ГОСТ 23912-79
ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення нікелю (зі змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 1652.11-77
(ІСО 4742-84)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Метод ГОСТ 15027.11-77 ГОСТ 493-79 ГОСТ 1953.9-79
ГОСТ 1953.9-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення кремнію
ГОСТ 23859.2-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
Bronze fire-re ГОСТ 1953.3-79 ГОСТ 1953.12-79 ГОСТ 1953.6-79 ГОСТ 15027.18-86 ГОСТ 27981.2-88
ГОСТ 27981.2-88 Мідь високої чистоти. Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу
Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу< ГОСТ 15027.5-77
ГОСТ 15027.5-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення нікелю (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення нікелю
ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.6-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення кремнію
ГОСТ 15027.7-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1652.2-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper-zinc ГОСТ 15027.2-77 ГОСТ 1652.8-77 ГОСТ 1652.3-77 ГОСТ 13938.6-78 ГОСТ 13938.7-78 ГОСТ 13938.1-78 ГОСТ 13938.2-78 ГОСТ 13938.4-78 ГОСТ 13938.8-78
ГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper. Методи для визначення tin
ГОСТ 13938.12-78 Мідь. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper. Методи для визначення bismuth ГОСТ 1953.1-79 ГОСТ 613-79 ГОСТ 9716.2-79 ГОСТ 23912-79 ГОСТ 23859.1-79 ГОСТ 23859.4-79 ГОСТ 1953.2-79 ГОСТ 20068.1-79 ГОСТ 9717.3-82 ГОСТ 9717.1-82 ГОСТ 27981.4-88 ГОСТ 28057-89 ГОСТ 6674.5-96 ГОСТ 23859.11-90 ГОСТ 24978-91 ГОСТ 15027.14-77 ГОСТ 15027.10-77
ГОСТ 15027.10-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)
Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.6-77
ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію (із Змінами N 1, 2, 3, із Поправкою)
ГОСТ 15027.9-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
Non-tin bronze.
ГОСТ 13938.11-78
ГОСТ 18175-78
ГОСТ 13938.3-78
ГОСТ 23859.6-79
ГОСТ 1953.4-79
ГОСТ 1953.8-79
ГОСТ 1953.8-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення алюмінію
Tin bronze.
ГОСТ 23859.9-79
ГОСТ 1953.11-79
ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення вісмуту
Tin b
ГОСТ 1953.10-79
ГОСТ 1953.10-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення сурми
Tin
ГОСТ 23859.5-79
ГОСТ 23859.5-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.3-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2)
Bronze fire-resist ГОСТ 1953.14-79
ГОСТ 1953.14-79 Бронзи олов'яні. Метод визначення магнію (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення магнію
Tin bron
ГОСТ 15027.17-86
ГОСТ 27981.6-88
ГОСТ 27981.1-88
ГОСТ 15027.20-88
ГОСТ 17711-93
ГОСТ 1652.1-77
ГОСТ 15027.13-77
ГОСТ 1652.5-77
ГОСТ 15027.1-77
ГОСТ 1652.13-77
ГОСТ 1652.9-77
ГОСТ 15027.3-77
ГОСТ 13938.9-78
ГОСТ 23859.10-79
ГОСТ 193-79
ГОСТ 20068.2-79
ГОСТ 1953.13-79
ГОСТ 23859.7-79
ГОСТ 9716.1-79
ГОСТ 20068.3-79
ГОСТ 24048-80
ГОСТ 9717.2-82
ГОСТ 15027.15-83
ГОСТ 15027.19-86
ГОСТ 27981.3-88
ГОСТ 20068.4-88
ГОСТ 27981.0-88
ГОСТ 13938.15-88
ГОСТ 6674.0-96
ГОСТ 23912-79 Лігатура мідноберилієва. Технічні умови (зі зміною N 1)
ГОСТ 23912-79 *
Група В51
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
ЛІГАТУРА МЕДНОБЕРИЛЬЯВА
Технічні умови
Alley of copper-beryllium. Technical requirements
ОКП 70 2633 1100
Дата введення 1981-01-01
Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 30 листопада 1979 р. N 4604 термін запровадження встановлено з 01.01.81
Обмеження строку дії знято Постановою Держстандарту
* Видання зі Зміною N 1, затвердженим у квітні 1985 р. (ІУС 7-85)
Цей стандарт поширюється на меднобериллієву лігатуру, що виготовляється для потреб народного господарства та експорту.
Мідноберилієва лігатура призначена для виробництва берилійвмісних бронз.
1. МАРКИ ТА ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
1.1. Меднобериллієву лігатуру виготовляють марок МБ-1 та МБ-2 відповідно до вимог цього стандарту за технологією, затвердженою в установленому порядку.
Хімічний склад лігатури повинен відповідати вказаному у таблиці.
Примітки:
1. Різниця максимальної та мінімальної масової частки берилію в злитках однієї партії має бути не більше 10% від масової частки берилію в партії.
2. За узгодженням споживача з виробником лігатура може бути виготовлена з будь-якою масовою часткою берилію від 4 до 11 включ. із граничними відхиленнями ±1%.
1.2. Лігатуру виготовляють у вигляді злитків масою (2±0,5) кг.
За узгодженням виробника із споживачем допускається виготовлення лігатури у вигляді злитків іншої маси.
1.1, 1.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
1.3. На поверхні злитків повинно бути сторонніх включень.
Допускаються напливи, неслітини, кольору втечі, раковини, окисні плівки, а також зачищення та вирубування вад.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
2.1. При виготовленні мідноберилієвої лігатури та у виробництві берилійвмісних бронз вимоги безпеки визначаються наявністю берилію, який за ступенем впливу на організм відноситься до першого класу небезпеки
2.1.1. При виготовленні мідноберилієвої лігатури та у виробництві берилійвмісних бронз слід дотримуватись санітарних правил при роботі з бериллієм та його сполуками, затвердженими в установленому порядку.
2.1.2. Повітря в робочій зоні повинне відповідати санітарно-гігієнічним вимогам
2.2. За умовами транспортування та зберігання мідноберилієва лігатура відноситься до 9 класу небезпеки
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
3.1. Мідноберилієву лігатуру приймають партіями масою трохи більше 2000 кг. Партія повинна складатися зі злитків однієї плавки та оформлена одним документом про якість, що містить:
найменування підприємства-виробника;
найменування продукції чи товарний знак;
марку продукції;
номер партії;
кількість місць у партії;
масу нетто;
масу берилію;
результати хімічного аналізу;
дату виготовлення;
висновок відділу технічного контролю;
позначення цього стандарту.
У документі якості на експортовану продукцію додатково вказують масу брутто.
3.2. Для перевірки маси злитків та їхнього хімічного складу від кожної партії лігатури відбирають 0,3% злитків, але не менше трьох.
Різницю масової частки берилію в злитках лігатури визначають один раз на рік.
3.1, 3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
3.3. Перевірці якості поверхні піддають 10% злитків від партії.
3.4. При отриманні незадовільних результатів хімічного аналізу хоча б по одному з показників щодо нього проводять повторний аналіз на подвоєній кількості злитків, взятих від тієї ж партії.
Результати аналізу поширюються протягом усього партію.
4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
4.1. Для визначення хімічного складу меднобериллієвої лігатури від кожного відібраного зливка свердлінням відбирають пробу.
Свердління проводять наскрізь без застосування мастила у центрі зливка.
Місця входу та виходу свердла мають бути зачищені.
(Змінена редакція, Ізм, N 1).
4.2. Отриману стружку подрібнюють, ретельно перемішують, скорочують до маси 100 г та обробляють магнітом.
Пробу ділять на дві рівні частини і поміщають у чисті сухі банки з притертими або кришками, що нагвинчуються.
4.3. На кожну банку з відібраною пробою наклеюють етикетку із зазначенням:
номери партії;
марки лігатури;
дати відбору проби;
позначення цього стандарту.
4.4. Одну частину проби здають на аналіз, іншу опечатують і зберігають протягом 6 місяців на випадок виникнення розбіжностей із споживачем щодо якості продукції.
4.5. Хімічний склад меднобериллієвої лігатури визначають за
Допускається застосування інших методів, які точно не поступаються зазначеним у стандарті.
Округлення результатів аналізу хімічного складу роблять до останнього десяткового знака норм показників якості, зазначених у таблиці цього стандарту.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4.6. Якість поверхні зливків перевіряють оглядом без застосування збільшувальних приладів, масу зважуванням.
5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
5.1. Кожен злиток лігатури повинен мати маркування із зазначенням номера партії.
(Змінена редакція, зміна N 1).
5.2. Для позначення марки МБ-2 кожному злитку лігатури по торцю наносять водостійкою фарбою одну смугу.
Зливки марки МБ-1 фарбою не маркують.
5.3. Зливки мідноберилієвої лігатури упаковують у щільні ящики типу III-I і типу III-2 за
ящики експорту повинні відповідати вимогам
Допускається упаковку злитків лігатури, призначених для експорту, проводити відповідно до замовлення-наряду зовнішньоторговельного об'єднання.
Розміри ящиків повинні відповідати
Ящики пакетуються на піддони 800x1200-1, ОД/ВГ -
Допускається за погодженням виробника зі споживачем проводити упаковку злитків лігатури у спеціальні контейнери постачальника, виготовлені відповідно до
(Змінена редакція, зміна N 1).
5.4. Кожну скриньку маркують за
найменування продукції;
номери партії.
Для експорту маркування наносять відповідно до вимог
5.5. На скриньці та супровідній документації для меднобериллієвої лігатури, якій у встановленому порядку присвоєно державний Знак якості, має бути нанесене зображення державного Знаку якості.
5.6. Транспортування лігатури проводять усіма видами транспорту у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.
(Змінена редакція, зміна N 1).
5.7. Лігатура повинна зберігатися в закритому сухому приміщенні постачальника (споживача) при вологості не більше 85%.
6. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ
6.1. Виробник гарантує відповідність меднобериллієвої лігатури вимогам цього стандарту за умови дотримання умов транспортування та зберігання.
Гарантійний термін зберігання лігатури – 10 років від дня виготовлення.