ГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 13938.8-78

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕДЬ

Методи визначення олова

Copper. Методи для визначення tin

ГОСТ 13938.10-78 Мідь. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3, 4)

ГОСТ 13938.10-78

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕДЬ

Методи визначення сурми

Copper. Методи для визначення antimony

ОКСТУ 1709

Дата введення 1979-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

Г. П. Гіганов, Є. М. Феднєва , А. А. Бляхман , Є. Д. Шувалова , А. Н. Савельєва

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 24.01.78 N 155

3. ВЗАМІН ГОСТ 13938.10-68

4. Стандарт відповідає міжнародному стандарту ISO 5956-84

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

7. ПЕРЕВИДАННЯ (листопад 1999 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, 4, затвердженими в березні 1979 р., квітні 1983 р., червні 1985 р., квітні 1988 р. (ІУС 5-79, 7 , 8-85, 7-88)


Цей стандарт встановлює фотометричний та атомно-абсорбційний (при масовій частці від 0,0005 до 0,1%) методи визначення сурми в міді марок відповідно до ГОСТ 859 *.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 859-2001 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Фотометричний метод заснований на утворенні забарвленого з'єднання хлоркомплексу сурми (V) з родаміном С (В) в органічній фазі після екстракції хлоркомплексу сурми ізопропіловим ефіром. Оптичну густину розчинів сполуки сурми з родаміном С (В) вимірюють за довжини хвилі 550 мм*.
________________
* Відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

Атомно-абсорбційний метод заснований на вимірюванні поглинання лінії сурми в полум'ї ацетилен-повітря або пропан-бутан-повітря при довжині хвилі 217,6 нм. При вмісті сурми до 0,01% попередньо виділяють її осадженням на гідроксиді заліза та розчиненням осаду в соляній кислоті.

(Змінена редакція, зміна N 4).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки при виконанні аналізів - за ГОСТ 13938.1 .

Розд.1. (Змінена редакція, зміна N 4).

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр з усім приладдям.

Центрифуга з усім приладдям.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 , 1 моль/дм розчин та розведена 7:3.

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 .

Гідроксиламін солянокислий за ГОСТ 5456 , розчин 10 г/дм в 1 моль/дм соляної кислоти (стійкий протягом 3 діб).

Мідь за ГОСТ 859 розчин: 25 г міді розчиняють в 150 см соляної кислоти, додаючи порціями 100 см перекису водню. Щоб уникнути передчасного розкладання перекису водню, розчин постійно охолоджують. Розчин міді переносять у мірну колбу місткістю 500 см і доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 7:3.

Натрій сірчанокислий безводний за ГОСТ 4166 .

Натрій сірчанокислий безводний за ГОСТ 5644 , свіжоприготовлений розчин 10 г/дм .

Водню перекис за ГОСТ 10929 .

Родамін С (В), розчин 0,4 г/дм в 1 моль/дм соляної кислоти.

Церій (IV) сірчанокислий, розчин 42 г/дм готують наступним чином: 4,2 г сірчанокислого церію нагрівають з 5 см сірчаної кислоти до появи парів сірчаної кислоти. До розчину доливають 50 см води, що нагрівають до розчинення солей, охолоджують і переносять у мірну колбу місткістю 100 см . Доливають до мітки водою і перемішують.

Ізопропіловий ефір.

Трихоки сурми.

Сурма по ГОСТ 1089 .

Розчини сурми стандартні.

Розчин А; готують наступним чином: 0,120 г триокису сурми нагрівають з 200 см соляної кислоти, розведеної 7:3, у конічній колбі місткістю 1 дм зі шліфом та дифлегматором до повного розчинення. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 1 дм. і доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 7:3. Такий же розчин може бути приготований із сурми: 0,100 г тонкорастертої сурми поміщають у склянку місткістю 400 см і розчиняють при сильному нагріванні 20 см сірчаної кислоти. Розчин випарюють до об'єму 5 см , охолоджують, додають 200 см соляної кислоти, розведеної 7:3. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 1 дм. , обполіскують склянку соляною кислотою тієї ж концентрації та приєднують до розчину у мірній колбі. Розчин доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 7:3, і перемішують.

1 см розчину містить 0,1 мг сурми.

Розчин Б; готують наступним чином: піпеткою відбирають 25 см розчину, А в мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 7:3, і перемішують.

1 см розчину містить 0,025 мг сурми.

Розчин; готують наступним чином: піпеткою відбирають 20 см розчину Б у мірну колбу місткістю 100 см , доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 7:3, і перемішують.

1 см розчину містить 0,005 мг сурми.

Розчини Б та В стійкі протягом 8 год.

(Змінена редакція, зміна N 4).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку міді масою, вказаною в табл.1, поміщають у склянку місткістю 400 см і розчиняють 50 см соляної кислоти, розведеної 7:3, при додаванні невеликими порціями 15 см перекису водню. Надлишок перекису водню і хлор, що виділився, видаляють кип'ятінням розчину.

Таблиця 1

Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу та доливають до мітки соляною кислотою, розведеною 7:3.

Відмірюють піпеткою 10 см розчину в склянку місткістю 100-150 см , доливають 1 см розчину сірчистокислого натрію та 5 см соляної кислоти, розведеної 7:3, закривають склянку годинниковим склом та нагрівають до кипіння. Розчин відразу ж охолоджують холодною водою (нижче 20 ° С) і додають 4 см розчину сірчанокислого церію (IV). Через 1 хв доливають 10 крапель розчину солянокислого гідроксиламіну, добре перемішують і переносять вміст склянки 50 см води в ділильну вирву місткістю 100-150 см . Відмірюють бюреткою ізопропіловий ефір (див. табл.1) та екстрагують сурму протягом 1 хв. Водний розчин відкидають, екстракт промивають 2 см розчину солянокислого гідроксиламіну протягом 30 с. Після відокремлення водного розчину екстракт промивають 5 см. 1 моль/дм розчину соляної кислоти Відокремлюють водний розчин, а до органічного шару додають 4 см. розчину родаміну і збовтують вміст лійки протягом 30 с. Надлишок розчину родаміну відокремлюють, екстракт зливають у склянку центрифуги та центрифугують протягом 2 хв.

За відсутності центрифуги екстракт зливають у склянку місткістю 100-150 см. , зневоднюють за допомогою 0,5 г сірчанокислого натрію і поміщають у циліндр із притертою пробкою. Оптичну густину екстракту вимірюють при довжині хвилі 550 нм у кюветі з оптимальною товщиною шару.

Розчином порівняння при вимірюванні оптичної густини служить ізопропіловий ефір.

Одночасно проводять два контрольні досвіди з усіма застосовуваними реактивами. Середню величину оптичної щільності контрольного досвіду віднімають із величини оптичної щільності аналізованого розчину.

Масу сурми в розчині встановлюють за градуювальним графіком.

3.2. Побудова градуювальних графіків

Градуювальні графіки будують відповідно до змістів сурми, зазначених у табл.2. Для цього в склянки місткістю 100-150 см відбирають 0; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 та 3,5 см стандартного розчину сурми Б або В та обсяги розчину міді, відповідні табл.2.

Таблиця 2

Розчини розбавляють соляною кислотою, розведеною 7:3, до об'єму 15 см , додають 1 см розчину сірчистокислого натрію, накривають годинниковим склом та нагрівають до кипіння. Далі проводять аналіз, як зазначено у п. 3.1.

За знайденими значеннями оптичної щільності та відповідним їм змістом сурми будують градуювальний графік.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку сурми у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса навішування міді, г;

- Маса сурми, знайдена за градуювальним графіком, мкг;

- Об'єм аналізованого розчину, см ;

- Об'єм аліквотної частини аналізованого розчину, см .

4.2. Розбіжності результатів двох паралельних визначень та двох аналізів не повинні перевищувати значень, наведених у табл.3.

Таблиця 3

(Змінена редакція, зміна N 4).

4.3. Допускається визначення сурми екстракційно-фотометричним методом із застосуванням кристалічного фіолетового або діамантового зеленого.

(Запроваджено додатково, Зм. N 4).

5. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД

5.1. Апаратура, реактиви, розчини

Спектрофотометр атомно-абсорбційний будь-якого типу.

Джерело випромінювання на сурму.

Ацетилен за ГОСТ 5457 .

Пропан-бутан за ГОСТ 20448 .

Повітряний компресор.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 та розчин (1:1), 1 моль/дм .

Кислота соляна за ГОСТ 3118 та розчин (1:1).

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 .

Аміак водний за ГОСТ 3760 та розчин 1:99.

Залізо за ГОСТ 9849 , розчин 25 г/дм у розчині азотної кислоти 1 моль/дм .

Мідь згідно з ГОСТ 859 .

Сурма по ГОСТ 1089 .

Сурма триокис.

Стандартні розчини сурми у разд.2.

5.2. Проведення аналізу

5.2.1. Наважку міді масою 5,0 г (при вмісті сурми до 0,01%) поміщають у склянку місткістю 400 см і розчиняють при нагріванні 25 см розчин азотної кислоти (1:1). Після видалення оксидів азоту доливають 250 см. води та 5 см розчину заліза нагрівають до 60-70 °С. Додають аміак у такій кількості, щоб вся мідь перейшла в аміачний комплекс та ще 5 см .

Залишають при 60 C до коагуляції осаду, після чого фільтрують через фільтр середньої щільності. Промивають осад на фільтрі 2-3 рази гарячим розчином аміаку (1:99).

Розчиняють осад 10 см розчину соляної кислоти (1:1), збираючи фільтрат у мірну колбу місткістю 25 см , і фільтр промивають 2-3 рази гарячою водою. Після охолодження розбавляють водою до мітки та перемішують.

Вимірюють поглинання аналізованого розчину при довжині хвилі 217,7 нм одночасно з розчином контрольного досвіду та розчинами для побудови градуювального графіка.

Масу сурми визначають за градуювальним графіком.

Допускається визначення аналізованого розчину вісмуту (від 0,0005 до 0,005%), олова (від 0,01 до 0,06%) і свинцю (від 0,0005 до 0,005%).

5.2.2. Наважку міді масою 1,0 г (при вмісті сурми понад 0,01%) поміщають у склянку місткістю 100 см і розчиняють 10-15 см розчин азотної кислоти (1:1). Після розчинення навішування доливають 10 см. розчину соляної кислоти (1:1), переводять у мірну колбу місткістю 50 см , розбавляють до мітки розчином соляної кислоти 1 моль/дм і перемішують.

Вимірюють поглинання, як описано у п. 5.2.1.

5.2.3. Для побудови градуювального графіка в сім склянок місткістю до 400 см поміщають 1,0 або 5,0 г міді (залежно від вмісту сурми) і розчиняють відповідно до пп.5.2.1 та 5.2.2. У шість із семи склянок додають 0,25; 0,50; 1,00; 2,00; 3,00 та 5,00 см стандартного розчину Б і проводять аналіз відповідно до п. 5.2.1 або 5.2.2.

За отриманими значеннями оптичної щільності і відповідним концентраціям сурми будують градуювальний графік.

При побудові графіка значення сигналу фонового розчину віднімають значення сигналу кожного стандартного розчину і проводять графік з початку координат.

5.3. Обробка результатів

5.3.1. Масову частку сурми у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса сурми в розчині аналізованої проби, знайдена за градуювальним графіком, мг;

- Маса сурми в розчині контрольного досвіду, мг;

- Маса навішування міді, г;

- Місткість мірної колби, см .

5.3.2. Розбіжності результатів двох паралельних визначень та двох аналізів не повинні перевищувати значень, наведених у табл.3.

Розд.5. (Запроваджено додатково, Зм. N 4).


ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА. (Виключено, Зм. N 4).