ГОСТ 5468-88

ДЕРЖСТАНДАРТ 5468–88 Дріт голковий. Технічні умови (зі Змінами N 1, 2, із Поправкою)

ГОСТ 5468-88
Група В71*
__________________________
* У покажчику «Національні
стандарти» 2005 р. група В72. -
Примітка виробника бази даних.

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ ВГОЛЬНИЙ

Технічні умови

Needle wire. Specifications

ОКП 12 2100

Дата введення 1990-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Держстандарту СРСР від 28.03.88 N 780

3. ВЗАМІН ГОСТ 5468–50

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято Постановою Комітету стандартизації та метрології СРСР від 29.12.91 N 2304

6. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, затвердженими у лютому 1990 р., грудні 1991 р. (ІУС 5-90, 5-92)


ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 5, 2004 рік

Виправлення внесено виробником бази даних


Цей стандарт поширюється на сталевий вуглецевий дріт круглого перерізу для виготовлення виробів, що застосовуються в текстильній, легкій промисловості та для технічних голок.

1. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

1.1. Голковий дріт виготовляється:

за хімічним складом чотирьох марок: І1, І2, І3, І4;

за точністю виготовлення чотирьох груп; 1, 2, 3, 4;

1, 2 - для язичкових і гачкових голок, язичків, бігунків;

1, 2, 3 - для спеціальних плоских голок;

2, 3 - для голок промислових та побутових швейних машин, пробивних та технічних голок;

4 - голок для шиття вручну та інших побутових ігольних виробів;

з механічних властивостей двох класів: А, Б;

на вигляд кінцевої обробки:

відпалена - Про;

калібрована - До.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.2. Діаметр дроту та граничні відхилення по ньому повинні відповідати наведеним у табл.1.

Таблиця 1

мм

Примітки:

1. На вимогу споживача дріт виготовляють проміжних діаметрів для спеціальних плоских голок із граничними відхиленнями, встановленими для найближчого більшого діаметра.

2. За погодженням споживача з виробником допускається виготовляти дріт 4 групи точності з граничними відхиленнями не більше мінус 0,02 мм.


(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1.3. Овальність дроту має перевищувати половини граничних відхилень по діаметру.

Приклади умовних позначень

Дріт діаметром 0,80 мм, марки І2, класу А, групи 2, відпалений:

Дріт 0,8 І2А-2-0 ГОСТ 5468-88

Те ж, діаметром 2,20 мм, марки І1, класу Б, групи 3, калібрована:

Дріт 2,2 І1Б-3-К ГОСТ 5468-88

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

2.2. Дріт повинен виготовлятися із сталі з хімічним складом за ГОСТ 1435 та іншою НТД відповідно до табл.2. Коливання вмісту вуглецю в мотку дроту має перевищувати 0,05%.

Таблиця 2

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.3. Поверхня дроту має бути світлою, гладкою, без тріщин, заходів, полон, раковин, вм'ятин та іржі.

2.4. Механічні властивості дроту повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці 3.

Таблиця 3

Примітки:

1. Норми щодо відносного подовження каліброваного дроту вводяться в дію з 01.01.91.

2. Для дроту діаметром 0,8 мм та менше випробування на відносне подовження допускається замінювати випробуванням на розрив із вузлом. При цьому розривне зусилля дроту має бути не менше ніж 50% розривного зусилля при розриві без вузла.


Розбіг тимчасового опору в мотку не повинен перевищувати:

50 Н/мм (5 кгс/мм ) - для дроту класу А;

70 Н/мм (7 кгс/мм ) - для дроту класу Б.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.5. Мікроструктура дроту повинна складатися з рівномірно розподіленого зернистого перліту та відповідати 3-6 балам шкали 2 ГОСТ 8233 .

Включення графіту до мікроструктури дроту не допускаються.

Допускаються сліди графіту трохи більше 1 бала в мікроструктурі дроту класу Б для 4 групи точності.

2.6. Повне знеуглерожування дроту не допускається. За узгодженням споживача з виробником допускається часткове обезуглерожування дроту.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.7. Дріт виготовляють у мотках. Моток має складатися з одного відрізка. Дріт повинен бути намотаний без переплутування витків та забезпечувати вільне змотування дроту. При звільненні мотка від в'язок дріт не повинен згортатися у «вісімку».

Маса мотка дроту має відповідати табл.4.

Таблиця 4

2.8. Кожен моток повинен бути перев'язаний м'яким дротом згідно з ГОСТ 3282 або за іншою нормативно-технічною документацією не менше ніж у трьох місцях, рівномірно розташованих по колу мотка.

Мотки дроту одного діаметра, однієї марки, одного класу, одного виду кінцевої обробки можна зв'язувати в бухти.

2.9. Дріт повинен бути покритий суцільним шаром консерваційного масла типу К-17 по ГОСТ 10877, мастила типу НГ-203 марок, А або Б НТД, типу ЖКБ або ЖКБ з індустріальним маслом по НТД.

Допускається за погодженням із споживачем застосовувати інші олії чи мастила, які забезпечують захист від корозії.

2.10. Кожен моток або бухта дроту діаметром 1,00 мм і менше повинен бути обгорнутий шаром паперу та покладений у щільну дерев'яну скриньку типу II за ГОСТ 18617 або іншу тару (металеву, картонну, пластмасову).

Кожен моток або бухта дроту діаметром понад 1,00 мм повинен бути обгорнутий шаром паперу, потім шаром полімерної плівки або нетканих матеріалів або тканини з хімічних волокон.

При механізованому пакуванні моток дроту повинен бути обгорнутий шаром паперу за ГОСТ 10396 або паперу марки КМВ-170 або іншого кріпленого паперу, рівноцінного за захисними властивостями, або полімерної плівки з одночасним фіксуванням пакування дротом за ГОСТ 3282 або з іншої нормативно-технічної.

При транспортуванні в контейнерах дріт усіх діаметрів повинен бути упакований у папір та полімерну плівку або неткані матеріали, або тканини з хімічних волокон.

Як пакувальні матеріали застосовують:

папір парафінований за ГОСТ 9569 (допускається застосування двошарового паперу за ГОСТ 8828 або іншого паперу, що забезпечує захист від корозії);

полімерну плівку за ГОСТ 10354 , ГОСТ 16272 або іншу полімерну плівку;

тарне холстопрошивне або клеєне полотно, зшивну стрічку з відходів текстильної промисловості або тканини з хімічних волокон за нормативно-технічною документацією.

2.11. До кожного мотка або бухти дроту повинен бути міцно прикріплений ярлик, на якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту.

2.12. На твердій тарі повинні бути вказані:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

маса дроту, нетто, кг.

2.13. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Дріт приймають партіями. Партія повинна складатися з дроту однієї марки, однієї плавки, одного діаметра, однієї групи, одного класу, одного виду кінцевої обробки та має бути оформлена одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

Результати випробовувань;

масу дроту, нетто, кг.

3.2. Якість поверхні та діаметр дроту перевіряють на кожному мотку.

3.3. Для перевірки тимчасового опору розриву, розриву з вузлом, мікроструктури, включень графіту, обезуглерожування відбирають 10% мотків, але не менше трьох від партії.

Перевірку відносного подовження дроту виробник проводить періодично, але не рідше одного разу на квартал, на 5% мотків, але не менше трьох від партії, що пройшла приймальні випробування.

Увімкнення графіту в дроті допускається не перевіряти, якщо це забезпечується технологією виготовлення дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.4. Хімічний склад дроту засвідчується документом якості підприємства — виробника стали.

Приналежність дроту до цієї марки сталі перевіряється по вуглецю, при цьому відбирають 3% мотків, але не менше трьох мотків від партії.

Коливання вмісту вуглецю в одному мотку не перевіряють, якщо це забезпечується технологією виготовлення дроту.

У разі розбіжностей визначення коливання вмісту вуглецю в одному мотку відбирають 3% мотків, але з менше трьох мотків від партії.

3.5. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять повторне випробування за цим показником на подвійній вибірці. Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для перевірки тимчасового опору розриву, відносного подовження, розриву з вузлом, мікроструктури, знеуглерожування та коливання вмісту вуглецю в одному мотку відбирають по одному зразку від кожного мотка, для перевірки вмісту вуглецю один зразок від мотка.

Для перевірки включень графіту відбирають по два зразки будь-де по довжині мотка.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.2. Діаметр дроту перевіряють мірювальним інструментом відповідної точності у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу не менше ніж у двох місцях по довжині мотка.

4.3. Контроль мікроструктури повинен проводитись за ГОСТ 8233 .

4.4. Якість поверхні дроту контролюють неозброєним оком. Допускається застосовувати лупу збільшення 5 .

При виникненні розбіжностей щодо наявності тріщин на поверхні дроту 1 і 2 груп точності оцінюють їх при контролі мікроструктури, при цьому глибина не повинна бути більш граничного відхилення для діаметрів від 0,25 до 3,00 мм і не більше 0,015 мм для дроту діаметром понад 3 0,00 мм.

4.5. Перевірка вмісту вуглецю проводиться за ГОСТ 22536.0 , ГОСТ 22536.1 , ГОСТ 18895 або іншими методами, що забезпечують необхідну точність.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.6. Випробування дроту на розтяг має проводитися за ГОСТ 10446 на розривній машині, потужність якої не перевищує п'ятикратного зусилля розривного дроту на зразках з розрахунковою довжиною 100 мм.

4.7. Перевірка дроту відсутність обезуглероживания повинна проводитися за ГОСТ 1763 .

4.8. Визначення включень графіту повинно проводитись металографічним методом на поперечних шліфах зі збільшенням 320 шляхом порівняння включень графіту шліфу зі шкалами, наведеними у додатку.

Допускається:

застосування збільшення 300 ;

визначення включень графіту на поздовжніх мікрошліфах зі збільшенням 300 та 320 ;

визначення вмісту графіту у дроті хімічним методом за ГОСТ 22536.1 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.9. Зважування вантажних місць у партії має проводитися на терезах за ГОСТ 29329 .

5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Маса брутто вантажного місця має бути не більше 100 кг.

Укрупнення вантажних місць у транспортні пакети проводиться за ГОСТ 24597 , ГОСТ 21650 .

5.2. Дріт транспортують транспортом усіх видів у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Транспортування дроту залізницею проводиться повагонними, дрібними та малотоннажними відправками.

Розміщення та кріплення вантажу у транспортних засобах має відповідати технічним умовам навантаження та кріплення вантажів, затвердженим Міністерством шляхів сполучення СРСР.

Допускається транспортування дроту в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102 , ГОСТ 20435 , ГОСТ 22225 .

5.3. Зберігання дроту - за умовами зберігання 5 ГОСТ 15150 .

ДОДАТОК (обов'язковий). ШКАЛИ ВКЛЮЧЕНЬ ГРАФІТУ 320_(х)

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Обов'язкове

Включення графіту трохи більше 0,040%

Включення графіту від 0,041 до 0,080%

Включення графіту від 0,081 до 0,270%

Включення графіту від 0,271 до 0,390%

Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
Дріт металевий. Частина 1: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003