ГОСТ 15483.4-78
ГОСТ 1219.3-74 Бабіти кальцієві. Метод визначення вмісту алюмінію (зі зміною N 1)
ГОСТ 1219.3-74
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БАБІТИ КАЛЬЦІЄВІ
Метод визначення вмісту алюмінію
Lead-calcium bearing all
ГОСТ 21877.0-76 ГОСТ 9519.1-77 ГОСТ 15483.1-78 ГОСТ 15483.0-78 ГОСТ 1293.0-83 ГОСТ 1293.3-83 ГОСТ 26880.1-86ГОСТ 26880.1-86 (СТ РЕВ 5010-85 - СТ РЕВ 5013-85, СТ РЕВ 5509-86, СТ РЕВ 5511-86) Свинець. Атомно-абсорбційний метод аналізу (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 26880.1-86
(СТ РЕВ 5010-85-
СТ РЕВ 5013-85,
СТ РЕВ 5509-86,
СТ
ГОСТ 21877.4-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 21877.4-76
Група B59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Бабіти олов'яні та свинцеві
Методи визначення свин
ГОСТ 21877.2-76 ГОСТ 21877.10-76ГОСТ 21877.10-76 Бабіти олов'яні та свинцеві. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
ГОСТ 21877.10-76
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Бабіти олов'яні та свинцеві
Методи визна
ГОСТ 22518.2-77 ГОСТ 22518.4-77 ГОСТ 9519.2-77 ГОСТ 22518.1-77ГОСТ 22518.1-77 Свинець високої чистоти. Хіміко-спектральний метод визначення домішок (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 22518.1-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Свинець високої чистоти
Хім
ГОСТ 15483.11-78 ГОСТ 15483.8-78 ГОСТ 15483.3-78 ГОСТ 15483.6-78ГОСТ 15483.6-78 (СТ РЕВ 4808-84) Олово. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15483.6-78
(CT РЕВ 4808-84)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ОЛОВО
Методи визначення заліза
T
ГОСТ 20580.8-80 ГОСТ 20580.2-80 ГОСТ 20580.3-80 ГОСТ 1293.11-83ГОСТ 1293.11-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Метод визначення телуру (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.11-83
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Сплави свинцево-сур'янисті
Метод визначення т
ГОСТ 1293.1-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення сурми (із Поправкою, Змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.1-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.
Група В59
ГОСТ 19251.5-79 Цинк. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 19251.5-79
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ЦИНК
Методи визначення олова
Zinc. Методи tin determination
ГОСТ 20580.1-80 ГОСТ 20580.6-80 ГОСТ 20580.7-80 ГОСТ 20580.4-80ГОСТ 20580.4-80 (СТ РЕВ 909-78) Свинець. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 20580.4-80 *
(СТ РЕВ 909-78)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
Свинець
Методи визначення вісму
ГОСТ 9519.0-82 ГОСТ 1293.10-83 ГОСТ 1293.12-83 ГОСТ 1293.5-83 ГОСТ 1293.2-83 ГОСТ 30082-93 ГОСТ 1219.6-74 ГОСТ 1219.0-74 ГОСТ 1219.5-74 ГОСТ 1219.7-74 ГОСТ 21877.5-76 ГОСТ 21877.11-76 ГОСТ 15483.9-78 ГОСТ 15483.7-78 ГОСТ 15483.2-78 ГОСТ 1293.9-78 ГОСТ 15483.5-78 ГОСТ 19251.1-79 ГОСТ 19251.6-79 ГОСТ 19251.4-79 ГОСТ 20580.0-80 ГОСТ 20580.5-80 ГОСТ 1293.7-83ГОСТ 1293.7-83 Сплави свинцево-сурм'янисті. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1293.7-83 *
______________________
* Позначення стандарту.
Змінена редакція, Змін. N2.
Група В59
ДЕРЖА
ГОСТ 1293.14-83 ГОСТ 1293.4-83 ГОСТ 26880.2-86 ГОСТ 26958-86 ГОСТ 1020-97 ГОСТ 30609-98 ГОСТ 1293.15-90 ГОСТ 1209-90 ГОСТ 1293.16-93 ГОСТ 13348-74 ГОСТ 1320-74 ГОСТ Р 52371-2005ГОСТ 15483.4-78 (СТ РЕВ 4809-84) Олово. Методи визначення міді (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15483.4-78
(СТ РЕВ 4809-84)
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ОЛОВО
Методи визначення міді
Tin. Методи для визначення copper
ОКСТУ 1709
Дата введення 1980-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
BCБаєв,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 4809-84
4. ВЗАМІН
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
ГОСТ 859-78 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 860-75 | 3.2 |
ГОСТ 1027-67 | 2.2 |
ГОСТ 3118-77 | 2.2 |
ГОСТ 3760-79 | 2.2 |
ГОСТ 4461-77 | 2.2; 3.2 |
ГОСТ 5817-77 | 2.2 |
ГОСТ 8864-71 | 2.2 |
ГОСТ 10484-78 | 3.2 |
ГОСТ 15483.0-78 | 1.1 |
ГОСТ 15483.2-78 | 3.2; 3.3.1 |
6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)
7. ПЕРЕВИДАННЯ (квітень 1999 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в серпні 1984 р., жовтні 1985 р., червні 1989 р. (ІУС 12-84, 1-86, 10-89)
Цей стандарт встановлює фотометричний (при масовій частці міді від 0,002 до 0,12%) та атомно-абсорбційний (при масовій частці міді від 0,005 до 0,12%) методи визначення міді в олові всіх марок, крім олова високої чистоти.
Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 4809.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1 Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки – за
(Змінена редакція, зміна N 1).
2. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД
2.1 Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби в суміші соляної та азотної кислот, зв'язуванні олова в комплекс з винною кислотою і фотометричному визначенні вилученого в шар хлороформу комплексного з'єднання міді з діетилдітіокарбаматом свинцю на спектрофотометрі при довжині хвилі 436 нм або фотоелектроколорі00 .
(Змінена редакція, Зм. N 2).
2.2 Апаратура, реактиви та розчини
Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.
Вирви ділильні місткістю 500 і 50 см .
Циліндри або пробірки із притертими пробками.
Кислота азотна за
Кислота соляна згідно з
Суміш соляної та азотної кислот для розчинення у співвідношенні 3:1, свіжоприготовлена.
Аміак водний за
Кислота винна за
Хлороформ (трихлорметан).
Свинець оцтовокислий згідно з
Натрію N, N-діетилдітіокарбамат за
Діетилдітіокарбамінат свинцю, розчин у хлороформі: 0,4 г оцтовокислого свинцю розчиняють у 50 см води та 0,4 г діетилдітіокарбамату натрію розчиняють у 50 см води. Розчини при перемішуванні зливають у ділильну вирву місткістю 500 см. і білий осад, що утворився діетилдітіокарбамінату свинцю розчиняють в 250 см хлороформу струшуванням вмісту вирви протягом 1 хв. Шар хлороформу переносять в іншу ділильну вирву і промивають 150-200 см води, струшуючи вміст лійки. Після поділу рідин шар хлороформу зливають через сухий беззольний фільтр темну суху склянку з притертою пробкою.
Мідь електролітична за
______________
* На території Російської Федерації діє
Розчини міді стандартні.
Розчин А: 0,1000 г міді розчиняють 10 см азотної кислоти, розведеної 1:2, і кип'ятять до видалення оксидів азоту. Потім розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1 дм. , доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину, містить А 1·10 г міді.
Розчин Б; готують у день застосування: 10,0 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 100 см , доводять до мітки водою та перемішують.
1 см розчину містить Б 1·10 г міді.
(Змінена редакція, Змін. N 1, 2
).
2.3 Проведення аналізу
2.3.1. Наважку олова масою 0,5 г поміщають у склянку місткістю 100 см і розчиняють 10 см суміші кислот для розчинення Розчин випарюють до 2-3 см , доливають 3 см концентрованої соляної кислоти, 10 см розчину винної кислоти та підігрівають до розчинення солей, охолоджують.
При масовій частці міді до 0,01% проводять аналіз, використовуючи весь розчин. При вищому вмісті міді розчин переносять у мірну колбу місткістю 50 см. , доводять до мітки водою, перемішують та відбирають аліквотну частину розчину, як зазначено в табл.1.
Таблиця 1
Масова частка міді, % | Аліквотна частина розчину, см |
До 0,01 | Весь розчин |
Св. 0,01 «0,03 | 10,0 |
0,03 0,12 | 5,0 |
Аліквотну частину розчину поміщають у склянку місткістю 50 см та розчин доводять до 10 см водою (якщо на аналіз взято 5,0 см розчину).
Розчин нейтралізують аміаком до рН 1 по універсальному індикаторному папері, переводять у ділильну вирву місткістю 50 см та обмивають склянку 10 см води у три прийоми. До розчину доливають точно відміряні 10 см розчину діетилдітіокарбамату свинцю в хлороформі і струшують 2 хв. Після розшаровування рідин органічний шар зливають у сухий циліндр або пробірку з притертою пробкою.
Оптичну щільність розчину вимірюють на спектрофотометр при довжині хвилі 436 нм або на фотоелектроколориметрі, користуючись світлофільтром з областю світлопропускання в інтервалі довжин хвиль від 430 до 450 нм і кюветами з оптимальною товщиною шару.
Розчином порівняння служить розчин діетилдітіокарбамату свинцю в хлороформі.
Зі значення оптичної щільності розчину проби віднімають значення оптичної щільності розчину контрольного досвіду і за градуювальним графіком знаходять масу міді в розчині.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3)
.
2.3.2. Для побудови градуювального графіка в сім із восьми склянок місткістю 50 см відміряють 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 та 6,0 см стандартного розчину Б, що відповідає 0,005; 0,01; 0,02; 0,03; 0,04; 0,05 та 0,06 мг міді. У всі склянки доливають по 3 см соляної кислоти, нейтралізують аміаком до рН=1 і далі аналіз проводять як у п.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
2.4 Обробка результатів
2.4.1. Масову частку міді ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса міді, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса навішування олова, що відповідає взятій аліквотній частині розчину, г.
2.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень при довірчій ймовірності 0,95 не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.
Таблиця 2
Масова частка міді, % | Абсолютна допускається розбіжність, % |
Від 0,002 до 0,006 | 0,0015 |
Св. 0,006 «0,01 | 0,0025 |
0,01 0,03 | 0,005 |
0,03 0,05 | 0,01 |
0,05 0,12 | 0,02 |
3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД
3.1 Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби в суміші фтористоводневої та азотної кислот з водою та вимірюванні атомної абсорбції міді в полум'ї ацетилен-повітря при довжині хвилі 324,7 нм.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3.2 Апаратура, реактиви та розчини
Спектрометр атомно-абсорбційний.
Склянки з фторопласту місткістю 50 см або чашки платинові місткістю не менше 50 см .
Кислота азотна за
Кислота фтористоводнева згідно з
Олово високої чистоти згідно з
Суміш для розчинення; готують за
Мідь згідно з
Розчин міді стандартний: 0,1000 г міді розчиняють 20 см азотної кислоти, розведеної 1:2, і кип'ятять до видалення оксидів азоту. Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1000 см. , доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить 1·10 г міді.
(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).
3.3 Проведення аналізу
3.3.1. Залежно від масової частки міді навішування олова масою відповідно до табл.3 поміщають у склянку з фторопласту місткістю 50 см або платинову чашку і доливають невеликими порціями 10 см суміші для розчинення. Далі аналіз ведуть, як зазначено у
Таблиця 3
Масова частка міді, % | Маса навішування, г |
Від 0,005 до 0,02 | 1 |
Св. 0,02 «0,12 | 0,5 |
Фотометрування проводять при довжині хвилі 324,7 нм в умовах, зазначених у
Концентрацію міді встановлюють за градуювальним графіком, фотометруючи одночасно з аналізованими розчинами серію розчинів з відомим вмістом міді та контрольного досвіду.
(Змінена редакція, Зм. 1, 2).
3.3.2. Для побудови градуювального графіка в шість склянок з фторопласту або платинові чашки поміщають навішування олова високої чистоти відповідно до табл.3, розчиняють далі в 10 см суміші для розчинення, стежачи за тим, щоб реакція не протікала бурхливо. Після закінчення розчинення вміст склянки нагрівають протягом 1-2 хв, не доводячи до кипіння, і охолоджують.
Отримані розчини переносять у мірну колбу місткістю 50 см. . У п'ять із них відміряють 0,4; 1,0; 1,5; 2,0 та 2,5 см стандартного розчину міді, що відповідає 0,04; 0,1; 0,15; 0,2 та 0,25 мг міді, доводять водою до мітки і перемішують.
Фотометрують розчини, як зазначено у п.
За отриманими середніми значеннями абсорбції та відомими концентраціями міді будують градуювальний графік.
(Змінена редакція, Зм. N 2).
3.4 Обробка результатів
3.4.1.Масову частку міді ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Концентрація фотометрованого розчину, г/см ;
- Концентрація міді в розчині контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, г/см ;
- Об'єм розчину, що фотометрується, см ;
- Маса навішування олова, г
.
3.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень при довірчій ймовірності 0,95 не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.
3.4.1,