ГОСТ 3282-74

ГОСТ 3282–74 Дріт сталевий низьковуглецевий загального призначення. Технічні умови (зі змінами N 1-5)

ГОСТ 3282-74
Група В71

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ СТАЛЬНИЙ НИЗКОВУГЛЕРОДИСТИЙ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Технічні умови

General-purpose low-carbon steel wire. Specifications

МКС 77.140.65
ОКП 12 1100

Дата введення 1975-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 17.01.74 N 144

3. ВЗАМІН ГОСТ 3282–46

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

6. ВИДАННЯ (грудень 2006 р.) із Змінами N 1, 2, 3, 4, 5, затвердженими у травні 1977 р., листопаді 1978 р., грудні 1983 р., червні 1984 р., вересні 1988 р. 7-77, 1-79, 4-84, 9-84, 1-89), з Поправкою (ІВД 2-99)


Цей стандарт поширюється на круглий низьковуглецевий сталевий дріт, призначений для виготовлення цвяхів, ув'язування, огорож та інших цілей.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

1. ТИПИ І ОСНОВНІ РОЗМІРИ

1.1. Дріт виготовляється:

за видом обробки:

термічно оброблена - Про;

термічно необроблена;

на вигляд поверхні:

без покриття;

із покриттям.

Дріт без покриття термічно оброблений виготовляється світлою ©, а за узгодженням споживача з виробником допускається виготовлення чорного (Ч) дроту.

Дріт з покриттям поділяється на:

оцинковану 1-го класу - 1Ц,

оцинковану 2-го класу - 2Ц;

за точністю виготовлення:

підвищеної - П,

нормальною;

з тимчасового опору розриву (тільки для термічно необробленого дроту):

І групи - I,

ІІ групи - ІІ.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

1.2. Дріт виготовляється діаметром:

від 0,16 до 10,00 мм - без покриття;

від 0,20 до 6,00 мм - з покриттям.

Діаметр дроту та граничні відхилення по ньому повинні відповідати зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

мм

Примітка. Допускається виготовлення дроту із двосторонніми граничними відхиленнями. Поле допуску при цьому має відповідати вказаному у табл.1.


(Змінена редакція, Зм. N 5).

1.3. Овальність дроту має перевищувати половини граничних відхилень по діаметру.

1.4. (Виключений, Зм. N 5).

Приклади умовних позначень

Дріт діаметром 1,2 мм, термічно оброблений, підвищеної точності, світлий:

Дріт 1,2-П-О-С ГОСТ 3282-74

Те ж, діаметром 1,0 мм, термічно оброблена, нормальної точності, чорна:

Дріт 1,0-О-Ч ГОСТ 3282-74

Те ж, діаметром 1,2 мм, термічно необроблена, 2-го класу, підвищеної точності, II групи:

Дріт 1,2-П-2Ц-ІІ ГОСТ 3282-74 .

(Змінена редакція, Изм. N 5, Поправка).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку, з катанки класу II за ОСТ-14-15-193 або з іншої нормативно-технічної документації. Допускається виготовлення дроту із низьковуглецевих марок сталі за ГОСТ 1050 та катанки.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

2.2. Механічні властивості дроту повинні відповідати вказаним у табл.2. На вимогу споживача термічно оброблений дріт виготовляється з регламентованим відносним подовженням.

2.3. Термічно необроблений дріт діаметром 0,50-6,00 мм повинен без руйнування витримувати не менше чотирьох перегинів.

(Змінена редакція, зміна N 1).

Таблиця 2

2.4. Поверхня дроту без покриття не повинна мати тріщин, полон, заходів сонця та окалини (за винятком термічно обробленого чорного дроту).

На поверхні дроту допускається місцева горобина, вм'ятини, ризики, подряпини, глибина яких має бути більше чверті граничного відхилення дроту нормальної точності.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

2.5. На поверхні оцинкованого дроту не повинно бути місць, не оцинкованих, чорних плям. Допускаються окремі напливи цинку, величина яких має бути більше половини граничного відхилення від фактичного діаметра дроту.

Допускається неоднорідність дроту за кольором, білі плями та блиски, білий наліт, якщо дріт витримує випробування на якість покриття відповідно до вимог пп.2.6, 2.7.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 5).

2.6. Цинкове покриття має бути міцним і не повинно розтріскуватися і відшаровуватися при спіральній навивці дроту на циліндричний сердечник діаметром, що дорівнює зазначеному в табл.2а.

Таблиця 2а

Допускається поверхневе пилоподібне лущення цинкового покриття на навитих зразках оцинкованого дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

2.7. Поверхнева щільність цинку, кількість занурень та тривалість кожного занурення повинні відповідати вимогам табл.3.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 5).

2.8. Дріт повинен виготовлятись у мотках або на котушках. Намотування дроту повинно проводитися правильними рядами без переплутування витків та забезпечувати вільне змотування дроту з котушок та мотків.

Моток дроту має складатися з одного відрізка дроту. На котушках допускається трохи більше трьох відрізків дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

Таблиця 3

2.9. Мінімальна маса мотка або відрізка дроту на котушці повинна відповідати зазначеній у табл.4.

Таблиця 4

Примітка. Допускаються мотки дроту без покриття масою на 50% менше зазначеної в табл.4 у кількості не більше 10% маси мотків дроту партії.


Допускаються мотки дроту масою 500-1500 кг. Кожен моток повинен складатися з одного відрізка дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Дріт приймається партіями. Партія повинна складатися з дроту одного діаметра, однієї точності виготовлення, одного виду обробки, одного виду поверхні, одного класу та однієї групи та має бути оформлена документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

результати проведених випробувань;

масу нетто партії.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

3.2. Перевірка якості поверхні проводиться на кожному мотку чи котушці. Перевірку розмірів проводять на 5% мотків чи котушок від партії, але не менше ніж на трьох мотках чи котушках.

3.3. Для перевірки механічних властивостей дроту та якості покриття від партії відбирають 3% мотків або котушок, але не менше двох мотків або трьох котушок.

3.4. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б по одному з показників щодо нього проводять повторні випробування на подвійній вибірці.

Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

3.2-3.4. (Змінена редакція, Зм. N 3).

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1а. Для кожного виду випробувань відбирають по одному зразку кожного відібраного мотка або котушки дроту.

(Запроваджено додатково, Зм. N 4).

4.1. Зовнішній огляд дроту роблять візуально.

При розбіжності в оцінці якості дефект на поверхні дроту видаляється зачисткою і його глибина визначається порівняльним вимірюванням діаметра в захищеному і незахищеному місцях. Допускається визначення глибини дефектів за допомогою мікроскопа будь-якого типу.

(Змінена редакція, Зм. N 2, 5).

4.2. Діаметр та овальність дроту вимірюють у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу не менше ніж у трьох місцях кожного мотка або котушки мікрометром за ГОСТ 6507 .

Діаметр оцинкованого дроту вимірюють ділянці дроту з гладкою поверхнею без напливів.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.3. Випробування дроту на розтяг і розрив з вузлом проводять за ГОСТ 10446 .

4.4. Випробування дроту на перегин проводять за ГОСТ 1579 . Випробування на перегинання дроту діаметром менше 0,50 мм замінюється випробуванням на розрив з вузлом. При цьому розривне зусилля не повинно бути менше 50% розривного зусилля того ж дроту при випробуванні без вузла.

4.5. Випробування дроту на навивку проводять за ГОСТ 10447 .

4.6. Поверхневу щільність цинку дроту визначають ваговим або об'ємно-газометричним методом, а рівномірність і суцільність цинкового покриття методом занурення.

Ваговий метод застосовується для особливо точних визначень та арбітражних аналізів.

Довжина зразків дроту, використовуваних визначення маси цинкового покриття ваговим чи об'ємно-газометричним методом, зазначена в табл.5.

Таблиця 5

мм

Зразки допускається розрізати довільне число відрізків залежно та умовами випробування.

4.6.1. Об'ємно-газометричний метод

Зняття цинкового покриття роблять при повному зануренні зразків дроту в розчин при температурі навколишнього середовища до припинення газовиділення.

Моток (котушка) дроту оцінюється за середнім арифметичним значенням результатів випробувань не менше двох зразків. Випробування проводять окремо для кожного зразка у такому порядку:

а) відбирають зразки дроту та вимірюють встановлену для випробування довжину. Відбір зразків роблять не менше ніж через 0,5 м один від одного;

б) знежирюють зразки дроту у спирті, бензолі або бензині та протирають чистою тканиною;

в) розчиняють цинкове покриття, повністю вловлюючи водень, що виділяється при цьому;

г) вимірюють обсяг водню, що виділився для кожного зразка, підсумовують його і середнє арифметичне значення призводять до нормальних умов (тиск 760 мм рт.ст., температура 0 ° С);

д) обчислюють середню поверхневу щільність цинку, що припадає на 1 м поверхні дроту у грамах, за формулою

де - Середньоарифметичне значення обсягу водню за нормальних умов, см ;

- Номінальний діаметр зразка дроту, мм;

- Довжина зразка, мм.

Витрачання цинку проводиться у водному розчині суміші кислот:

сірчаної за ГОСТ 4204-100 г/дм ;

соляний за ГОСТ 3118 - - 34 г / дм або

у розчині інгібованої сірчаної кислоти, приготованому наступним чином: 2 г Sb O або As O розчиняють у 60 см соляної кислоти щільністю 1,19 г/см за ГОСТ 3118 і доливають до 1 л сірчаною кислотою за ГОСТ 4204 концентрації 80 г/дм .

Стравлюючий розчин замінюють у міру його виснаження.

4.6.2. Ваговий метод

Кількість цинку на поверхні дроту визначають шляхом розчинення покриття із зразків дроту у розчині інгібованої сірчаної кислоти складу, зазначеного у п. 4.6.1. Моток або котушка дроту оцінюється за середнім арифметичним значенням результатів випробувань.

Середню масу покриття ваговим методом визначають у такому порядку:

а) зразки оцинкованого дроту знежирюють у спирті, бензині чи бензолі та протирають чистою тканиною;

б) зважують зразки;

в) розчиняють цинкове покриття;

г) промивають зразки в дистильованій воді та протирають чистою тканиною до видалення вологи;

д) зважують зразки та вимірюють фактичний діаметр зразка після стравлювання цинку;

е) обчислюють середню поверхневу щільність цинку, що припадає на 1 м поверхні дроту ( ), за формулою

де - Маса зразка дроту (групи зразків) до зняття покриття, г;

- Маса зразка дроту (групи зразків) після зняття покриття, г;

- Діаметр зразка дроту після стравлювання покриття, мм.

Величини і визначають з похибкою 0,001 г, величину з точністю до 0,01 мм, величину середньої поверхневої густини цинку з точністю 0,1 г/м .

(Змінена редакція, Зм. N 5).

4.6.3. Метод занурення

Суцільність та рівномірність цинкового покриття контролюються методом занурення зразка оцинкованого дроту в розчин сірчанокислої міді, приготований розчиненням однієї вагової частини сухої кристалічної міді сірчанокислої за ГОСТ 4165 у п'яти вагових частинах дистильованої води та нейтралізованої надлишком свіжооса. Після нейтралізації розчин має бути профільтрований. Щільність нейтралізованого профільтрованого розчину має бути 1,114-1,116 г/см .

Температура розчину міді сірчанокислої під час випробування повинна бути (18±2) °С.

Порядок проведення випробування наступний:

а) відбирають зразки дроту завдовжки 150 мм, промивають спиртом, бензином чи бензолом. Якщо зразки промивають бензином або бензолом, виробляють додаткове промивання їх дистильованою водою і витирають до видалення вологи;

б) занурюють зразки в розчин міді сірчанокислої на глибину не менше 100 мм. Зразки повинні занурюватися точно на 1 хв. Якщо встановлено занурення на 30 с, воно повинно проводитися після занурень на 1 хв. Після кожного занурення розчин зразки негайно промивають дистильованою водою і протирають чистою тканиною. Кількість зразків, що одночасно занурюються в розчин, не повинна бути більше 6.

Зразки дроту повинні бути в розчині сульфату міді в нерухомому стані, не стикаючись один з одним і зі стінками судини.

Кількість зразків дроту для випробування в тому самому розчині сірчанокислої міді об'ємом 200 мл наведено нижче.

Якщо після встановленої кількості занурень у розчин на поверхні зразка дроту виявляться ділянки, покриті міддю, що не сходить при протиранні зразка ватою або чистою тканиною, зразок вважається таким, що не витримав випробування. Зразки розглядаються неозброєним оком.

Зразки вважаються такими, що витримали випробування при:

а) почервоніння поверхні зразка дроту, що випробовується, на ділянці, розташованій на відстані 10 мм від рівня розчину і на відстані 20 мм від зануреного в розчин нижнього кінця зразка;

б) бурому відтінку і почервонінні точкового характеру, що зникає або не збільшується за величиною і яскравістю при додатковому зануренні зразка розчин сульфату міді на 1-2 с.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Кожен моток повинен бути міцно перев'язаний термічно обробленим дротом не менше ніж у трьох місцях, рівномірно розташованих по колу мотка.

Кінці дроту в мотку повинні бути акуратно укладені та легко знаходити.

Мотки дроту діаметром менше 0,8 мм допускається перев'язувати вільним кінцем того ж мотка.

Верхній кінець відрізка дроту на котушці має бути закріплений петлею чи щоці котушки.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

5.2. Мотки дроту однієї партії можуть бути пов'язані у бухти.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.3. Дріт мастилом не покривають. На вимогу споживача дріт повинен бути покритий тонким шаром консерваційної олії типу НГ-203 марок А, Б за ОСТ 38.01436, К17 за ГОСТ 10877 , ЖКБ та ЖКБ-1 за нормативно-технічною документацією або індустріальної олії марок І-12А, І-20 І-25А, І-30А, І-40А, І-50А за ГОСТ 20799 з додаванням присадок КП за ГОСТ 23639 (15-20%) або АКОР-1 (15-25%) за ГОСТ 15171 .

Допускається застосування консерваційних масел іншого типу, що забезпечують захист дроту від корозії.

5.4. Мотки дроту діаметром 0,50 мм і менше повинні бути обгорнуті шаром паперу та упаковані у дерев'яні ящики типу II згідно з ГОСТ 18617 , типу II-I згідно з ГОСТ 16536 або іншої нормативно-технічної документації.

Мотки дроту діаметром 0,5-1,00 мм повинні бути обгорнуті шаром паперу, потім шаром полімерної плівки або нетканих матеріалів або тканини з хімічних волокон.

Допускається дріт упаковувати в ящичні металеві піддони за ОСТ 14-43 або іншої нормативно-технічної документації або дерев'яні двотонні ящики за ГОСТ 18617 , вислані зсередини пакувальним папером.

При механізованому пакуванні моток дроту повинен бути обгорнутий шаром паперу по ГОСТ 10396 або паперу КМВ-170, або іншого кріпленого паперу, рівноцінного за захисними властивостями, або полімерної плівки із закріпленням упаковки.

Як пакувальні матеріали застосовують:

папір парафінований за ГОСТ 9569 (допускається застосування двошарового паперу за ГОСТ 8828 або іншого паперу, що забезпечує захист від корозії);

полімерну плівку за ГОСТ 10354 , ГОСТ 16272 або іншу полімерну плівку;

неткані матеріали (тарне полотно холстопрошивне або клеєне полотно), тканини з хімічних волокон за нормативно-технічною документацією, тканина пакувальна технічного призначення за ГОСТ 5530 . Допускається застосування стрічки, зшивної з клаптя, за нормативно-технічною документацією.

Дріт діаметром більше 1,0 мм упаковують на вимогу споживача.

Мотки дроту масою 500-1500 кг не пакують.

При транспортуванні в контейнерах дріт упаковується на вимогу споживача.

Дріт, що відправляється в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них місцевості, упаковується та транспортується за ГОСТ 15846 .

(Змінена редакція, Зм. N 4, 5).

5.5. Вантажні місця формують у транспортні пакети за ГОСТ 24597 , ГОСТ 21650 .

Маса вантажного місця (пакета) має перевищувати 1500 кг. На вимогу споживача маса вантажного місця має перевищувати 80 кг.

(Змінена редакція, Зм. N 5).

5.6. До кожної котушки, мотка або бухти повинен бути міцно прикріплений ярлик, на якому вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення;

тавро технічного контролю.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 5).

5.7. (Виключений, Зм. N 3).

5.8. Дріт транспортується транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

При транспортуванні критим транспортом маса вантажного місця має перевищувати 1250 кг. Розміщення та кріплення вантажів у транспортних засобах, що перевозяться залізницею, повинні відповідати технічним умовам навантаження та кріплення вантажів*, затвердженим Міністерством шляхів сполучення. Транспортування залізницею - повагонними, малотоннажними або дрібними відправками.
________________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати: «Технічних умов навантаження та кріплення вантажів». - Примітка виробника бази даних.

Допускається транспортування дроту в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102 , ГОСТ 20435 , ГОСТ 22225 .

(Змінена редакція, Зм. N 5).

5.9. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

5.8, 5.9. (Введені додатково, Зм. N 3).

5.10. Дріт повинен зберігатися за умовами 5 ГОСТ 15150 .

(Змінена редакція, зміна N 4).



Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2007