ГОСТ 792-67

ГОСТ 792–67 Дріт низьковуглецевий якісний. Технічні умови (зі змінами N 1-5)

ГОСТ 792-67

Група В71

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ НИЗКОВУГЛЕРОДИСТАЯ ЯКІСНА

Технічні умови

Low-carbon wire of quality. Specifications

ОКП 12 2100

Дата введення 1968-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Комітетом стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР 15.04.67

3. ВЗАМІН ГОСТ 792–41

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Організування строку дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 11-95)

6. ВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, 4, 5, затвердженими у листопаді 1979 р., лютому 1983 р., вересні 1985 р., жовтні 1988 р., серпні 1989 р. (ІВД 1-80) 83, 6-85, 1-89, 12-89)

Цей стандарт поширюється на низьковуглецевий якісний дріт, що використовується у вузлах машин, для виготовлення деталей і як струмопровідна жила в кабелях.

1. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

1.1. Дріт виготовляють:

без покриття - КС,

з покриттям - оцинкованою КО.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

1.2. Дріт виготовляють діаметром від 0,5 до 6,0 мм; діаметри та граничні відхилення повинні відповідати зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

Примітка. На вимогу підприємств Мінелектротехпрому СРСР виготовляється оцинкований дріт діаметром 0,6 мм із граничними відхиленнями мм.


(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

1.3. Овальність дроту має перевищувати половини поля допуску по діаметру.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

1.4. На вимогу споживача дріт виготовляють проміжних розмірів з граничними відхиленнями по найближчому діаметру.

Приклади умовних позначень

Дріт без покриття діаметром 1,2 мм:

Дріт КС 1,2 ГОСТ 792-67

Дріт оцинкований діаметром 2,0 мм:

Дріт КО 2,0 ГОСТ 792-67

Дріт без покриття діаметром 1,0 мм для струмопровідної жили:

Дріт ЕКС 1,0 ГОСТ 792-67

Примітка. В умовному позначенні для дроту, підданого випробуванню на електричний опір, після слова "Дрот" додається літера Е.


(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Дріт виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

Дріт виготовляють із низьковуглецевої сталі за ГОСТ 1050 .

2.2. Тимчасовий опір розриву для дроту всіх діаметрів має бути не меншим:

390 Н/мм (40 кгс/мм ) - для без покриття,

360 Н/мм (37 кгс/мм ) - для оцинкованої.

Примітка. За узгодженням із споживачем дріт без покриття виготовляється з тимчасовим опором розриву 390-590 Н/мм (40-60 кгс/мм) ).


2,1; 2.2. (Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

2.3. Число перегинів і скручування залежно від діаметра дроту має бути не менше зазначеного в табл.2.

Таблиця 2

Примітка. Дріт проміжних діаметрів за кількістю перегинів та скручування повинен відповідати вимогам найближчого більшого діаметру.


(Змінена редакція, зміна N 4).

2.4. На поверхні дроту не допускаються горобина, розкочені бульбашки, заходи сонця, полони, задирки, іржа та ризики механічного походження глибиною більше 0,25 поля допуску по діаметру.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

2.5. У зламі дроту не повинно бути тріщин, заходів сонця, надривів, бульбашок і слідів усадкової раковини.

2.6. Цинкове покриття на дроті має бути суцільним, без перепусток та тріщин, видимих без застосування збільшувальних приладів.

На поверхні оцинкованого дроту не допускаються місця, не оцинковані, місцеві напливи цинку величиною більш плюсового допуску по діаметру (вважаючи від фактичного діаметра дроту) і також білий наліт, якщо після його видалення дріт не витримує випробування на якість цинкового покриття.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4, 5).

2.7. На вимогу споживача дріт для струмопровідної жили в кабелях виготовляється з випробуванням на питомий електричний опір. Питомий електричний опір за 20 °C не повинен перевищувати 0,15·10 Ом · м (0,15 Ом · мм /м).

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2.8. Цинкове покриття поверхні дроту має бути міцним. При навивці дроту на циліндр діаметром, що дорівнює п'ятикратному діаметру дроту, не повинно бути відшаровування та розтріскування цинкового покриття.

2.9. Цинкове покриття має витримувати кількість занурень у розчин мідного купоросу, зазначене у табл.3.

На зразках не повинно бути ділянок, покритих міддю, що не сходить після протирання ватою або ганчіркою.

Допускається почервоніння поверхні підданої випробуванню дроту на ділянці, що відповідає висоті рівня розчину, і на відстані 20 мм від зануреного в розчин кінця дроту.

Таблиця 3

Примітка. Для дроту діаметром 0,6 мм цинкове покриття має витримувати кількість занурень, що дорівнює кількості занурень для найближчого меншого діаметру.


(Змінена редакція, зміна N 4).

2.10. (Виключений, Зм. N 3).

2.11. Дріт виготовляють у мотках. Намотування дроту повинно проводитися правильними рядами без переплутування витків та забезпечувати вільне змотування дроту з мотків.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2.12. Моток має складатися з одного відрізка. Мінімальна маса мотка залежно від діаметра дроту повинна відповідати зазначеній у табл.4.

Таблиця 4

2.13-2.15. (Виключені, Зм. N 3, 4).

3а. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3а.1. Дріт приймають партіями. Партія повинна складатися з дроту одного виду поверхні, одного діаметра, однієї марки сталі та повинна бути оформлена одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

результати проведених випробувань;

маса нетто, номер партії.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

3а.2. Якість поверхні та діаметр дроту перевіряють на кожному мотку.

3а.З. Для перевірки тимчасового опору розриву, числа перегинів і скручування, якості цинкового покриття та питомого електричного опору відбирають 5% мотків, але не менше трьох мотків.

3а.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній кількості мотків. Результати повторних випробувань розповсюджують на всю партію.

3а.2-3а.4. (Введені додатково, Зм. N 3).

3. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

3.1. (Виключений, Зм. N 5).

3.2. Якість поверхні дроту перевіряють візуально без застосування збільшувальних приладів. Діаметр дроту перевіряють мікрометром за ГОСТ 6507 у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу не менше ніж у трьох місцях мотка. Масу мотка перевіряють на вимогу споживача.

3.3. Для контролю тимчасового опору розриву, числа перегинів та скручування, якості цинкового покриття та питомого електричного опору відбирають по одному зразку з кожного кінця мотка.

3.2; 3.3. (Змінена редакція, Зм. N 3).

3.4. Випробування дроту на розтягування проводять за ГОСТ 10446 .

(Змінена редакція, Зм. N 5).

3.5. Випробування дроту на перегин проводять за ГОСТ 1579 .

3.6. Оцінка якості дроту в зламі проводиться на зразках, що витримали випробування на перегин, із застосуванням лупи не менше, ніж чотириразове збільшення.

3.7. Випробування дроту на скручування виробляють за ГОСТ 1545 .

3.8. Електричний опір визначають мостом постійного струму типу МОД по ГОСТ 7165 на довжині 1 м.

3.9. Випробування дроту на навивку повинно проводитись згідно з ГОСТ 10447 . Число витків при навивці має бути не менше 10.

3.10. Випробування дроту на якість цинкового покриття роблять у розчині мідного купоросу. Розчин готують з однієї вагової частини сухого кристалічного мідного купоросу за ГОСТ 19347 п'яти частин дистильованої води, нейтралізують свіжоосадженим гідратом окису міді і фільтрують. Щільність нейтралізованого профільтрованого розчину має бути від 1,114 до 1,116 г/см . Температура розчину має бути (18±2) °С.

Порядок проведення випробування: зразки дроту довжиною 150 мм промивають та знежирюють у спирті за ГОСТ 17299 , ОСТ 38.02386, бензолі за ГОСТ 5955 , бензином за ТУ 38.401-67-108 або ефіром з нормативно-технічної документації. Якщо зразки промивають бензином або бензолом, проводять додаткову промивку дистильованою водою і протирають до видалення вологи; занурюють зразки в розчин мідного купоросу на глибину не менше ніж 100 мм. Після кожного занурення розчин зразки промивають дистильованою водою і протирають чистою тканиною або ватою. Кількість зразків, що одночасно занурюються в розчин, не повинна бути більше шести.

При випробуванні зразки повинні перебувати у нерухомому стані, не стикаючись один з одним та зі стінками судини.

Обсяг 200 см розчину мідного купоросу може бути випробувано:

трохи більше 40 зразків дроту діаметром 0,5−0,8 мм;

трохи більше 20 зразків дроту діаметром 1,0-2,6 мм;

трохи більше 8 зразків дроту діаметром 3,0-6,0 мм.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

3.11. (Виключений, Зм. N 3).

4. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Кожен моток дроту повинен бути перев'язаний не менше ніж у трьох місцях м'яким дротом згідно з ГОСТ 3282 або іншим дротом нормативно-технічної документації.

Мотки дроту діаметром 0,5 мм повинні бути обгорнуті шаром паперу та упаковані в дерев'яні ящики типу II згідно з ГОСТ 18617 або металеву тару нормативно-технічної документації.

Мотки дроту діаметром понад 0,5 мм повинні бути обгорнуті шаром паперу, потім шаром полімерної плівки нормативно-технічної документації або нетканих матеріалів, або тканини з хімічних волокон. При механізованому пакуванні моток дроту повинен бути обгорнутий шаром паперу за ГОСТ 10396 або паперу марки КМВ-170, або іншого кріпленого паперу, рівноцінного за захисними властивостями, або полімерної плівки з одночасним фіксуванням дроту по ГОСТ 3282 або іншим дротом. Допускається дріт діаметром до 0,8 мм упаковувати в дерев'яні ящики типу II ГОСТ 18617 , вислані зсередини вологонепроникним папером нормативно-технічної документації.

Як пакувальний матеріал застосовують:

папір парафінований за ГОСТ 9569 (допускається застосування двошарового пакувального паперу за ГОСТ 8828 ) або інший папір з нормативно-технічної документації;

полімерну плівку за ГОСТ 10354 або ГОСТ 16272 , або іншу полімерну плівку;

тарне холстопрошивне або клеєне полотно, зшивну стрічку з відходів текстильної промисловості, тканини з хімічних волокон за нормативно-технічною документацією та тканину пакувально-технічного призначення за ГОСТ 5530 .

На вимогу споживача маса одного вантажного місця має перевищувати 80 кг.

Мотки дроту одного діаметра допускається зв'язувати у бухти.

Дріт оцинкований діаметром понад 1,0 мм упаковується на вимогу споживача.

Укрупнення вантажних місць у транспортні пакети проводиться за ГОСТ 21650 , ГОСТ 24597 .

(Змінена редакція, Зм. N 2, 3, 4, 5).

4.2. До кожного мотка дроту має бути міцно прикріплений ярлик, на якому вказують:

а) товарний знак підприємства-виробника;

б) умовне позначення дроту;

в) номер партії.

При упаковці мотків дроту в ящик дані, зазначені вище, а також масу дроту нетто наносять фарбою на бічну поверхню ящика.

(Змінена редакція, Зм. N 2, 3, 5).

4.3. (Виключений, Зм. N 4).

4.4. Дріт транспортують транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Дріт залізницею транспортують у критих вагонах повагонними, малотоннажними або дрібними відправками.

Допускається транспортування дроту в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102 , ГОСТ 20435 , ГОСТ 22225 .

Умови транспортування повинні відповідати умовам зберігання 5 ГОСТ 15150 .

(Змінена редакція, Зм. N 2, 3, 5).

4.5. Зберігання дроту - за умовами 3 ГОСТ 15150 .

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.6. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).

4.7. Дріт, що відправляється в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них, упаковують відповідно до ГОСТ 15846 .

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).