ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.8-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення миш'яку
Non-tin
ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення нікелю (зі змінами N 1, 2, 3, 4)
ГОСТ 1652.11-77
(ІСО 4742-84)
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Метод ГОСТ 15027.11-77 ГОСТ 493-79 ГОСТ 1953.9-79
ГОСТ 1953.9-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення кремнію
ГОСТ 23859.2-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
Bronze fire-re ГОСТ 1953.3-79 ГОСТ 1953.12-79 ГОСТ 1953.6-79 ГОСТ 15027.18-86 ГОСТ 27981.2-88
ГОСТ 27981.2-88 Мідь високої чистоти. Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу
Метод хіміко-атомно-емісійного аналізу< ГОСТ 15027.5-77
ГОСТ 15027.5-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення нікелю (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення нікелю
ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.8-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення миш'яку (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 15027.8-77
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення миш'яку
Non-tin ГОСТ 15027.6-77
ГОСТ 15027.6-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення кремнію (із змінами N 1, 2)
БРОНЗИ БЕЗОЛОВ'ЯНІ
Методи визначення кремнію
ГОСТ 15027.7-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 1652.2-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper-zinc ГОСТ 15027.2-77 ГОСТ 1652.8-77 ГОСТ 1652.3-77 ГОСТ 13938.6-78 ГОСТ 13938.7-78 ГОСТ 13938.1-78 ГОСТ 13938.2-78 ГОСТ 13938.4-78 ГОСТ 13938.8-78
ГОСТ 13938.8-78 Мідь. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper. Методи для визначення tin
ГОСТ 13938.12-78 Мідь. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)
Copper. Методи для визначення bismuth ГОСТ 1953.1-79 ГОСТ 613-79 ГОСТ 9716.2-79 ГОСТ 23912-79 ГОСТ 23859.1-79 ГОСТ 23859.4-79 ГОСТ 1953.2-79 ГОСТ 20068.1-79 ГОСТ 9717.3-82 ГОСТ 9717.1-82 ГОСТ 27981.4-88 ГОСТ 28057-89 ГОСТ 6674.5-96 ГОСТ 23859.11-90 ГОСТ 24978-91 ГОСТ 15027.14-77 ГОСТ 15027.10-77
ГОСТ 15027.10-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)
Non-tin bronze.< ГОСТ 1652.6-77
ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію (із Змінами N 1, 2, 3, із Поправкою)
ГОСТ 15027.9-77 Бронзи безолов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
Non-tin bronze.
ГОСТ 13938.11-78
ГОСТ 18175-78
ГОСТ 13938.3-78
ГОСТ 23859.6-79
ГОСТ 1953.4-79
ГОСТ 1953.8-79
ГОСТ 1953.8-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення алюмінію (із змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення алюмінію
Tin bronze.
ГОСТ 23859.9-79
ГОСТ 1953.11-79
ГОСТ 1953.11-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення вісмуту
Tin b
ГОСТ 1953.10-79
ГОСТ 1953.10-79 Бронзи олов'яні. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення сурми
Tin
ГОСТ 23859.5-79
ГОСТ 23859.5-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення заліза (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 23859.3-79 Бронзи жароміцні. Методи визначення хрому (із змінами N 1, 2)
Bronze fire-resist ГОСТ 1953.14-79
ГОСТ 1953.14-79 Бронзи олов'яні. Метод визначення магнію (зі змінами N 1, 2)
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БРОНЗИ олов'яні
Методи визначення магнію
Tin bron
ГОСТ 15027.17-86
ГОСТ 27981.6-88
ГОСТ 27981.1-88
ГОСТ 15027.20-88
ГОСТ 17711-93
ГОСТ 1652.1-77
ГОСТ 15027.13-77
ГОСТ 1652.5-77
ГОСТ 15027.1-77
ГОСТ 1652.13-77
ГОСТ 1652.9-77
ГОСТ 15027.3-77
ГОСТ 13938.9-78
ГОСТ 23859.10-79
ГОСТ 193-79
ГОСТ 20068.2-79
ГОСТ 1953.13-79
ГОСТ 23859.7-79
ГОСТ 9716.1-79
ГОСТ 20068.3-79
ГОСТ 24048-80
ГОСТ 9717.2-82
ГОСТ 15027.15-83
ГОСТ 15027.19-86
ГОСТ 27981.3-88
ГОСТ 20068.4-88
ГОСТ 27981.0-88
ГОСТ 13938.15-88
ГОСТ 6674.0-96
ГОСТ 1652.7-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2, 3)
ГОСТ 1652.7-77
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
СПЛАВИ МЕДНО-ЦІНКОВІ
Методи визначення вісмуту
Copper-zinc alloys.
Методи для визначення bismuth
ОКСТУ 1709
Дата введення 1978-07-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
РОЗРОБНИКИ
Ю.Ф.Шевакін,
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
5. Постановою Держстандарту
6. ПЕРЕВИДАННЯ (липень 1997 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в жовтні 1981 р., листопаді 1987 р., грудні 1992 р. (ІУС 12-81, 2-88, 3-93)
Даний стандарт встановлює фотометричні та атомно-абсорбційні методи визначення вмісту вісмуту (при масовій частці вісмуту від 0,0005 до 0,05%) у мідно-цинкових сплавах за
(Змінена редакція, Зм. N 2).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу - за
(Змінена редакція, Зм. N 2).
2а. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД З КСИЛЕНОЛОВИМ ПОРАМАНЧОВИМ
2а.1. Сутність методу
Метод заснований на утворенні вісмуту фарбованого комплексу з ксиленоловим помаранчевим та вимірюванні оптичної щільності фарбованого комплексу.
2а, 2а.1. (Введені додатково, Зм. N 2).
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.
Кислота азотна за розчини та розведена 1:1.
Кислота соляна за
Кислота бромистоводнева за
Кислота хлорна.
Бром згідно з
Аміак водний за
Кислота аскорбінова, свіжоприготовлений розчин 100 г/дм .
Суміш кислот для розчинення; готують наступним чином: 180 см бромистоводневої кислоти змішують з 20 см
брому.
Залізо хлорне за ; готують наступним чином: 0,1 г хлорного заліза розчиняють у 25 см
соляної кислоти, розведеної 1:1, і доливають водою до 100 см
.
Натрій фтористий за .
Водню перекис за .
Ксиленоловий помаранчевий, розчин 1 г/дм 0,1 моль/дм
розчин азотної кислоти.
Мідь марки М00К за
Мідь азотнокисла, розчин 50 г/дм ; готують наступним чином: 5 г металевої міді розчиняють у 50 см
азотної кислоти, розведеної 1:1, кип'ятять до видалення оксидів азоту, охолоджують, розчин переносять у мірну колбу місткістю 100 см
і до мітки доливають водою.
Вісмут марки Ві0 згідно з
Стандартні розчини вісмуту
Розчин А; готують наступним чином: 0,1 г вісмуту розчиняють 20 см концентрованої азотної кислоти. Окиси азоту видаляють кип'ятінням, переливають розчин у мірну колбу місткістю 1 дм.
, доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину, містить А 0,0001 г вісмуту.
Розчин Б; готують наступним чином: 50 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 500 см
, доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить Б 0,00001 г вісмуту.
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Для сплавів, що не містять олова, сурми та свинцю
Наважку сплаву масою 1 г поміщають у склянку місткістю 300 см , додають 15 см
азотної кислоти, розведеної 1:1, нагрівають до розчинення. Потім розчин розбавляють водою до 150 см.
додають 10 см
розчину хлорного заліза і осаджують гідроксиду розчином аміаку до утворення розчинного темно-синього аміачного комплексу міді. Суміш витримують протягом 30 хв. при 50-60 °С.
Осад відфільтровують на фільтр середньої щільності, промивають 6-8 разів гарячим розчином аміаку, розведеним 1:20, і розчиняють у 20 см гарячої азотної кислоти, розведеної 1:1, у склянці, в якій проводилося осадження, фільтр промивають 8-10 разів гарячою водою. Переосадження повторюють ще раз.
Осад розчиняють на фільтрі 20 см гарячої азотної кислоти, розведеної 1:1, у склянці, в якій проводилося осадження, фільтр промивають водою 5-7 разів і випарюють розчин насухо. До сухого залишку доливають 3 см
1 моль/дм
розчину азотної кислоти, обполіскують стінки склянки 2-3 см
води, нагрівають розчин до кипіння та кип'ятять до розчинення осаду. Потім додають 4 см
розчину аскорбінової кислоти та охолоджують. Додають 1 см
розчину фтористого натрію, 1 см
розчину ксиленолового помаранчевого, переносять у мірну колбу місткістю 50 см
, доливають водою до мітки, перемішують. При масовій частці вісмуту понад 0,008% до сухого залишку додають 1 моль/дм
розчин азотної кислоти у кількості, згідно з табл.1.
Таблиця 1
Додають 3-5 см води, 10 см
розчину аскорбінової кислоти, нагрівають до кипіння та розчинення залишку, охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 25 або 50 см.
, доливають до мітки водою і перемішують.
У мірну колбу місткістю 50 см відбирають аліквотну частину розчину згідно з табл.1, додають 1 см
розчину фтористого натрію, 1 см
розчину ксиленолового помаранчевого доливають до мітки водою і перемішують.
(Змінена редакція, Зм. N 3).
3.2. Для сплавів, що містять олово, сурму та масову частку до 0,5% свинцю
Аналіз сплаву проводять, як зазначено в п. 3.3, крім виділення хлористого свинцю.
3.3. Для сплавів, що містять олово, сурму та масову частку понад 0,5% свинцю
Наважку сплаву масою 1 г поміщають у склянку місткістю 300 см і розчиняють 15 см
суміші кислот для розчинення При неповному розчиненні додають краплями бром. Після розчинення додають 15-20 см
хлорної кислоти, випарюють розчин до освітлення і появи білої густої пари (обсяг розчину, що залишився, не повинен перевищувати 5 см
) та охолоджують. Стінки склянки обполіскують невеликою кількістю води, розчин розбавляють до 30 см.
та нагрівають до розчинення солей. До розчину доливають 10 см
соляної кислоти, розведеної 1:1, і охолоджують крижаною водою. Осад хлориду свинцю відфільтровують на фільтр середньої щільності, збираючи фільтрат у склянку місткістю 250 см.
. Фільтр з осадом та склянку промивають невеликою кількістю (5-8 см)
) соляної кислоти, розведеної 1:8. Осад відкидають. У фільтрат додають 10 см
розчину хлорного заліза, розбавляють до об'єму 150 см
і далі ведуть аналіз, як зазначено у п. 3.1.
3.4. Побудова градуювального графіка
У склянки місткістю по 300 см поміщають по 10 см
розчину азотнокислої міді, що вводять 0; 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 5,0; 6,0 та 8,0 см
стандартного розчину вісмуту (розчин Б), по 10 см
розчину хлорного заліза, розбавляють водою до 150 см
і далі ведуть аналіз, як зазначено у п. 3.1.
Розчином порівняння служить розчин, що не містить вісмуту.
За знайденими значеннями оптичних густин будують градуювальний графік.
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку вісмуту у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса вісмуту, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса навішування сплаву, р.
4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень ( - збіжність) не повинні перевищувати допустимих значень, зазначених у табл.2.
Таблиця 2
4.3. Абсолютні розбіжності результатів аналізу, отриманих у двох різних лабораторіях, або двох результатів аналізу, отриманих в одній лабораторії, але за різних умов ( - відтворюваність) не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.
4.2, 4.3. (Змінена редакція, Изм. N 2, 3).
4.4. Контроль точності аналізу проводять за Державними стандартними зразками (ДСО) або за галузевими стандартними зразками (ОСВ), або за стандартними зразками підприємства (СОП) мідно-цинкових сплавів, затвердженими за
(Змінена редакція, Зм. N 3).
4.4.1-4.4.3. (Виключені, Зм. N 3).
5. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВІСМУТУ З ТІОМОЧЕВИНОЮ
5.1. Сутність методу
Метод заснований на утворенні вісмутом пофарбованого комплексу з тіомочевиною в середовищі 1 моль/дм розчину азотної кислоти та вимірі його оптичної щільності при довжині хвилі 470 нм.
(Змінена редакція, Зм. N 3).
5.2. Апаратура, реактиви та розчини
Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.
Кислота азотна за
Кислота соляна за
Кислота хлорна.
Кислота бромистоводнева за
Кислота сірчана за
Бром згідно з
Суміш для розчинення, свіжоприготовлена: бромистоводнева кислота і бром у співвідношенні 9:1.
Аміак водний за
Марганець сірчанокислий за .
Калій марганцевокислий за .
Водню перекис за
Кислота лимонна згідно з
Гідразин сірчанокислий за .
Кислота винна згідно з
Розчин суміші лимонної та винної кислот; готують наступним чином: 300 г винної кислоти та 200 г лимонної кислоти розчиняють у 500 см води.
Тіомочевина за .
Вісмут марки Ві0 згідно з
Стандартні розчини вісмуту
Розчин А: 1,0 г розчиняють 50 см концентрованої азотної кислоти, розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1000 см
, додають 50 см
концентрованої азотної кислоти доливають до мітки водою.
1 см розчину, містить А 0,001 г вісмуту.
Розчин Б: 50 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 500 см
, додають 30 см
концентрованої азотної кислоти доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину містить Б 0,0001 г вісмуту.
5.3. Проведення аналізу
5.3.1. Наважку проби масою, встановленою в залежності від очікуваного вмісту вісмуту відповідно до табл.3, поміщають у склянку місткістю 250 см , додають суміш для розчинення та обережно нагрівають.
Таблиця 3
При неповному розчиненні додають краплями бром. Розчин упарюють до 5-7 см потім додають 40, 20 або 10 см
відповідно хлорної кислоти і розчин упарюють до освітлення і появи білого диму хлорної кислоти. Залишок розбавляють водою до 30-100 см
та нагрівають до розчинення солей. У присутності свинцю додають 10-20 см.
соляної кислоти, розведеної 2:1, розчин охолоджують крижаною водою. Залишок хлориду свинцю відфільтровують на фільтр середньої щільності, збираючи фільтрат у високу склянку місткістю 400-600 см.
. Фільтр з осадом промивають 5-10 см
соляної кислоти, розведеної 1:9. Фільтрат розбавляють до 100-200 см
, нейтралізують аміаком до появи осаду, що не зникає під час перемішування, розчиняють його в мінімальній кількості азотної кислоти, розведеної 1:2, і розчин розбавляють водою до 200-300 см
(РН розчину 2-3).
До розчину додають 2,5 см розчину сірчанокислого марганцю, нагрівають до кипіння, додають 3 см.
розчину марганцевокислого калію та кип'ятять протягом 1 хв. Через 30 хв осад відфільтровують на фільтр середньої густини і промивають 5 разів азотною кислотою, розведеною 1:100.
Осад змивають водою в склянку, в якій проводилося осадження, і залишок на фільтрі розчиняють 20 см гарячої сірчаної кислоти, одночасно додають 5-6 крапель перекису водню. Фільтр промивають кілька разів гарячою водою та відкидають.
Розчин випарюють до появи білого диму. Після охолодження додають по 10 см води та розчину сірчанокислого гідразину і кип'ятять протягом 3 хв до знебарвлення розчину. Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 100 см.
, стінки склянки обполіскують 20 см
розчину суміші винної та лимонної кислот і додають по 20 см
азотної кислоти, розведеної 2:5, і по 20 см
розчину тіомочевини. Розчин доливають водою до мітки, перемішують і вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметр з синім світлофільтром або на спектрофотометр при довжині хвилі 470 нм. Розчином порівняння є розчин контрольного досвіду.
5.3.2. Побудова градуювального графіка
У шість із семи мірних колб місткістю до 100 см поміщають 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0 та 5,0 см
стандартного розчину Б, що відповідає 0,05; 0,1; 0,2; 0,3; 0,4 та 0,5 мг вісмуту. У всі колби наливають по 20 см
розчину суміші винної та лимонної кислот, по 20 см
азотної кислоти, розведеної 2:5, по 20 см
розчину тіомочевини і далі надходять, як зазначено у п.
5.4. Обробка результатів
5.4.1. Масову частку вісмуту у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса вісмуту, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса навішування, р.
5.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень ( - збіжність) не повинні перевищувати допустимих значень, зазначених у табл.2.
5.4.3. Абсолютні розбіжності результатів аналізу, отриманих у двох різних лабораторіях, або двох результатів аналізу, отриманих в одній лабораторії, але за різних умов ( - відтворюваність) не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.
5.4.2,
5.4.4. Контроль точності аналізу проводять за Державними стандартними зразками (ДСО) або за галузевими стандартними зразками (ОСВ), або за стандартними зразками підприємства (СОП) мідно-цинкових сплавів, затвердженими за
(Змінена редакція, Зм. N 3).
5.4.4.1-5.4.4.3. (Виключені, Зм. N 3).
6. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВІСМУТУ
6.1. Сутність методу
Метод заснований на розчиненні проби в азотній кислоті або суміші бромистоводневої кислоти та брому та вимірюванні атомної абсорбції вісмуту в розчині органічних розчинників (після попереднього співсадження на гідратований двоокис марганцю) в полум'ї ацетилен-повітря при довжині хвилі 223,1 нм.
6.2. Апаратура, реактиви та розчини
Атомно-абсорбційний спектрометр.
Лампа з порожнім катодом або безелектродна лампа на вісмуті.
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Кислота хлорна.
Кислота бромистоводнева за
Бром згідно з
Суміш для розчинення: кислота бромистоводнева та бром 9:1.
Аміак водний за
Ацетилен за
Калій марганцевокислий за .
Марганець сірчистокислий за .
Перекис водню за
Спирт етиловий технічний ректифікований за
Метилізобутилкетон.
Суміш етилового спирту та метилізобутилкетону у співвідношенні 1:1.
Суміш етилового спирту, метилізобутилкетону та концентрованої соляної кислоти у співвідношенні 4,5:4; 5:1.
Марганець металевий
Розчин марганцю: 10 г металевого марганцю розчиняють у 40 см концентрованої азотної кислоти, видаляють оксиди азоту кип'ятінням, додають 250 см
концентрованої соляної кислоти доливають водою до 1 дм
і перемішують.
1 см розчину містить 0,01 г марганцю.
Вісмут марки Ві0 згідно з
Стандартні розчини вісмуту
Розчин А: 1,0 г вісмуту розчиняють 50 см азотної кислоти. Після видалення оксидів азоту кип'ятінням розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1000 см.
, доливають 50 см
концентрованої азотної кислоти доливають до мітки водою і перемішують.
1 см розчину, містить А 0,001 г вісмуту.
Розчин Б: 50 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 1000 см, доливають соляною кислотою, розведеною 1:5, до мітки і перемішують.
1 см розчину містить Б 0,00005 г вісмуту.
6.3. Проведення аналізу
6.3.1. Для сплавів, що містять до 0,1% олова, сурми та свинцю
Наважку проби масою 3 г (при масовій частці вісмуту до 0,005%) або 1 г (при масовій частці понад 0,005%) поміщають у склянку місткістю 600 см і розчиняють 10 або 30 см
азотної кислоти, розведеної 1:1. Після розчинення розчин розбавляють водою до 100 см.
, нейтралізують аміаком до появи осаду, що не зникає під час перемішування, розчиняють його необхідною кількістю азотної кислоти, розведеної 1:2, і розбавляють водою до 200 або 300 см
. Додають 2,5 см
розчину сірчанокислого марганцю, розчин нагрівають до кипіння, додають 3 см.
розчину марганцевокислого калію та кип'ятять протягом 1 хв.
Через 30 хв осад відфільтровують на фільтр середньої густини і промивають на фільтрі гарячою азотною кислотою, розведеною 1:100.
Осад змивають гарячою водою в склянку, в якій проводилося осадження, і залишок на фільтрі розчиняють 30 см гарячої соляної кислоти, розведеної 1:5, розчин випарюють майже насухо. До залишку додають 5 см
концентрованої соляної кислоти, нагрівають до розчинення, охолоджують і переносять у мірну колбу місткістю 50 см
, стінки склянки обполіскують сумішшю етилового спирту та метилізобутилкетону, доливають до мітки цією ж сумішшю і перемішують. Вимірюють атомну абсорбцію вісмуту в аналізованому розчині паралельно з розчинами для побудови градуювального графіка та розчином контрольного досвіду в полум'ї ацетилен-повітря при довжині хвилі 223,1 нм. Нуль приладу встановлюють суміші соляної кислоти, етилового спирту і метилизобутилкетона.
6.3.2. Для сплавів, що містять понад 0,1% олова, сурми та свинцю
Наважку проби масою 3 г (при масовій частці вісмуту до 0,005%) або 1 г (при масовій частці вісмуту понад 0,005%) поміщають у склянку місткістю 250 см і розчиняють 45 або 15 см
суміші для розчинення. При неповному розчиненні додають краплями бром. Розчин упарюють до 10 чи 5 см
потім додають 25 або 10 см
хлорної кислоти і випарюють до освітлення та появи білого диму хлорної кислоти. Після охолодження залишок розчиняють 50-70 см
води під час нагрівання. У присутності свинцю додають 10-15 см.
соляної кислоти, розведеної 2:1, розчин охолоджують крижаною водою. Осад хлориду свинцю відфільтровують на фільтр середньої щільності, збираючи в склянку місткістю 400-600 см.
. Фільтр з осадом промивають 5-10 см
соляної кислоти, розведеної 1:9. Фільтрат розбавляють водою до 150 см
, нейтралізують аміаком і далі надходять, як зазначено у п.
6.3.3. Побудова градуювального графіка
У сім із восьми склянок місткістю по 100 см поміщають 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0 та 10,0 см
стандартного розчину Б. У всі склянки додають по 10 см
розчину марганцю і випарюють майже насухо. До залишків додають по 5 см
концентрованої соляної кислоти і далі надходять, як зазначено у п.
6.4. Обробка результатів
6.4.1. Масову частку вісмуту у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Концентрація вісмуту в аналізованому розчині проби, знайдена за градуювальним графіком, г/см
;
- Концентрація вісмуту в розчині контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, г/см
;
- Об'єм мірної колби для приготування розчину проби, см
;
- Маса навішування проби, г
.
6.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень ( - збіжність) не повинні перевищувати допустимих значень, зазначених у табл.2.
6.4.3. Абсолютні розбіжності результатів аналізу, отриманих у двох різних лабораторіях, або двох результатів аналізу, в одній лабораторії, але за різних умов ( - відтворюваність) не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.
6.4.2,
6.4.4. Контроль точності аналізу проводять за Державними стандартними зразками (ДСО) або за галузевими стандартними зразками (ОСВ), або за стандартними зразками підприємства (СОП) мідно-цинкових сплавів, затвердженими за
(Змінена редакція, Зм. N 3).
6.4.4.1-6.4.4.3. (Виключені, Зм. N 3).