ГОСТ 1526-81

ГОСТ 1526–81 Дріт сталевий оцинкований для бронювання електричних проводів та кабелів. Технічні умови (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 1526-81
Група В71

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ СТАЛЬНИЙ ОЦІНКОВАНИЙ ДЛЯ БРОНЮВАННЯ
ЕЛЕКТРИЧНИХ ПРОВОДІВ І КАБЕЛЕЙ

Технічні умови

Steel zinc-coated wire для електричної wire und cable armouring.
Specifications

ОКП 12 2100

Дата введення 1982-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 24.02.81 N 970

3. ВЗАМІН ГОСТ 1526–70

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)

6. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими у серпні 1986 р., березні 1989 р., березні 1991 р. (ІУС 11-86, 5-89, 6-91)


Цей стандарт поширюється на сталевий оцинкований дріт круглого перерізу, призначений для бронювання електричних проводів та кабелів.

1. ТИПИ І ОСНОВНІ РОЗМІРИ

1.1. Дріт поділяють за призначенням:

для середніх умов роботи - С,

для особливо жорстких умов роботи - ОЖ;

за точністю виготовлення:

нормальною,

підвищеної - П.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1.2. Діаметр дроту та граничні відхилення повинні відповідати зазначеним у табл.1.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1.3. Овальність дроту має перевищувати половини граничних відхилень по діаметру.

Приклади умовних позначень

Дріт діаметром 2,0 мм, нормальної точності, групи С:

Дріт 2,0-С ДЕРЖСТАНДАРТ 1526–81

Те ж, діаметром 1,4 мм, підвищеної точності, групи ОЖ:

Дріт 1,4-П-ОЖ ГОСТ 1526-81

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку, з низьковуглецевої катанки за ГОСТ 10702 , ТУ 14-15-211, ТУ 14-15-212 або з низьковуглецевої катанки за іншою нормативною документацією.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3).

2.2. Механічні властивості дроту повинні відповідати вказаним у табл.2.

На вимогу споживача тимчасове опір розриву має бути 390-540 (40-55) Н/мм (кгс/мм ).

Таблиця 2

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.3. Цинкове покриття на дроті має бути суцільним, без перепусток, тріщин, полон. Допускається неоднорідність поверхні за кольором, подряпини, білий наліт, якщо покриття на даній ділянці відповідає вимогам пп.2.4-2.5. Допускаються місцеві напливи цинку, величиною, яка не перевищує половини граничного відхилення від фактичного діаметра.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.4. Цинкове покриття дроту має бути міцним і не повинно розтріскуватися і відшаровуватися при спіральній навивці на циліндричний сердечник діаметром, рівним зазначеному в табл.3.

Таблиця 3

Допускається поверхневе пилоподібне лущення навитого цинкового покриття.

На вимогу споживача відношення діаметра сердечника до діаметра дроту має бути 4.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.5. Поверхнева щільність цинку, кількість занурень та тривалість кожного занурення повинні відповідати зазначеним у табл.4.

Таблиця 4

Примітка. Дріт із поверхневою щільністю від 46 до 290 г/м. виготовляється за погодженням виробника із споживачем.


(Змінена редакція, зміна N 1).

2.6. Дріт повинен виготовлятися в мотках, що складаються з одного відрізка, або на котушках. На котушці допускається трохи більше трьох відрізків дроту. Відрізки повинні бути незв'язаними та відокремлюватися один від одного паперовими прокладками.

Кінець верхнього відрізка дроту на котушці має бути надійно закріплений.

Намотування дроту має проводитися правильними непереплутаними рядами і забезпечувати вільне змотування дроту з мотків. Одностороння намотування не допускається. При звільненні мотків від в'язок дріт не повинен згортатися у «вісімку».

Виготовлення дроту в мотках або на котушках встановлюється на вимогу споживача.

На вимогу споживача дріт повинен виготовлятися на котушках, які з одного відрізка.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.7. Маса одного відрізка дроту в мотку або на котушці має відповідати нормам, зазначеним у табл.5.

Допускається маса відрізка на 50% менше зазначеної в табл.5 у кількості не більше 10% загальної маси дроту в партії, а для дроту діаметром 10-60 мм - не більше 2% загальної маси дроту в партії.

Таблиця 5

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Дріт приймають партіями. Партія повинна складатися з дроту однієї марки сталі, одного діаметра та однієї групи покриття та оформлена документом про якість, в якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

результати проведених випробувань;

кількість мотків або котушок дроту;

масу нетто партії;

дату виготовлення.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Зовнішній вигляд та діаметр дроту контролюють на кожному мотку чи котушці.

3.3. Для контролю механічних властивостей дроту та якості цинкового покриття від партії відбирають 10% мотків або котушок, але не менше п'яти.

3.4. При отриманні незадовільних результатів випробування хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній кількості мотків або котушок. Результати повторних випробувань розповсюджують на всю партію.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для контролю механічних властивостей дроту, навування, рівномірності цинкового покриття відбирають по одному зразку від мотка або зовнішнього кінця котушки, а для контролю поверхневої густини цинку відбирають не менше двох зразків. Відбір зразків проводять з відривом щонайменше 0,5 м друг від друга.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.2. Огляд поверхні проводять візуально, без застосування збільшувальних приладів.

4.3. Діаметр та овальність дроту перевіряють у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу, не менш ніж у трьох місцях мотка або на зовнішньому кінці котушки мікрометром за ГОСТ 6507 .

4.4. Випробування дроту на розтяг проводять за ГОСТ 10446 .

4.5. Випробування дроту на навиття проводять відповідно до вимог п. 2.4 і ГОСТ 10447.

4.6. Поверхневу щільність цинку визначають об'ємно-газометричним або ваговим методами, а рівномірність цинкового покриття методом занурення. При розбіжностях щодо оцінки якості застосовується ваговий метод.

Довжина зразка визначення поверхневої щільності цинку вказано в табл.6.

Таблиця 6

мм

Дозволяється розрізати випробуваний зразок на відрізки.

4.6.1. Об'ємно-газометричний метод

4.6.1.1. Апаратура

Розчинення цинкового покриття проводять у приладі, що складається з резервуару та з'єднаної з ним гумовим шлангом скляної бюретки з двома кранами, або в приладі, що складається з бюретки та зрівняльного судини. Пробка зрівняльного судини повинна бути щільно притерта до стінок судини, щоб водень, що виділяється, не міг її виштовхнути.

4.6.1.2. Підготовка до випробування

Перед випробовуванням зразки вимірюють, знежирюють спиртом, бензином або бензолом і протирають чистою тканиною.

4.6.1.3. Проведення випробування

Випробування зразків проводять окремо. Цинкове покриття розчиняють при повному зануренні зразка наступний водний розчин суміші кислот:

сірчаної за ГОСТ 4204- 100 г/дм ;

соляний за ГОСТ 3118 - - 34 г / дм або розчин інгібованої сірчаної кислоти: 2 г Аs Про або Sb O розчиняють у 60 см соляної кислоти щільністю 1,19 г/см і доливають 1 дм сірчаною кислотою концентрацією 80 г/дм .

Цинкове покриття розчиняють при температурі навколишнього середовища до припинення газовиділення водню.

Для кожного зразка вимірюють обсяг водню, що виділив, підсумовують, і середнє арифметичне значення обсягу призводять до нормальних умов: тиск 101х10 Па (760 мм рт.ст.) температура 0 °C.

(Змінена редакція, Изм.

N 1).

4.6.1.4. Обробка результатів

Середню поверхневу щільність цинку ( ), г/м , обчислюють за формулою

,

де - Середнє арифметичне значення обсягу водню за нормальних умов, мм;

- Номінальний діаметр дроту, мм;

- Довжина зразка, мм.

Поверхнева густина цинку всього мотка або котушки оцінюється за середнім арифметичним значенням результатів випробувань.

Середню поверхневу густину цинку обчислюють з точністю до 0,1 г/м .

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.6.2. Ваговий метод

4.6.2.1. Підготовка до випробування

Зразки, що підлягають випробуванню, знежирюють спиртом, бензолом або бензином і протирають чистою тканиною.

4.6.2.2. Проведення випробування

Підготовлені зразки зважують.

Цинкове покриття розчиняють у розчині інгібованої сірчаної кислоти складу, зазначеного у п. 4.6.1.3 .

Зразки промивають дистильованою водою та протирають чистою тканиною до видалення вологи і знову зважують. Після стравлювання цинку вимірюють діаметр зразка.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.6.2.3. Обробка результатів

Поверхневу щільність цинку ( ), г/м , обчислюють за формулою

,

де - Маса зразка або групи зразків дроту до зняття покриття, г;

- Маса зразка або групи зразків дроту після зняття покриття, г;

- Діаметр зразка дроту після зняття покриття, мм.

Величини , визначають з точністю до 0,001 г, - 0,01 мм, величину поверхневої щільності цинку - 0,1 г/м .

Поверхнева густина цинку всього мотка або котушки оцінюється за середнім арифметичним значенням результатів випробувань.

(Змінена редакція, Змін. N 1)

.

4.6.3. Метод занурення

Рівномірність цинкового покриття контролюють методом занурення зразка оцинкованого дроту розчин мідного купоросу, приготовлений розчиненням однієї масової частини сухого кристалічного мідного купоросу за ГОСТ 19347 в п'яти масових частинах дистильованої води. Розчин нейтралізують надлишком свіжоосадженого гідрату окису міді та фільтрують. Щільність нейтралізованого профільтрованого розчину має бути від 1,114 до 1,116 г/см . Температура розчину мідного купоросу під час випробування має бути (18±2) °С.

Порядок проведення випробування:

зразки дроту довжиною 150 мм промивають та знежирюють у спирті, бензолі або ефірі. Якщо зразки промивають бензином або бензолом, проводять додаткову промивку дистильованою водою і протирають до видалення вологи;

занурюють зразки в розчин мідного купоросу на глибину не менше ніж 100 мм. Зразки дроту повинні бути в розчині в нерухомому положенні, не стикаючись один з одним і зі стінками судини. Один і той же розчин мідного купоросу об'ємом 200 см може бути використаний для випробування зразків одного діаметра, кількість яких залежно від діаметра дроту зазначено в табл.7, після чого розчин має бути замінений.

Таблиця 7

Після занурення розчин зразки промивають дистильованою водою. Зразки вважають, що витримали випробування, якщо після занурення на їх поверхні немає ділянок зі знятим цинком і покритих міддю, що не сходить при протиранні ватою або чистою тканиною. Зразки розглядають візуально.

На поверхні зразків допускають:

почервоніння поверхні зразків на ділянці, розташованій на відстані 25 мм від рівня розчину та на відстані 20 мм від занурених у розчин нижніх кінців зразків;

бурий відтінок і почервоніння точкового характеру, що зникає або не збільшується за величиною та яскравістю при додатковому зануренні зразків розчин мідного купоросу на 1-2 с;

неоднорідність поверхні дроту за кольором та блиском.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Дріт повинен бути покритий тонким шаром консерваційної олії типу НГ203 марок А, Б за ОСТ 38.01436 або К-17 за ГОСТ 10877 , ЖКБ та ЖКБ-1 за ТУ 38. На вимогу споживача дріт не покривається мастилом.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

5.2. Мотки змащеного дроту діаметром 0,6 мм і менше повинні бути обгорнуті шаром паперу і укладені в дерев'яні ящики типу II згідно з ГОСТ 18617 або інші ящики з нормативної документації.

Мотки незмазаного дроту діаметром 0,6 мм і менше повинні бути обгорнуті шаром паперу і укладені в мішки з полімерної плівки, які потім заварюють і укладають у дерев'яні ящики типу II згідно з ГОСТ 18617 або інші ящики з нормативної документації. У мішки має бути поміщений селікагель за ГОСТ 3956 у кількості з розрахунку 300 г на 1 м поверхні мішок.

Мотки змащеного та незмазаного дроту діаметром понад 0,6 мм повинні бути обгорнуті шаром паперу, потім шаром полімерної плівки або тканини.

Мотки незмазаного дроту діаметром 0,8 та 1,0 мм допускається упаковувати у дерев'яні ящики без пакування у пакувальні матеріали.

Як пакувальні матеріали застосовують:

папір парафінований за ГОСТ 9569 (допускається застосування пакувального паперу по ГОСТ 8828 або іншого паперу нормативної документації, що забезпечує захист від корозії);

плівку за ГОСТ 10354 , ГОСТ 16272 або іншу плівку за нормативною документацією;

тканина пакувальна технічного призначення за ГОСТ 5530 ;

тарне холстопрошивне або клеєне полотно за нормативною документацією;

тканина з хімічних волокон та сшивну стрічку з відходів текстильної промисловості з нормативної документації.

Дріт, що відправляється до районів Крайньої Півночі та важкодоступних районів, упаковується відповідно до ГОСТ 15846 .

При механізованій упаковці моток дроту повинен бути обернутий шаром кріпленого паперу за ГОСТ 10396 або іншого кріпленого паперу, рівноцінного за захисними властивостями, або полімерної плівки нормативної документації із закріпленням упаковки.

(Змінена редакція, Зм. N 1,3).

5.3. Мотки дроту одного діаметра, однієї марки сталі та однієї групи покриття допускається зв'язувати у бухти.

Кожен моток і бухта повинні бути перев'язані термічно обробленим дротом згідно з ГОСТ 3282 або іншим термічно обробленим дротом за нормативною документацією, не менше ніж у трьох місцях, рівномірно розташованих по колу мотка (бухти).

Кінці дроту в мотку повинні бути акуратно укладені та легко знаходити.

Мотки дроту діаметром 1,0 мм і менше допускається перев'язувати вільним кінцем дроту мотка або коловим дротом.

5.4. Котушки повинні бути упаковані в двошаровий пакувальний папір за ГОСТ 8828 або парафінований - за ГОСТ 9569 і укладені в дерев'яні ящики типу II згідно з ГОСТ 18617 або інші дерев'яні ящики за нормативною документацією, викладені зсередини двошаровим пакувальним папером за ГОСТ 8828 .

Допускається транспортування котушок у контейнерах.

5.3, 5.4. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.5. Маса кожного вантажного місця не повинна перевищувати 80 кг. Допускається маса вантажного місця понад 80 кг.

Укрупнення вантажних місць у транспортні пакети - за ГОСТ 24597 , ГОСТ 21650 .

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

5.6. До кожного мотка, котушки або бухти в упаковці повинен бути міцно прикріплений ярлик, на якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

штамп технічного контролю;

номер партії.

На ярлику, прикріпленому до котушки, має бути вказано кількість відрізків.

5.7. При упаковці мотків, бухт або котушок дроту в ящики на кожній ящику має бути зазначено:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

маса нетто;

кількість мотків чи котушок;

штамп технічного контролю;

номер партії.

5.8. Дріт транспортується транспортом усіх видів у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Транспортування залізницею — повагонними, малотоннажними та дрібними відправками.

Допускається транспортування дроту в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102 , ГОСТ 20435 , ГОСТ 22225 . Умови транспортування дроту щодо впливу кліматичних чинників повинні відповідати умовам 5 ГОСТ 15150 .

5.9. Зберігання дроту - за умовами 3 ГОСТ 15150 .

5.6-5.9. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.10. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

6. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

6.1 Виробник гарантує відповідність сталевого оцинкованого дроту для бронювання електричних проводів та кабелів вимогам цього стандарту за умови дотримання умов зберігання.

6.2. Гарантійний термін зберігання дроту - 6 місяців з моменту виготовлення.

Розд. 6. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).