Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ Р ІСО 3183-1-2007

ГОСТ ISO 13680-2016 ГОСТ 34004-2016 ГОСТ Р 57385-2017 ГОСТ 19277-2016 ГОСТ Р 54864-2016 ГОСТ Р ІСО 13679-2016 ГОСТ Р 56594-2015 ГОСТ 32931-2015 ГОСТ Р 51906-2015 ГОСТ 32678-2014 ГОСТ 33228-2015 ГОСТ 32528-2013 ГОСТ Р 56349-2015 ГОСТ Р 56329-2014 ГОСТ Р 56175-2014 ГОСТ Р 56030-2014 ГОСТ Р 55942-2014 ГОСТ Р 54918-2012 ГОСТ Р ІСО 21809-2-2013 ГОСТ 31448-2012 ГОСТ Р 55436-2013 ГОСТ Р 54929-2012 ГОСТ Р 54864-2011 ГОСТ Р 54159-2010 ГОСТ Р 54157-2010 ГОСТ Р ІСО 2531-2008

ФЕДЕРАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА МЕТРОЛОГІЇ

Н, А Ц І О Н, А Л Ь Н І Й С Т, А Н Д, А Р Т Р О С С І Й С К О Й ФЕ Д Е Р, А Ц І І

ГОСТ Р 53366-

ГОСТ Р 53365−2009 Труби обсадні та насосно-компресорні та муфти до них. Основні параметри та контроль різьбових з'єднань. Загальні технічні вимоги (зі зміною N 1, з Поправкою)

ГОСТ Р 53365-2009

Група В62

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТА ГОСТ Р 53383-2009 ГОСТ Р ІСО 3183-1-2007 ГОСТ Р ІСО 3183-3-2007 ГОСТ Р ІСО 3183-2-2007 ГОСТ 6238-77 ГОСТ 11017-80 ГОСТ 12132-66 ГОСТ 8646-68 ГОСТ 8645-68 ГОСТ 8733-74 ГОСТ 8965-75 ГОСТ 10707-80 ГОСТ 632-80 ГОСТ 8644-68 ГОСТ 8966-75 ГОСТ 9567-75 ГОСТ 8967-75 ГОСТ 8968-75 ГОСТ 8969-75 ГОСТ 21945-76 ГОСТ 10706-76 ГОСТ 24950-81 ГОСТ 9941-81 ГОСТ 631-75 ГОСТ 550-75 ГОСТ 21729-76 ГОСТ 800-78 ГОСТ 14162-79 ГОСТ 8696-74 ГОСТ 11249-80 ГОСТ 10498-82 ГОСТ 26250-84 ГОСТ 20295-85 ГОСТ 13663-86 ГОСТ 7909-56 ГОСТ 8638-57 ГОСТ 8642-68 ГОСТ 8731-74 ГОСТ 5654-76 ГОСТ 633-80 ГОСТ 24030-80 ГОСТ 5005-82 ГОСТ 8467-83 ГОСТ 1060-83 ГОСТ 22897-86 ГОСТ Р 50278-92 ГОСТ 30564-98 ГОСТ 22786-77 ГОСТ 11068-81 ГОСТ 10705-80 ГОСТ Р 52568-2006 ГОСТ 8639-82 ГОСТ 30563-98 ГОСТ 3262-75 ГОСТ 8732-78 ГОСТ 8734-75 ГОСТ 9940-81 ГОСТ 10704-91

ГОСТ Р ИСО 3183-1-2007 Труби сталеві для трубопроводів. Технічні умови. Частина 1. Вимоги до труб класу А


ГОСТ Р ІСО 3183-1-2007
Група В62


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ТРУБИ СТАЛЕВІ ДЛЯ ТРУБОПРОВІДІВ

Технічні умови

Частина 1

Вимоги до труб класу А

Steel pipes for pipelines. Специфікації. Part 1. Requirements for class A pipes


ГКС 23.040.10
ОКП 13 9000

Дата введення 2008-06-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 ПІДГОТОВЛЕНО Технічним комітетом зі стандартизації ТК 357 «Сталеві та чавунні труби та балони», Відкритим акціонерним товариством «Російський науково-дослідний інститут трубної промисловості» (ВАТ «РосНІТІ») та Інститутом нафтогазових та хімічних технологій Самарського державного технічного університету автентичного перекладу міжнародного стандарту, зазначеного у пункті 4, який виконано Федеральним державним унітарним підприємством «Російський науково-технічний центр інформації зі стандартизації, метрології та оцінки відповідності» (ФГУП «Стандартінформ»)

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 357 «Сталеві та чавунні труби та балони"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 19 грудня 2007 р. N 381-ст

4 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 3183−1:1996 «Промисловість нафтова та газова. Труби сталеві для трубопроводів. Технічні умови постачання. Частина 1. Труби класу А» (ІSO 3183-1:1996 «Petroleum and natural gas industries — Технічні ізоляції конфіденційності — Стільничні шпильки для кераміки — Part 1: Pipes of requirement class A»). Внесено додаток до додатка Н для зручності користування стандартом.

Найменування цього стандарту змінено щодо найменування зазначеного міжнародного стандарту для приведення у відповідність до ГОСТ Р 1.5-2004 (підрозділ 3.5).

При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації, відомості про які наведено у додатковому додатку I

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

Вступ


Під час підготовки серії міжнародних стандартів ISO 3183 Технічний комітет був одностайний у бажанні уникнути визначення якості трубопроводів, що мають специфічне застосування.

Проте комітет визнав, що є кілька основних рівнів якості.

По-перше, комітет визнав необхідність забезпечити основний рівень якості за стандартом ANSI/API Spec. 5L [1], що відповідає трубам класу А, який розглядається в ISO 3183-1.

По-друге, багато споживачів висувають додаткові вимоги до труб, які використовують, наприклад, для магістральних трубопроводів. Такі додаткові вимоги відповідають трубам класу, які розглядаються в ISO 3183-2.

По-третє, є деякі особливі вимоги до застосування, які у свою чергу містять дуже високі вимоги до якості та випробувань. Такі вимоги відповідають класу З і розглядаються в ISO 3183-3.

Вибір класу вимог залежить від багатьох чинників: характеристик середовища, робочих умов, правил проектування та будь-яких встановлених законом вимог, які повинні враховуватися.

Тому цей стандарт не дає докладних рекомендацій. Остаточний вибір класу вимог на труби відповідно до сфери застосування повністю визначає споживач.

1 Область застосування


Цей стандарт визначає технічні умови постачання безшовних та зварних труб з нелегованих та легованих (крім нержавіючих) сталей, що відповідають за якістю та вимогами до випробувань рівнем класу А.

Цей стандарт поширюється на труби для транспортування та розподілу горючих та негорючих середовищ (включаючи воду) у нафтовій та газовій промисловості.

Цей стандарт поширюється на сталеві труби, в т. ч. високоміцні з різьбленням та муфти до них, високоміцні та особливо високоміцні з гладкими кінцями, а також труби з розтрубами.

Вимоги до розмірів різьблення та різьбових калібрів, угоди про практику вимірювання, технічні умови та сертифікація калібрів, а також інструменти та методи контролю різьблення наведені у стандарті [2] та застосовні до продукції, на яку поширюється цей стандарт.

Вимоги до хімічного складу сталей груп міцності L175, L210, L245, L290, L320, L360, L390, L415, L450, L485, L555 і проміжних від L290 і вище для труб, на які поширюється цей стандарт, наведені.

Для труб нормального та спеціального виконань з гладкими кінцями, як показано в таблицях 8 та 9, а також для труб з різьбленням номінального розміру більше 12 (таблиця 6) позначення розміру відносяться до зовнішнього діаметру. Для решти труб позначення розмірів відповідають номінальним розмірам труб. Якщо задані обмеження на розмір труби (або діапазон зміни розміру), то вони відповідають зовнішньому діаметру, за винятком випадків, коли вони є номінальними. Такі граничні значення та діапазони зовнішнього діаметра також відносяться до відповідних номінальних розмірів (7.6).

Примітка — Зверніть увагу на визначення безшовної труби 3.2.2.1 .

2 Нормативні посилання


У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міжнародні стандарти:

ІСО 404:1992 Сталь та сталеві заготовки. Загальні технічні умови постачання

ISO 1027:1983* Гамма-дефектоскопічні індикатори якості зображення для неруйнівного контролю. Принципи та ідентифікація
______________
* Діє ISO 19232-1:2004.

ISO 2566-1:1984 Сталь. Таблиці переведення величин відносного подовження. Частина 1. Сталь вуглецева та низьколегована

ISO 4200:1991 Сталеві труби з гладкими кінцями, зварені та безшовні. Загальні таблиці розмірів та мас на одиницю мірної довжини

ISO 4948-1:1982 Стали. Класифікація. Частина 1. Класифікація сталей на леговані та нелеговані за хімічним складом

ISO/TR 4949:1989* Найменування сталі на основі літерних символів
______________
* Діє ISO/TR 4949:2003.

ISO 6761:1981 Труби сталеві. Обробка кінців труб та фітингів під зварювання

ISO 6892:1984* Матеріали металеві. Випробування на розтягування
______________
* Діє ISO 6892:1998.

ISO 6929:1987 Продукти зі сталі. Визначення та класифікація

ISO 7500−1:1986* Матеріали металеві. Перевірка статичних одновісних випробувальних машин. Частина 1. Машини для випробування на розтягування
______________
* Діє ISO 7500-1:2004.

ISO 8491:1986* Матеріали металеві. Труби (відрізки). Випробування на вигин
______________
* Діє ISO 8491:1998.

ISO 8492:1986* Матеріали металеві. Труби. Випробування на сплющування
______________
* Діє ISO 8492:1998.

ISO 10474:1991 Сталь та сталеві вироби. Документи про контроль

API Bull 5А2 — 1992* Рекомендована методика різьбових багатокомпонентних мастил для обсадних, насосно-компресорних і магістральних труб
______________
* Діє АPI RP 5А3:2003/ІСО 13678:2003.

API RP 5L3:1996* Проведення випробувань на розрив вантажем, що падає, труб для магістральних трубопроводів
______________
* Діє АPI RP 5L3:2003.

API Std 1104 — 1994* Зварювання трубопроводів та обладнання для неї
______________
* Діє АРI Std 1104:2005.

AСTM, А 29* Рекомендований порядок вказівки, які місця малюнків слід вважати суттєвими у встановлених граничних значеннях
______________
* Діє АСТМ, А 29/А 29М-05.

AСTM A 370:1989* Методи випробувань та визначення для механічних випробувань сталевих виробів
______________
* Діє АСТМ, А 370-05.

AСTM A 751:1990* Методи випробувань, порядок їх проведення та термінологія для хімічного аналізу сталевої продукції
______________
* Діє АСТМ, А 751-01.

AСTM Е 41989* Методи перевірки навантажень випробувальних машин
______________
* Діє АСТМ Е 4-03.

AСTM Е 83:1990* Методи перевірки та класифікації екстензометрів
______________
* Діє АСТМ Е 83-06.

AСM E, частина IX* Норми по котлах та судинах високого тиску
______________
* Діє АСМ Е, частина IX-2004.

3 Терміни та визначення

3.1 Загальні положення


Стосовно цього стандарту терміни та визначення по 3.2 повинні розглядатися як додаткові або відмінні від тих, які наведені в ISO 6929 для сталевих виробів.

Крім того, у цьому стандарті:

— термін «виробник» (manufacturer) відноситься до фірми, компанії або корпорації, відповідальної за маркування виробів та гарантує, що продукція відповідає стандарту. Виробником може бути як трубопрокатний завод (pipe mill), так і обробник (processor), виробник муфт та/або різьблення. Виробник відповідає за повну відповідність вимогам стандарту;

- Термін «трубопрокатний завод» відноситься до фірми, компанії або корпорації, яка виготовляє трубу на необхідному обладнанні;

— термін «обробник» відноситься також до фірми, компанії або корпорації, яка використовує обладнання, що провадить додаткову обробку труб, виготовлених на трубопрокатному заводі.

3.2 Види труб та зварювання

3.2.1 Процес зварювання

3.2.1.1 Без металу, що наплавляється

a) безперервне зварювання (continuous welding): Процес формування шва шляхом нагрівання рулонного прокату в печі та механічного стиснення сформованих кромок, при цьому кінці рулонного прокату з'єднуються між собою в стик для забезпечення безперервної їх подачі на зварювальний стан.

b) електрозварювання (electric-welding): Процес формування шва способом електроопору або електроіндукційним зварюванням, при якому краї виробів, що зварюються, механічно стиснуті, а тепло для зварювання виділяється за рахунок опору електричному струму.

3.2.1.2 З металом, що наплавляється (with filler metal)

a) електродугове зварювання під флюсом (submerged arc-welding): Процес зварювання, при якому з'єднання кромок відбувається при нагріванні їх електричною дугою або дугами та металевим електродом без покриття. Дуга та розплавлений метал при зварюванні захищаються шаром гранульованого плавкого матеріалу (флюсу). Стиснення не використовують і частина або весь наплавлений метал забезпечується електродом.

b) дугове зварювання металевим електродом у середовищі захисного газу (gas metal arc-welding): Процес зварювання, при якому з'єднання кромок відбувається при нагріванні їх дугою або дугами між електродом, що безперервно витрачається, і виробом. Захист здійснюється зовнішньою подачею газу чи газової суміші. Стиснення не використовують, і метал, що наплавляється, подається електродом.

3.2.2 Види труб

3.2.2.1 безшовна труба (seamless pipe): Трубний виріб без зварного шва, виготовлений способом гарячого деформування, за яким може бути холодна обробка для отримання необхідної форми, розмірів і властивостей.

Примітка — Литі труби цього стандарту не розглядаються.

3.2.2.2 труба з безперервним зварним швом (continuous welded pipe): Труба з одним безперервним поздовжнім швом, описаним у 3.2.1.1 , перерахування а) (цей вид труби - труба пічного зварювання).

3.2.2.3 електрозварювальна труба (electric-welded pipe): Труба з одним поздовжнім швом, виготовлена способом електрозварювання, описаним у 3.2.1.1 , перерахування b).

3.2.2.4 зварювальна труба з поздовжнім швом, звареним під флюсом (longitudinal seam submerged arc-welded pipe): Труба з одним поздовжнім швом, виготовлена способом автоматичного дугового зварювання під флюсом, який описаний в 3.2.1.2 , перерахування а).

3.2.2.5 труба, виготовлена способом дугового зварювання в середовищі захисного газу (gas metal arc-welded pipe): Труба з одним поздовжнім або спіральним швом, виготовлена способом автоматичного дугового зварювання в середовищі захисного газу, описаним у 3.2.1.2 , перерахування b).

3.2.2.6 труба, виготовлена комбінованим зварюванням у середовищі захисного газу та під флюсом (Combination gas metal arc and submerged arc-welded pipe): Труба з одним поздовжнім або спіральним швом, виготовлена комбінацією способів зварювання, описаних у 3.2.1.2 , перерахування а) та b).

3.2.2.7 труба з двома швами, звареними під флюсом (double seam submerged-arc welded pipe): Труба з двома поздовжніми швами, виготовлена способом автоматичного дугового зварювання під флюсом, описаним у 3.2.1.2 , перерахування а).

3.2.2.8 труба з двома швами, звареними в середовищі захисного газу (double seam gas metal arc-welded pipe): Труба з двома швами, виготовлена способом дугового зварювання металевими електродами в середовищі захисного газу, описаним у 3.2.1.2 , перерахування b).

3.2.2.9 труба з двома швами, звареними в середовищі захисного газу та під флюсом (Труба з двома поздовжніми швами, виготовлена комбінацією способів зварювання, описаних у 3.2.1.2 , перерахування а) ) та b).

3.2.2.10 труба зі спіральним швом, отриманим дуговим зварюванням під флюсом (helical seam submerged arc-welded pipe): Труба зі спіральним швом, виготовлена способом автоматичного дугового зварювання під флюсом, описаним у 3.2.1.2 , перелік а) (ет відомий як спірально-шовна труба).

3.2.3 Типи зварних швів

3.2.3.1 шов, отриманий електрозварюванням (electric weld): Поздовжній зварний шов, отриманий способом електрозварювання, описаним у 3.2.1.1 , перерахування b).

3.2.3.2 шов, отриманий дуговим зварюванням під флюсом (submerged arc-weld): Поздовжній або спіральний шов, отриманий способом дугового зварювання під флюсом, описаним у 3.2.1.2 , перерахування а).

3.2.3.3 шов, отриманий дуговим зварюванням у середовищі захисного газу (gas metal arc-weld): Поздовжній зварний шов, цілком або частково отриманий способом безперервним дуговим зварюванням у середовищі захисного газу, описаним у 3.2.1.2 , перерахунку b).

3.2.3.4 стикувальний шов рулонного або листового прокату (strip/skelp end weld): Шов, що з'єднує кінці рулонного або листового прокату між собою.

3.2.3.5 сполучний шов (jointer weld): Зварювальний шов, що з'єднує два відрізки труб.

3.2.3.6 прихватний шов (tack weld): Шов, що використовується для вирівнювання крайок, що примикають, перед зварюванням заключним швом.

3.2.4 Недосконалості та дефекти

3.2.4.1 Недосконалість : Порушення безперервності або неоднорідність виробу, встановлені методами, описаними в цьому стандарті.

3.2.4.2 Дефект (defect): Недолік, що виключає приймання виробу відповідно до цього стандарту.