ГОСТ 25284.4-95
ГОСТ 1219.3-74 Бабіти кальцієві. Метод визначення вмісту алюмінію (зі зміною N 1)
ГОСТ 1219.3-74
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БАБІТИ КАЛЬЦІЄВІ
Метод визначення вмісту алюмінію
Lead-calcium bearing all
ГОСТ 21877.0-76 ГОСТ 9519.1-77 ГОСТ 15483.1-78 ГОСТ 15483.0-78 ГОСТ 1293.0-83 ГОСТ 1293.3-83 ГОСТ 26880.1-86ГОСТ 26880.1-86 (СТ РЕВ 5010-85 - СТ РЕВ 5013-85, СТ РЕВ 5509-86, СТ РЕВ 5511-86) Свинець. Атомно-абсорбційний метод аналізу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 26880.1-86
(СТ РЕВ 5010-85-
СТ РЕВ 5013-85,
СТ РЕВ 5509-86,
СТ
ГОСТ 21877.4-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 21877.4-76
Група B59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Бабіти олов'яні та свинцеві
Методи визначення свин
ГОСТ 21877.2-76 ГОСТ 21877.10-76ГОСТ 21877.10-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 21877.10-76
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Бабіти олов'яні та свинцеві
Методи визна
ГОСТ 22518.2-77 ГОСТ 22518.4-77 ГОСТ 9519.2-77 ГОСТ 22518.1-77ГОСТ 22518.1-77 Свинець високої чистоти. Хіміко-спектральний метод визначення домішок (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 22518.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Свинець високої чистоти
Хім
ГОСТ 15483.11-78 ГОСТ 15483.8-78 ГОСТ 15483.3-78 ГОСТ 15483.6-78ГОСТ 15483.6-78 (СТ РЕВ 4808-84) Олово. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15483.6-78
(CT РЕВ 4808-84)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ОЛОВО
Методи визначення заліза
T
ГОСТ 20580.8-80 ГОСТ 20580.2-80 ГОСТ 20580.3-80 ГОСТ 1293.11-83ГОСТ 1293.11-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Метод визначення телуру (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.11-83
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Сплави свинцево-сур'янисті
Метод визначення т
ГОСТ 1293.1-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення сурми (із Поправкою, Змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.1-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.
Група В59
ГОСТ 19251.5-79 Цинк. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 19251.5-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ЦИНК
Методи визначення олова
Zinc. Методи tin determination
ГОСТ 20580.1-80 ГОСТ 20580.6-80 ГОСТ 20580.7-80 ГОСТ 20580.4-80ГОСТ 20580.4-80 (СТ РЕВ 909-78) Свинець. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 20580.4-80 *
(СТ РЕВ 909-78)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Свинець
Методи визначення вісму
ГОСТ 9519.0-82 ГОСТ 1293.10-83 ГОСТ 1293.12-83 ГОСТ 1293.5-83 ГОСТ 1293.2-83 ГОСТ 30082-93 ГОСТ 1219.6-74 ГОСТ 1219.0-74 ГОСТ 1219.5-74 ГОСТ 1219.7-74 ГОСТ 21877.5-76 ГОСТ 21877.11-76 ГОСТ 15483.9-78 ГОСТ 15483.7-78 ГОСТ 15483.2-78 ГОСТ 1293.9-78 ГОСТ 15483.5-78 ГОСТ 19251.1-79 ГОСТ 19251.6-79 ГОСТ 19251.4-79 ГОСТ 20580.0-80 ГОСТ 20580.5-80 ГОСТ 1293.7-83ГОСТ 1293.7-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.7-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.
Група В59
ДЕРЖА
ГОСТ 1293.14-83 ГОСТ 1293.4-83 ГОСТ 26880.2-86 ГОСТ 26958-86 ГОСТ 1020-97 ГОСТ 30609-98 ГОСТ 1293.15-90 ГОСТ 1209-90 ГОСТ 1293.16-93 ГОСТ 13348-74 ГОСТ 1320-74 ГОСТ Р 52371-2005ГОСТ 25284.4-95 Сплави цинкові. Методи визначення свинцю
ГОСТ 25284.4-95
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СПЛАВИ ЦИНКОВІ
Методи визначення свинцю
Zinc alloys. Методи для визначення lead
МКС 71.040.40*
ОКСТУ 1709
____________________
* У покажчику «Національні стандарти» 2008 р.
МКС
Дата введення 1998-01-01
Передмова
1 РОЗРОБЛЕН Донецьким державним інститутом кольорових металів (ДонІЦМ); Міждержавним технічним комітетом МТК 107
ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації
2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 7 ММР від 26 квітня 1995 р.)
За ухвалення проголосували:
Найменування держави | Найменування національного органу зі стандартизації |
Республіка Білорусь | Держстандарт Білорусії |
Республіка Молдова | Молдовастандарт |
російська Федерація | Держстандарт Росії |
Україна | Держстандарт України |
3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації, метрології та сертифікації від 2 січня 1997 р. N 204 міждержавний стандарт
4 ВЗАМІН
1 ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на цинкові сплави та встановлює фотометричний (при масовій частці свинцю від 0,002 до 0,05%) та атомно-абсорбційний (при масовій частці свинцю від 0,0025 до 0,05%) методи визначення свинцю в пробах цих сплавів.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 3118-77 Кислота соляна. Технічні умови
ГОСТ 3760-79 Аміак водний. Технічні умови
ГОСТ 3778-77 * Свинець. Технічні умови
________________
* На території Російської Федерації діє
ГОСТ 4165-78 Мідь (II) сірчанокисла 5-водна. Технічні умови
ГОСТ 4328-77 Натрію гідроксид. Технічні умови
ГОСТ 4461-77 Кислота азотна. Технічні умови
ГОСТ 5817-77 Кислота винна. Технічні умови
ГОСТ 8864-71 Натрію N, N-діетилдітіокарбамат 3-водний. Технічні умови
ГОСТ 10929-76 Водню пероксид. Технічні умови
ГОСТ 20015-88 Хлороформ. Технічні умови
ГОСТ 25284.0-95 Сплави цинкові. Загальні вимоги до методів аналізу
3 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги до методів аналізу - згідно з
4 ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД
4.1 Сутність методу
Метод заснований на екстрагуванні хлороформом діетилдітіокарбамату свинцю з розчину проби, заміщення катіону свинцю катіоном міді та вимірювання оптичної щільності хлороформного розчину діетилдітіокарбамату міді при довжині хвилі 430 нм.
4.2 Апаратура, реактиви та розчини
Спектрофотометр або фотоелектроколориметр.
Кислота винна за
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Суміш кислот: азотну та соляну кислоти змішати щодо 1:1.
Тіоацетамід за нормативною документацією, розчин 20 г/дм .
Залізо металеве відновлене за нормативною документацією.
Розчин нітрату заліза: 1 г металевого заліза розчиняють у 20 см розчину азотної кислоти, переносять розчин у мірну колбу місткістю 1 дм і розбавляють водою до мітки.
Аміак водний за
Діетилдітіокарбамат натрію за
Міді сульфат безводний за
Хлороформ за
Натрію гідроксид за
Свинець металевий - за
Стандартні розчини свинцю
Розчин А: 0,1 г свинцю розчиняють 20 см розчину азотної кислоти, видаляють оксиди азоту при кип'ятінні, розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм , доводять водою до мітки та перемішують.
1 см розчину, містить А 0,0001 г свинцю.
Розчин Б: 10 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см , доливають водою до мітки та перемішують.
1 см розчину містить Б 0,00001 г свинцю.
Фенолфталеїн з нормативної документації, розчин в етанолі, 1
0 г/дм .
4.3 Проведення аналізу
4.3.1 Наважку сплаву масою 1 г поміщають у склянку місткістю 250 см і розчиняють у 25-30 см соляної кислоти. Після припинення реакції розчинення додають кілька крапель азотної кислоти для повного розчинення навішування. Розчин випарюють насухо, додають 50 см. води, 30 см розчину винної кислоти та по краплях аміак до рН 2 (контроль рН проводять за універсальним індикаторним папером). До розчину доливають 1,5-2 см соляної кислоти та води до об'єму 150-200 см . Розчин нагрівають до 90 °C і додають 10 см розчину тіоацетаміду Розчин з осадом витримують у теплому місці на плиті протягом 10-15 хв. Потім додають ще 10 см розчину тіоацетаміду та залишають на 12 год у теплому місці для повної коагуляції осаду.
Осад сульфідів міді та свинцю відфільтровують, промивають 7-8 разів розчином соляної кислоти, осад з фільтром поміщають у фарфоровий тигель, озолюють і прожарюють у печі муфельної при температурі 600 °C. Прожарений осад охолоджують, розчиняють у тиглі 5-6 см суміші кислот, переводять розчин у склянку місткістю 400 см . Доливають водою до 70 см , додають 30 см розчину нітрату заліза, додають води до 150-200 см , нагрівають до 80-90 °С і додають аміак до утворення мідно-аміачного комплексу, поміщають у тепле місце на 15-20 хв до повної коагуляції осаду. Осад відфільтровують на фільтр середньої щільності («біла стрічка») і спочатку промивають гарячим розчином аміаку, потім 2-3 рази — гарячою водою.
Вирву з осадом гідроксидів поміщають у склянку, в якій проводили осадження, і осад розчиняють на фільтрі в 20 см гарячого розчину азотної кислоти, фільтр промивають 2-3 рази гарячою водою. До розчину додають воду до 150-200 см. , нагрівають до 80-90 °З проводять процедуру переосадження до повного видалення міді з розчину (перевірка розчином діетилдітіокарбамату натрію в хлороформі на повноту видалення міді у фільтраті). Після видалення міді розчину осад розчиняють в 10 см гарячого розчину азотної кислоти у склянці, в якій проводили осадження. Розчин кип'ятять до видалення оксидів азоту та
охолоджують.
4.3.2 При масовій частці свинцю від 0,002 до 0,01% розчин переводять у ділильну вирву місткістю 500 см .
4.3.3 При масовій частці свинцю понад 0,01% розчин переводять у мірну колбу місткістю 50 см , доливають водою до мітки та перемішують.
10 см розчину поміщають у ділильну вирву місткістю 500 см .
4.3.4 До ділильної вирви з розчином, отриманим по 4.3.2 або 4.3.3, додають 100 см води, 20 см розчину винної кислоти, 2-3 краплі фенолфталеїну та нейтралізують розчином гідроксиду натрію до появи рожевого забарвлення та додають ще 5 см розчину гідроксиду натрію Додають 5 см розчину діетилдітіокарбамату натрію, 15 см хлороформу і струшують 5 хв.
Після поділу фаз нижній хлороформний шар зливають в іншу ділильну вирву місткістю 150 см. так, щоб у вирву не потрапив водний розчин.
До водної фази, що залишилася, додають ще 5 см хлороформу, струшують 3 хв і після поділу фаз хлороформний шар приєднують до першого екстракту. До об'єднаних екстрактів додають 20 см. розчину нітрату міді та струшують 5 хв. Після поділу фаз пофарбований хлороформний шар відокремлюють і фільтрують через фільтр середньої щільності («біла стрічка») у мірну колбу місткістю 25 см. , фільтр промивають хлороформом, доводять до мітки хлороформом і перемішують.
ють.
4.3.5 Для побудови градуювального графіка в п'ять із шести ділових воронок місткістю 250 см кожна поміщають 2,0; 4,0; 6,0; 8,0 та 10,0 см стандартного розчину Б. У кожну вирву додають води до 100 см , 15 см розчину винної кислоти і далі надходять, як зазначено
4.3.6 Вимірюють оптичну густину розчину проби та розчинів для побудови градуювального графіка при довжині хвилі 430 нм. Розчином порівняння служить розчин, приготований по 4.3.5 і містить свинцю.
За отриманими значеннями оптичної густини та відповідним їм значенням маси свинцю будують градуювальний графік у координатах: значення оптичної густини - маса свинцю, р.
4.4 Обробка результатів
4.4.1 Масову частку свинцю , %, обчислюють за формулою
, (1)
де - Маса свинцю, знайдена за градуювальним графіком, г;
маса навішування проби або маса навішування в аліквотній частині розчину проби, г.
4.4.2 Розбіжність результатів паралельних визначень і результатів аналізу не повинна перевищувати допустимих (при довірчій ймовірності 0,95) значень, наведених у таблиці 1.
Таблиця 1 У відсотках
Масова частка свинцю | Абсолютна розбіжність, що допускається | |||||
результатів паралельних визначень свинцю | результатів аналізу свинцю | |||||
Від | 0,002 | до | 0,006 | увімкн. | 0,0006 | 0,0012 |
св. | 0,006 | « | 0,015 | « | 0,0017 | 0,003 |
« | 0,015 | « | 0,05 | « | 0,0025 | 0,005 |
5 АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД
5.1 Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби в розчині соляної кислоти та вимірюванні атомної абсорбції свинцю в полум'ї ацетилен-повітря при довжині хвилі 283,3 або 217,0 нм.
5.2 Апаратура, реактиви та розчини
Атомно-абсорбційний спектрофотометр.
Кислота азотна за
Кислота соляна за
Водню пероксид по
Свинець металевий за
Стандартні розчини свинцю
Розчин А: 0,5 г свинцю розчиняють 20 см розчину азотної кислоти, розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм , доливають водою до мітки та перемішують.
1 см розчину, містить А 0,0005 г свинцю.
Розчин Б: 20 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 100 см додають 10 см розчину (2 моль/дм ) соляної кислоти, доливають водою до мітки і перемішують.
1 см розчину Б містить 0,0001 г свин
ця.
5.3 Проведення аналізу
5.3.1 Наважку проби масою 2 г поміщають у склянку місткістю 300 см , додають 20 см розчину соляної кислоти (1:1) Після закінчення реакції розчинення додають 2 см. пероксиду водню та кип'ятять 5 хв. Розчин охолоджують.
5.3.2 При масовій частці свинцю до 0,02% розчин переносять у мірну колбу місткістю 50 см , доливають водою до мітки та перемішують.
5.3.3 При масовій частці свинцю понад 0,02% 25 см розчину, приготовленого відповідно до 5.3.2, поміщають у мірну колбу місткістю 50 см , доливають водою до мітки та перемішують.
5.3.4 Для побудови градуювального графіка в шість із семи мірних колб місткістю 50 см кожна поміщають 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0 та 5,0 см стандартного розчину Б. У кожну колбу додають по 10 см розчину (2 моль/дм ) соляної кислоти, доливають водою до мітки і перемішують.
Розчин, який не введений свинець, служить розчином контрольного досвіду.
5.3.5 Розчини проби, контрольного досвіду та розчини для побудови градуювального графіка розпилюють у полум'я ацетилен-повітря та вимірюють атомну абсорбцію свинцю при довжині хвилі 283,3 нм або 217,0 нм.
За отриманими значеннями атомної абсорбції та відповідним їм концентраціям свинцю будують градуювальний графік у координатах: значення атомної абсорбції - масова концентрація свинцю, г/см .
Масову концентрацію свинцю в розчині проби та розчині контрольного досвіду визначають за градуювальним графіком.
5.4 Обробка результатів
5.4.1 Масову частку свинцю , %, обчислюють за формулою
, (2)
де - масова концентрація свинцю в розчині проби, знайдена за градуювальним графіком, г/см ;
- масова концентрація свинцю в розчині контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, г/см ;
- Об'єм розчину проби, см ;
- маса навішування проби або маса навішування в аліквотній частині розчину проби, г
.
5.4.2 Розбіжність результатів паралельних визначень та результатів аналізу не повинна перевищувати допустимих (при довірчій ймовірності 0,95) значень, наведених у таблиці 1.