Н, А Ц І О Н, А Л Ь Н І Й С Т, А Н Д, А Р Т Р О С С І Й С К О Й ФЕ Д Е Р, А Ц І І

ГОСТ Р 53366-

ГОСТ Р 53365−2009 Труби обсадні та насосно-компресорні та муфти до них. Основні параметри та контроль різьбових з'єднань. Загальні технічні вимоги (зі зміною N 1, з Поправкою)

ГОСТ Р 53365-2009

Група В62

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТА ГОСТ Р 53383-2009 ГОСТ Р ІСО 3183-1-2007 ГОСТ Р ІСО 3183-3-2007 ГОСТ Р ІСО 3183-2-2007 ГОСТ 6238-77 ГОСТ 11017-80 ГОСТ 12132-66 ГОСТ 8646-68 ГОСТ 8645-68 ГОСТ 8733-74 ГОСТ 8965-75 ГОСТ 10707-80 ГОСТ 632-80 ГОСТ 8644-68 ГОСТ 8966-75 ГОСТ 9567-75 ГОСТ 8967-75 ГОСТ 8968-75 ГОСТ 8969-75 ГОСТ 21945-76 ГОСТ 10706-76 ГОСТ 24950-81 ГОСТ 9941-81 ГОСТ 631-75 ГОСТ 550-75 ГОСТ 21729-76 ГОСТ 800-78 ГОСТ 14162-79 ГОСТ 8696-74 ГОСТ 11249-80 ГОСТ 10498-82 ГОСТ 26250-84 ГОСТ 20295-85 ГОСТ 13663-86 ГОСТ 7909-56 ГОСТ 8638-57 ГОСТ 8642-68 ГОСТ 8731-74 ГОСТ 5654-76 ГОСТ 633-80 ГОСТ 24030-80 ГОСТ 5005-82 ГОСТ 8467-83 ГОСТ 1060-83 ГОСТ 22897-86 ГОСТ Р 50278-92 ГОСТ 30564-98 ГОСТ 22786-77 ГОСТ 11068-81 ГОСТ 10705-80 ГОСТ Р 52568-2006 ГОСТ 8639-82 ГОСТ 30563-98 ГОСТ 3262-75 ГОСТ 8732-78 ГОСТ 8734-75 ГОСТ 9940-81 ГОСТ 10704-91

ГОСТ Р 50278-92 Труби бурильні із привареними замками. Технічні умови (зі зміною N 1)

ГОСТ Р 50278-92

Група В62

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Труби бурильні з привареними замками

Технічні умови

Drill pipes with weld-on tool joints. Specifications

ГКС 23.040.10
ОКП 13 2402, 13 2409

Дата введення 1994-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ І ВНЕСЕН Міністерством металургії СРСР та Міністерством нафтової та газової промисловості СРСР

2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Держстандарту Росії від 16 вересня 1992 р. N 1189

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 ВИДАННЯ (травень 2010 р.) зі Зміною N 1, затвердженою у квітні 2008 р. (ІУС 7-2008), Поправкою (ІУС 6-2002)

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

ПОСИЛУВАЛЬНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Цей стандарт поширюється на сталеві безшовні труби з висадженими кінцями та привареними до них замками, призначені для будівництва нафтових та газових свердловин.

Кліматичні умови застосування - від 1 до 11 за ГОСТ 16350 .

Замки для приварювання виготовляють відповідно до ГОСТ 27834 .

1 Основні параметри та розміри

1.1 Бурильні труби з привареними замками повинні виготовлятися з трьома типами висаджених кінців:

ПВ - із внутрішньою висадкою;

ПК - з комбінованою висадкою;

ПН - із зовнішньою висадкою.

Відповідно до замовлення труби всіх типів повинні виготовлятися із замками, що мають прямокутний або конічний заплечик під елеватор, а також з правим або лівим різьбленням (рисунок 1).

Г - розпізнавальний поясок для замків з лівим різьбленням

Малюнок 1

1.2 Сортамент готових бурильних труб із привареними замками повинен відповідати зазначеним у таблицях 1 та 2.

Таблиця 1 - Сортамент бурильних труб із привареними замками груп міцності Д та Е

Розміри у міліметрах

Таблиця 2 - Сортамент бурильних труб із привареними замками груп міцності Л, М та Р

Розміри у міліметрах

1.3 Труби із привареними замками повинні виготовлятися трьох груп довжин згідно з таблицею 3.

Таблиця 3

1.4 Граничні відхилення за розмірами та масою труб не повинні перевищувати:

по зовнішньому діаметру труби:

±0,8 мм - з умовним діаметром до 114 мм включ.;

% - З умовним діаметром св. 114 мм.

Допускається збільшення зовнішнього діаметра труб понад плюсовий допуск до 1,0 мм на довжині не більше 125 мм за перехідною ділянкою висадки. Для бурильних труб із зовнішньою висадкою груп міцності Д та Е допускається збільшення зовнішнього діаметра труб понад плюсовий допуск до 2,0 мм на довжині не більше 125 мм за перехідною ділянкою висадки;

за товщиною стінки мінус 12,5%.

Плюсові відхилення по товщині стінки обмежуються допусками по зовнішньому діаметру та масі однієї труби;

по масі однієї труби %.

(Змінена редакція, Изм. N 1, Поправка).

1.5 Кривизна труб за перехідною ділянкою висадки на відстані 125-150 мм не повинна перевищувати 1 мм на 1 м довжини.

Загальна кривизна труби, яка вимірюється на середині труби, не повинна перевищувати 1/2000 довжини труби.

1.6 Геометричні розміри висаджених кінців труб після механічної обробки (розточування, обточування та торцювання) для приварювання замків повинні відповідати малюнку 2 та таблиці 4 для труб групи міцності Д і Е та малюнку 3 та таблиці 5 для групи міцності Л, М, Р.

А - внутрішня висадка; Б - комбінована висадка; В - зовнішня висадка

Малюнок 2

Малюнок 3

Таблиця 4 - Геометричні розміри висаджених кінців труб груп міцності Д і Е під приварювання замків

Розміри у міліметрах

Таблиця 5 - Геометричні розміри висаджених кінців труб груп міцності Л, М, Р під приварювання замків

Розміри у міліметрах

1.7 Умовне позначення бурильних труб із привареними замками повинно включати: позначення типорозміру згідно з таблицями 1 та 2, групу міцності, групу довжин та позначення цього стандарту.

Приклади умовних позначень:

Труба бурильна із внутрішньою висадкою, умовним діаметром 102 мм, товщиною стінки 8,4 мм із сталі групи міцності Д, 2-ї групи довжин:

Труба ПВ 102х8 Д2 ГОСТ Р 50278-92

Труба бурильна з комбінованою висадкою, умовним діаметром 114 мм, товщиною стінки 8,6 мм, із сталі групи міцності Е, 3-ї групи довжин:

Труба ПК 114х9 Е3 ГОСТ Р 50278-92

Те саме, із зовнішньою висадкою:

Труба ПН 114х9 Е3 ГОСТ Р 50278-92

Те ж саме, для труб з конічним заплечиком під елеватор:

Труба КПН 114х9 Е3 ГОСТ Р 50278-92

Те ж саме, для труб з лівим замковим різьбленням:

Труба ЛПН 114х9 Е3 ГОСТ Р 50278-92

Те ж саме, для труб з конічним заплічником під елеватор і лівим замковим різьбленням:

Труба ЛКПН 114х9 Е ГОСТ Р 50278-92

Для труб з конічним заплічником муфти замка в умовне позначення додається буква К перед позначенням типу висадки, а для позначення труб з лівим замковим різьбленням - буква Л.

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2 Технічні вимоги

2.1 Труби повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічними регламентами, затвердженими в установленому порядку.

2.2 На зовнішній та внутрішній поверхні труб не повинно бути полон, раковин, заходів сонця, розшарування, тріщин, пісочин і рванин.

Допускається вирубування та зачистка зазначених дефектів тільки вздовж осі труби за умови, що вирубування та зачистка не виводять товщину стінки за граничні мінусові відхилення.

Заварювання, зачеканка або закладення дефектів не допускаються.

У місцях, в яких товщина стінки може бути виміряна безпосередньо, глибина дефектних місць може перевищувати граничні мінусові відхилення за умови збереження мінімальної товщини стінки, яка визначається як різницю між номінальною товщиною стінки труби і граничним для неї мінусовим відхиленням.

Допускаються окремі незначні вибоїни, вм'ятини, ризики, тонкий шар окалини та інші дефекти, зумовлені способом виробництва, якщо вони не виводять товщину стінки за межі мінусових відхилень.

2.3 Поверхня висадженої частини труби та місце переходу її до частини з товщиною стінки не повинні мати різких уступів.

2.4 Труби повинні виготовлятися із сталей групи міцності Д, Е, Л, М та Р.

Масова частка сірки та фосфору в сталях має бути:

трохи більше 0,035% кожного — для труб груп міцності Д, Е, Л;

не більше 0,020% кожного – для труб груп міцності М та Р.

2.5 Труби всіх міцних груп повинні бути піддані термічній обробці по всій довжині після висадки кінців.

2.6 Механічні властивості металу труби після термічної обробки повинні відповідати наведеним у таблиці 6.

Таблиця 6

2.7 Зона зварного шва після видалення грата повинна бути піддана термічній обробці. Зона термічної обробки (загартування, нормалізація) повинна перекривати зону термічного впливу зварювання, зона відпустки не повинна виходити за межі циліндричної частини висаджених кінців труб та ніпелів та муфт замка.

2.8 Зовнішня та внутрішня поверхні зварного з'єднання повинні бути піддані механічній обробці по всій довжині циліндричної частини висаджених кінців труб і ніпелів та муфт замка до розмірів, наведених у таблицях 1 та 2. При механічній обробці зарізи в тілі труби по внутрішній та зовнішній поверхнях не допускаються. На внутрішній поверхні зварного з'єднання допускається слід із великим кроком від виходу ріжучого інструменту, що не виходить за межі верхнього допуску внутрішнього діаметра зварного з'єднання.

Шорсткість оброблених зовнішніх поверхонь повинна бути не більше 80 мкм, внутрішніх поверхонь - не більше 130 мкм за ГОСТ 2789 .

2.9 Зварне з'єднання має бути піддане випробуванню на вигин.

2.10 Взаємне зміщення зовнішньої поверхні труби та зовнішньої поверхні замкових деталей не повинно перевищувати 1,2 мм.

2.11 Маркування повинне відповідати ГОСТ 10692 з доповненнями.

2.11.1 На зовнішній поверхні циліндричної частини висадки кожної труби у ніпеля замка має бути чітке маркування клеймами шрифтом не менше 6 - Пр 3 за ГОСТ 26.008.

Маркування наноситься ударним способом або накаткою в наступній послідовності:

товарний знак підприємства-виробника;

умовний діаметр, мм;

умовна товщина стінки (ціле число), мм;

група міцності;

місяць та рік випуску (останні дві цифри);

номер труби.

2.11.2 На кожній трубі на відстані не менше 1 м від ніпеля замку вздовж твірної наноситься маркування стійкою світлою фарбою.

Висота знаків маркування вибирається залежно від діаметра труби, але не більше 50 мм та наноситься в послідовності:

товарний знак підприємства-виробника;

тип труби (ПВ, ПК, ПН);

умовний діаметр, мм;

умовна товщина стінки, мм;

група міцності;

довжина труби, см;

маса труби, кг.

2.12 Упаковка має відповідати ГОСТ 10692 з доповненнями.

2.12.1 Різьблення ніпелю та муфти та поверхні завзятих торців та уступів приварених замків повинні бути захищені від пошкоджень металевими запобіжними деталями. Допускається виготовлення запобіжних деталей з інших матеріалів, що забезпечують захист вищезгаданих елементів приварених замків.

2.12.2 При накручуванні запобіжних деталей різьблення та завзяті поверхні приварених замків повинні бути покриті протикорозійними мастилами або робочими оліями відповідно до вимог ГОСТ 9 .014.

2.12.3 На вимогу споживача труби повинні мати консерваційне покриття зовнішньої поверхні, що забезпечує запобігання корозії.

2.12.4 Труби зв'язуються в пакети масою не більше 5 т (на вимогу споживача не більше 3 т) катаним дротом діаметром не менше 6 мм за ГОСТ 3282 . В одному пакеті мають бути труби однієї партії.

2.13 Опір втоми бурильних труб усіх міцних груп має становити не менше 16 кгс/см .

3. ПРИЙМАННЯ

3 Приймання

3.1 Труби приймають партіями. Кількість труб у партії має бути не більше ніж 200 шт.

Кожна партія повинна складатися з труб одного типорозміру, однієї товщини стінки та групи міцності та супроводжуватися одним документом, що засвідчує відповідність їх якості вимогам цього стандарту та містить:

найменування підприємства-виробника;

найменування підприємства-споживача;

тип, умовний діаметр, товщину стінки у міліметрах;

групу міцності, номер плавки, вміст сірки та фосфору для всіх плавок, що входять до партії;

номери труб («від - до» для кожної плавки);

довжину труб у метрах;

кількість труб у партії;

масу партії;

результати механічних та технологічних випробувань;

додаткові відомості;

напрямок різьблення при виготовленні труб з лівим різьбленням;

позначення цього стандарту.

3.2 Для перевірки відповідності труб вимогам цього стандарту проводять приймальний контроль, приймально-здатні випробування та періодичні випробування.

3.3 Приймальний контроль піддають кожну трубу на відповідність вимогам пп.1.2-1.5; 2.2; 2.3; 2.8-2.12.

3.4 Прийомо-здавальним випробуванням піддають труби відповідно до вимог пп.2.4; 2.5; 2.11.

3.5 При отриманні незадовільних результатів приймально-здавальних випробувань хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній кількості труб, взятих із випробувань від тієї ж партії.

Результати повторних випробувань розповсюджують на всю партію.

3.6 Періодичним випробуванням піддають труби, що пройшли приймально-здатні випробування. Випробування проводять не рідше одного разу на три роки за програмою та методикою випробувань.

3.7 Масова частка сірки та фосфору повинна перевірятися від кожної плавки. Для труб, що виготовляються з металу іншого підприємства, масова частка сірки та фосфору засвідчується документом про якість від підприємства-виробника металу.

3.8 Перевірці механічних властивостей металу труб повинна піддаватися одна труба кожного розміру від кожної плавки, що входить до партії.

3.9 Кожна труба повинна бути піддана контролю неруйнівним методом на наявність поперечних дефектів у висаджених кінцях по зовнішній та внутрішній поверхні, поздовжніх по всій довжині труби та дефектів у зоні зварного з'єднання після приварювання та механічної обробки.

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4 Методи випробувань

4.1 Зовнішню та внутрішню поверхні труб перевіряють візуально.

4.2 Глибину залягання дефектів перевіряють надпилюванням або іншим способом в одному-трьох місцях.

4.3 Перевірка геометричних параметрів труб здійснюється за допомогою універсальних вимірювальних засобів або спеціальних приладів, що забезпечують необхідну точність вимірювання відповідно до нормативно-технічної документації.

4.4 Внутрішній діаметр зони зварного з'єднання контролюють циліндричною оправкою діаметром, рівним - 3,2 мм, відповідно до таблиці 1 і довжиною 100 мм. Оправлення має вільно проходити на довжину 500 мм від торця замка.

4.5 Кривизна на кінцевих ділянках труби перевіряється перевірочною лінійкою довжиною 1000 мм типу ШД-2 (ГОСТ 8026), набором щупів (ТУ 2-034-225). Для виміру візуально вибирають ділянку труби з максимальною кривизною. Загальна кривизна контролюється вимірювальною лінійкою (ГОСТ 427) та натягнутою струною (ліскою), що прикладається до зовнішньої поверхні труби з боку увігнутості.

При вимірі кривизни труб довжина висадженої частини до уваги не береться.

4.6 Взаємне зміщення зовнішньої поверхні труби та зовнішньої поверхні замкових деталей контролюють за схемою, наведеною на малюнку 4.

Малюнок 4 - Схема контролю взаємного зміщення замкових деталей та тіла труби

А - труба; Б - деталь замка; В - індикатор; Г - опори

Малюнок 4 - Схема контролю взаємного зміщення замкових деталей та тіла труби

Різниця показників індикатора за один оберт труби не повинна перевищувати 2,4 мм.

Допускається застосування інших засобів, які забезпечують надійний контроль.

4.7 Визначення маси труби проводять на спеціальних засобах для зважування з точністю, що забезпечує вимоги цього стандарту. Допускається визначення маси труб розрахунковим шляхом.

4.8 Зміст сірки і фосфору сталі визначають за ГОСТ 12347 і ГОСТ 12345 . Проби відбирають при розливанні сталі за ГОСТ 7565 .

4.9 Випробування на розтягування проводять за ГОСТ 10006 на коротких поздовжніх зразках.

Для перевірки механічних властивостей металу плавки, що перевіряється, вирізають по одному зразку.

Зразки повинні вирізатися з труби методом, що не викликає зміни структури та механічних властивостей металу.

Допускається випрямляти кінці зразка для захоплення випробувальними затискачами.

4.10 Випробування на ударну в'язкість проводять за ГОСТ 9454 .

4.11 Перевірку зони зварного з'єднання на вигин здійснюють на згинальному пресі у восьми точках по периметру із зусиллям, що створює напругу 0,8 .

4.12 Неруйнівний контроль труб, висаджених кінців у зони зварного з'єднання здійснюється ультразвуковим або магнітопорошковим методами нормативно-технічної документації.

5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

5 Транспортування та зберігання

5.1 Транспортування та зберігання повинні відповідати ГОСТ 10692 з такими доповненнями.

5.1.1 Труби відвантажують повагонно, в одному вагоні повинні бути труби тільки одного типу висадки, одного умовного діаметра, однієї групи міцності, одного напрямку різьблення.

Допускається відвантаження в одному вагоні труб різних типорозмірів за умови їхнього поділу.

5.1.2 Групи умов зберігання - 7 (Ж1) за ГОСТ 15150 .

6. ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

6 Вказівки щодо експлуатації

6.1 Бурильні труби з привареними замками встановлюють у бурильній колоні і з'єднують у верхній частині з провідною трубою і в нижній частині - з обтяженими бурильними трубами та долотом або інструментом.

6.2 Вимоги щодо експлуатації, розрахунку та ремонту бурильних труб встановлені в нормативно-технічній документації.

7. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

7 Гарантії виробника

Виробник повинен гарантувати відповідність бурильних труб із привареними замками вимогам цього стандарту при дотриманні умов транспортування, зберігання та правил експлуатації, що визначаються граничними розрахунковими значеннями осьового розтягуючого навантаження, згинального та крутного моментів тіла труби.

• Tweet

• Телефон у Саарбрюкен: +49 (0)681 932 86 350
  E-mail:
• Телефон у Базелі: +41 615 100-612
  E-mail:
• Телефон у Форбах: +33 7 555 39 602
  E-mail:
• Телефон у Таллінн: +372 880 7922
  E-mail:
• Телефон у Києві: +38 (044) 392-21-55
  E-mail:

• Оплата On-line
• Калькулятор металопрокату

оплата ON-LINE

Легкий спосіб оплатити ваше замовлення

Платіть у рублях чи гривні? Можна по Ощадбанку або Приватбанку. передзвоніть для реквізитів

дол. руб. Євр. Грн.

• Нікелеві сплави
  • Ніхром, фехраль, термопари
  • Прецизійні сплави
  • Європейські спецсталі
  • Гост спецсталі
• Титан
  • Титановий прокат
  • ГОСТи титану
  • Титан Європа
• Бронза, латунь, мідь та сплави
  • Бронзовий прокат
  • Європейські бронзи, сплави міді
  • Мідно-нікелеві сплави
  • Мідний прокат
  • Прокат латунний
  • Європейська латунь
• Рідкісні та тугоплавкі метали
  • Вольфрам
  • Молібден
  • Прокат рідких металів
  • Рідкісні метали
  • Лантаноїди
• Нержавіюча та легована сталь
  • Порошки кольорових металів
  • Прокат нержавіючий
  • Жароміцна нержавіюча сталь
  • Аустенітна сталь
  • Феритні сталі
  • Дуплексна сталь
  • ГОСТи спеціальних сталей
  • Інструментальна сталь
• Кольорові метали
  • Алюмінієвий прокат
  • Дюралевий прокат
  • Європейський алюміній
  • Бабіти
  • Припій
  • Олово
  • Свинець

© 2007–2024. Компанія «Auremo».

Рекивізити

AGB

Повідомлення про відкликання

Захист даних

Карта сайту

Дизайн сайту — Fresh