ГОСТ 28334-89

ГОСТ 28334-89 (СТ РЕВ 6433-88) Дріт та канати сталеві для армування попередньо напружених залізобетонних конструкцій. Метод випробування на релаксацію за постійної деформації

ГОСТ 28334-89
Група В09

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ І КАНАТИ СТАЛЕВІ ДЛЯ АРМУВАННЯ ПОПЕРЕДНІ
НАПРУЖЕНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

Метод випробування на релаксацію за постійної деформації

Steel wire and ropes for reinforcement
of prestressed concrete constructions.
Метод relaxation test at constant deformation

МКС 77.140.65
ОКСТУ 0809

Дата введення 1990-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР, Державним комітетом СРСР з будівництва

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 17.11.89 N 3396

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. Стандарт відповідає СТ СЭВ 6433-88 у частині методу випробування на релаксацію при постійній деформації

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

6. ПЕРЕВИДАННЯ


Цей стандарт встановлює метод випробування на релаксацію при температурі (20±1) °С дроту та канатів з вуглецевої сталі для армування попередньо напружених залізобетонних конструкцій.

Терміни та визначення наведені у додатку 1.

Метод ґрунтується на визначенні залежності падіння напруги у зразках від часу при збереженні заданої деформації.

1. ВІДБІР І ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ

1.1. Для випробування відбирають зразки від одного шматка довжиною не більше 20 м, при цьому від кінця та середини відрізають проби для визначення механічних властивостей. Решта шматка йде визначення релаксаційної стійкості. Мінімальна розрахункова довжина зразка для випробування на релаксацію (частина між губками захватів) повинна становити не менше ніж 40 діаметрів зразка або трьох кроків звивки каната.

1.2. Зразки відрізають від дроту або каната, що випробовується, без додаткової обробки.

1.3. Випробування проводять на трьох зразках у стані постачання.

1.4. Викривлений зразок короткочасно навантажують до напруги, що не перевищує 0,3 тимчасового опору зразка.

2. АПАРАТУРА

2.1. Випробувальна установка, що забезпечує вплив на зразок безперервного статичного навантаження, що розтягує. Затискний пристрій випробувальної установки повинен забезпечувати збереження постійної довжини зразка під час випробування. Відхилення від розрахункової довжини має перевищувати ±0,001%. Затискання у захватах не повинно викликати додаткових зусиль у зразку (позацентрового розтягування та концентрації напруги) та вібрації, при цьому різниця деформацій, виміряних на двох діаметрально протилежних сторонах зразка не повинна перевищувати ±5% середнього арифметичного значення. Початкове навантаження не повинно відрізнятися від заданого більш ніж на 1% при напрузі 1000 МПа та на 2% - при напрузі понад 1000 МПа.

2.2. Прилади для вимірювання деформації, що забезпечують точність не менше 0,001% довжини зразка.

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

Перед випробуванням для вирівнювання та стабілізації температури зразки витримують протягом доби у робочому приміщенні при температурі випробування та відносній вологості повітря не більше 75%.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

4.1. При випробуванні зразок навантажують вихідним навантаженням, що відповідає 0,01 тимчасового опору розриву, і зразок закріплюють тензометри.

4.2. Навантаження зразка до початкового навантаження проводять зі швидкістю, що відповідає подовженню зразка в межах (0,2±0,025)% за хвилину або приросту напруги в межах (400±50) МПа за хвилину. Навантаження зразка має бути плавним або ступінчастим через 1/10 тимчасового опору розриву зразка.

4.3. Випробування проводять при початковому навантаженні, що відповідає 0,6; 0,7 та 0,8 тимчасового опору розриву зразка.

4.4. Падіння напруги починають вимірювати через (60±2) після досягнення початкового навантаження.

4.5. Після закінчення випробування відраховують величину навантаження зразка та розвантажують зразок до вихідного навантаження. Вимірюють залишкову деформацію та визначають падіння напруги.

За відсутності на випробувальній установці пристрою автоматичного відліку падіння напруги вимірювання проводять через такі інтервали часу:

1, 3, 6, 9, 15, 30, 45, 60, 90 хв;

2, 4, 8, 24, 48, 72, 100 та 120 год і далі до 1000 год через кожні 48 год.

При випробуванні нових матеріалів з низькою релаксацією тривалість випробування має бути не менше ніж 5000 год.

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Результати випробувань виражають криву залежності падіння навантаження або напруги від часу релаксації одним з наступних способів:

1) у лінійних координатах ( );

2) у напівлогарифмічних координатах ( );

3) у логарифмічних координатах ( ).

Екстраполяція результатів випробувань допускається для випробувань тривалістю щонайменше 1000 год.

Приклад екстраполяції та інтерполяції значень релаксації наведено у додатку 2.

5.2. Результати випробувань заносять до протоколу, який має містити такі дані:

1) тип та позначення дроту або каната;

2) форму та розміри зразків;

3) тип випробувальної установки;

4) спосіб затиску зразка у захопленнях випробувальної установки;

5) тип приладу для вимірювання деформації із зазначенням точності вимірювання;

6) початкове навантаження чи напруга;

7) швидкість навантаження зразка;

8) характеристику падіння навантаження залежно від часу під час автоматичного запису падіння навантаження або падіння навантаження у встановлених інтервалах часу.

ДОДАТОК 1 (довідкове). ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

ДОДАТОК 1
Довідкове

1. Вихідне навантаження - навантаження, що викликає у зразку вихідну напругу.

2. Початкове навантаження - навантаження, що викликає у зразку початкову напругу.

3. Початкова напруга при випробуванні на релаксацію - Напруга, що відповідає початковому навантаженню зразка.

4. Залишкова напруга після релаксації чутлива напруга зразка після певного проміжку часу, що минув з початку випробування, за умови, що загальна довжина зразка не змінювалася протягом випробування. Залишкова напруга розраховується для дійсної площі поперечного перерізу зразка, виміряного перед початком випробування.

5. Релаксація - Різниця початкового і залишкового напружень у зразку.

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ПРИКЛАД ВИРАЗИ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

Характер зміни відношення падіння напруги до початкової напруги в залежності від часу в логарифмічних координатах після певного часу стабілізується і надалі має лінійну залежність, виражену рівнянням

,

де - Релаксація, МПа;

- Початкова напруга випробуваного зразка, МПа;

коефіцієнти і — залежать від типу випробуваних виробів, які визначають за графіком (див. креслення), при цьому має бути дотримана умова год;

- Час, год.

Текст документа звірений за:
офіційне видання
Дріт металевий. Ч.3: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003