ГОСТ 15598-70

ГОСТ 15598-70 Дріт сталевий струнний. Технічні умови (зі Змінами N 1, 2, із Поправкою)

ГОСТ 15598-70
Група B72

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ДРІТ СТАЛЬНИЙ СТРУННИЙ

Технічні умови

Steel piano wire. Specifications

МКС 77.140.65
ОКП 12 2100

Дата введення 1971-01-01

Введено постановою Комітету стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР N 296 від 6 березня 1970 р.
Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВС 5-6-93)
Видання зі Змінами N 1, 2, затвердженими у березні 1985 р., жовтні 1988 р. (ІУС 6-85, 1-89)
ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 9, 2005 рік
Виправлення внесено виробником бази даних
Цей стандарт поширюється на сталевий дріт, призначений для виготовлення струн музичних інструментів.

1. ТИПИ І ОСНОВНІ РОЗМІРИ

1.1. Дріт виготовляють двох класів:

1 клас - з підвищеними пружними властивостями;

2 клас - з нормальними пружними властивостями.

1.2. Діаметр дроту та граничні відхилення по ньому повинні відповідати зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

мм

Розбіг граничних відхилень дроту 1-го класу одному мотку повинен перевищувати 0,01 мм.

1.3. Овальність дроту 1-го класу діаметром від 0200 до 0350 мм повинна бути не більше 0006 мм діаметром більше 0350 мм - не більше 001 мм. Овальність дроту 2-го класу має бути не більше 0,005 мм.

Приклад умовного позначення дроту 1 класу діаметром 0,800 мм:

Дріт 1-0,800 ГОСТ 15598-70 .

Розділ 1. (Змінена редакція, Зм. N 2).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту з вуглецевої сталі з масовою часткою вуглецю від 0,83 до 1,05% за ГОСТ 1050-88 , ГОСТ 14959-79 , ГОСТ 1435-99 або іншої нормативно-технічної документації.

Марку сталі вибирає підприємство-виробник залежно від діаметра та необхідних механічних властивостей дроту.

2.2. Механічні властивості дроту повинні відповідати вказаним у табл.2.

Таблиця 2

Примітка. Умовна межа пружності дроту 2-го класу діаметрами від 0200 до 0700 мм вводиться з 01.07.92.

2.1, 2.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

2.3. Поверхня дроту має бути чистою, світлою, без слідів окалини, іржі, не повинна мати вади, видимих неозброєним оком. Шорсткість поверхні повинна бути не більше Ra 0,32 мкм за ГОСТ 2789-73 .

Контролю шорсткості поверхні піддається дріт діаметром 0,775 мм і більше.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.4. Дріт не повинен ламатися або розтріскуватися після навивки восьми витків на стрижень, діаметр якого дорівнює діаметру дроту.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.5а. Дріт не повинен розшаровуватись при випробуванні на скручування.

Дріт вважається таким, що не розшаровується, якщо при випробуванні на скручування до руйнування основний злам рівний і перпендикулярний осі дроту.

2.5б. Дріт діаметром 0,775 мм і більше має бути рівноважним. Дріт вважається рівноважним, якщо відрізок дроту довжиною 3 м, що лежить на площині, утворює кільце діаметром не менше 350 мм.

2.5а, 2.5б. (Введені додатково, Зм. N 2).

2.5. Дріт повинен виготовлятись у мотках, що складаються з одного відрізка. Намотування дроту має проводитися правильними непереплутаними рядами і забезпечувати вільне змотування дроту з мотків.

При звільненні мотка від в'язок дріт не повинен згортатися у «вісімку».

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.6. Маса мотка дроту має відповідати нормам, зазначеним у табл.3.

Таблиця 3

Примітка. На вимогу споживача дріт виготовляють масою мотків до 30 кг.


(Змінена редакція, зміна N 1).

2.7. (Виключений, Зм. N 1).

3а. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3а.1. Дріт приймають партіями. Партія повинна складатися з дроту, виготовленого з однієї марки сталі, одного діаметра, одного класу і має бути оформлена документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення дроту;

результати проведених випробувань;

кількість мотків;

масу нетто;

номер партії.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3а.2. Діаметр та якість поверхні дроту перевіряють на кожному мотку.

3а.3. Для випробування тимчасового опору, навивання, скручування від партії дроту відбирають 10% мотків, але не менше трьох мотків від партії; для контролю умовної межі пружності відбирають 5% мотків, але не менше трьох мотків.

Контроль шорсткості дроту виробник проводить періодично, але не рідше одного разу на квартал. При цьому відбирають 5% мотків, але не менше трьох мотків від партії, що пройшла приймальні випробування.

3а.4. При незадовільних результатах випробувань хоча б за одним із показників проводять повторне випробування за цим показником на подвоєній кількості мотків. Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

При отриманні незадовільних результатів періодичних випробувань переводять випробування в прийомоздаткові.

3а.3, 3а.4. (Змінена редакція, Зм. N 2).

3. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

3.1. Для кожного виду випробувань відбирають по одному зразку дроту із двох кінців мотка.

3.2. Діаметр дроту вимірюють у двох взаємно перпендикулярних напрямках одного перерізу мікрометром важеля за ГОСТ 4381-87 або іншими засобами вимірювання відповідної точності.

3.3. Зовнішній огляд проводять візуально, без застосування збільшувальних приладів.

3.4. Випробування дроту на розтяг проводять за ГОСТ 10446-80 .

3.5. Випробування дроту на навиття проводять за ГОСТ 10447-93 .

3.6. Випробування на скручування двох рядом складених зразків проводять за ГОСТ 1545-80 на зразках з розрахунковою довжиною, що дорівнює 100 . До зразків, що скручуються, прикладається попереднє натяг, зусилля якого не повинно перевищувати 2% від їх сумарного номінального розривного зусилля. Обидва зразки рівномірно скручують по гвинтовій лінії з частотою обертання не більше 60 об/хв.

Випробування на нерозшаровування при скручуванні проводять до повного руйнування зразка. При цьому скручування піддається один зразок дроту.

Огляд зламів провадиться без застосування збільшувальних приладів.

3.7. Шорсткість поверхні дроту перевіряється профілактографами-профілометрами або іншими приладами для контролю шорсткості дроту за методом, наведеним у додатку.

3.8. Умовну межу пружності визначають графічним способом по діаграмі розтягування, отриманої на розривній машині. Обробку та обрахунок машинних діаграм здійснюють за методикою визначення умовної межі плинності за ГОСТ 1497-84 .

3.6-3.8. (Змінена редакція, Зм. N 2).

3.9. При визначенні рівноважності відрізок дроту вільно укладають на площину і, якщо дріт утворює кільце, вимірюють діаметр кільця, що утворюється металевою лінійкою за ГОСТ 427-75 .

3.10. Зважування вантажних місць партії, а також за потреби мотків проводять на терезах, що забезпечують точність зважування до 1%.

3.9, 3.10. (Введені додатково, Зм. N 2).

4. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Кожен моток дроту повинен бути перев'язаний не менше, ніж у трьох місцях, рівномірно розташованих по колу мотка дротом за ГОСТ 3282-74 або іншої нормативно-технічної документації. Мотки дроту одного розміру можуть бути пов'язані у бухти. Маса мотка (бухти) має перевищувати 80 кг.

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.2. Дріт повинен бути покритий консерваційною олією НГ-203А за ОСТ 38.01436-87 або К-17 за ГОСТ 10877-76 або іншими рівноцінними за властивостями оліями. На вимогу споживача дріт не змащується.

Мотки дроту повинні бути обгорнуті пакувальним папером за ГОСТ 8828-89 або парафінованим папером за ГОСТ 9569-79 , а потім покладені в металеві банки або бочки нормативно-технічної документації.

За узгодженням виробника зі споживачем при відвантаженні дроту в контейнерах, а також однорідним споживачам, допускається не упаковувати дріт у папір.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4.3а. Маса вантажного місця має перевищувати 300 кг. Формування вантажних місць у транспортні пакети проводиться за ГОСТ 24597-81. та відповідно до правил перевезення вантажів.

(Введений додатково, Зм. N 2).

4.3. До кожного мотка має бути міцно прикріплений ярлик із зазначенням:

а) товарного знака чи найменування та товарного знака підприємства-виробника;

б) умовного позначення дроту;

в) номери партії.

4.4. При упаковці дроту в тверду тару на кожному пакувальному місці має бути зазначено:

а) товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

б) умовне позначення дроту;

в) маса нетто;

г) кількість мотків.

4.3, 4.4. (Змінена редакція, Зм. N 2).

4.5. (Виключений, Зм. N 1).

4.6. Дріт транспортують транспортом усіх видів у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Розміщення та кріплення вантажу в транспортних засобах при транспортуванні залізницею має відповідати технічним умовам навантаження та кріплення вантажів, затвердженим Міністерством шляхів сполучення СРСР.

Допускається транспортування дроту в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102-75 , ГОСТ 20435-75 , ГОСТ 22225-76 .

Транспортування дроту залізницею здійснюється дрібними або повагонними відправками.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.7. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192-96 .

4.8. Зберігання дроту проводиться відповідно до ГОСТ 15150-69 за умовами зберігання 5.

4.6-4.8. (Введені додатково, Зм. N 1).

4.9. Упаковка, маркування, транспортування та зберігання дроту, що відправляється в райони Крайньої Півночі або райони, прирівняні до них, повинні відповідати ГОСТ 15846-79 .

(Введений додатково, Зм. N 2).

ДОДАТОК (обов'язковий). МЕТОД ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЮ ШЕРХОВАНОСТІ ПОВЕРХНІ ДРІТ СТАЛЬНОГО СТРУННОГО

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Обов'язкове

Метод встановлює порядок виконання вимірювання шорсткості сталевого струнного дроту.

1. МЕТОД ВІДБОРУ І ПІДГОТОВКИ ЗРАЗКІВ

Для контролю шорсткості відбирають зразки завдовжки від 50 до 70 мм. Зразки мають бути прямолінійні. Поверхня зразків має бути очищена. Очищення поверхні проводять:

знежиренням у гарячому трихлоретилі при температурі 60-70 ° С протягом 3-5 хв;

знежиренням ватним тампоном, змоченим у метиловому спирті;

промиванням у гарячій проточній воді протягом 1-2 хв.

2. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

2.1. Вимірювання параметра шорсткості поверхні дроту проводять у поздовжньому напрямку (див. креслення).

Креслення

2.2. Контрольований зразок дроту закріплюється в пристосуванні так, щоб поверхня, що вимірюється, була паралельна площині вимірювання і ходу датчика.

2.3. Після встановлення зразка проводять п'ятикратний вимір параметра шорсткості. .

3. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ

3.1. Результати значень параметра шорсткості контрольованих зразків фіксують у журналі та вносять у документ про якість із зазначенням номера відібраних для контролю мотків.

3.2. За результат вимірювання параметра шорсткості набувають середнього арифметичного значення результатів п'яти вимірювань.

(Змінена редакція, Зм. N 2).



Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:

офіційне видання
Дріт металевий. Частина 2: Зб. ГОСТів. -

М: ІПК Видавництво стандартів, 2003