ГОСТ 15892-70

ДЕРЖСТАНДАРТ 15892–70 Дріт сталевий оцинкований перев'язувальний для повітряних ліній зв'язку. Технічні умови (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 15892-70

Група В71

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ СТАЛЬНИЙ ОЦІНКОВАНИЙ ПЕРЕВ'язувальний
ДЛЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ

Технічні умови

Ті zinc-coated steel wire for aerial lines. Specifications

МКС 77.140.65
ОКП 12 1100

Дата введення 1971-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 24.04.70 N 577

3. ВЗАМІН ОСТ 11458-39

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

6. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими у вересні 1981 р., грудні 1984 р., квітні 1989 р. (ІВД 11-81, 3-85, 7-89)


Цей стандарт поширюється на сталевий оцинкований дріт, призначений для кріплення дротів до ізоляторів та для з'єднання окремих кінців лінійного дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

1. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

1.1. Перев'язувальний дріт виготовляється діаметрами 1,0; 1,2; 1,4; 2,0; 2,5мм. Граничні відхилення діаметром не повинні перевищувати ±0,06 мм.

1.1а. Залежно від поверхневої щільності цинку дріт виготовляється двох класів:

першого класу - 1,

другого класу - 2.

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).

1.2. Овальність дроту перерізу (різниця між найбільшим і найменшим діаметром одного перерізу) не повинна перевищувати граничних відхилень по діаметру.

Приклади умовних позначень

Дріт діаметром 1,2 мм, першого класу:

Дріт 1,2 ГОСТ 15892-70 .

Дріт діаметром 1,2 мм, другого класу:

Дріт 1,2-2 ГОСТ 15892-70 .

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку, з катанки за ТУ 14-15-211, ГОСТ 1050 та ОСТ 14-15-193. Марка сталі встановлюється підприємством-виробником.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

2.2. Механічні властивості дроту мають відповідати нормам, зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

За погодженням виробника із споживачем допускається:

виготовлення дроту з тимчасовим опором розриву 340-540 Н/мм (35-55 кгс/мм) );

з відносним подовженням – не менше 10%.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3).

2.3. Цинкове покриття дроту має бути гладким, суцільним та міцним. При спіральній навивці дроту на циліндричний сердечник діаметром, що дорівнює подвоєному діаметру дроту, цинкове покриття не повинно відшаровуватися і розтріскуватися. Число витків спіралі має бути не менше шести.

Поверхневе лущення цинкового покриття на навитих зразках оцинкованого дроту допускається.

Допускаються окремі напливи цинку величиною, яка не перевищує плюсові граничні відхилення від фактичного діаметра дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2.4. Поверхнева густина цинку повинна відповідати нормам, зазначеним у табл.2.

Таблиця 2

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

2.5. Дріт повинен виготовлятися у мотках. Намотування дроту має проводитися правильними непереплутаними рядами і забезпечувати вільне змотування дроту з мотків.

2.6. Маса мотка дроту має відповідати нормам, зазначеним у табл.3.

Таблиця 3

Примітка. Допускаються мотки дроту масою на 50% менше зазначеної в табл.3, у кількості не більше 10% загальної маси мотків дроту партії.

2.5, 2.6. (Змінена редакція, Зм. N 2).

2.7. (Виключений, Зм. N 2).

3а. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3а.1. Дріт приймають партіями. Партія повинна складатися з дроту однієї марки сталі, одного діаметра та оформлятися одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

результати проведених випробувань;

число мотків чи бухт дроту;

номер партії.

3а.2. Діаметр дроту та якість поверхні перевіряють на кожному мотку.

3а.3. Для перевірки механічних властивостей дроту та якості цинкового покриття від партії відбирають 5% мотків, але не менше трьох мотків.

3а.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєному числі мотків.

Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

Розд. 3а. (Введений додатково, Зм. N 2).

3. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

3.1. (Виключений, Зм. N 2).

3.1а. Для визначення механічних властивостей дроту, зчеплення цинкового покриття зі сталевою основою поверхневої щільності цинку відбирають по одному зразку від кожного мотка, що контролюється.

(Введений додатково, Зм. N 2).

3.2. Якість поверхні перевіряють візуально.

3.3. Діаметр та овальність дроту перевіряють мікрометром за ГОСТ 6507 у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного і того ж перерізу не менше ніж у трьох місцях мотка.

3.2, 3.3. (Змінена редакція, Зм. N 2).

3.4. Випробування дроту на розтяг проводять за ГОСТ 10446 .

3.5. Випробування дроту на перегин проводять за ГОСТ 1579 .

3.6. Випробування дроту на скручування проводять за ГОСТ 1545 .

3.7. Міцність цинкового покриття випробовують відповідно до вимог п. 2.3 цього стандарту, міцність його зчеплення з основним металом - за ГОСТ 10447 .

3.8. Поверхневу щільність цинку дроту визначають ваговим або об'ємно-газометричним методом.

Ваговий метод застосовують для особливо точних визначень та арбітражних аналізів.

Довжина зразків дроту визначення поверхневої щільності цинку ваговим чи об'ємно-газометричним методом повинна відповідати нормам, зазначеним у табл.4.

Зразки допускається розрізати довільне число відрізків залежно та умовами випробування.

Таблиця 4

мм

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.8.1. Ваговий метод

Зняття цинкового покриття при ваговому методі проводять розчиненням покриття у водному розчині суміші кислот:

сірчаної (H SO ) за ГОСТ 4204 - - 100 г / дм ,

соляної (НCl) за ГОСТ 3118- 34 г/дм

або в розчині інгібованої сірчаної кислоти, приготовленої наступним чином: 2 г тріокису сурми (Sb O ) або миш'яковистого ангідриду (As O ) розчиняють у 60 см соляної кислоти щільністю 1,19 г/см . Отриманий розчин розбавляють у мірній колбі місткістю 1 дм. до мітки сірчаною кислотою щільністю 1,05 г/см (масовою концентрацією 80 г/дм ).

Стравлюючий розчин замінюють у міру його виснаження.

Для визначення середньої поверхневої щільності цинку ваговим методом роблять такі дії:

а) відбирають зразки дроту, знежирюють у спирті, бензині чи бензолі, протирають чистою тканиною та зважують;

б) розчиняють цинкове покриття;

в) промивають зразки в холодній воді та протирають чистою тканиною до видалення вологи;

г) зважують зразки та вимірюють фактичний діаметр, потім обчислюють середню поверхневу щільність цинку ( ), г/м , за формулою

,

де - Маса зразка дроту (або групи зразків) до зняття покриття, г;

- Маса зразка дроту (або групи зразків) після зняття покриття, г;

- Діаметр зразка дроту після стравлювання цинкового покриття, мм.

Значення і визначають з точністю до 0,001 г, - З точністю до 0,010 мм, середньої поверхневої щільності цинку - з точністю до 0,1 г/м .

(Змінена редакція, Зм. N 2, 3)

.

3.8.2. Об'ємно-газометричний метод

Зняття цинкового покриття при об'ємно-газометричному методі виробляють зануренням зразків дроту в розчин при температурі 18-20 ° С до припинення газовиділення.

Склад розчину, що стравлює, зазначений у п. 3.8.1.

Для визначення середньої поверхневої щільності цинку об'ємно-газометричним методом виробляють наступні дії:

а) відбирають зразки дроту та вимірюють фактичну довжину;

б) знежирюють зразки дроту у спирті, бензолі або бензині та протирають чистою тканиною;

в) розчиняють цинкове покриття, повністю вловлюючи водень, що виділяється при цьому;

г) вимірюють обсяг водню, що виділився і приводять його до нормальних умов;

д) вимірюють фактичний діаметр зразка, потім обчислюють середню поверхневу щільність цинку ( ), г/м , за формулою

,

де - Об'єм водню за нормальних умов (тиск 760 мм рт.ст., температура 0 ° С), см ;

- Діаметр зразка дроту після стравлювання цинкового покриття, мм;

- Довжина зразка, мм.

Середню поверхневу густину цинку обчислюють з точністю до 0,1 г/м .

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.9, 3.10. (Виключені, Зм. N 2).

4. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Кожен моток дроту має складатися з одного відрізка. Мотки дроту одного діаметра та однієї марки сталі допускається зв'язувати у бухти. Кожен моток або бухта повинні бути перев'язані м'яким дротом згідно з ГОСТ 3282 або іншою нормативно-технічною документацією не менше ніж у трьох місцях, рівномірно розташованих по колу мотка. Кінці мотка повинні бути акуратно укладені та легко знаходити.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.2. Дріт не пакується.

Дріт, що відправляється в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них, упаковується відповідно до ГОСТ 15846 .

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

4.3. Маса вантажного місця має перевищувати 80 кг.

За погодженням виробника із споживачем допускається маса вантажного місця до 150 кг. Вантажні місця формують у транспортні пакети за ГОСТ 24597 , ГОСТ 21650 та згідно з правилами перевезення вантажів, затвердженими відповідними відомствами.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3).

4.4. До кожного мотка або бухти повинен бути міцно прикріплений ярлик із зазначенням:

товарного знака або найменування та товарного знака підприємства-виробника;

умовного позначення дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.5. (Виключений, Зм. N 2).

4.6. Дріт транспортується транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Розміщення та кріплення вантажів у транспортних засобах, що перевозяться залізницею, має відповідати технічним умовам навантаження та кріплення вантажів, затвердженим Міністерством шляхів сполучення СРСР.

Транспортування залізницею проводять повагонними, малотоннажними або дрібними відправками.

Допускається транспортування дроту в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102 , ГОСТ 20435 , ГОСТ 22225 .

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.7. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

4.8. Зберігання дроту проводиться відповідно до вимог ГОСТ 15150 умови зберігання 5.

4.7-4.8. (Введені додатково, Зм. N 2).

Текст документа звірений за:
офіційне видання
Дріт металевий. Частина 2: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003