застосовується для виготовлення дужок голчастих виробів.

1. ТИПИ І ОСНОВНІ РОЗМІРИ

1.1. Дріт підрозділяється:

за формою поперечного перерізу:

кругла,

прямокутна, одержувана плющенням дроту,

овальна;

на вигляд поверхні:

без покриття,

луджена - Л.

Лужений дріт виготовляється тільки круглим;

за точністю виготовлення:

нормальною,

підвищеною - П;

за механічними властивостями:

1-го класу,

2-го класу.

1.2. Номінальні розміри та граничні відхилення від номінальних розмірів повинні відповідати зазначеним у табл.1 та на рис.1-3.

Таблиця 1

мм

Дріт кругла 2-го класу виготовляється діаметром 0,22-0,56 мм.

Чорт.1, 2, 3

За узгодженням споживача з виробником допускається виготовлення дроту проміжних розмірів, не передбачених табл.1. Граничні відхилення цих розмірів повинні відповідати граничним відхиленням найближчого більшого розміру.

1.3. Овальність круглого дроту має перевищувати половини граничних відхилень від номінального діаметра.

Радіуси закруглень перерізу овального дроту. і є довідковими та на дроті не перевіряються.

Приклади умовних позначень

Дріт кругла, діаметром 0,26 мм, нормальної точності, 1-го класу, луджений, із сталі марки 55:

Коло. 0,26-1-Л-55 ГОСТ 3875-83

Дріт прямокутний, розміром 0,30х0,60 мм, підвищеної точності, 2-го класу, із сталі марки 65Г:

Прямоуг. 0,30 х0, 60-П-2-65Г ГОСТ 3875-83

Дріт овальний, розміром 0,32х0,42 мм, 2-го класу, із сталі марки 70:

Овал. 0,32х0,42-2-70 ГОСТ 3875-83 .

1.1-1.3. (Змінена редакція, Зм. N 2).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

Дріт повинен виготовлятися із сталі марки 55 за ГОСТ 1050 чи з іншої нормативно-технічної документації, марок 70, 65 Г, 70 Г за ГОСТ 14959 чи іншої нормативно-технічної документації.

На вимогу споживача розбіг вмісту вуглецю може бути трохи більше 0,05%.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.2. Поверхня світлого дроту повинна бути без квітів втечі, полон, задирок, тріщин, рисок, раковин, іржі, а також без напливів.

Поверхня лудженого дроту повинна бути покрита суцільним шаром олова, без чорноти, тріщин, відшарувань, іржі, а також без напливів, що збільшують фактичний діаметр дроту на величину граничних відхилень від номінального діаметра.

2.3. Дріт має бути прямолінійним.

2.4. Дріт піддається випробуванню на розрив з вузлом, при цьому розривне зусилля повинне становити не менше 55% від розривного зусилля того ж дроту при розриві без вузла.

2.5. Олов'яне покриття має бути міцним. При навиванні лудженого дроту щільно прилеглими витками по гвинтовій лінії на циліндричний сердечник діаметром, рівним чотирьом діаметрам дроту, не повинно бути відшарування та розтріскування покриття. Число витків має бути не менше шести.

2.6. Тимчасовий опір розриву дроту, залежно від марок сталі, повинен відповідати нормам, наведеним у табл.2.

Таблиця 2

Примітки:

1. Норми з тимчасового опору розриву вводяться в дію з 01.01.92, крім дроту круглого без покриття зі сталі марки 55 всіх класів та марки 70 1-го класу овальної та круглої лудженої зі сталі марки 55 1-го класу. Визначення тимчасового опору розриву є обов'язковим для набору статистичних даних.

2. Якщо при визначенні тимчасового опору розриву по кінцях мотка результати випробувань відносяться до двох класів, то приналежність мотка до одного класу встановлюється за меншим значенням.

3. Розбіг тимчасового опору розриву дроту в мотку має бути не більше 100 Н/мм (кгс/мм ).


(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.7. У мікроструктурі дроту не допускається наявність структурно вільного фериту.

2.8. Дріт виготовляється у мотках, що складаються з одного відрізка. Внутрішній діаметр мотка має бути 200-360 мм. Намотування дроту повинно проводитися без переплутування витків та забезпечувати вільне розмотування мотка. Кінці дроту мають бути легко знайдені. При звільненні мотка від в'язок дріт не повинен згортатися у «вісімку».

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.9. Маса мотка світлого дроту круглого та овального перерізу повинна відповідати зазначеній у табл.3.

Таблиця 3

Допускається маса мотка дроту щонайменше 30% від норми у кількості трохи більше 10% від маси партії.

Маса мотка лудженого дроту має бути не менше 0,3 кг, прямокутної - не менше 0,5 кг.

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Дріт приймається партіями. Партія повинна складатися з дроту одного розміру, типу, виду поверхні, одного класу та має бути оформлена документом про якість, в якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

масу нетто;

дату пакування;

тавро технічного контролю;

хімічний склад сталі.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.2. Перевірці зовнішнього вигляду, контролю розмірів, перевірці тимчасового опору розриву та розбігу тимчасового опору розриву піддають кожен моток.

3.3. Для перевірки прямолінійності, мікроструктури та випробування на розрив із вузлом відбирають 3% мотків, але не менше трьох.

3.4. При отриманні незадовільних результатів випробування проводять повторні випробування на подвійній вибірці. Результати повторних випробувань вважаються остаточними.

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для визначення тимчасового опору розриву і розбігу тимчасового опору розриву відбирають по одному зразку кожного кінця мотка, а для перевірки прямолінійності, мікроструктури, випробування на розрив з вузлом - по одному зразку від кожного мотка.

4.2. Розміри дроту перевіряють мікрометром за ГОСТ 6507 і типу МР за ГОСТ 4381 у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу не менше ніж у трьох місцях мотка.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.2а. Внутрішній діаметр мотка забезпечується технологічно.

(Введений додатково, Зм. N 2).

4.3. Визначення тимчасового опору розриву та випробування на розрив з вузлом проводять за ГОСТ 10446 при цьому розривне зусилля повинно становити не менше 55% від розривного зусилля того ж дроту при розриві без вузла. Площа поперечного перерізу прямокутного дроту у міліметрах обчислюють за формулою

,

де і - Розміри дроту;

0,18 - поправочний коефіцієнт.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4.4. Мікроструктуру дроту перевіряють за ГОСТ 8233 . Допускається підприємству-виробнику мікроструктуру перевіряти періодично на вимогу споживача.

4.5. Контроль прямолінійності дроту проводять на недеформованих зразках завдовжки 300 мм. Зразки укладаються на плиту по ГОСТ 10905 . При перекочуванні в будь-якому положенні вони повинні по всій довжині торкатися поверхні плити. Допускається розбіжність вільного кінця відрізка дроту з поверхнею дошки, що не перевищує 1 мм. Вимірювання величини прогину зразка проводять за допомогою щупів за ТУ 2-034-225.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4.6. Випробування на навиття проводять за ГОСТ 10447 .

4.7. Хімічний склад дроту не перевіряють, а засвідчують документом якість підприємства — виробника сталі.

(Введений додатково, Зм. N 2).

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Дріт покривається тонким шаром консерваційної олії марок НГ-203А та НГ-203Б за ОСТ 38.01436 або К-17 за ГОСТ 10877 , або ЖКБ та ЖКБ-1 та інших марок за нормативно-технічною документацією. Допускається розведення мастил індустріальним маслом типу І-12А та І-10А за ГОСТ 20799 у співвідношенні 1:1. Змащення не повинно викликати злипання витків, що перешкоджає розмотування дроту.

5.2. Мотки дроту мають бути перев'язані та закріплені власним кінцем.

Мотки дроту одного типу та розміру можуть бути ув'язані в бухти відпаленим дротом за ГОСТ 3282 або іншим м'яким дротом, або шпагатом за ГОСТ 17308 або іншими перев'язувальними матеріалами нормативно-технічної документації. Перев'язувальні матеріали повинні бути просочені мастилом марок, зазначених у п. 5.1. Ув'язування мотків у бухти проводиться не менше ніж у трьох місцях.

Мотки дроту повинні бути обгорнуті пакувальним папером за ГОСТ 8828 або парафінованим за ГОСТ 9569 або іншим папером, що забезпечує захист дроту від корозії.

5.3. До кожного мотка повинен бути прикріплений ярлик, на якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

тимчасове опір розриву кінців мотка;

Дата упаковки.

До бухти має бути прикріплений ярлик, на якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

Дата упаковки.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

5.3а. Дріт, що відправляється в райони Крайньої Півночі та райони, прирівняні до них, упаковують за ГОСТ 15846 .

(Введений додатково, Зм. N 2).

5.4. Запаковані мотки (бухти) укладаються в металеві бочки, що забезпечують захист дроту від вологи, виготовлені за нормативно-технічною документацією. Діаметр бочки 375-600 мм, висота 320-1000 мм.

5.5. Маса бухти дроту має бути не більше 15 кг.

5.6. Маса вантажного місця – не більше 320 кг.

Укрупнення вантажних місць у транспортні пакети повинно проводитись за ГОСТ 24597 , ГОСТ 21650 та правилами перевезення вантажів, затвердженими відповідними відомствами.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

5.7. Транспортне маркування вантажу - за ГОСТ 14192 .

5.8. Транспортування дроту має проводитися всіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту, та умовами навантаження та кріплення вантажів, затвердженими МПС СРСР.

Транспортування дроту залізницею повинно проводитись у критих вагонах повагонними або дрібними відправками або у відкритих вагонах у контейнерах згідно з ГОСТ 18477 .

5.9. Зберігання дроту - за умовами 5 (ОЖ4) ГОСТ 15150 .