ГОСТ 15483.3-78

ГОСТ 15483.3-78 Олово. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 15483.3-78
(CT РЕВ 4812-84)

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ОЛОВО

Методи визначення миш'яку

Tin. Методи для визначення arsenic

ОКСТУ 1709

Дата введення 1980-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

BCБаєв, Т. П. Алманова , Г. М. Власова , BCМєшкова, Л. В. Міщенко , Л. Д. Савілова , Р.Д.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 13.12.78 N 3300

3. Стандарт відповідає СТ РЕВ 4812-84 у частині фотометричних методів

4. ВЗАМІН ГОСТ 15483.3-70

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

7. ПЕРЕВИДАННЯ (квітень 1999 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в серпні 1984 р., жовтні 1985 р., червні 1989 р. (ІУС 12-84, 1-86, 10-89)


Даний стандарт встановлює фотометричні методи визначення миш'яку (при масовій частці миш'яку від 0,001 до 0,25%), об'ємний метод визначення миш'яку (при масовій частці від 0,001 до 1%) та візуальний колориметричний метод визначення миш'яку (при масовій частці миш'яку від 0,00001 до 0,0001%).

Стандарт відповідає СТ СЭВ 4812 у частині фотометричних методів.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки – за ГОСТ 15483.0 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД З ВІДДІЛЕННЯМ МИШ'ЯКА У ВИГЛЯДІ АРСИНУ

2.1. Сутність методу

Метод заснований на розчиненні проби в соляній, азотній та сірчаній кислотах, відгоні миш'яку у вигляді арсину з солянокислого розчину і подальшому вимірі оптичної щільності миш'яково-молібденової гетерополікислоти на спектрофотометрі при довжині хвилі 840 нм або фотоелектроколориметрі в інтервал00.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.2. Апаратура, реактиви та розчини

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.

Установка для відгону миш'яку (див. креслення), що складається з конічної дистиляційної колби 1 зі шліфовим з'єднанням місткістю 100 см ; запобіжної трубки 2 діаметром 3 мм, довжиною 300 мм; сполучної трубки 3 діаметром 3 мм (довжина вертикальних колін 150 і 250 мм, горизонтального - 80 мм); скляної трубки 4 довжиною 50 мм, діаметром 3 мм з розширеною частиною діаметром 20 мм (цю частину трубки заповнюють ватою, просоченою розчином оцтовокислого свинцю; потемнілу вату замінюють свіжою); трубки діаметром 5 мм 3 мм і довжиною 150 мм, що закінчується в нижній частині капіляром діаметром 0,5 мм; пробірки приймача 6 з носиком довжиною 150 мм та діаметром у верхній частині 15 мм (місткістю нижнього звуженого кінця 1,5 см ); скляного кільця 7 заввишки 8 мм; гумової сполучної трубки 8.

Установка для відгону миш'яку

Кислота соляна за ГОСТ 3118 та розведена 1:1.

Кислота азотна згідно з ГОСТ 4461 .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розчини 0,5 моль/дм , 3 моль/дм , 1:1 та 1:4.

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 , розчин 1 моль/дм , Перед вживанням фільтрують.

Суміш соляної та азотної кислот для розчинення у співвідношенні 3:1, свіжоприготовлена.

Калій йодистий за ГОСТ 4232 розчин з масовою часткою 15%.

Цинк металевий гранульований, без миш'яку.

Ртуть хлорна (сулема), розчин з часткою 1,5%.

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин 0,02 моль/дм .

Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 розчин: 1 г солі розчиняють в 100 см розчину сірчаної кислоти 3 моль/дм .

Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 , розчин з масовою часткою 0,25%, свіжоприготовлений.

Суміш реакційна; готують перед вживанням: змішують 50 см розчину молібденовокислого амонію та 10 см розчину сірчанокислого гідразину і розбавляють водою до 100 см .

Свинець оцтовокислий за ГОСТ 1027 розчин з масовою часткою 5%.

Вата, просочена розчином оцтовокислого свинцю та висушена.

Миш'яку триокис.

Розчини миш'яку стандартні.

Розчин А: 0,0332 г триокису миш'яку розчиняють у 2 см розчину гідроксиду натрію, доливають 20 см води, 3 см розчину сірчаної кислоти 0,5 моль/дм , переносять у мірну колбу місткістю 250 см , доводять водою до мітки та перемішують.

1 см розчину, містить А 1·10 г миш'яку.

Розчин Б; готують у день застосування: 10,0 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 100 см , розбавляють водою до мітки та перемішують.

1 см розчину містить Б 1·10 г миш'яку.

(Змінена редакція, З

м. N 1, 2, 3).

2.3. Проведення аналізу

2.3.1. Наважку олова масою, наведеною в табл.1a, поміщають у склянку місткістю 100 см , доливають 10 см свіжоприготовленої суміші кислот закривають годинниковим склом і нагрівають до повного розчинення навішування. Після знебарвлення до розчину доливають ще 2 см. суміші кислот, 6 см сірчаної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють до виділення парів сірчаного ангідриду. Охолоджують, обмивають стінки склянки водою, перемішують і випарюють знову до виділення парів сірчаного ангідриду. В'язку масу сульфату чотиривалентного олова розчиняють у 10 см води та, якщо масова частка миш'яку перевищує 0,005%, переводять у мірну колбу місткістю 100 см , обмивають склянку і доводять до мітки сірчаною кислотою, розведеною 1:4, перемішують.

Таблиця 1а

Аліквотну частину розчину, відібрану відповідно до табл.1а, переносять у дистиляційну колбу. При використанні всього розчину чи аліквотної частини об'ємом 10 см додають 5 см води, при використанні аліквотної частини об'ємом 5 см додають 5 см розчину сірчаної кислоти (1:4) та 5 см води. До розчину в колбі доливають 15 см розчину соляної кислоти, 2 см розчину йодистого калію та залишають на 20 хв.

Одночасно готують поглинальний розчин: у пробірку приладу вводять 0,4 см 3 моль/дм розчину сірчаної кислоти, 2 см розчину сулеми та дві краплі розчину марганцевокислого калію.

Через 20 хв в колбу приладу додають 5 г цинку і швидко закривають пробкою з трубкою відвідної, зовнішній кінець якої відтягнутий в капіляр. Цим капіляром трубку попередньо вставляють у пробірку з поглинальною рідиною і газ, що виділяється, протягом 1 год пропускають через поглинач. У міру знебарвлення поглинального розчину додають краплями розчин марганцевокислого калію до отримання початкового забарвлення розчину.

Після закінчення відгону прилад розбирають, капіляр залишають у поглинальній рідині, яка повинна зберігати рожеве фарбування. З приймача розчин переводять у колбу місткістю 100 см. , три прийоми обмивають приймач і капіляр 4 см реакційної суміші та 35 см води. Колбу з розчином поміщають у киплячу воду на 15 хв, потім охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 50 см. , доводять до мітки водою та перемішують.

Оптичну щільність розчину вимірюють на спектрофотометрі при довжині хвилі 840 нм або фотоколориметрі, користуючись світлофільтром з областю пропускання від 620 до 660 нм і кюветами з оптимальною товщиною шару. Як розчин порівняння використовують розчин контрольного досвіду (див. п. 2.3.2).

Масу миш'яку в розчині знаходять за градуювальним графіком.

(Змінена редакція, Змін. N 1

2, 3).

2.3.2. Для побудови градуювального графіка в сім із восьми колб місткістю 100 см доливають 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 та 7,0 см стандартного розчину Б, що відповідає 0,01; 0,02; 0,03; 0,04; 0,05; 0,06 та 0,07 мг миш'яку. При перемішуванні доливають до розчину 0,4 см. 3 моль/дм розчину сірчаної кислоти, 2 см розчину сулеми, дві краплі марганцевокислого калію та воду до 40 см .

Колби з розчинами витримують на киплячій водяній бані 5 хв, охолоджують у проточній воді, доливають 4 см реакційної суміші та знову нагрівають у киплячій воді 15 хв. Потім розчини в колбах охолоджують, переводять у мірні колби місткістю 50 см. , доводять до мітки водою, перемішують і вимірюють оптичну щільність розчинів як п. 2.3.1. Розчином порівняння служить розчин, що не містить стандартного розчину миш'яку.

За знайденими значеннями оптичної щільності та відомим вмістом миш'яку будують градуювальний графік.

(Змінена редакція, Змін. N 2

).

2.4. Обробка результатів

2.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса миш'яку, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса навішування олова, що відповідає аліквотній частині розчину, г.

2.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень при довірчій ймовірності 0,95 не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.1.

Таблиця 1

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3. ВІЗУАЛЬНИЙ КОЛОРИМЕТРИЙ МЕТОД

3.1. Сутність методу

Метод ґрунтується на візуальному колориметруванні молібденової сині, що утворюється при взаємодії пятивалентного миш'яку з молібденовокислим амонієм у присутності відновника - сірчанокислого гідразину. Миш'як попередньо відокремлюють відгоном у вигляді арсину.

3.2. Апаратура, реактиви та розчини

Прилад для відгону миш'яку (див. креслення).

Циліндри для колориметрування із притертими пробками.

Кислота соляна особливої чистоти за ГОСТ 14261 та розведена 1:1.

Кислота азотна особливої чистоти згідно з ГОСТ 11125 .

Кислота сірчана особливої чистоти за ГОСТ 14262 , розчини 1 моль/дм та 3 моль/дм .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 , 1 моль/дм розчин (перед вживанням фільтрують).

Суміш соляної та азотної кислот для розчинення у співвідношенні 3:1.

Калій йодистий за ГОСТ 4232 розчин з масовою часткою 15%.

Цинк металевий гранульований, без миш'яку.

Ртуть хлорна (сулема), розчин з часткою 1,5%.

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин 0,02 моль/дм .

Спирт ізоаміловий за ГОСТ 5830 .

Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 двічі перекристалізований: 70 г солі розчиняють в 200 см гарячої води та двічі фільтрують через один і той же фільтр. До розчину доливають 200 см етилового спирту, залишають на 1 год і потім фільтрують через вирву з вакуумом. Отриману сіль знову розчиняють і повторюють кристалізацію, потім промивають на лійці 3-4 рази водою зі спиртом і сушать на повітрі.

1 г солі розчиняють у 100 см розчину сірчаної кислоти 1 моль/дм .

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 розчин з масовою часткою 0,25%.

Суміш молібденова; готують перед застосуванням: змішують 10 см розчину сірчанокислого гідразину, 10 см розчину молібденовокислого амонію та розбавляють водою до 100 см .

Свинець оцтовокислий за ГОСТ 1027 розчин з масовою часткою 5%.

Вата, просочена розчином оцтовокислого свинцю з часткою 5% і висушена.

Ангідрид миш'яковистий.

Розчини миш'яку стандартні.

Розчини, А та Б з масовою концентрацією миш'яку 1·10 та 1·10 г/см відповідно готують, як у п. 2.2, застосовуючи сірчану кислоту особливої чистоти.

Розчин: 10 см розчину Б кількісно переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять водою до мітки та перемішують.

1 см розчину містить 0,001 мг миш'яку.

Вода дистильована за ГОСТ 6709 двічі перегнана.

(Змінена редакція, З

м. N 1, 3).

3.3. Проведення аналізу

3.3.1. Наважку олова масою 1 г поміщають у склянку місткістю 100 см та проводять розкладання проби, як описано у п. 2.3.1. Сульфат чотиривалентного олова розчиняють 10 см води та переносять розчин у дистиляційну колбу приладу, обмиваючи склянку 5 см води у три прийоми. До розчину доливають 15 см соляної кислоти, розведеної 1:1,2 см йодистого калію та залишають на 20 хв.

Одночасно готують поглинальний розчин: у пробірку приладу вводять 0,2 см розчину 3 моль/дм сірчаної кислоти, 1 см розчину сулеми та дві краплі розчину марганцевокислого калію.

Після закінчення 20 хв в колбу приладу додають 5 г цинку, швидко закривають колбу пробкою, з відвідною трубкою з капіляром на кінці, який попередньо опускають в пробірку з поглинальною рідиною. Газ, що виділяється, протягом 1 год пропускають через поглинач. Якщо розчин знебарвиться, додають краплями розчин марганцевокислого калію до отримання початкового забарвлення розчину.

У цей час готують градуировочные розчини. У циліндри з притертими пробками місткістю 25 см , Що мають однаковий діаметр, відбирають 0,1; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8 та 1,0 см стандартного розчину, доливають воду до отримання об'єму 2 см , 0,2 см 3 моль/дм розчину сірчаної кислоти, 1 см розчину сулеми та одну краплю марганцевокислого калію.

Циліндри опускають у киплячу водяну баню на 5 хв і потім охолоджують у проточній воді.

Через 1 годину розбирають прилад. Капіляр залишають у поглинальній рідині (остання має зберігати рожевий колір). Рідину переводять з приймача в циліндр з притертою пробкою, три прийоми обмивають приймач і капіляр 5 см молібденової суміші та ще 2 см води.

У всі циліндри з градуювальними розчинами доливають по 5 см молібденової суміші. Циліндри з випробуваними і градуювальними розчинами (абсолютно безбарвними) поміщають на 15 хв в киплячу воду, після чого охолоджують у проточній воді.

У всі циліндри автоматичною піпеткою доливають по 1 см. ізоамілового спирту, закривають пробками та енергійно збовтують протягом 15 с.

Після розшарування рідин сині забарвлення спиртових шарів випробуваних та градуювальних розчинів порівнюють у відбитому світлі на білому тлі, спостерігаючи збоку. Через всі стадії аналізу паралельно із пробами проводять два контрольні досвіди на забруднення реактивів, які враховують при обробці результатів аналізу.

(Змінена редакція, І

зм. N 1, 3).

3.4. Обробка результатів

3.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса миш'яку в аналізованому розчині, знайдена при порівнянні з градуювальними розчинами, г;

- Маса миш'яку в розчині контрольного досвіду, знайдена при порівнянні з градуювальними розчинами, г;

- Маса навішування олова, р.

3.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень при довірчій ймовірності 0,95 не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.

Таблиця 2

4. ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД З ВІДДІЛЕННЯМ МИШ'ЯКА У ВИГЛЯДІ ХЛОРИДУ

4.1. Сутність методу

Метод заснований на розчиненні проби в суміші з соляною, азотною та сірчаною кислотами, дистиляції хлористого миш'яку з подальшим вимірюванням оптичної щільності миш'яково-молібденової гетерополікислоти на спектрофотометрі при довжині хвилі 840 нм або фотоелектроколориметрі в інтервалі довжин хвиль від 62.

4.2. Апаратура, реактиви та розчини

Спектрофотометр або фотоелектроколориметр з усім приладдям.

Апарат для дистиляції миш'яку.

Кислота соляна згідно з ГОСТ 3118 .

Кислота азотна згідно з ГОСТ 4461 .

Суміш соляної та азотної кислот у співвідношенні 3:1, свіжоприготовлена.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розчини 3 моль/дм та 1:1.

Гідразин сірчанокислий за ГОСТ 5841 розчин з масовою часткою 0,3%, свіжоприготовлений.

Калій бромистий згідно з ГОСТ 4160 .

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328 розчин з масовою часткою 10%; зберігають у поліетиленовому посуді.

Водню перекис за ГОСТ 10929 розчин з масовою часткою 1%.

Маса пориста, не містить миш'яку та окислювальних речовин.

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765 , при необхідності очищений: 70 г солі розчиняють у 400 см гарячої води та розчин фільтрують через щільний фільтр. У розчин додають 250 см етилового спирту і через 2 години кристали відсмоктують на вирві Бюхнера. Отриманий молібденовокислий амоній знову розчиняють і повторюють кристалізацію. Кристали солі сушать на повітрі.

Амоній молібденовокислий, розчин: 1 г солі розчиняють у 100 см розчину сірчаної кислоти 3 моль/дм .

Суміш реакційна: 50 см розчину молібденовокислого амонію розбавляють водою до 450 см , додають 5 см розчину сірчанокислого гідразину, доводять водою до 500 см і перемішують. Суміш готують перед застосуванням.

Миш'яку триокис.

Стандартні розчини миш'яку.

Розчин А: 0,0332 г триокису миш'яку розчиняють у склянці місткістю 100 см в 2 см розчину гідроксиду натрію, доливають 20 см води, 3 см розчину сірчаної кислоти 3 моль/дм , переносять у мірну колбу місткістю 250 см , доводять водою до мітки та перемішують.

1 см розчину, А містить 0,1 мг миш'яку.

Розчин Б: 10 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки водою та перемішують. Розчин Б готують перед застосуванням.

1 см розчину містить 0,01 мг миш'яку.

(Змінена редакція

я, Змін. N 3).

4.3. Проведення аналізу

4.3.1. Наважку олова масою 1 г поміщають у склянку місткістю 100 см , розчиняють у 10 см суміші кислот, що закривають склянку годинниковим склом. Після знебарвлення розчину доливають ще 2 см. суміші кислот, 10 см розчину сірчаної кислоти (1:1), знімають годинникове скло і випарюють до рясного виділення парів сірчаного ангідриду. Після охолодження сірчанокислі солі розчиняють у 10 см води та вміст склянки переносять у дистиляційну колбу, обполіскуючи склянку водою. Об'єм розчину доводять водою приблизно до 50 см , додають кілька шматочків пористої маси, 3 г гідразину сірчанокислого, 1 г бромистого калію і приєднують колбу до дистиляційного приладу. У колбу через лійку доливають 75 см. соляної кислоти та відганяють 2/3 початкового об'єму. Дистилят збирають у високу склянку, в яку налито 25 см розчину перекису водню. Потім дистилят переводять у мірну колбу місткістю 250 см. додають 15 см азотної кислоти, доводять до мітки водою та перемішують.

Залежно від масової частки миш'яку відбирають у високу склянку місткістю 150 см. аліквотну частину розчину відповідно до табл.3.

Таблиця 3

Аліквотну частину розчину випарюють на киплячій водяній бані насухо. Склянку переносять у сушильний шафу і сушать при температурі 130 °C протягом 1 год. До охолодженого залишку додають 30 см реакційної суміші та нагрівають на киплячій водяній бані протягом 10 хв. Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 50 см. , доводять реакційною сумішшю до мітки та перемішують. Вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметр в інтервалі довжин хвиль від 620 до 660 нм або спектрофотометр при довжині хвилі 840 нм. Розчином порівняння є розчин контрольного досвіду. Масу миш'яку в розчині знаходять за градуювальним графіком.

4.3.2. Для побудови градуювального графіка у вісім із дев'яти склянок місткістю 50 см відбирають 0,4; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0 та 12,0 см стандартного розчину Б, що відповідає 0,004; 0,01; 0,02; 0,04; 0,06; 0,08; 0,1 та 0,12 мг миш'яку. На всі склянки наливають по 5 см. азотної кислоти і випарюють на водяній бані насухо, потім поміщають у сушильний шафу і витримують при температурі 130 °C протягом 1 год. Далі надходять, як зазначено в п. 4.3.1. Розчином порівняння служить розчин, що не містить стандартного розчину миш'яку.

За отриманими значеннями оптичної щільності та відповідним їм масовим часткам миш'яку будують градуювальний графік.

4.4. Обробка результатів

4.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса миш'яку в розчині, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса навішування олова, що відповідає аліквотній частині розчину, г.

4.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень при довірчій ймовірності 0,95 не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.1.

Розд.4. (Введений додатково, Зм. N 2).

5. ОБ'ЄМНИЙ БІХРОМАТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД

5.1. Сутність методу

Метод заснований на розчиненні проби в кислоті, відновленні миш'яку до елементарного гіпофосфітом натрію в солянокислому розчині та зворотному титруванні надлишку солі Мору біхроматом калію в присутності фенілантранілової кислоти як індикатор.

5.2. Реактиви та розчини

Кислота соляна за ГОСТ 3118 та розведена 1:3.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 та розведена 1:9.

Перекис водню за ГОСТ 10929 .

Натрій фосфорноватистокислий (гіпофосфіт натрію) згідно з ГОСТ 200 .

Амоній хлористий за ГОСТ 3773 розчин з масовою часткою 5%.

Натрій двовуглекислий за ГОСТ 4201 .

Кислота ортофосфорна за ГОСТ 6552 .

Суміш кислот: 150 см концентрованої сірчаної кислоти доливають до 500 см води, що охолоджують, доливають 150 см ортофосфорної кислоти і доливають водою до 1 дм .

Залізо карбонільне.

Сіль Мора (подвійна сірчанокисла сіль закису заліза та амонію) за ГОСТ 4208 розчин концентрації 0,02 моль/дм ; готують розчиненням 38,5 г солі Мора 5 дм води, що містить 250 см концентрованої сірчаної кислоти.

Дифеніламін з НТД, розчин; готують наступним чином: 1 г дифеніламіну змочують 3-5 см води та розчиняють у 100 см концентрованої сірчаної кислоти.

Фенілантранілова кислота, розчин; готують наступним чином: 0,1 г двовуглекислого натрію розчиняють у 20-40 см води, додають 0,1 г фенілантранілової кислоти, нагрівають, охолоджують і розбавляють водою до 100 см .

Промивна рідина: до 100 см соляної кислоти, розведеної 1:3, додають 1 г натрію гіпофосфіту.

Двохромовокислий калій згідно з ГОСТ 422 розчин концентрації 0,003 моль/дм .

Встановлює масову концентрацію розчину дворомовокислого калію.

У 3-4 колби місткістю 250 см з клапанами Бунзена поміщають по 0,05 г чистого металевого заліза, по 0,5 г двовуглекислого натрію і розчиняють в 40-50 см сірчаної кислоти, розведеної 1:9. Після розчинення заліза розчин кип'ятять і охолоджують, не знімаючи пробки. Потім розчин швидко розбавляють водою до 200 см. , доливають 25 см суміші кислот, дві краплі розчину дифеніламіну і титрують розчином дворомовокислого калію до стійкого синьо-фіолетового фарбування розчину.

Молярну концентрацію ( ) дворомовокислого калію обчислюють за формулою

,

де - Маса навішування металевого заліза, що дорівнює 0,05 г;

- Об'єм розчину дворомовокислого калію, витрачений на титрування, см ;

- Молярна маса еквівалента заліза, що дорівнює 55,85 г/моль.

Масову концентрацію розчину ( ) обчислюють за формулою

,

де - молярна концентрація дворомовокислого калію;

0,015 - кількість миш'яку, що відповідає 1 см розчину дворомовокислого калію концентрації 0,17 моль/дм .

5.3. Проведення аналізу

Наважку олова масою 0,5-5 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см . Для розкладання навішування доливають 20 см концентрованої сірчаної кислоти або 40 см концентрованої соляної кислоти. При розкладанні навішування в соляній кислоті додають розчин перекису водню, не допускаючи відсутності окислювача. Після розчинення навішування розчин кип'ятять до видалення надлишку окислювача, охолоджують, доливають 50 см води і ретельно перемішують, доливають рівний об'єм концентрованої соляної кислоти, 2-3 г натрію гіпофосфіту, закривають колбу зворотним холодильником і нагрівають до кипіння. Слабке кипіння підтримують протягом 30 хв, після чого розчин залишають на теплій плиті до повної коагуляції осаду. Розчин з осадом охолоджують у проточній воді і осад відфільтровують через тампон з фільтробумовної маси, промиваючи колби і осад 5-6 разів промивною рідиною, а потім 8-10 разів розчином хлористого амонію з масовою часткою 5%.

Осад миш'яку разом із фільтробмажною масою кількісно переносять у колбу, де велося осадження, доливають 50 см. сірчаної кислоти, розведеної 1:9, і розчиняють при енергійному струшуванні надлишку дворомовокислого калію, приливаючи його з бюретки по 10-30 см (залежно від змісту миш'яку). Після розчинення миш'яку з бюретки доливають розчин солі Мора до зникнення жовтого забарвлення дворомовокислого калію та деякий надлишок (20-30 см) ). Далі додають 3-4 краплі розчину фенілантранілової кислоти та титрують надлишок солі Мора розчином дворомовокислого калію 0,003 моль/дм до появи рожевого фарбування розчин

а.

5.4. Обробка результатів

5.4.1. Масову частку миш'яку ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - загальний обсяг розчину дворомовокислого калію, витраченого на розчинення миш'яку та титрування надлишку солі Мора, см ;

- об'єм розчину дворомовокислого калію, витраченого на титрування такої ж кількості солі Мору, яка була додана до аналізованого розчину, см .

Примітка. Кількість дворомовокислого калію, витрачене на титрування солі Мора, встановлюють наступним чином: з бюретки доливають у колбу місткістю 250 см така ж кількість солі Мора, яка була додана до аналізованого розчину (20-30 см ), додають 50 см сірчаної кислоти, розведеної 1:9, 3-4 краплі розчину фенілантранілової кислоти і титрують розчином калію дворомовокислого до появи рожевого фарбування розчину;


- масова концентрація розчину дворомовокислого калію по миш'яку, г/см ;

- Маса навішування проби

, М.

5.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.4.

Таблиця 4

Розд.5. (Запроваджено додатково, Зм. N 3).