ГОСТ 19251.5-79 Цинк. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 19251.5-79

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ЦИНК

Методи визначення олова

Zinc. Методи tin determination

ГОСТ 19251.2-79 (ІСО 713-75, ІСО 1054-75) Цинк. Метод визначення свинцю та кадмію (зі Змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 19251.2-79
(ІСО 713-75,
ISO 1054-75)

Група В59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ЦИНК

Метод визначення свинцю та кадмію

Zinc. Метод cadmium and lead determination

ОКСТУ 1709

Дата введення 1980-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

В. І. Лисенко, Л. І. Максай , Р. Д. Коган , В. А. Колесникова , Н. А. Романенко , Р.А.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 09.08.79 N 3077

3. Зміна N 3 прийнята Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 7 від 26.04.95)

За ухвалення проголосували:

4. Стандарт повністю відповідає стандартам ISO 713-75, ISO 1054-75

5. ВЗАМІН ГОСТ 19251.2-73

6. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

7. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

8. ПЕРЕВИДАННЯ (лютий 1998 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в жовтні 1984 р., квітні 1989 р., червні 1996 р. (ІВД 1-85, 7-89, 9-96)


Цей стандарт встановлює полярографічний метод визначення свинцю (при масовій частці свинцю від 0,001 до 2,5%) та кадмію (при масовій частці кадмію від 0,0005 до 0,3%).

Метод заснований на одночасному полярографічному визначенні свинцю і кадмію в кислому натрієво-хлоридному розчині відповідно при потенціалах напівхвиль мінус 0,47 і мінус 0,67 по відношенню до насиченого каломельного електроду.

Чутливість методу визначення свинцю на осцилографічному полярографі 0,08 мг/дм , на змінно-струмовому - 0,04 мг/дм чутливість визначення кадмію на осцилографічному полярографі 0,05 мг/дм , на змінно-струмовому - 0,02 мг/дм .

При масовій частці кадмію понад 0,01% допускається полярографування кадмію на хлоридно-аміачному тлі при потенціалі напівхвилі мінус 0,85 по відношенню до насиченого каломельного електроду.

Стандарт повністю відповідає стандартам ISO 713-75 та ISO 1054-75.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу та вимоги безпеки - за ГОСТ 19251.0 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Полярограф осцилографічний чи полярограф змінного струму.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:3.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 та розведена 2:1.

Водню пероксид по ГОСТ 10929 .

Гідразин дигідрохлорид за ГОСТ 22159 або фосфорноватистокислий натрій за ГОСТ 200 .

Натрій хлористий згідно з ГОСТ 4233 , що не містить свинцю, та розчин 200 г/дм у склянку місткістю 2 дм. поміщають 400 г хлористого натрію, додають 10 см соляної кислоти, доводять до об'єму 2 дм водою та перемішують.

Фоновий електроліт: у склянку місткістю 2 дм. поміщають 400 г хлористого натрію, 10 г дигідрохлориду гідразину, доливають 10 см соляної кислоти, розбавляють водою до об'єму 2 дм і перемішують.

Допускається застосування фонового електроліту наступного складу: у склянку місткістю 2 дм. поміщають 500 г хлористого натрію, 10 г фосфорноватистокислого натрію, доливають 7 см соляної кислоти, розбавляють водою до об'єму 2 дм і перемішують.

Свинець марки С1 за ГОСТ 3778 *.
_______________
* Діє ГОСТ 3778-98 . - Примітка "КОДЕКС".

Кадмій марки КД0 за ГОСТ 1467 .

Стандартні розчини свинцю та кадмію.

Розчин А: навішування дрібно нарізаного свинцю масою 1,0000 г та кадмію 0,2000 г поміщають у склянку місткістю 1 дм , розчиняють при нагріванні 30 см азотної кислоти, розведеної 1:3, і випарюють насухо; доливають 10 см соляної кислоти та випарюють насухо. Випарювання з 10 см соляної кислоти повторюють ще двічі. До залишку додають 600 см розчину хлористого натрію, нагрівають до розчинення солі, охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доводять до мітки цим розчином і перемішують.

1 см стандартного розчину, А містить 1 мг свинцю та 0,2 мг кадмію.

Розчин Б: навішування дрібно нарізаного свинцю масою 0,1000 г та 0,0500 г кадмію поміщають у склянку місткістю 1 дм , розчиняють при нагріванні 30 см азотної кислоти, розведеної 1:3, і далі аналіз проводять як зазначено у методиці приготування стандартного розчину А.

1 см стандартного розчину Б містить 0,1 мг свинцю та 0,05 мг кадмію.

Аміак водний за ГОСТ 3760 .

Натрій сірчистокислий за ГОСТ 195 .

Желатин харчовий за ГОСТ 11293 , розчин 5 г/дм .

Стандартний розчин кадмію: навішування кадмію масою 0,2500 г розчиняють у 20 см азотної кислоти 1:3. Переводять у мірну колбу місткістю 500 см , доводять водою до мітки та перемішують.

1 см стандартного розчину кадмію містить 0,5 мг кадмію.

Градуювальні розчини кадмію: у шість конічних колб місткістю 100 см поміщають по 2,5 см розчину хлористого цинку, 0; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0 та 3,0 см стандартного розчину кадмію, по 20 см соляної кислоти та 0,5 см азотної кислоти, нагрівають, додають по 15 см води і кип'ятять до видалення оксидів азоту. Охолоджують та переводять у мірні колби місткістю 100 см. . Додають по 40 см аміаку, 0,5 г сульфіту натрію, 2,5 см розчину желатину. Доводять до мітки водою та перемішують.

Градуювальні розчини кадмію містять 0; 1,0; 2,5; 5; 10 та 15 мг/дм кадмію.

Цинк хлористий ГОСТ 4529 безводний.

Цинк чистотою 99,99%, металевий порошок чи тонка стружка.

Розчин солі хлористого цинку із вмістом 200 г/дм цинку: готують із хлористого цинку або з цинку.

Приготування розчину хлористого цинку із солі: 800 г хлористого цинку поміщають у колбу місткістю 3 дм. і розчиняють при перемішуванні 500 см води, дотримуючись обережності (розчин сильно розігрівається). Додають 20 см соляної кислоти, 35-40 г металевого цинку і перемішують протягом 30 хв (очищення від домішок свинцю та кадмію). Розчин фільтрують через скляний фільтр N 2 (на фільтр додають близько 2 г цинку порошку) без створення розрядження. Фільтрат збирають у склянку місткістю 1 дм. . 5 см фільтрату випарюють і визначають свинець та кадмій. За наявності цих елементів у розчині фільтрат переливають у колбу, в якій проводили очищення від домішок, додають 10 см соляної кислоти та очищення цинком повторюють. Після очищення та фільтрування цинковий розчин розбавляють водою до об'єму 2 дм. і перемішують.

Приготування розчину хлористого цинку з металевого цинку: 400 г цинку у вигляді порошку (стружки) поміщають у колбу місткістю 3 дм і розчиняють 50 см соляної кислоти, розведеної 2:1, а потім (у міру зниження швидкості розчинення цинку) додають порціями по 25-30 см концентровану соляну кислоту при частому перемішуванні. На розчинення цинку витрачається близько 1,2 дм соляної кислоти. Після того, як на дні колби залишиться близько 25-30 г цинку, додають 25-30 г порошку цинку, 20 см соляної кислоти і продовжують очищення до розчинення приблизно половини порошку цинку. Розчин фільтрують та перевіряють на чистоту, як зазначено вище. Фільтрат розбавляють до об'єму 2 дм. водою.

Градуювальні розчини свинцю та кадмію: у 13 конічних колб місткістю по 100 см відмірюють відповідно до табл.1 стандартні розчини А або Б розчин хлористого цинку і випарюють до вологого залишку. Доливають по 45-50 см фонового електроліту, нагрівають до розчинення солей, охолоджують, переводять у мірні колби місткістю 200 см. , розбавляють до мітки фоновим електролітом і перемішують.

Зміст свинцю та кадмію в градуювальних розчинах зазначено в табл.1.

Таблиця 1

Розчини 1-7 застосовують при аналізі цинку, що містить 0,02% і менше свинцю, 0,01% і менше кадмію, а розчини 8-13 - для аналізу цинку з більшим вмістом цих домішок. Градуювальні розчини 1, 4 та 8 є контрольними дослідами з реактивами.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку цинку, відібрану в залежності від масової частки свинцю та кадмію, за табл.2, завадять у конічну колбу місткістю 100-250 см , додають невеликими порціями відповідний обсяг соляної кислоти, розведеної 2:1, і розчинення ведуть спочатку без нагрівання, а потім при нагріванні. Після розчинення проби додають близько 0,5 см. пероксиду водню та випарюють до вологого залишку.

Таблиця 2

До залишку доливають 25 чи 50 см фонового електроліту, нагрівають до розчинення солей, охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 50 або 100 см. (табл.2), доводять до мітки фоновим електролітом і перемішують.

Одночасно з цим проводять контрольні проби на реактиви, що застосовуються: в конічні колби місткістю 100 см поміщають по 12,5 см розчину хлористого цинку (для навішування 2,5000 г), 5 см (Для навішування 1,0000 г) або 2,5 см (Для навішування 0,5000 г), доливають відповідно 60; 20 та 15 см соляної кислоти, розведеної 2:1, потім 0,5 см пероксиду водню та випарюють до початку кристалізації хлористого цинку. До залишку доливають 25 чи 50 см фонового електроліту; нагрівають до розчинення солей, охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 50 або 100 см. , як зазначено вище.

Частину розчину проби (аналогічно контрольного досвіду) заливають у полярографічну комірку і проводять полярографування свинцю і кадмію відповідно при потенціалах напівхвиль мінус 0,47 і мінус 0,67 відносно насиченого каломельного електрода і оптимальних значеннях діапазону струму. В аналогічних умовах полярографують відповідні градуювальні розчини. Полярографування із застосуванням полярографа змінного струму проводять при періоді капання ртуті з капіляра 1-2,5 с та оптимальних значеннях діапазону струму.

Зі значень висот хвиль визначається елемента віднімають значення висот хвиль контрольного досвіду і розраховують вміст свинцю і кадмію.

(Змінена редакція, Зм. N 2,

3).

3.2. При масовій частці кадмію більше 0,01% допускається полярографування кадмію на хлоридно-аміачному фоні. Наважку цинку масою 0,5000 г поміщають у конічну колбу місткістю 100 см. , обережно, невеликими порціями, додають 20 см соляної кислоти та 0,5 см азотної кислоти і розчиняють спочатку без нагрівання, а потім при нагріванні. Після повного розчинення проби додають 15 см. води та кип'ятять до видалення оксидів азоту. Охолоджують та переводять у мірну колбу місткістю 100 см. . Додають 40 см аміаку, 0,5 г сульфіту натрію, 2,5 см розчину желатину. Доводять до мітки водою та перемішують. Отриманому розчину дають відстоятись до осадження гідроксиду.

Частину розчину проби (контрольного досвіду) заливають у полярографічний осередок і полярографують кадмій при потенціалі напівхвилі мінус 0,85 відносно насиченого каломельного електрода при оптимальних значеннях діапазону струму. В аналогічних умовах полярографують відповідні градуювальні розчини кадмію. Полярографування із застосуванням полярографа змінного струму проводять при періоді капання ртуті з капіляра 1-2,5 с та оптимальних значеннях діапазону струму.

Зі значень висот хвиль кадмію віднімають значення висот хвиль контрольного досвіду і обчислюють вміст кадмію.

(Введений додатково, Зм. N 2).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку свинцю чи кадмію ( ), %, обчислюють за формулою

,

де - Висота хвилі обумовлюваного елемента в розчині проби, мм;

- Об'єм мірної колби, см ;

- Концентрація обумовлюваного елемента в градуювальному розчині, мг/дм ;

- Висота хвилі обумовлюваного елемента в градуювальному розчині, мм;

- Маса навішування, г

.

4.2. Абсолютні значення різниць результатів двох паралельних визначень (показник збіжності) та результатів аналізів (показник відтворюваності) з довірчою ймовірністю 0,95 не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, зазначених у табл.3.

Таблиця 3

(Змінена редакція, Зм. N 2).