Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 15483.0-78

ГОСТ 17261-2008 ГОСТ 3778-98 ГОСТ 3640-94 ГОСТ 25284.8-95 ГОСТ 25284.7-95 ГОСТ 25284.6-95 ГОСТ 25284.5-95 ГОСТ 25284.4-95 ГОСТ 25284.3-95 ГОСТ 25284.2-95 ГОСТ 25284.1-95 ГОСТ 25284.0-95 ГОСТ 25140-93 ГОСТ 23957.2-2003 ГОСТ 23957.1-2003 ГОСТ 23328-95 ГОСТ 22861-93 ГОСТ 21438-95 ГОСТ 21437-95 ГОСТ 19424-97 ГОСТ 15483.10-2004 ГОСТ 1293.0-2006 ГОСТ 1219.1-74 ГОСТ 1219.3-74

ГОСТ 1219.3-74 Бабіти кальцієві. Метод визначення вмісту алюмінію (зі зміною N 1)

ГОСТ 1219.3-74

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БАБІТИ КАЛЬЦІЄВІ

Метод визначення вмісту алюмінію

Lead-calcium bearing all ГОСТ 21877.0-76 ГОСТ 9519.1-77 ГОСТ 15483.1-78 ГОСТ 15483.0-78 ГОСТ 1293.0-83 ГОСТ 1293.3-83 ГОСТ 26880.1-86

ГОСТ 26880.1-86 (СТ РЕВ 5010-85 - СТ РЕВ 5013-85, СТ РЕВ 5509-86, СТ РЕВ 5511-86) Свинець. Атомно-абсорбційний метод аналізу (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 26880.1-86
(СТ РЕВ 5010-85-
СТ РЕВ 5013-85,
СТ РЕВ 5509-86,
СТ
ГОСТ 1219.8-74 ГОСТ 1219.2-74 ГОСТ 860-75 ГОСТ 21877.3-76 ГОСТ 21877.1-76 ГОСТ 21877.9-76 ГОСТ 21877.4-76

ГОСТ 21877.4-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 21877.4-76

Група B59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Бабіти олов'яні та свинцеві

Методи визначення свин ГОСТ 21877.2-76 ГОСТ 21877.10-76

ГОСТ 21877.10-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 21877.10-76

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Бабіти олов'яні та свинцеві

Методи визна ГОСТ 22518.2-77 ГОСТ 22518.4-77 ГОСТ 9519.2-77 ГОСТ 22518.1-77

ГОСТ 22518.1-77 Свинець високої чистоти. Хіміко-спектральний метод визначення домішок (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 22518.1-77

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


Свинець високої чистоти

Хім ГОСТ 15483.11-78 ГОСТ 15483.8-78 ГОСТ 15483.3-78 ГОСТ 15483.6-78

ГОСТ 15483.6-78 (СТ РЕВ 4808-84) Олово. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 15483.6-78
(CT РЕВ 4808-84)

Група В59


МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ОЛОВО

Методи визначення заліза

T ГОСТ 20580.8-80 ГОСТ 20580.2-80 ГОСТ 20580.3-80 ГОСТ 1293.11-83

ГОСТ 1293.11-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Метод визначення телуру (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 1293.11-83

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


Сплави свинцево-сур'янисті

Метод визначення т

ГОСТ 1293.1-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення сурми (із Поправкою, Змінами N 1, 2)


ГОСТ 1293.1-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.

Група В59
ГОСТ 30608-98 ГОСТ 19251.7-93 ГОСТ Р 51014-97 ГОСТ 17261-77 ГОСТ 22518.3-77 ГОСТ 9519.3-77 ГОСТ 8857-77 ГОСТ 15483.4-78 ГОСТ 19251.0-79 ГОСТ 19251.5-79

ГОСТ 19251.5-79 Цинк. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)


ГОСТ 19251.5-79

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ЦИНК

Методи визначення олова

Zinc. Методи tin determination

ГОСТ 20580.1-80 ГОСТ 20580.6-80 ГОСТ 20580.7-80 ГОСТ 20580.4-80

ГОСТ 20580.4-80 (СТ РЕВ 909-78) Свинець. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 20580.4-80 *
(СТ РЕВ 909-78)

Група В59


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Свинець

Методи визначення вісму ГОСТ 9519.0-82 ГОСТ 1293.10-83 ГОСТ 1293.12-83 ГОСТ 1293.5-83 ГОСТ 1293.2-83 ГОСТ 30082-93 ГОСТ 1219.6-74 ГОСТ 1219.0-74 ГОСТ 1219.5-74 ГОСТ 1219.7-74 ГОСТ 21877.5-76 ГОСТ 21877.11-76 ГОСТ 15483.9-78 ГОСТ 15483.7-78 ГОСТ 15483.2-78 ГОСТ 1293.9-78 ГОСТ 15483.5-78 ГОСТ 19251.1-79 ГОСТ 19251.6-79 ГОСТ 19251.4-79 ГОСТ 20580.0-80 ГОСТ 20580.5-80 ГОСТ 1293.7-83

ГОСТ 1293.7-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 1293.7-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.

Група В59

ДЕРЖА ГОСТ 1293.14-83 ГОСТ 1293.4-83 ГОСТ 26880.2-86 ГОСТ 26958-86 ГОСТ 1020-97 ГОСТ 30609-98 ГОСТ 1293.15-90 ГОСТ 1209-90 ГОСТ 1293.16-93 ГОСТ 13348-74 ГОСТ 1320-74 ГОСТ Р 52371-2005

ГОСТ 15483.0-78 Олово. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2)


ГОСТ 15483.0-78

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ОЛОВО

Загальні вимоги до методів аналізу

Tin. General requirements for methods of analysis

ОКСТУ 1709

Дата введення 1980-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

BCБаєв, Т. П. Алманова , Г. М. Власова , BCМєшкова, Л. В. Міщенко , Л. Д. Савілова , Р.Д.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 13.12.78 N 3300

3. ВЗАМІН ГОСТ 15483.0-70

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер пункту
ГОСТ 12.1.004-91
36
ГОСТ 12.1.005-88
19; 32; 33
ГОСТ 12.1.018-93
35
ГОСТ 12.1.019-79
24
ГОСТ 12.1.030-81
25
ГОСТ 12.1.050-86
34
ГОСТ 12.2.032-78
22
ГОСТ 12.2.033-78
22
ГОСТ 12.4.009-83
37
ГОСТ 12.4.021-75
19
ГОСТ 12.4.026-76
26
ГОСТ 860-75
1; 2
ГОСТ 21130-75
25
ГОСТ 22306-77
1
ГОСТ 25086-87
1

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

6. ПЕРЕВИДАННЯ (квітень 1999 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у серпні 1984 р., червні 1989 р. (ІВС 12-84, 10-89)

1. Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу олова всіх марок за ГОСТ 860 на додаток до діючих ГОСТ 25086 та ГОСТ 22306 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. Відбір проб проводять за ГОСТ 860 .

Проби олова високої чистоти обробляють магнітом, промивають соляною кислотою, розведеною 1:2, потім водою і висушують. Під час підготовки метал захищають від безпосереднього дотику пальців рук тонкою поліетиленовою плівкою.

3. (Виключений, Зм. N 1).

4. Масову частку елементів в олові хімічним методом визначають за трьома паралельними навішуванням, в олові високої чистоти - по чотирьох навішуванням.

Масову частку домішок визначають спектральним методом за трьома спектрограмами, хіміко-спектральними — по п'ятнадцяти (за трьома спектрограмами від кожної з п'яти наважок).

Максимальна розбіжність крайніх результатів паралельних визначень не повинна перевищувати розбіжностей, що допускаються, для відповідного інтервалу масової частки визначеного елемента, зазначених у стандарті на методи аналізу.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5-11. (Виключені, Зм. N 1).

12. При фотоколориметричному аналізі кювети вибирають таким чином, щоб вимірювання проводилися в оптимальній області оптичної щільності для відповідного забарвленого з'єднання та даного приладу.

13. При спектральному аналізі ширину щілини і проміжну діафрагму вибирають таким чином, щоб почорніння ліній були оптимальними для рекомендованих фотопластинок і спектрографа, що використовується.

14. Прояви фотопластинок при спектральному аналізі проводять при температурі розчинів 18-20 °С.

15. (Виключений, Изм. N 1).

16. При аналізі олова високої чистоти користуються посудом із кварцу або фторопласту.

Посуд перед застосуванням миють послідовно: хромовою сумішшю, водою, соляною кислотою, знову водою, дистильованою водою та бідистилятом.

Чистий посуд зберігають у боксах із плексигласу або під скляним ковпаком.

17. Аналіз олова високої чистоти проводять у приміщенні, система вентиляції та все обладнання якого виключають можливості внесення забруднень у пробу та реактиви.

18. (Виключений, Изм. N 1).

19. Вентиляція лабораторних приміщень має бути припливно-витяжною з механічним спонуканням. Повітря слід відсмоктувати джерел можливого виділення шкідливих газів. Вентиляційні системи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021 та створювати метеорологічні умови та інші фактори, що визначають стан повітря робочої зони, що відповідають ГОСТ 12.1.005.

20. Кожне джерело збудження спектрів повинно бути поміщене всередині пристроїв, обладнаних місцевою вентиляцією для видалення шкідливих речовин та захисними екранами для запобігання опіку ультрафіолетовими променями.

21. Підготовка проб до аналізу (подрібнення, перемішування з вугільним порошком) повинна проводитись у витяжних шафах або боксах, обладнаних вентиляційним пристроєм.

22. Робоче місце при виконанні аналізів має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032 та ГОСТ 12.2.033.

23. На робочих місцях не допускається присутність обладнання, яке не використовується під час проведення аналізів.

24. Умови електробезпеки на робочих місцях мають відповідати ГОСТ 12 .1.019, вимогам правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим Держенергонаглядом.

25. Усі електроустаткування, електроінструменти та механізми, які можуть опинитися під напругою, повинні бути забезпечені пристроєм для заземлення, що відповідає вимогам ГОСТ 12 .1.030, позначені за ГОСТ 21130 відповідно до вимог правил улаштування електроустановок, затверджених Держенергонаглядом.

26. Елементи обладнання, установок та приміщень повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори та обладнані знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026*.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 12.4.026-2001. - Примітка виробника бази даних.

27. Роботи з легкозаймистими та горючими рідинами повинні проводитися у витяжній шафі при працюючій вентиляції, вимкнених газових пальниках та електронагрівальних приладах.

28. Утилізацію, знешкодження та знищення відходів від виробничих аналізів, що надають шкідливу дію на організм людини, необхідно здійснювати відповідно до нормативної документації, затвердженої в установленому порядку та узгодженої з органами санітарного нагляду МОЗ СРСР та яка виключає попадання шкідливих та небезпечних речовин у навколишнє середовище ( повітря, ґрунт, вода).

29-31. (Виключені, Зм. N 2).

32. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони має здійснюватися згідно з ГОСТ 12.1.005.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

33. Мікроклімат лабораторних приміщень слід контролювати за ГОСТ 12.1.005.

34. Рівень шуму на робочих місцях лабораторних приміщень слід контролювати за ГОСТ 12.1.050.

35. Електростатичні властивості матеріалів слід визначати за ГОСТ 12.1.018.

36. Вимоги пожежної безпеки лабораторних приміщень повинні відповідати ГОСТ 12.1.004.

37. Залежно від джерела виникнення пожежі в лабораторіях, які виконують аналізи на визначення домішок у олові, слід застосовувати засоби пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.4.009.

19-37. (Введені додатково, Зм. N 1).