ГОСТ 15483.0-78
ГОСТ 1219.3-74 Бабіти кальцієві. Метод визначення вмісту алюмінію (зі зміною N 1)
ГОСТ 1219.3-74
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БАБІТИ КАЛЬЦІЄВІ
Метод визначення вмісту алюмінію
Lead-calcium bearing all
ГОСТ 21877.0-76 ГОСТ 9519.1-77 ГОСТ 15483.1-78 ГОСТ 15483.0-78 ГОСТ 1293.0-83 ГОСТ 1293.3-83 ГОСТ 26880.1-86ГОСТ 26880.1-86 (СТ РЕВ 5010-85 - СТ РЕВ 5013-85, СТ РЕВ 5509-86, СТ РЕВ 5511-86) Свинець. Атомно-абсорбційний метод аналізу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 26880.1-86
(СТ РЕВ 5010-85-
СТ РЕВ 5013-85,
СТ РЕВ 5509-86,
СТ
ГОСТ 21877.4-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 21877.4-76
Група B59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Бабіти олов'яні та свинцеві
Методи визначення свин
ГОСТ 21877.2-76 ГОСТ 21877.10-76ГОСТ 21877.10-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 21877.10-76
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Бабіти олов'яні та свинцеві
Методи визна
ГОСТ 22518.2-77 ГОСТ 22518.4-77 ГОСТ 9519.2-77 ГОСТ 22518.1-77ГОСТ 22518.1-77 Свинець високої чистоти. Хіміко-спектральний метод визначення домішок (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 22518.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Свинець високої чистоти
Хім
ГОСТ 15483.11-78 ГОСТ 15483.8-78 ГОСТ 15483.3-78 ГОСТ 15483.6-78ГОСТ 15483.6-78 (СТ РЕВ 4808-84) Олово. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15483.6-78
(CT РЕВ 4808-84)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ОЛОВО
Методи визначення заліза
T
ГОСТ 20580.8-80 ГОСТ 20580.2-80 ГОСТ 20580.3-80 ГОСТ 1293.11-83ГОСТ 1293.11-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Метод визначення телуру (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.11-83
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Сплави свинцево-сур'янисті
Метод визначення т
ГОСТ 1293.1-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення сурми (із Поправкою, Змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.1-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.
Група В59
ГОСТ 19251.5-79 Цинк. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 19251.5-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ЦИНК
Методи визначення олова
Zinc. Методи tin determination
ГОСТ 20580.1-80 ГОСТ 20580.6-80 ГОСТ 20580.7-80 ГОСТ 20580.4-80ГОСТ 20580.4-80 (СТ РЕВ 909-78) Свинець. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 20580.4-80 *
(СТ РЕВ 909-78)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Свинець
Методи визначення вісму
ГОСТ 9519.0-82 ГОСТ 1293.10-83 ГОСТ 1293.12-83 ГОСТ 1293.5-83 ГОСТ 1293.2-83 ГОСТ 30082-93 ГОСТ 1219.6-74 ГОСТ 1219.0-74 ГОСТ 1219.5-74 ГОСТ 1219.7-74 ГОСТ 21877.5-76 ГОСТ 21877.11-76 ГОСТ 15483.9-78 ГОСТ 15483.7-78 ГОСТ 15483.2-78 ГОСТ 1293.9-78 ГОСТ 15483.5-78 ГОСТ 19251.1-79 ГОСТ 19251.6-79 ГОСТ 19251.4-79 ГОСТ 20580.0-80 ГОСТ 20580.5-80 ГОСТ 1293.7-83ГОСТ 1293.7-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.7-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.
Група В59
ДЕРЖА
ГОСТ 1293.14-83 ГОСТ 1293.4-83 ГОСТ 26880.2-86 ГОСТ 26958-86 ГОСТ 1020-97 ГОСТ 30609-98 ГОСТ 1293.15-90 ГОСТ 1209-90 ГОСТ 1293.16-93 ГОСТ 13348-74 ГОСТ 1320-74 ГОСТ Р 52371-2005ГОСТ 15483.0-78 Олово. Загальні вимоги до методів аналізу (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 15483.0-78
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ОЛОВО
Загальні вимоги до методів аналізу
Tin. General requirements for methods of analysis
ОКСТУ 1709
Дата введення 1980-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
BCБаєв,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
ГОСТ 12.1.004-91 | 36 |
ГОСТ 12.1.005-88 | 19; 32; 33 |
ГОСТ 12.1.018-93 | 35 |
ГОСТ 12.1.019-79 | 24 |
ГОСТ 12.1.030-81 | 25 |
ГОСТ 12.1.050-86 | 34 |
ГОСТ 12.2.032-78 | 22 |
ГОСТ 12.2.033-78 | 22 |
ГОСТ 12.4.009-83 | 37 |
ГОСТ 12.4.021-75 | 19 |
ГОСТ 12.4.026-76 | 26 |
ГОСТ 860-75 | 1; 2 |
ГОСТ 21130-75 | 25 |
ГОСТ 22306-77 | 1 |
ГОСТ 25086-87 | 1 |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)
6. ПЕРЕВИДАННЯ (квітень 1999 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у серпні 1984 р., червні 1989 р. (ІВС 12-84, 10-89)
1. Цей стандарт встановлює загальні вимоги до методів аналізу олова всіх марок за
(Змінена редакція, зміна N 1).
2. Відбір проб проводять за
Проби олова високої чистоти обробляють магнітом, промивають соляною кислотою, розведеною 1:2, потім водою і висушують. Під час підготовки метал захищають від безпосереднього дотику пальців рук тонкою поліетиленовою плівкою.
3. (Виключений, Зм. N 1).
4. Масову частку елементів в олові хімічним методом визначають за трьома паралельними навішуванням, в олові високої чистоти - по чотирьох навішуванням.
Масову частку домішок визначають спектральним методом за трьома спектрограмами, хіміко-спектральними — по п'ятнадцяти (за трьома спектрограмами від кожної з п'яти наважок).
Максимальна розбіжність крайніх результатів паралельних визначень не повинна перевищувати розбіжностей, що допускаються, для відповідного інтервалу масової частки визначеного елемента, зазначених у стандарті на методи аналізу.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
5-11. (Виключені, Зм. N 1).
12. При фотоколориметричному аналізі кювети вибирають таким чином, щоб вимірювання проводилися в оптимальній області оптичної щільності для відповідного забарвленого з'єднання та даного приладу.
13. При спектральному аналізі ширину щілини і проміжну діафрагму вибирають таким чином, щоб почорніння ліній були оптимальними для рекомендованих фотопластинок і спектрографа, що використовується.
14. Прояви фотопластинок при спектральному аналізі проводять при температурі розчинів 18-20 °С.
15. (Виключений, Изм. N 1).
16. При аналізі олова високої чистоти користуються посудом із кварцу або фторопласту.
Посуд перед застосуванням миють послідовно: хромовою сумішшю, водою, соляною кислотою, знову водою, дистильованою водою та бідистилятом.
Чистий посуд зберігають у боксах із плексигласу або під скляним ковпаком.
17. Аналіз олова високої чистоти проводять у приміщенні, система вентиляції та все обладнання якого виключають можливості внесення забруднень у пробу та реактиви.
18. (Виключений, Изм. N 1).
19. Вентиляція лабораторних приміщень має бути припливно-витяжною з механічним спонуканням. Повітря слід відсмоктувати джерел можливого виділення шкідливих газів. Вентиляційні системи повинні відповідати вимогам
20. Кожне джерело збудження спектрів повинно бути поміщене всередині пристроїв, обладнаних місцевою вентиляцією для видалення шкідливих речовин та захисними екранами для запобігання опіку ультрафіолетовими променями.
21. Підготовка проб до аналізу (подрібнення, перемішування з вугільним порошком) повинна проводитись у витяжних шафах або боксах, обладнаних вентиляційним пристроєм.
22. Робоче місце при виконанні аналізів має відповідати вимогам
23. На робочих місцях не допускається присутність обладнання, яке не використовується під час проведення аналізів.
24. Умови електробезпеки на робочих місцях мають відповідати
25. Усі електроустаткування, електроінструменти та механізми, які можуть опинитися під напругою, повинні бути забезпечені пристроєм для заземлення, що відповідає вимогам
26. Елементи обладнання, установок та приміщень повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори та обладнані знаками безпеки відповідно до
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 12.4.026-2001. - Примітка виробника бази даних.
27. Роботи з легкозаймистими та горючими рідинами повинні проводитися у витяжній шафі при працюючій вентиляції, вимкнених газових пальниках та електронагрівальних приладах.
28. Утилізацію, знешкодження та знищення відходів від виробничих аналізів, що надають шкідливу дію на організм людини, необхідно здійснювати відповідно до нормативної документації, затвердженої в установленому порядку та узгодженої з органами санітарного нагляду МОЗ СРСР та яка виключає попадання шкідливих та небезпечних речовин у навколишнє середовище ( повітря, ґрунт, вода).
29-31. (Виключені, Зм. N 2).
32. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони має здійснюватися згідно з
(Змінена редакція, Зм. N 2).
33. Мікроклімат лабораторних приміщень слід контролювати за
34. Рівень шуму на робочих місцях лабораторних приміщень слід контролювати за
35. Електростатичні властивості матеріалів слід визначати за
36. Вимоги пожежної безпеки лабораторних приміщень повинні відповідати
37. Залежно від джерела виникнення пожежі в лабораторіях, які виконують аналізи на визначення домішок у олові, слід застосовувати засоби пожежогасіння згідно з
19-37. (Введені додатково, Зм. N 1).